Тип речення: просте ускладнене чи складне (ССР, СПР, БСР, з різними видами зв’язку)

Перше, що ти робиш, коли бачиш будь-яке речення в завданні НМТ, — знаходиш усі граматичні основи. Граматична основа — це підмет і присудок (або один із них, якщо речення односкладне). Саме кількість основ вирішує, чи речення просте (одна основа) чи складне (дві й більше основ).

Як знаходити присудки

Присудок — головний член речення, який називає дію, стан або ознаку підмета. Шукай:

• дієслова в особовій формі: читаю, пишеш, малює, співаємо, працюєте, говорять

• слова треба, можна, варто, видно, чути — вони часто бувають присудками в безособових реченнях (Треба вчитися; Видно було далеко)

• форми на -но, -то (Зроблено, написано, сказано, зачинено)

• іменні присудки з дієсловом-зв'язкою бути, стати, зватися тощо: Він є студентом; Небо стало синім

До кожного присудка знайди підмет — слово в називному відмінку, яке відповідає на питання хто? або що?. Підмет і присудок разом утворюють одну граматичну основу.

Однорідні присудки — одна основа

Якщо в реченні кілька присудків, але всі вони стосуються одного підмета, це однорідні присудки. Вони утворюють лише одну граматичну основу. Наприклад: «Вітер ущух і розігнав хмари» — підмет вітер, присудки ущух і розігнав — одна основа. Отже, речення просте.

Одна основа — просте речення

Коли ти знайшов одну граматичну основу, речення просте. Воно може бути ускладненим, якщо має ускладнювальні засоби: однорідні члени, звертання, вставні слова, словосполучення чи речення, відокремлені члени (дієприкметникові, дієприслівникові, порівняльні звороти). Програма НМТ називає їх ускладнювальними засобами простого речення.

Односкладні й неповні речення як частини складного

Частиною складного речення може бути односкладне або неповне речення. В односкладному є лише один головний член (присудок або підмет), але це повноцінна граматична основа. Наприклад: «Смеркало, і в хатах засвічували вогні» — перша частина Смеркало (односкладне, одна основа), друга частина в хатах засвічували вогні (теж односкладне, одна основа). Разом — дві основи, складне речення.

Неповне речення — таке, де пропущено член, який легко відновлюється з контексту. Наприклад: «Я взяв словник, а сестра — підручник». У другій частині пропущено присудок взяла, але основа сестра (взяла) з пропущеним присудком усе одно вважається окремою граматичною основою. Отже, речення складне.

Запам'ятай: одна граматична основа = просте речення (може бути ускладнене). Дві й більше основ = складне речення.

Багато помилок виникає саме тоді, коли просте речення має багато слів, зворотів і конструкцій — і здається складним. Але пам'ятай: ускладнювальні засоби не додають нових граматичних основ. Розгляньмо найпоширеніші пастки.

Однорідні присудки

Речення «Вітер ущух і розігнав хмари» має один підмет (вітер) і два присудки (ущух, розігнав). Це однорідні присудки — одна граматична основа. Речення просте, хоч і має сполучник і. Типово помилково вважають його складносурядним, але для ССР потрібні дві різні основи.

Дієприслівниковий зворот

Речення «Сонце, піднявшись над лісом, осяяло галявину» має одну основу: сонце осяяло. Дієприслівник піднявшись не є присудком — це додаткова дія при основній. Зворот лише ускладнює речення, але не створює нової основи. Отже, речення просте ускладнене.

Дієприкметниковий зворот

Речення «Стежка, протоптана дітьми, вела до річки» має одну основу: стежка вела. Дієприкметник протоптана — це означення, а не присудок. Зворот лише ускладнює речення. Не плутай дієприкметник із присудком: дієприкметник відповідає на питання який?, а присудок — що робить?.

Порівняльний зворот проти порівняльної підрядної частини

Це одна з найскладніших пасток. Порівняльний зворот не має граматичної основи: «Хмари пливли, мов кораблі» — одна основа (хмари пливли), речення просте ускладнене. Але якщо порівняльна конструкція має власну основу, це вже складнопідрядне речення: «Хмари пливли, мов пливуть кораблі морем» — дві основи (хмари пливли; кораблі пливуть), сполучник мов указує на підрядний зв'язок.

