Пам’ятки культури НМТ: давня і середньовічна історія України

У цьому розділі ти познайомишся з шістьома пам’ятками, які програма НМТ відносить до теми 2. Запам’ятай не стільки роки, скільки добу, народ або культуру, з якою пов’язана кожна пам’ятка. Пояснювальна записка програми прямо каже: дати створення пам’яток знати необов’язково.

Браслет із Мізинської стоянки

Мізинська стоянка на Чернігівщині — одна з найвідоміших пам’яток пізнього палеоліту (близько 20–18 тисяч років тому). Археологи знайшли там браслет, вирізаний з бивня мамонта. Його вкриває меандровий орнамент — безперервна лінія, що ламається під прямим кутом. Це один із найдавніших зразків орнаментального мистецтва на території України.

Трипільська кераміка

Трипільська культура (IV–III тис. до н. е.) відома насамперед розписним посудом. Гончарі наносили спіральний орнамент білим, чорним і червоним кольорами. Також характерні жіночі глиняні статуетки — так звані «трипільські богині». Якщо на фото бачиш яскравий розписний горщик зі спіралями або жіночу фігурку з глини — це трипільська культура.

Скіфські золоті прикраси: гребінь і пектораль

Скіфи (VII–IV ст. до н. е.) залишили багато золотих виробів у курганах. Золотий гребінь із кургану Солоха (Запоріжжя) увінчано скульптурною сценою бою трьох воїнів, під якою — фриз із п’яти левів. Це реалістичний твір, виготовлений, імовірно, грецькими майстрами для скіфської знаті.

Золота пектораль із кургану Товста Могила (Дніпропетровщина) — шедевр скіфського ювелірного мистецтва IV ст. до н. е. Вона має три яруси: у верхньому — скіфи шиють сорочку й доять вівцю, у середньому — рослинний орнамент, у нижньому — грифони й леви терзають коней. Саме три яруси й побутові сцени — головна відмінність пекторалі від гребеня.

Херсонес Таврійський

Херсонес Таврійський — грецьке місто-колонія, засноване в V ст. до н. е. на околиці сучасного Севастополя. Сьогодні це руїни: залишки храмів, театру, оборонних мурів, вулиць. Важливо не плутати: Херсонес — грецький, а не скіфський. На фото впізнаєш його за античними колонами, амфітеатром і кам’яною кладкою.

Збруцький ідол

Збруцький ідол — чотирилиций кам’яний стовп, знайдений у річці Збруч (Тернопільщина). Його датують IX–X ст. і пов’язують зі слов’янським язичництвом. На чотирьох гранях вирізьблено божества в кілька ярусів. Це рідкісний зразок монументальної скульптури слов’ян-язичників.

Запам’ятай: для НМТ достатньо знати, якій добі, культурі чи народові належить пам’ятка. Рік створення не питають.

Тема 3 програми НМТ охоплює храми, ікони, мозаїки й книжкові мініатюри Русі-України. У цьому розділі — храми. Їх об’єднують спільні риси: хрестово-купольна будова, плінфа (тонка цегла) і мішане мурування, а також мозаїки й фрески всередині.

Софійський собор у Києві

Софійський собор споруджено за князя Ярослава Мудрого в 1030-х рр. Це хрестово-купольний храм, який спочатку мав 13 бань. Усередині збереглися мозаїки й фрески XI ст. — найдавніші на території України. Сучасний зовнішній вигляд собору (грушоподібні бані, ліпний декор) — наслідок барокової перебудови XVII–XVIII ст. На фото ти бачиш не первісний вигляд, а пізнішу добудову.

Чернігівські храми: Спасо-Преображенський собор і П’ятницька церква

Спасо-Преображенський собор у Чернігові — одна з найдавніших збережених пам’яток Русі. Його заклав князь Мстислав Володимирович у 1030-х рр. Це хрестово-купольний храм із трьома апсидами, без мозаїк — лише фрески.

