Народний Рух України і неформальні організації

У другій половині 1980-х рр., завдяки політиці перебудови й гласності, в УРСР почали виникати неформальні організації — громадські об’єднання, що створювалися без дозволу партійних органів і поза офіційними структурами. Від радянських «офіційних» громадських організацій (профспілок, комсомолу) вони відрізнялися незалежністю від Комуністичної партії, добровільним членством і справжньою громадською ініціативою. Перші неформальні організації мали культурницький та екологічний характер, а згодом усе більше ставали політичними.

Український культурологічний клуб (серпень 1987)

У серпні 1987 р. у Києві постала одна з перших неформальних організацій — Український культурологічний клуб (УКК). Його засновниками стали колишні політв’язні — Євген Сверстюк, Сергій Набока, Олесь Шевченко — а також молоді інтелектуали. Клуб влаштовував публічні дискусії про «білі плями» історії України, українську мову, екологічні проблеми. 1988 р. активісти УКК влилися до Української Гельсінської спілки, але клуб уже заклав традицію відкритих обговорень.

Товариство Лева (1987)

Того самого 1987 р. у Львові виникло Товариство Лева — молодіжне культурно-екологічне товариство. Його назва походить від герба Львова. Члени товариства займалися відродженням української культури, захистом історичних пам’яток і довкілля. Товариство Лева стало одним із центрів молодіжного руху в Галичині.

Товариство української мови ім. Т. Шевченка (лютий 1989)

У лютому 1989 р. було створено Товариство української мови ім. Т. Шевченка. Його головою став поет Дмитро Павличко. Головна мета товариства — боротьба за державний статус української мови. Товариство організовувало мітинги, збирало підписи, вело роз’яснювальну роботу. Його зусилля сприяли ухваленню Верховною Радою УРСР Закону «Про мови в Українській РСР» у жовтні 1989 р., який проголосив українську мову державною.

Історико-просвітницьке товариство «Меморіал» (березень 1989)

У березні 1989 р. постало історико-просвітницьке товариство «Меморіал». Серед його співголів був Лесь Танюк. «Меморіал» ставив за мету увічнення пам’яті жертв політичних репресій і Голодомору. Члени товариства розшукували місця масових поховань, зокрема в Биківні під Києвом, де були поховані розстріляні в 1930-х рр. «Меморіал» також домагався розсекречення архівів КДБ і встановлення пам’ятників жертвам репресій.

Незалежні студентські організації (1989)

1989 рік став часом появи незалежних студентських організацій. У Львові виникло Студентське братство, у Києві — Українська студентська спілка. Вони діяли поза офіційним комсомолом, організовували мітинги, страйки, поширювали національно-демократичні ідеї. Саме ці організації згодом стали рушійною силою «Революції на граніті» — студентського голодування в жовтні 1990 р.

Усі ці неформальні організації готували ґрунт для появи масового національно-демократичного руху, ядром якого став Народний Рух України.

7 липня 1988 р. на мітингу у Львові було оголошено про створення Української Гельсінської спілки (УГС). Вона стала наступницею Української Гельсінської групи (УГГ), яка діяла з 1976 р. як відкрита правозахисна організація, попри переслідування влади. Якщо УГГ складалася з кількох десятків дисидентів, то УГС від самого початку заявляла себе як масова політична організація, відкрита для всіх, хто поділяє її принципи.

Лідери та програмні документи

Головою УГС став Левко Лук’яненко — колишній політв’язень, який провів понад 25 років в ув’язненні й на засланні: 1961 р. його засудили за створення Української робітничо-селянської спілки, 1978 р. — за «антирадянську агітацію і пропаганду». Серед лідерів УГС були також В’ячеслав Чорновіл, Михайло та Богдан Горині. Програмним документом організації стала «Декларація принципів УГС», яка проголошувала захист прав людини й національних прав українців, а також відновлення української державності як кінцеву мету.

Зв’язок із дисидентським рухом

УГС є яскравим прикладом того, як дисидентський рух 1960–1970-х рр. переріс у масовий національно-демократичний рух кінця 1980-х. Колишні політв’язні, звільнені під час хвилі амністій 1987–1988 рр., очолили нові організації. Вони перенесли методи правозахисту — заяви, звернення, самвидав — у масову політику: мітинги, пікети, участь у виборах. Так дисидентський досвід став основою для легальної політичної боротьби.

Від УГС до Української республіканської партії

У квітні 1990 р. на основі УГС була створена Українська республіканська партія (УРП). Її головою залишився Левко Лук’яненко. УРП стала першою політичною партією, що виникла з громадської організації національно-демократичного спрямування. У листопаді 1990 р. вона першою з нових партій отримала офіційну реєстрацію в УРСР.

Наймасовішою й найвпливовішою громадсько-політичною організацією кінця 1980-х рр. став Народний Рух України за перебудову. Його ініціаторами виступили Спілка письменників України та науковці Інституту літератури. У лютому 1989 р. проєкт програми Руху був надрукований у тижневику «Літературна Україна», що викликало широке громадське обговорення. Влада спершу цькувала Рух як «націоналістичну» організацію, але зупинити його не змогла.

