Карпатська Україна (1938–1939)

Події, що привели до створення Карпатської України, розгорталися в контексті загострення міжнародних відносин напередодні Другої світової війни. Ключовим моментом стала Мюнхенська угода, укладена 29–30 вересня 1938 року між Німеччиною, Італією, Великою Британією та Францією. За цією угодою Судетську область Чехо-Словаччини передавали Німеччині. Чехо-Словаччина, опинившись без союзників і під загрозою війни, змушена була погодитися на автономію Словаччини та Підкарпатської Русі (Закарпаття).

11 жовтня 1938 року було сформовано перший автономний уряд Підкарпатської Русі. Його очолив Андрій Бродій — політик русофільського спрямування, який орієнтувався на Угорщину. Однак уже за кілька днів чехословацька влада викрила його проугорську діяльність, заарештувала й усунула з посади.

26 жовтня 1938 року прем'єр-міністром автономного уряду став Августин Волошин — греко-католицький священик, педагог і лідер українофільської течії на Закарпатті. Його призначення означало перемогу українського національного руху в краї. 22 листопада 1938 року чехословацький парламент ухвалив конституційний закон про автономію Підкарпатської Русі. Ця дата (1938 рік) є програмною для НМТ як рік надання автономії.

Постать Августина Волошина

Августин Волошин (1874–1945) народився в селі Келечин на Закарпатті. Був греко-католицьким священником, учителем, директором учительської семінарії в Ужгороді. У міжвоєнний період очолював Християнсько-народну партію; у січні 1939 р. його уряд створив Українське національне об'єднання (голова — Ф. Ревай), що перемогло на виборах до Сойму. Після окупації краю Угорщиною виїхав за кордон. 1945 року радянські органи заарештували його в Празі, вивезли до Москви, де він помер у Бутирській в'язниці. 2002 року Августину Волошину посмертно присвоєно звання Герой України.

2 листопада 1938 року відбувся Перший Віденський арбітраж — рішення Німеччини та Італії, яким південні райони Закарпаття з містами Ужгород, Мукачево та Берегово передавалися Угорщині. Це рішення кардинально змінило становище автономії: столицю терміново перенесли до Хуста, меншого міста в гірській частині краю. Відрізаними від решти території опинилися найрозвиненіші економічні центри.

Після Віденського арбітражу, наприкінці 1938 року, край почали офіційно називати Карпатською Україною. Уряд Августина Волошина розгорнув широку українізацію: школи переводили на українську мову навчання, державні установи переходили на українське діловодство. Це викликало небувале національне піднесення серед місцевого населення.

Карпатська Січ

У листопаді 1938 року для захисту краю від угорських і польських диверсантів було створено Організацію народної оборони «Карпатська Січ». Командантом став Дмитро Климпуш. До лав Січі вступали не лише місцеві закарпатці, а й добровольці з Галичини, зокрема члени Організації українських націоналістів (ОУН). Карпатська Січ стала збройним формуванням, що готувалося до оборони краю.

12 лютого 1939 року відбулися вибори до Сойму (парламенту) Карпатської України. Переконливу перемогу здобуло Українське національне об'єднання — політична сила, створена в січні 1939 р. за ініціативою уряду А. Волошина, що об'єднувала українофілів. Це створило легітимну основу для проголошення незалежності.

14 березня 1939 року Словаччина проголосила незалежність, що означало фактичний розпад Чехо-Словаччини. Того ж дня Угорщина, отримавши згоду Адольфа Гітлера, розпочала військовий наступ на Карпатську Україну. У критичній ситуації керівництво краю вирішило негайно проголосити незалежність.

15 березня 1939 року в Хусті зібрався Сойм Карпатської України й ухвалив історичне рішення: проголосити незалежність Карпатської України. Ця дата є програмною для НМТ. Президентом держави обрали Августина Волошина, головою уряду став Юліян Ревай, а головою Сойму — Августин Штефан.

Державні символи та устрій

Сойм визначив державний устрій Карпатської України як республіку на чолі з президентом. Державною мовою проголошувалася українська. Державним прапором став синьо-жовтий стяг. Герб поєднував крайовий символ — ведмедя — з тризубом. Державним гімном затвердили «Ще не вмерла Україна». Таким чином, Карпатська Україна засвідчила свою українську національну ідентичність і соборницьке спрямування.

Важливо: проголошення незалежності відбулося в умовах, коли угорські війська вже перетнули кордон. Сойм працював буквально під звуки пострілів. Незалежність проіснувала лише кілька днів — звідси назва «держава одного дня».