П’ятницька церква в Чернігові — стовпоподібний храм кінця XII – початку XIII ст. Вона значно менша, витягнута вгору, з однією банею. Її архітектура тяжіє до вертикалі — це типовий зразок чернігівської школи. Не плутай: Спас — великий, триапсидний; П’ятницька — невелика, стовпоподібна.

Успенський собор Києво-Печерської лаври

Успенський собор — головний храм Києво-Печерського монастиря, споруджений у XI ст. Він був підірваний 1941 р. і відбудований 2000 р. Сучасний вигляд — реконструкція, яка відтворює барокові форми XVIII ст.

Михайлівський Золотоверхий собор

Михайлівський Золотоверхий собор у Києві — перший храм Русі з позолоченою банею (звідси назва). Споруджений у XII ст., він був знищений у 1930-ті рр. за радянської влади. Відбудований наприкінці 1990-х рр. На фото пам’ятай: те, що ти бачиш сьогодні, — новітня відбудова, хоча форми відтворюють давні.

Ознаки храмів Русі: хрестово-купольна будова (план у вигляді хреста з куполом у центрі), плінфа (тонка цегла) і мішане мурування (цегла з прошарками каменю), мозаїки й фрески всередині.

До теми 3 програми НМТ входять не лише храми, а й ікони, мозаїки та книжкові мініатюри Русі-України. Розгляньмо їх за групами.

Вишгородська ікона Богородиці

Вишгородська ікона Богородиці — візантійська ікона, яка перебувала у Вишгороді під Києвом. 1155 р. князь Андрій Боголюбський вивіз її до Володимира-на-Клязьмі (сучасна Росія), відтоді вона відома як «Володимирська» ікона Богородиці. Це один із найшанованіших образів Богородиці в східному християнстві.

Свенська ікона Богородиці

Свенська ікона Богородиці (XII–XIII ст.) зображає Богородицю на троні, а по боках від неї — преподобних Антонія і Феодосія Печерських, засновників Києво-Печерського монастиря. Це рідкісний зразок іконографії, де святі постають поряд із Богородицею.

Мозаїки Софії Київської: «Оранта» і «Вседержитель»

У Софійському соборі збереглися мозаїки XI ст. Найвідоміша з них — «Оранта» (Богородиця з піднятими руками) в апсиді собору. Її називають «Нерушима стіна», бо вона жодного разу не постраждала від пожеж і руйнувань. У центральному куполі розташована мозаїка «Вседержитель» — зображення Христа-Пантократора. Обидві мозаїки виконано у візантійській техніці зі смальти.

Книжкові мініатюри

Остромирове Євангеліє (1056–1057) — найдавніша датована рукописна книжка Русі. Її прикрашає мініатюра «Євангеліст Лука», яка зображає автора одного з Євангелій за письмовим столом. Ізборник 1073 р. містить мініатюру «Родина князя Святослава» — груповий портрет князя Святослава Ярославича з дружиною й синами, у руках книжка. Це один із перших світських портретів у руському мистецтві.

Запам’ятай: Остромирове Євангеліє — XI ст., Ізборник 1073 р. — теж XI ст. Не плутай з Пересопницьким Євангелієм (XVI ст.), яке належить до зовсім іншої доби.

Тема 4 програми НМТ охоплює пам’ятки Галицько-Волинської держави, яка в XIII ст. стала Королівством Руським. Для цієї доби характерне поєднання руської хрестово-купольної традиції з романськими рисами Західної Європи — різьбленим каменем і перспективними порталами.

Успенський собор у Володимирі (-Волинському)

Успенський собор у Володимирі (Волинському) — головний храм Волині XII ст. Споруджений за князя Мстислава Ізяславича, він є зразком хрестово-купольної архітектури. Собор зберіг давні фрески й має масивні форми, типові для руських храмів того часу.