Установчий з’їзд: 8–10 вересня 1989 р.

8–10 вересня 1989 р. у Києві, в приміщенні Київського політехнічного інституту, відбувся установчий з’їзд Народного Руху України за перебудову. У ньому взяли участь понад тисячу делегатів з усієї України. Головою Руху обрали поета Івана Драча. На з’їзді відкрито використовували синьо-жовтий прапор і тризуб — національні символи, які донедавна були під забороною.

Характер і вимоги Руху

Рух був масовою організацією, яка налічувала сотні тисяч членів. Він об’єднав людей різних політичних поглядів — від реформаторів-комуністів до переконаних самостійників. Програмні вимоги Руху включали демократизацію суспільства, надання українській мові державного статусу, суверенітет УРСР. Рух став ядром українського національно-демократичного руху — широкої суспільної течії, що поєднала вимоги демократії (свобода слова, вільні вибори) й національного відродження (мова, історія, державність). На виборах 1990 р. Рух очолив Демократичний блок, який здобув значну кількість місць у Верховній Раді УРСР.

Еволюція Руху

Спочатку Рух діяв у межах перебудови й не вимагав незалежності. Однак під впливом подій 1990 р. — зокрема «Революції на граніті» та прийняття Декларації про державний суверенітет — позиція Руху радикалізувалася. У жовтні 1990 р. Рух вилучив із назви слова «за перебудову» й проголосив кінцевою метою незалежність України. З 1992 р. Рух очолював В’ячеслав Чорновіл, а в 1993 р. він став політичною партією.

«Українська хвиля» — живий ланцюг соборності

21 січня 1990 р. відбулася масова акція «Українська хвиля» — живий ланцюг, що з’єднав Київ, Львів та Івано-Франківськ. Сотні тисяч людей взялися за руки, тримаючи синьо-жовті прапори. Акцію організував Народний Рух України. Дату обрано не випадково: акцію провели напередодні річниці Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, проголошеного 22 січня 1919 р. «Українська хвиля» стала символом соборності українських земель і демонстрацією єдності народу в боротьбі за незалежність.

Національне й духовне відродження

Кінець 1980-х — початок 1990-х рр. позначився потужним національним і духовним відродженням. У 1988 р. відзначали 1000-ліття хрещення Русі — на мітингах уперше після десятиліть заборони з’явилися синьо-жовті прапори й тризуб. У серпні 1990 р. на Запоріжжі масово святкували 500-ліття українського козацтва. Відбувалася легалізація Української греко-католицької церкви (УГКЦ) і відродження Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) — про це йтиметься в юніті про церкви незалежної України.

Багатопартійність: поняття й початок

Багатопартійність — це існування в державі кількох політичних партій, які змагаються за владу. В УРСР до 1990 р. існувала монополія Комуністичної партії — жодна інша партія не могла діяти легально. У березні 1990 р. III З’їзд народних депутатів СРСР скасував монополію КПРС на союзному рівні, а в жовтні 1990 р. Верховна Рада УРСР ухвалила закон, що дозволяв створення партій в Україні.

Перші партії 1990 р.

У листопаді 1990 р. Українська республіканська партія (УРП) першою з нових партій отримала офіційну реєстрацію. Того самого 1990 р. виникли також Демократична партія України та Партія зелених України, створена на основі асоціації «Зелений світ» (екологічного руху, що постав після Чорнобильської катастрофи). Комуністична партія України стрімко втрачала членів і вплив. Так розпочалася багатопартійна система в Україні.

Розгляньмо кілька типових завдань НМТ на тему неформальних організацій і Народного Руху України.

Приклад 1. Відповідність «організація — рік створення»

Установіть відповідність між організацією та роком її створення.

1 Український культурологічний клуб 2 Українська Гельсінська спілка 3 Народний Рух України за перебудову 4 Українська республіканська партія

А 1987 Б 1988 В 1989 Г 1990 Д 1976

Розв’язання: Український культурологічний клуб створено в серпні 1987 р. (1 → А). Українська Гельсінська спілка — 7 липня 1988 р. (2 → Б). Народний Рух України за перебудову — 8–10 вересня 1989 р. (3 → В). Українська республіканська партія — квітень 1990 р. (4 → Г). Варіант Д (1976) — зайвий, це рік створення Української Гельсінської групи, яку часто плутають з УГС.

Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

Приклад 2. «3 з 7» — ознаки Народного Руху України

Які три твердження характеризують Народний Рух України?

• Установчий з’їзд відбувся у вересні 1989 р.

• Постав на основі Української Гельсінської групи 1976 р.

• Першим головою став Іван Драч

• Очолював уряд УРСР

• Діяв як підпільна збройна організація

• 1990 р. проголосив метою незалежність України

• Першим головою був Леонід Кравчук

Розв’язання: Правильні твердження: установчий з’їзд Руху відбувся 8–10 вересня 1989 р.; першим головою обрано Івана Драча; у жовтні 1990 р. Рух проголосив метою незалежність. Інші варіанти — хибні: Рух постав не на основі УГГ, а з ініціативи письменників; він ніколи не очолював уряд; не був збройною організацією; першим головою був І. Драч, а не Л. Кравчук.