Після проголошення незалежності Карпатська Січ упродовж кількох днів вела нерівні бої з регулярною угорською армією. Найзапекліші сутички точилися на Красному Полі поблизу Хуста, де січовики мужньо обороняли підступи до столиці. Сили були надто нерівними: угорська армія мала важке озброєння й чисельну перевагу. До кінця березня 1939 року Угорщина повністю окупувала край.

Окупація супроводжувалася жорстокими репресіями. Угорські війська розстрілювали полонених січовиків, особливо галичан, яких вважали «чужинцями». Було створено концентраційні табори, розпочалися переслідування українських діячів. Августин Волошин разом з урядом виїхав за кордон — спочатку до Румунії, згодом до Праги.

Історичне значення

Попри короткочасність, Карпатська Україна має величезне значення в українській історії. Це була спроба створити українську державу напередодні Другої світової війни. Вона стала яскравим виявом соборницької ідеї: Закарпаття, яке століттями перебувало під владою різних держав, прагнуло возз'єднатися з рештою України. Героїзм бійців Карпатської Січі, які ціною життя боронили незалежність, став символом незламності українського духу.

2002 року Августину Волошину посмертно присвоєно звання Герой України — визнання його ролі як лідера національного руху Закарпаття та президента Карпатської України.

Приклад 1. Послідовність подій

Завдання: Розташуй події в хронологічній послідовності.

• А — Перший Віденський арбітраж

• Б — Мюнхенська угода

• В — проголошення незалежності Карпатської України

• Г — вибори до Сойму Карпатської України

Розв'язання: Визначаємо дати кожної події. Мюнхенська угода — 29–30 вересня 1938 р. Перший Віденський арбітраж — 2 листопада 1938 р. Вибори до Сойму — 12 лютого 1939 р. Проголошення незалежності — 15 березня 1939 р.

Правильна послідовність: Б (вересень 1938) → А (листопад 1938) → Г (лютий 1939) → В (березень 1939).

Чому інші варіанти неправильні? Якщо поставити Віденський арбітраж перед Мюнхенською угодою — це неможливо, бо арбітраж відбувся після Мюнхена. Якщо поставити вибори після проголошення незалежності — вибори відбулися раніше (лютий), а незалежність проголошено пізніше (березень).

Приклад 2. Послідовність за уривками джерел

Завдання: Визнач хронологічну послідовність подій за авторськими уривками джерел.

• 1. Повідомлення про передачу Судетської області Німеччині

• 2. Постанова про призначення А. Волошина прем'єром автономного уряду

• 3. Наказ про переїзд урядових установ з Ужгорода до Хуста

• 4. Звернення Сойму до народу з проголошенням незалежності

Розв'язання: Повідомлення про Судети — Мюнхенська угода (вересень 1938). Призначення Волошина — 26 жовтня 1938. Переїзд до Хуста — після Віденського арбітражу (листопад 1938). Проголошення незалежності — 15 березня 1939.

Правильна послідовність: 1 (вересень 1938) → 2 (жовтень 1938) → 3 (листопад 1938) → 4 (березень 1939).

Приклад 3. Упізнай особу за описом

Завдання: Про кого йдеться? Греко-католицький священик і педагог, прем'єр автономного уряду Підкарпатської Русі, згодом президент Карпатської України.

• А — Андрій Бродій

• Б — Августин Волошин

• В — Євген Коновалець

• Г — Володимир Залозецький-Сас

Розв'язання: Ключ — Б (Августин Волошин). Саме він був греко-католицьким священником, педагогом, прем'єром автономного уряду з 26 жовтня 1938 року і президентом Карпатської України з 15 березня 1939 року.

Чому інші варіанти неправильні? Андрій Бродій (А) — русофіл, перший прем'єр, але не священик і не президент. Євген Коновалець (В) — провідник ОУН, не мав стосунку до Закарпаття. Володимир Залозецький-Сас (Г) — голова Української національної партії в Румунії (Чернівці, 1927), не пов'язаний із Карпатською Україною.

Приклад 4. Визнач рішення за картосхемою

Завдання: На картосхемі штрихуванням позначено південні райони Закарпаття з містами Ужгород, Мукачево та Берегово, передані іншій державі восени 1938 року. Яке міжнародне рішення відображено?

