Перший і Другий зимові походи армії УНР

Наприкінці 1919 року армія УНР опинилася в катастрофічному становищі. Після «Київської катастрофи» (серпень 1919 р.) українські війська відступили на Волинь, де їх затиснули між трьома ворогами: білими (денікінцями) на сході, червоними (більшовиками) на півночі й поляками на заході. До цього додалася епідемія тифу, яка викосила тисячі вояків. Армія потребувала негайного рішення — або капітулювати, або знайти спосіб вижити й продовжити боротьбу.

Нарада в Новій Чорториї (6 грудня 1919 р.)

6 грудня 1919 року в містечку Нова Чортория на Житомирщині відбулася нарада вищого командування армії УНР. Головнокомандувач армії УНР Михайло Омелянович-Павленко разом з іншими старшинами ухвалив рішення: не складати зброї, а перейти до партизанської боротьби в тилу ворогів. Армія мала діяти як рухома військова одиниця — без постійної бази, з опорою на місцеве населення й повстанські загони. Так розпочався Перший зимовий похід.

Командування й склад

Командувачем похідної армії став генерал Михайло Омелянович-Павленко, а його помічником — полковник Юрій Тютюнник. До складу армії ввійшло кілька тисяч бійців (за різними оцінками, від 3 до 5 тисяч), які мали гармати, кулемети й обози. Це була не просто партизанська група, а повноцінна рухома армія з чіткою військовою структурою.

Маршрут і бойові дії

Похідна армія вирушила в рейд, що тривав п'ять місяців. Вояки пройшли понад 2,5 тисячі кілометрів територією Київщини, Черкащини, Херсонщини й Поділля. Спочатку вони діяли в тилу денікінських військ, а після того, як денікінців витіснили більшовики, — у тилу Червоної армії. Похідна армія вела постійні бої з обома противниками, спираючись на місцеві повстанські загони, які поповнювали її лави й постачали продовольство.

Завершення походу (6 травня 1920 р.)

6 травня 1920 року похід завершився: похідна армія з'єдналася з основними силами армії УНР, які на той час наступали разом із польськими військами (відповідно до Варшавської угоди, укладеної в квітні 1920 року). Усіх учасників походу відзначили орденом «Залізний хрест» — однією з найпочесніших нагород УНР. Перший зимовий похід довів, що армія УНР здатна виживати й боротися в надзвичайно складних умовах.

У листопаді 1920 р. армія УНР відступила за Збруч на контрольовану Польщею територію, і її інтернували в таборах. Ризький мир (березень 1921 р.), за яким Польща визнала УСРР, позбавив УНР союзника. Однак керівництво УНР не припинило спроб відновити збройну боротьбу. Партизансько-повстанський штаб (ППШ) на чолі з Юрієм Тютюнником розробив план загального антибільшовицького повстання в Україні. Восени 1921 року, коли більшовицька влада переживала голод і селянські заворушення, штаб вирішив, що настав слушний момент.

Листопадовий рейд: три групи

У листопаді 1921 року розпочався Другий зимовий похід, який також називають Листопадовим рейдом. Він складався з трьох окремих груп, що мали ввійти в Україну з різних напрямків:

Найбільшою була Волинська група, якою особисто командував Ю. Тютюнник. Її вояки були погано озброєні, мали обмаль набоїв і теплого одягу, але сподівалися, що місцеве населення підтримає їх і повстання охопить усю Україну.

Бойові дії Волинської групи

Волинська група перетнула кордон і пройшла Житомирщиною до Коростеня. Однак загального повстання не сталося — селяни, виснажені голодом і терором, не наважувалися виступати. Більшовицькі чекістські органи швидко викрили плани ППШ і вжили заходів. 17 листопада 1921 року біля села Малі Міньки (на Житомирщині) Волинську групу наздогнала й розгромила кінна дивізія під командуванням Григорія Котовського. Залишки групи почали відступати до польського кордону.

Базарська трагедія

Під час відступу біля містечка Базар (тепер смт Базар на Житомирщині) більшовики захопили в полон 537 вояків армії УНР. Їм запропонували перейти на бік більшовиків, але 359 полонених відмовилися зрадити присягу. Їх розстріляли 21 листопада 1921 року. Ця подія відома як Базарська трагедія — символ вірності українських вояків своїй державі. Подільська й Бессарабська групи, не дочекавшись підтримки, повернулися на територію Польщі та Румунії.