Вставне речення й звертання

Вставне речення (наприклад, як я вже казав) має власну граматичну основу (я казав), але воно не є частиною складного речення — воно вставлене всередину простого речення й лише ускладнює його. Речення «Ми, як я вже казав, вирушили вдосвіта» має одну основу (ми вирушили) — це просте ускладнене речення.

Звертання також не створює окремої частини: «Друзі, завтра ми вирушаємо» — одна основа (ми вирушаємо), речення просте ускладнене.

Тире й двокрапка не роблять речення складним

Тире між підметом і присудком: «Київ — столиця України» — одна основа (Київ — столиця), речення просте. Двокрапка при узагальнювальному слові: «Скрізь: у лісі, у полі — лежав сніг» — одна основа (сніг лежав), речення просте ускладнене. Ці знаки лише оформлюють частини простого речення, а не з'єднують окремі граматичні основи.

Запам'ятай правило: жоден зворот (дієприслівниковий, дієприкметниковий, порівняльний), жодне звертання чи вставна конструкція не додають нової граматичної основи. Якщо основа одна — речення просте, хоч би скільки в ньому було слів.

Коли ти визначив, що в реченні дві й більше граматичних основ, наступний крок — подивитися, чим ці частини з'єднані між собою. Саме засоби зв'язку визначають тип складного речення.

Сурядні сполучники — складносурядне речення (ССР)

Якщо частини складного речення з'єднані сурядними сполучниками, це складносурядне речення. Сурядні сполучники: і (й), та (= і), а, але, проте, зате, однак, або, чи, то… то, не то… не то. Частини рівноправні — одна не залежить від іншої. Приклад: «Місяць визирнув з-за хмари, і ліс засріблився» — дві основи, сполучник і — ССР.

Підрядні сполучники чи сполучні слова — складнопідрядне речення (СПР)

Якщо частини з'єднані підрядними сполучниками або сполучними словами, це складнопідрядне речення. Підрядні сполучники: що, щоб, бо, якщо, коли (= якщо), хоч, хоча, мов, наче, ніби, неначе, дарма що, для того щоб. Сполучні слова (вони ще й члени речення): який, чий, котрий, хто, що, де, куди, звідки, коли. Одна частина головна, інша — підрядна. Приклад: «Ліс, у якому ми заблукали, здавався безкраїм» — дві основи, сполучне слово у якому — СПР.

Лише інтонація — безсполучникове речення (БСР)

Якщо між частинами немає сполучників, а лише інтонація, це безсполучникове складне речення. Приклад: «Місяць зійшов — ліс засріблився» — дві основи, без сполучника, зв'язок інтонаційний — БСР.

Різні види зв'язку — складне з різними видами зв'язку

Складне речення з різними видами зв'язку має три й більше частини, між якими використано різні засоби зв'язку. Наприклад: «Сонце сховалося за хмару, і стало прохолодно, бо подув вітер» — три частини: перша й друга з'єднані сурядним сполучником і, друга й третя — підрядним сполучником бо. Це речення з різними видами зв'язку (сурядний + підрядний).

Коли три частини — це ще не «різні види»

Три частини можуть бути з'єднані одним видом зв'язку. Тоді тип визначається за цим видом, а не як «з різними видами». Приклади:

• «Світало, співали птахи, дзюрчав струмок» — три частини, усі з'єднані лише інтонацією — безсполучникове складне речення.

• «Я знаю, що ти прийдеш, коли закінчаться уроки» — три частини, усі з'єднані підрядним зв'язком (що, коли) — складнопідрядне речення.

Алгоритм визначення типу речення

Схема допомагає рухатися послідовно: спершу порахуй основи, потім визнач засоби зв'язку. Якщо основа одна — речення просте (ускладнене чи ні). Якщо основ кілька — подивися, чи всі частини з'єднані однаково (один тип) чи по-різному (різні види зв'язку).