Відповідь: перше, третє й шосте твердження.

Приклад 3. Відповідність «діяч — організація»

Установіть відповідність між діячем та організацією, яку він очолював.

1 Левко Лук’яненко 2 Іван Драч 3 Дмитро Павличко 4 Юрій Щербак

А Українська Гельсінська спілка Б Народний Рух України В Товариство української мови ім. Т. Шевченка Г Асоціація «Зелений світ» Д Українська студентська спілка

Розв’язання: Л. Лук’яненко — голова УГС (1 → А). І. Драч — перший голова Народного Руху (2 → Б). Д. Павличко — голова Товариства української мови (3 → В). Ю. Щербак — один із засновників асоціації «Зелений світ» (4 → Г). Варіант Д — зайвий.

Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

Приклад 4. «3 з 7» — акція «Українська хвиля»

«…люди взялися за руки від Києва до Львова й Івано-Франківська, тримаючи синьо-жовті прапори…». Які три твердження про описану акцію правильні?

• Відбулася в січні 1990 р.

• Приурочена до річниці Акта злуки УНР і ЗУНР

• Організована після проголошення незалежності України

• Організатор — Народний Рух України

• Присвячена пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи

• Має назву «Революція на граніті»

• Проведена за закликом Комуністичної партії України

Розв’язання: Описано акцію «Українська хвиля» — живий ланцюг 21 січня 1990 р. Правильні твердження: відбулася в січні 1990 р.; приурочена до річниці Акта злуки (22 січня 1919 р.); організатор — Народний Рух. Інші варіанти хибні: акція відбулася до проголошення незалежності (1991 р.); не пов’язана з Чорнобилем; «Революція на граніті» — студентське голодування жовтня 1990 р.; Компартія не організовувала, а перешкоджала таким акціям.

Відповідь: перше, друге й четверте твердження.

• Плутати Українську Гельсінську групу (1976, дисиденти-правозахисники) з Українською Гельсінською спілкою (1988, масова політична організація). Запам’ятай: група — 1976, спілка — 1988.

• Вважати, що Рух від початку вимагав незалежності. 1989 р. він називався «Народний Рух України за перебудову» й діяв у межах перебудови. Мета незалежності з’явилася в жовтні 1990 р.

• Вважати першим головою Руху В’ячеслава Чорновола. Першим головою (1989–1992) був Іван Драч. В’ячеслав Чорновіл очолив Рух з 1992 р.

• Плутати «Українську хвилю» (живий ланцюг, 21 січня 1990 р.) з «Революцією на граніті» (студентське голодування, жовтень 1990 р.). Це різні акції з різними цілями й учасниками.

• Вважати, що багатопартійність з’явилася лише після 1991 р. Перші партії, зокрема Українська республіканська партія, виникли вже 1990 р.

• Приписувати «Меморіалу» екологічні цілі, а «Зеленому світу» — пошук жертв репресій. «Меморіал» — історико-просвітницьке товариство про жертв репресій; «Зелений світ» — екологічна асоціація.

Тема неформальних організацій і Народного Руху України входить до теми 30 програми НМТ з історії України. Найважливіша дата — вересень 1989 р. (Народний Рух України за перебудову). Ключові поняття: «український національно-демократичний рух», «багатопартійність», «плюралізм». Важливе вміння — пояснювати зв’язок національно-демократичного й дисидентського рухів.

Завдання на відповідність (завдання 21–24 у тесті НМТ) можуть перевіряти співвідношення «організація — рік створення» або «діяч — організація». Кожна правильно встановлена пара приносить 1 бал, максимум 4 бали. Серед п’яти варіантів одна буква зайва — це пастка.

Завдання «3 з 7» (завдання 28–30) можуть пропонувати вибрати три ознаки Народного Руху або неформальних організацій. Кожна правильна відповідь — 1 бал, до 3 балів.

У демоваріанті НМТ 2026 р. завдання 24 — це відповідність «поняття ↔ період» (теми 27–29, 31–32). Тобто набори понять різних періодів треба розрізняти. Поняття «плюралізм» і «багатопартійність» пов’язуй із періодом 1985–1991 рр.

• 1987–1989 — неформальні організації: Український культурологічний клуб (1987), Товариство Лева (1987), Українська Гельсінська спілка (1988), Товариство української мови ім. Т. Шевченка (1989), «Меморіал» (1989).

• 7 липня 1988 — створення Української Гельсінської спілки на основі Української Гельсінської групи; лідери — Л. Лук’яненко, В. Чорновіл.

• 8–10 вересня 1989 — установчий з’їзд Народного Руху України за перебудову; перший голова — Іван Драч.

• Рух поєднав вимоги демократії й національного відродження; у жовтні 1990 р. проголосив метою незалежність України.

• 21 січня 1990 — «Українська хвиля», живий ланцюг соборності, організований Народним Рухом.

• 1990 — початок багатопартійності: Українська республіканська партія, Демократична партія України, Партія зелених України.