Перший і Другий зимові походи мали різні цілі, перебіг і наслідки, хоча обидва були спробами армії УНР продовжити збройну боротьбу в надзвичайно складних умовах. Розгляньмо їхнє значення та порівняймо за ключовими параметрами.

Значення Першого зимового походу

Перший зимовий похід зберіг армію УНР як боєздатну силу. Попри втрати, похідна армія вийшла з оточення, з'єдналася з основними силами й продовжила боротьбу. Похід підтримав повстанський рух на Правобережжі й засвідчив, що УНР не капітулювала, а продовжує боротьбу за незалежність. Учасників походу відзначено орденом «Залізний хрест», що став символом їхньої звитяги.

Значення Другого зимового походу

Другий зимовий похід став останньою великою збройною акцією армії УНР. Його поразка фактично завершила збройну боротьбу доби Української революції. Після Базарської трагедії армія УНР більше не робила спроб масштабного вторгнення на українські землі. Водночас Базар став символом жертовності й вірності присязі українських вояків. Пам'ять про розстріляних вшановує меморіал у смт Базар на Житомирщині.

Порівняльна таблиця

Хронологічні орієнтири

Щоб правильно встановлювати послідовність подій на НМТ, запам'ятай такий хронологічний ланцюжок:

• Серпень 1919 р. — «Київська катастрофа» (втрата Києва, відступ армій УНР і УГА)

• Грудень 1919 р. — початок Першого зимового походу (нарада в Новій Чорториї, 6 грудня)

• Квітень 1920 р. — Варшавська угода (під час Першого зимового походу)

• Травень 1920 р. — завершення Першого зимового походу (6 травня)

• Листопад 1920 р. — відступ армії УНР за Збруч та її інтернування в Польщі

• Березень 1921 р. — Ризький мир (Польща визнала УСРР)

• Листопад 1921 р. — Другий зимовий похід (Листопадовий рейд)

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему зимових походів і розберімо, як їх правильно виконувати.

Приклад 1. Відповідність «похід чи подія — керівник»

Установи відповідність між походом / подією (1–4) і керівником (А–Д).

Ліва колонка (1–4):

• 1 Перший зимовий похід

• 2 Другий зимовий похід

• 3 Бессарабська група Другого зимового походу

• 4 Розгром Волинської групи під Малими Міньками

Права колонка (А–Д):

• А Михайло Омелянович-Павленко

• Б Юрій Тютюнник

• В Андрій Гулий-Гуленко

• Г Григорій Котовський

• Д Микола Безручко

Розв'язання:

1 — А. Першим зимовим походом командував генерал М. Омелянович-Павленко. 2 — Б. Другим зимовим походом керував Ю. Тютюнник. 3 — В. Бессарабською групою командував А. Гулий-Гуленко. 4 — Г. Волинську групу розгромила кінна дивізія Г. Котовського. Зайвий варіант — Д (М. Безручко), який не пов'язаний із зимовими походами.

Відповідь: 1 — А, 2 — Б, 3 — В, 4 — Г.

Чому інші варіанти неправильні: Якщо приписати Перший похід Ю. Тютюннику — помилка, бо в Першому поході він був помічником командувача, а не командувачем. Якщо приписати Другий похід М. Омеляновичу-Павленку — помилка, бо він командував Першим походом.

Приклад 2. Відповідність «дата — подія»

Установи відповідність між датою (1–4) і подією (А–Д).

Ліва колонка (1–4):

• 1 Грудень 1919 р.

• 2 Травень 1920 р.

• 3 Березень 1921 р.

• 4 Листопад 1921 р.

Права колонка (А–Д):

• А Початок Першого зимового походу

• Б Завершення Першого зимового походу

• В Ризький мир між Польщею та радянськими республіками

• Г Другий зимовий похід

• Д «Київська катастрофа»

Розв'язання:

1 — А. Перший зимовий похід почався в грудні 1919 р. (6 грудня — нарада в Новій Чорториї). 2 — Б. Похід завершився в травні 1920 р. (6 травня — з'єднання з армією УНР). 3 — В. Ризький мир підписано в березні 1921 р. 4 — Г. Другий зимовий похід відбувся в листопаді 1921 р. Зайвий варіант — Д («Київська катастрофа» серпня 1919 р.).

Відповідь: 1 — А, 2 — Б, 3 — В, 4 — Г.

Приклад 3. Послідовність подій (1919–1921)

Розташуй події в хронологічній послідовності.