На НМТ завдання 29 — це «логічні пари»: тобі дано чотири речення (позначені цифрами 1–4) і п'ять типів речень (позначені літерами А–Д). Твоє завдання — встановити відповідність: кожному реченню знайти правильний тип. Один тип буде зайвим — його не використаєш жодного разу.

Правила роботи з логічними парами

• Кожен тип використовуєш не більше одного разу.

• Один тип обов'язково лишається зайвим.

• Якщо два речення здаються одного типу — ти помилився в одному з них.

Порядок роботи

Щоб не заплутатися, дій за таким алгоритмом:

1. Спершу знайди речення з однією граматичною основою — це просте ускладнене. Познач його.

2. Потім розбери речення з двома частинами: визнач, чи з'єднані вони сурядним сполучником (ССР), підрядним сполучником чи сполучним словом (СПР), чи лише інтонацією (БСР).

3. Наприкінці візьмися за речення з трьома й більше частинами. Перевір, чи всі частини з'єднані одним видом зв'язку, чи різними.

4. Зайвий тип визнач останнім — це той, який не підійшов жодному з чотирьох речень.

Важливе уточнення: підрядна частина всередині сурядної

Іноді речення має три частини, де дві з'єднані сурядним сполучником, а всередині однієї з них є підрядна частина. Наприклад: «Коли діти вибігли, почався снігопад, і все побіліло». Перша частина (Коли діти вибігли) — підрядна до другої (почався снігопад), а друга й третя (все побіліло) з'єднані сурядним сполучником і. Тут поєднано підрядний і сурядний зв'язок — це речення з різними видами зв'язку.

Завжди перевіряй кожне речення до кінця: не зупиняйся на першому враженні. Якщо в реченні є і сурядний, і підрядний сполучники, тип — «з різними видами зв'язку», навіть якщо частин усього три.

Порада: у чернетці підкресли граматичні основи в кожному з чотирьох речень і надпиши над сполучниками їхній тип (суд., підр.). Так ти нічого не пропустиш.

Розгляньмо чотири приклади завдань формату «логічні пари» (1–4 → А–Д), які імітують завдання 29 НМТ. У кожному прикладі дано чотири речення й п'ять типів; один тип зайвий.

Приклад 1. Логічні пари — базовий рівень

Речення:

1. Ліс, освітлений місяцем, стояв тихий і таємничий.

2. Місяць визирнув з-за хмари, і ліс засріблився.

3. Ліс, у якому ми заблукали, здавався безкраїм.

4. Місяць зійшов — ліс засріблився.

Типи: А — просте ускладнене, Б — складносурядне, В — складнопідрядне, Г — безсполучникове, Д — з різними видами зв'язку (зайвий).

Розв'язання:

• Речення 1: одна основа (ліс стояв). Дієприкметниковий зворот освітлений місяцем ускладнює речення, але не додає основи. Отже, 1 — А (просте ускладнене).

• Речення 2: дві основи (місяць визирнув; ліс засріблився), з'єднані сурядним сполучником і. Отже, 2 — Б (складносурядне).

• Речення 3: дві основи (ліс здавався; ми заблукали), з'єднані сполучним словом у якому. Отже, 3 — В (складнопідрядне).

• Речення 4: дві основи (місяць зійшов; ліс засріблився), без сполучника, лише інтонація й тире. Отже, 4 — Г (безсполучникове).

• Тип Д (з різними видами зв'язку) не використано — він зайвий.

Ключ: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

Приклад 2. Логічні пари з пастками

Речення:

1. Діти вибігли на подвір'я й почали ліпити сніговика.

2. Коли діти вибігли, почався снігопад, і все побіліло.

3. Сніг падав, мов хтось розсипав пух.

4. Сніг падав, мов пух, і діти ловили сніжинки.

Типи: А — просте ускладнене, Б — з різними видами зв'язку, В — складнопідрядне, Г — складносурядне, Д — безсполучникове (зайвий).

Розв'язання:

• Речення 1: одна основа (діти вибігли й почали ліпити). Присудки вибігли й почали ліпити — однорідні, це одна основа. Отже, 1 — А (просте ускладнене).