Церква св. Пантелеймона біля Галича

Церква святого Пантелеймона біля Галича (Івано-Франківщина) — білокам’яний храм кінця XII – початку XIII ст. Її головна особливість — романський перспективний портал: вхід, утворений кількома арками, що звужуються всередину. Різьблений камінь на порталі — вплив західноєвропейської романської архітектури. Це одна з небагатьох пам’яток, де руська традиція поєдналася з романським стилем.

Холмська й Дорогобузька ікони Богородиці

Холмська ікона Богородиці та Дорогобузька ікона Богородиці — ікони типу Одигітрія («Путівниця»), пов’язані з Галицько-Волинською державою й написані у візантійській традиції. Холмську ікону (орієнтовно XII ст.) Данило Романович привіз із Києва до Холма, а Дорогобузьку пов’язують із волинським іконописом. На іконах Богородиця тримає немовля Христа на руках, а її погляд звернений до глядача — це характерна риса Одигітрії.

Ознака доби Королівства Руського: поєднання руської хрестово-купольної традиції з романськими рисами Західної Європи — різьблений камінь, перспективні портали.

Тема 5 програми НМТ охоплює пам’ятки литовсько-польської доби, Кримського ханства та початку козацтва. Це час, коли на українських землях зводять потужні оборонні споруди — замки й фортеці, а в архітектурі з’являються готичні риси: стрільчасті вікна, контрфорси, мури й вежі.

Оборонні споруди

Верхній замок (замок Любарта) у Луцьку — одна з найбільших фортець Волині, зведена в XIV ст. за князя Любарта Гедиміновича. Має три вежі й цегляні мури.

Кам’янець-Подільська фортеця — потужна оборонна споруда на скелястому півострові, яку будували й перебудовували з XIII до XVIII ст. Її впізнають за одинадцятьма вежами й мурами, що повторюють рельєф скелястого півострова.

Хотинська фортеця на Дністрі — кам’яний замок XIII–XVIII ст., відомий облогою 1621 р. (Хотинська війна). Її характерна риса — високі мури з бійницями й квадратна донжон-вежа.

Замок Паланок у Мукачеві — фортеця на Закарпатті, зведена в XIV ст. на високому пагорбі. Має складну систему мурів і веж.

Генуезька фортеця в Судаку (Крим) — споруджена генуезцями в XIV–XV ст. для контролю над морською торгівлею. Складається з двох ярусів мурів і веж на скелі.

Покровська церква-фортеця в Сутківцях (Хмельниччина) — унікальна пам’ятка: храм, який одночасно був оборонною спорудою. Має товсті мури, бійниці й оборонну вежу.

Храми доби

Вірменський собор у Львові — храм вірменської громади міста, зведений у XIV ст. Поєднує готичні й східні архітектурні риси.

Костел св. Варфоломія в Дрогобичі — готичний храм XV ст. із стрільчастими вікнами й контрфорсами, типовий для католицької архітектури того часу.

Дерев’яна церква Зішестя Святого Духа в Потеличі (Львівщина) — зразок галицької дерев’яної архітектури XVI ст.

Бахчисарайський заповідник — ханський палац у столиці Кримського ханства. Збудований у XVI ст., поєднує кримськотатарські, османські та італійські архітектурні впливи. Найвідоміша споруда — Фонтан сліз.

Ікони доби

Ікона «Юрій Змієборець» зі Станиля (Львівщина) — зображення святого Юрія (Георгія), який вражає змія. Датується XIV ст.

Ікона Богородиця з пророками з Підгородців — складна багатофігурна композиція, де Богородицю оточують пророки з сувоями.

«Успіння Богородиці» Олексія Горошковича — рідкісний випадок, коли ім’я автора ікони відоме. Горошкович — перемиський маляр XVI ст., який підписав свою ікону (1547 р., із села Смільник).