• А — Мюнхенська угода

• Б — Перший Віденський арбітраж

• В — Сен-Жерменський договір

• Г — пакт Молотова — Ріббентропа

Розв'язання: Ключ — Б (Перший Віденський арбітраж). Саме 2 листопада 1938 року за рішенням Німеччини та Італії південні райони Закарпаття з Ужгородом, Мукачевом і Береговом передано Угорщині.

Чому інші варіанти неправильні? Мюнхенська угода (А) стосувалася Судетської області Чехо-Словаччини, не Закарпаття. Сен-Жерменський договір (В) 1919 року визначив кордони після Першої світової війни. Пакт Молотова — Ріббентропа (Г) 1939 року стосувався поділу Польщі та сфер впливу в Східній Європі.

• Плутанина Мюнхенської угоди й Віденського арбітражу. Мюнхенська угода (вересень 1938) передавала Судетську область Німеччині. Віденський арбітраж (листопад 1938) передавав південь Закарпаття Угорщині. Запам'ятай: Мюнхен — Судети → Німеччина; Віденський арбітраж — Закарпаття → Угорщина.

• Ужгород як столиця. Багато хто вважає Ужгород столицею Карпатської України в березні 1939 року. Насправді після Віденського арбітражу Ужгород опинився на території, переданій Угорщині, тому столицю перенесли до Хуста.

• Датування незалежності 1938 роком. Автономію Підкарпатської Русі надано в жовтні–листопаді 1938 року. Незалежність Карпатської України проголошено 15 березня 1939 року. Не плутай ці дві події.

• Хто окупував Карпатську Україну. Дехто помилково вважає, що край окупувала Німеччина або Польща. Насправді окупантом була Угорщина, яка діяла за згодою Гітлера.

• Плутанина Волошина й Бродія. Андрій Бродій — русофіл, перший прем'єр автономного уряду, заарештований за проугорську діяльність. Августин Волошин — українофіл, греко-католицький священик, президент Карпатської України. Не плутай їхні позиції.

• Карпатська Січ — не чехословацька армія. Карпатська Січ була Організацією народної оборони, створеною для захисту краю від диверсантів. Вона не входила до складу чехословацької армії.

Тема Карпатської України входить до теми 25 програми НМТ з історії України. На тесті можуть перевіряти такі програмні дати:

• 1938 рік — надання автономії Підкарпатській Русі

• 15 березня 1939 року — проголошення незалежності Карпатської України

Персоналія Августин Волошин підкреслена в програмі — це означає, що його можуть пропонувати для візуального розпізнавання (за портретом) або за біографічним описом. Змістові пункти, які варто знати: Карпатська Україна, Карпатська Січ.

На НМТ можлива картосхема теми 25, на якій потрібно показати межі Карпатської України та південні райони, передані Угорщині за Віденським арбітражем.

Завдання на послідовність (№ 25–27)

Завдання на хронологічну послідовність оцінюються так: 3 бали — за повністю правильний ряд; 2 бали — за правильні першу й останню події; 1 бал — лише за одну з них (першу або останню).

Стратегія для близьких дат

Події 1938–1939 років мають дуже близькі дати, тому легко помилитися. Найкраща стратегія — спершу визначити місяці кожної події:

• вересень 1938 — Мюнхенська угода

• жовтень 1938 — автономія Підкарпатської Русі, уряд Волошина

• листопад 1938 — Віденський арбітраж

• лютий 1939 — вибори до Сойму

• березень 1939 — проголошення незалежності

• Вересень 1938 — Мюнхенська угода: Судетську область передано Німеччині, Чехо-Словаччина погодилася на автономію Підкарпатської Русі.

• Жовтень 1938 — автономія Підкарпатської Русі; уряд Августина Волошина (з 26 жовтня).

• 2 листопада 1938 — Перший Віденський арбітраж: Ужгород, Мукачево, Берегово передано Угорщині; столицю перенесено до Хуста.

• Листопад 1938 — створення Карпатської Січі — збройної організації народної оборони.

• 12 лютого 1939 — вибори до Сойму Карпатської України, перемога Українського національного об'єднання.

• 15 березня 1939 — проголошення незалежності Карпатської України; президент — А. Волошин; державна мова — українська; прапор — синьо-жовтий; гімн — «Ще не вмерла Україна».

• Березень 1939 — угорська окупація; бої на Красному Полі; репресії проти січовиків.

• Значення: спроба створення української держави напередодні Другої світової війни; вияв соборницької ідеї; героїзм Карпатської Січі.