• Речення 2: три основи (діти вибігли; почався снігопад; все побіліло). Перша частина підрядна (коли), друга й третя з'єднані сурядним сполучником і. Різні види зв'язку. Отже, 2 — Б (з різними видами зв'язку).

• Речення 3: дві основи (сніг падав; хтось розсипав). Сполучник мов указує на підрядний зв'язок. Отже, 3 — В (складнопідрядне).

• Речення 4: дві основи (сніг падав; діти ловили), з'єднані сурядним сполучником і. Порівняльний зворот мов пух не має основи — він лише ускладнює першу частину. Отже, 4 — Г (складносурядне).

• Тип Д (безсполучникове) не використано — він зайвий.

Ключ: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

Приклад 3. Логічні пари — вставні конструкції й безсполучниковий зв'язок

Речення:

1. Ми, як я вже казав, вирушили вдосвіта.

2. Смеркало, і в хатах засвічували вогні.

3. Я знаю одне: треба вчитися щодня.

4. Я помітив: сніг почав танути, і з дахів задзвеніла капіж.

Типи: А — просте ускладнене, Б — складносурядне, В — безсполучникове, Г — з різними видами зв'язку, Д — складнопідрядне (зайвий).

Розв'язання:

• Речення 1: одна основа (ми вирушили). Вставне речення як я вже казав має власну основу (я казав), але воно лише ускладнює просте речення, а не утворює окрему частину. Отже, 1 — А (просте ускладнене).

• Речення 2: дві основи (смеркало; в хатах засвічували вогні). Перша частина односкладна, друга теж односкладна. З'єднані сурядним сполучником і. Отже, 2 — Б (складносурядне).

• Речення 3: дві основи (я знаю; треба вчитися). Без сполучника, зв'язок інтонаційний, двокрапка. Отже, 3 — В (безсполучникове).

• Речення 4: три основи (я помітив; сніг почав танути; капіж задзвеніла). Перша й друга частини з'єднані безсполучниковим зв'язком (двокрапка), друга й третя — сурядним сполучником і. Різні види зв'язку. Отже, 4 — Г (з різними видами зв'язку).

• Тип Д (складнопідрядне) не використано — він зайвий.

Ключ: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

Приклад 4. Логічні пари — речення тексту

Речення:

1. Потяг, що мчав на захід, привіз нас у гори.

2. Ми вийшли на перон — пахло смерекою.

3. Гори, вкриті туманом, здавалися казковими.

4. Туман розвіявся, і ми побачили річку, що блищала внизу.

Типи: А — складнопідрядне, Б — безсполучникове, В — просте ускладнене, Г — з різними видами зв'язку, Д — складносурядне (зайвий).

Розв'язання:

• Речення 1: дві основи (потяг привіз; що мчав). Сполучне слово що вказує на підрядний зв'язок. Отже, 1 — А (складнопідрядне).

• Речення 2: дві основи (ми вийшли; пахло смерекою). Без сполучника, лише інтонація й тире. Отже, 2 — Б (безсполучникове).

• Речення 3: одна основа (гори здавалися). Дієприкметниковий зворот вкриті туманом ускладнює речення, але не додає основи. Отже, 3 — В (просте ускладнене).

• Речення 4: три основи (туман розвіявся; ми побачили; що блищала). Перша й друга частини з'єднані сурядним сполучником і, друга й третя — підрядним сполучним словом що. Різні види зв'язку. Отже, 4 — Г (з різними видами зв'язку).

• Тип Д (складносурядне) не використано — він зайвий.

Ключ: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

Навіть добре підготовлені учні роблять характерні помилки в завданні на визначення типу речення. Ось найпоширеніші з них — і те, як їх уникнути.

• Рахують однорідні присудки як окремі частини. Помилка: речення «Діти вибігли на подвір'я й почали ліпити сніговика» вважають складносурядним, бо бачать два присудки й сполучник й. Насправді це однорідні присудки з одним підметом — одна основа, речення просте ускладнене.

• Вважають складним речення з дієприслівниковим чи порівняльним зворотом. Дієприслівниковий зворот (піднявшись над лісом) і порівняльний зворот без основи (мов кораблі) не мають власного присудка — вони лише ускладнюють просте речення. Не плутай їх із підрядними частинами.