Події:

• А Другий зимовий похід

• Б «Київська катастрофа»

• В Варшавська угода

• Г Початок Першого зимового походу

Розв'язання:

Визначаємо дати: «Київська катастрофа» — серпень 1919 р. (найраніша подія). Початок Першого зимового походу — грудень 1919 р. Варшавська угода — квітень 1920 р. Другий зимовий похід — листопад 1921 р. (найпізніша подія).

Відповідь: Б — Г — В — А.

Приклад 4. Послідовність подій Другого зимового походу

Розташуй події в хронологічній послідовності.

Події:

• А Розстріл полонених під Базаром

• Б Ризький мирний договір

• В Перехід Волинської групи з Польщі на Житомирщину

• Г Бій під Малими Міньками

Розв'язання:

Спочатку — Ризький мир (березень 1921 р.), за яким Польща визнала УСРР і відмовилася підтримувати УНР. Потім — перехід Волинської групи з Польщі на Житомирщину (листопад 1921 р.). Далі — бій під Малими Міньками (17 листопада 1921 р.). Наприкінці — розстріл полонених під Базаром (21 листопада 1921 р.).

Відповідь: Б — В — Г — А.

• Переставляти керівників. Перший зимовий похід очолював М. Омелянович-Павленко, а Другий — Ю. Тютюнник. Плутають тому, що Ю. Тютюнник брав участь у Першому поході як помічник командувача, але не був його головним керівником.

• Вважати, що обидва походи завершилися поразкою. Перший зимовий похід досягнув мети: армія вийшла з оточення, з'єдналася з основними силами й продовжила боротьбу. Поразкою завершився саме Другий зимовий похід.

• Датувати Другий зимовий похід 1920 роком. Це поширена помилка. Другий зимовий похід відбувся в листопаді 1921 року, уже після Ризького миру (березень 1921 р.).

• Плутати зимові походи з іншими військовими операціями. Чортківська офензива (червень 1919 р.) — наступальна операція УГА, а не армії УНР. Похід П. Болбочана на Крим (квітень 1918 р.) відбувався за Центральної Ради. Жоден із них не належить до зимових походів.

• Ставити Варшавську угоду перед початком Першого зимового походу. Перший зимовий похід почався в грудні 1919 р., а Варшавську угоду укладено в квітні 1920 р., тобто під час походу. Отже, у хронологічному ряду спочатку йде початок походу, потім — угода.

Тема зимових походів входить до теми 22 програми НМТ з історії України. Ось як саме її перевіряють.

Формат завдань

На НМТ потрібно знати дати: «грудень 1919 – травень 1920 — Перший Зимовий похід» і «листопад 1921 — Другий Зимовий похід». Ці дати можуть перевіряти в завданнях на відповідність (завдання 21–24) або послідовність (завдання 25–27). Також можлива картосхема воєнних дій 1918–1921 рр., на якій треба розпізнати маршрути походів.

Завдання на відповідність (логічні пари)

У завданнях 21–24 пропонують 4 пари, одна буква зайва. Кожна правильна пара дає 1 бал, максимум — 4 бали. Типові пари: «похід — керівник» (Перший — М. Омелянович-Павленко, Другий — Ю. Тютюнник) або «дата — подія» (грудень 1919 — початок Першого зимового походу, листопад 1921 — Другий зимовий похід).

Завдання на послідовність

У завданнях 25–27 потрібно розташувати 4 події в хронологічному порядку. Оцінювання: 3 бали за повністю правильний ряд, 2 бали — якщо правильно визначено першу й останню події, 1 бал — якщо правильно визначено лише одну з крайніх подій. Події 1919–1921 рр. упорядковуємо за роком і місяцем.

Демонстраційний варіант 2026 року

У демонстраційному варіанті НМТ 2026 року завдання 26 (послідовність за плакатами) поєднує теми 21–22 з пізнішими історичними періодами. Тому події Української революції стоятимуть на початку такого хронологічного ряду. Будь уважний: якщо серед варіантів є події 1917–1921 рр. і пізніші, першими завжди будуть події революції.

• Перший зимовий похід: 6 грудня 1919 – 6 травня 1920, М. Омелянович-Павленко, рейд тилами денікінців і більшовиків.

• Другий зимовий похід (Листопадовий рейд): листопад 1921, Ю. Тютюнник, три групи — Волинська, Подільська, Бессарабська.

• 17 листопада 1921 — бій під Малими Міньками; розстріл 359 полонених під Базаром.

• Перший зберіг армію, Другий завершив збройну боротьбу УНР.

• Хронологія: 1919 (Київська катастрофа, початок Першого походу) → 1920 (Варшавська угода, завершення Першого походу) → 1921 (Ризький мир, Другий зимовий похід).