Ознаки доби XIV – першої половини XVI ст.: готика (стрільчасті вікна, контрфорси), мури й вежі замків, оборонні елементи в храмах (бійниці, товсті стіни).

Розгляньмо чотири типові завдання НМТ на розпізнавання пам’яток культури. Кожне супроводжується покроковим розв’язанням.

Приклад 1. Золота прикраса з трьома ярусами

Завдання: Розгляньте зображення золотої прикраси. На ній у верхньому ярусі скіфи шиють сорочку й доять вівцю, у середньому — рослинний орнамент, у нижньому — грифони й леви терзають коней. Визначте назву цієї пам’ятки.

Крок 1. Зверни увагу на матеріал — золото. Це одразу вказує на скіфську культуру (скіфи використовували золото для прикрас). Крок 2. Три яруси — характерна ознака пекторалі. На гребені із Солохи — скульптурна сцена бою трьох воїнів над фризом левів, без рослинного ярусу. Крок 3. Побутові сцени (скіфи шиють, доять) є тільки на пекторалі.

Відповідь: пектораль із кургану Товста Могила.

Чому інші варіанти неправильні: гребінь із Солохи — сцена бою воїнів над фризом левів, без побутових сцен; мізинський браслет — з бивня мамонта, не золотий, палеоліт; Збруцький ідол — кам’яний стовп, слов’янське язичництво.

Приклад 2. Відповідність «пам’ятка — доба»

Завдання: Установіть відповідність між пам’яткою та добою, до якої вона належить.

Розв’язання: Софійський собор — XI ст., Русь-Україна (1–А). Церква св. Пантелеймона — білокам’яний храм із романським порталом, Королівство Руське (2–Б). Хотинська фортеця — оборонна споруда XIV–XVIII ст., доба XIV – перша половина XVI ст. (3–В). Херсонес Таврійський — грецька колонія, античні міста (4–Г). Трипільська культура — зайва, бо жодна з пам’яток не належить до неї.

Приклад 3. Мозаїка «Оранта»

Завдання: У якому храмі збереглася мозаїка «Оранта» — Богородиця з піднятими руками?

Крок 1. «Оранта» — мозаїка XI ст., виконана зі смальти. Крок 2. Вона розташована в апсиді (вівтарній частині) храму. Крок 3. З усіх храмів Русі мозаїки XI ст. збереглися тільки в Софійському соборі Києва. У Спасо-Преображенському соборі Чернігова — лише фрески. П’ятницька церква — стовпоподібна, без мозаїк. Успенський собор у Володимирі — XII ст., фрески, але не мозаїки.

Відповідь: Софійський собор у Києві.

Приклад 4. Мініатюра «Родина князя Святослава»

Завдання: На мініатюрі зображено князя з дружиною й синами, у руках книжка. Рукопис датовано 1073 р. Визначте назву цієї книжки.

Крок 1. 1073 р. — це дата Ізборника 1073 р. Крок 2. Мініатюра «Родина князя Святослава» — груповий портрет князя Святослава Ярославича з родиною. Крок 3. Остромирове Євангеліє датоване 1056–1057 рр., але його мініатюра — «Євангеліст Лука», а не родинний портрет. Пересопницьке Євангеліє — XVI ст., зовсім інша доба. Свенська ікона — не книжка, а ікона.

Відповідь: Ізборник 1073 р.

Нижче наведено найпоширеніші помилки, яких припускаються учні під час виконання завдань НМТ на пам’ятки культури. Уважно прочитай кожну — це допоможе не втратити бали.

• Вважати сучасний зовнішній вигляд Софії Київської первісним. Насправді бані й фасади — наслідок барокової перебудови XVII–XVIII ст., а собор споруджено в XI ст.

• Плутати пектораль (Товста Могила) з гребенем (Солоха). Обидві скіфські й золоті, але пектораль має три яруси з побутовими сценами, а гребінь — скульптурну сцену бою трьох воїнів над фризом левів, без побутових сцен.