• Вважають вставне речення «як я вже казав» підрядною частиною. Хоч вставне речення має власну граматичну основу (я казав), воно не є частиною складного речення — воно вставлене всередину простого й лише ускладнює його. Речення «Ми, як я вже казав, вирушили вдосвіта» — просте ускладнене.

• Називають «з різними видами зв'язку» будь-яке речення з трьома частинами. Якщо всі три частини з'єднані одним видом зв'язку (наприклад, лише інтонацією: «Світало, співали птахи, дзюрчав струмок»), це безсполучникове речення, а не «з різними видами». Різні види — це коли частини з'єднані різними засобами (сурядний + підрядний, безсполучниковий + сурядний тощо).

• Не бачать основи в односкладній чи неповній частині й вважають складне речення простим. Речення «Смеркало, і в хатах засвічували вогні» має дві односкладні частини — дві основи, отже, складне. Речення «Я взяв словник, а сестра — підручник» має неповну другу частину, але це окрема основа. Завжди перевіряй, чи є в кожній частині свій присудок (явний або пропущений).

• Використовують той самий тип для двох речень і не лишають зайвого. У завданні 29 п'ять типів на чотири речення — один тип обов'язково зайвий. Якщо тобі здається, що два речення одного типу, перевір ще раз: ти помилився в одному з них. Наприклад, речення з однорідними присудками (просте ускладнене) і речення з двома основами й сурядним сполучником (ССР) — різні типи.

У демоваріанті НМТ-2026 завдання на визначення типу речення — це завдання 29, яке має формат «логічні пари» (1–4 → А–Д). Тобі пропонують чотири речення й п'ять типів: просте ускладнене, складносурядне, складнопідрядне, безсполучникове, з різними видами зв'язку. Один тип зайвий.

За кожну правильно встановлену пару дають 1 бал. Максимум за завдання — 4 бали (0–4). Якщо ти правильно визначив тип для всіх чотирьох речень, отримуєш 4 бали.

За картою демоваріанта завдання 29 охоплює підтеми 5.2.5, 5.2.4 і 5.2.5.1–5.2.5.4 програми НМТ. Розділ «Синтаксис» у демоваріанті представлений 9 завданнями, які дають 18 балів із 45 загальних балів тесту. Це майже половина всіх балів — тому варто приділити цій темі особливу увагу.

Вимога програми до підтеми 5.2.5 звучить так: «розпізнавати складні речення різних типів, визначати їхню структуру, види й засоби зв'язку між простими реченнями». Саме це ти й тренуєш у цьому юніті.

Стратегія виконання

Ось перевірена стратегія, яка допоможе не помилитися:

1. У чернетці підкресли всі граматичні основи в кожному з чотирьох речень.

2. Познач засоби зв'язку між частинами: сурядний сполучник (суд.), підрядний сполучник або сполучне слово (підр.), без сполучника (інтон.).

3. Спершу визнач тип для речень з однією основою (просте ускладнене).

4. Потім — для речень з двома основами (ССР, СПР, БСР).

5. Наприкінці — для речень з трьома й більше основами (один вид зв'язку чи різні).

6. Зайвий тип визнач останнім — це той, який не підійшов жодному реченню.

Пам'ятай: якщо два речення здаються одного типу, ти помилився в одному з них. У завданні п'ять типів на чотири речення — один обов'язково зайвий.

• Спершу знайди всі граматичні основи: одна основа — просте речення (може бути ускладнене), кілька основ — складне речення.

• Звороти (дієприслівникові, дієприкметникові, порівняльні), однорідні присудки, звертання, вставні конструкції не додають нових граматичних основ.

• Сурядний сполучник між частинами — складносурядне речення (ССР). Підрядний сполучник або сполучне слово — складнопідрядне речення (СПР). Лише інтонація, без сполучників — безсполучникове речення (БСР).

• Три й більше частини з різними засобами зв'язку (сурядний + підрядний, безсполучниковий + сурядний тощо) — складне речення з різними видами зв'язку.

• У завданні 29 дано чотири речення й п'ять типів: один тип зайвий. За кожну правильну пару — 1 бал (0–4 бали).