• Приписувати Херсонес скіфам. Херсонес Таврійський — грецьке місто-колонія, засноване в V ст. до н. е., а не скіфське поселення.

• Вважати, що Михайлівський Золотоверхий собор стоїть від XII ст. Його знищили в 1930-ті рр. і відбудували наприкінці 1990-х рр. Те, що ти бачиш сьогодні, — новітня відбудова.

• Плутати Спасо-Преображенський собор і П’ятницьку церкву. Обидва в Чернігові, але Спас — великий триапсидний храм, а П’ятницька — невелика стовпоподібна церква.

• Плутати Остромирове Євангеліє (XI ст., Русь) з Пересопницьким (XVI ст., наступна доба). Остромирове — найдавніша датована рукописна книжка Русі, Пересопницьке — пам’ятка Волині XVI ст. (1556–1561 рр.), яка тоді входила до складу Великого князівства Литовського.

Пояснювальна записка програми НМТ з історії України прямо зазначає: знати дати створення історично-культурних пам’яток необов’язково. Достатньо визначити добу, стиль і, де це передбачено, автора.

Кількість пам’яток за темами: тема 1 — пам’яток немає; тема 2 — 6 позицій; тема 3 — 10 позицій; тема 4 — 4 позиції; тема 5 — 13 позицій.

У демоваріанті НМТ 2026 року завдання 6 і 17 — це вибір однієї відповіді з чотирьох за фото пам’ятки чи репродукцією картини (теми 10 і 27). Така сама форма можлива для пам’яток тем 2–5. Також завдання 21–24 — відповідність 4 × 5, по 1 балу за пару.

Стратегія виконання

• Спершу визнач добу за типом споруди чи матеріалом. Наприклад, хрестово-купольний храм із плінфи — Русь; білокам’яний храм із романським порталом — Королівство Руське; фортеця з вежами й мурами — XIV–XVI ст.

• Якщо завдання на відповідність, співвіднеси кожну пам’ятку з добою, а зайвий варіант відкинь.

• Якщо завдання на вибір однієї відповіді за фото, зверни увагу на деталі: кількість бань, матеріал, орнамент, наявність мозаїк.

• Не намагайся згадати точний рік — програма цього не вимагає.

• Тема 2: мізинський браслет (пізній палеоліт, бивень мамонта), трипільська кераміка (розписний посуд зі спіралями), гребінь із Солохи (скіфи, сцена бою), пектораль із Товстої Могили (скіфи, три яруси), Херсонес Таврійський (грецька колонія), Збруцький ідол (слов’янське язичництво).

• Тема 3: Софія Київська (Ярослав Мудрий, мозаїки й фрески), Спасо-Преображенський собор у Чернігові (Мстислав Володимирович), П’ятницька церква в Чернігові (стовпоподібна), Успенський собор Києво-Печерської лаври, Михайлівський Золотоверхий собор; Вишгородська й Свенська ікони; мозаїки «Оранта» і «Вседержитель»; мініатюри Остромирового Євангелія (1056–1057) та Ізборника 1073 р.

• Тема 4: Успенський собор у Володимирі, церква св. Пантелеймона біля Галича (романський портал), Холмська й Дорогобузька ікони Богородиці.

• Тема 5: замки й фортеці Луцька, Кам’янця-Подільського, Хотина, Мукачева, Судака, Сутківців; Вірменський собор у Львові, костел св. Варфоломія в Дрогобичі, дерев’яна церква в Потеличі, Бахчисарайський палац; ікони зі Станиля, Підгородців та «Успіння Богородиці» Олексія Горошковича.

• Добу визначаємо за типом споруди, матеріалом і стилем, а не за роком. Хрестово-купольний храм із плінфи — Русь. Білокам’яний храм із романським порталом — Королівство Руське. Фортеця з вежами й мурами — XIV–XVI ст.