Текст і його ознаки

Перш ніж говорити про текст, варто зрозуміти, що таке мовлення загалом, хто бере в ньому участь, у яких формах воно існує та які види мовленнєвої діяльності виокремлюють. Це базові поняття, які знадобляться тобі на НМТ.

Види мовленнєвої діяльності

Мовленнєва діяльність — це процес, у якому людина створює або сприймає висловлювання. Її поділяють на чотири види:

Отже, аудіювання й читання — це сприймання чужого мовлення, а говоріння й письмо — створення власного.

Адресант і адресат

У будь-якій мовленнєвій ситуації є двоє головних учасників:

• Адресант — той, хто створює висловлювання (мовець, автор).

• Адресат — той, кому висловлювання спрямоване (слухач, читач).

Мовленнєва ситуація охоплює кілька складників: хто говорить (адресант), кому (адресат), з якою метою, де й коли. Наприклад, учителька пояснює учням нову тему в класі — адресант учителька, адресати учні, мета — навчити, місце — клас, час — урок.

Монолог, діалог, полілог

За кількістю учасників розрізняють:

• Монологічне мовлення — висловлювання однієї особи (доповідь, розповідь, лист).

• Діалогічне мовлення — обмін репліками двох співрозмовників.

• Полілог — обмін репліками кількох осіб (дискусія, бесіда в компанії).

Усне й писемне мовлення

За формою мовлення буває усним і писемним. Кожна форма має свої особливості:

Запам'ятай: текстом може бути і монолог, і діалог, і усне, і писемне мовлення — головне, щоб речення були об'єднані спільною темою й метою.

Тепер, коли ти знаєш, що таке мовлення, можна перейти до центрального поняття цього юніта — тексту. Саме з текстом ти працюєш на НМТ у завданнях 21–25.

Що таке текст

Текст — це група речень, об'єднаних темою, основною думкою й зв'язком між реченнями, розташованих у логічній послідовності. Текст може мати заголовок, але не обов'язково.

Тема — це те, про що текст (наприклад, «осінній ліс»). Основна думка — те, що автор стверджує про тему (наприклад, «осінній ліс прекрасний навіть у в'яненні»). Докладно тему й основну думку розглянемо в наступному юніті.

Заголовок допомагає побачити спільний задум, але сама можливість назвати групу речень ще не доводить її зв'язності. Наприклад, речення «Сьогодні йде дощ. Учора я купив книжку. Моя сестра вчиться в університеті.» можна назвати «Різні події», але це не текст, бо речення не пов'язані змістово.

Будова тексту

Речення в тексті об'єднуються в абзаци, які зазвичай розкривають мікротеми. Типова композиція тексту — зачин, основна частина, кінцівка. Однак не кожен текст має всі три окремо виражені частини: наприклад, коротке оголошення може складатися лише з основної частини. Докладно про мікротеми й абзаци йтиметься в окремому юніті.

Текст — не лише монолог

Текстом може бути і монолог, і діалог, якщо репліки об'єднані темою й метою. Наприклад, розмова двох подруг про плани на літо — це діалогічний текст, адже репліки стосуються однієї теми й мають спільну мету (домовитися про відпочинок). Так само текст буває усним (розповідь друга) і писемним (стаття в газеті).

Програма НМТ з української мови називає чотири основні ознаки тексту: зв'язність, комунікативність, членованість, інформативність. У підручниках трапляються й інші назви (цілісність, завершеність), але на НМТ слід уживати саме ті терміни, що в програмі. Розгляньмо кожну ознаку докладно.

Зв'язність

Зв'язність — це змістова й мовна пов'язаність частин тексту. Речення можуть продовжувати попередню думку (ланцюговий зв'язок) або паралельно розкривати спільну тему (паралельний зв'язок). Явний повтор, займенник чи сполучник у кожному реченні не обов'язковий — головне, щоб речення були пов'язані за змістом.

Наприклад, у тексті «Навесні лелеки повертаються в Україну. Ці птахи відшукують свої торішні гнізда. Їх лагодять гілками й сухою травою.» зв'язність забезпечена займенниками «ці птахи» (відсилання до «лелеки») та «їх» (відсилання до «гнізда»). Способи й засоби зв'язку — тема окремих юнітів.

Комунікативність

Комунікативність означає, що текст створено з певною метою для певного адресата, він є завершеним повідомленням у мовленнєвій ситуації. Наприклад, оголошення для учнів про зміну розкладу, лист другові з розповіддю про подорож, стаття для читачів газети про екологічні проблеми — усе це тексти, бо мають конкретну мету й адресата.

Членованість

Членованість — це поділ тексту на частини: абзаци, мікротеми, композиційні частини (зачин, основна частина, кінцівка). У писемному тексті межу абзацу позначає відступ (абзацний відступ). Наприклад, у шкільному підручнику кожен новий абзац розкриває нову мікротему — це вияв членованості.

Інформативність

Інформативність — це здатність тексту повідомляти нову інформацію (факти, думки, почуття). Кожне речення додає щось до змісту. Повтори без нового змісту знижують інформативність. Наприклад, текст «Сьогодні гарна погода. Сонце світить яскраво. Температура повітря +20 градусів.» — інформативний, бо кожне речення додає нову деталь.

Чотири ознаки — таблиця для запам'ятовування

Одна з найважливіших навичок для НМТ — уміти відрізняти справжній текст від простого набору речень. Для цього існує кілька перевірок, які варто застосовувати послідовно.

Перевірка 1 — спільна тема

Запитай себе: чи всі речення про одне? Якщо кожне речення розповідає про різні предмети без жодного перетину, перед тобою, найімовірніше, набір речень. Наприклад: «Сьогодні йде дощ. Учора я купив книжку. Моя сестра вчиться в університеті.» — теми різні (погода, покупка, навчання), тому це не текст.

Перевірка 2 — основна думка й заголовок

Спробуй дібрати заголовок до всіх речень разом. Якщо це вдається — добра ознака. Але пам'ятай: сама можливість назвати групу речень ще не доводить її зв'язності. Наприклад, речення «У Києві відкрили новий міст. Учора був сильний вітер. Мій брат любить футбол.» можна назвати «Різні новини», але це не текст, бо речення не розкривають спільної думки.

Перевірка 3 — змістові й мовні зв'язки

Подивися, чи є між реченнями змістові зв'язки: підхоплення попередньої думки або паралельне розкриття теми. Опис осінніх явищ може бути текстом із паралельним зв'язком, навіть без займенників-відсилань. Наприклад: «Листя жовтіє й опадає. Птахи відлітають у вирій. Дні стають коротшими.» — це текст, бо всі речення паралельно описують осінні зміни.

Сам повтор слова не гарантує єдиного задуму. Наприклад: «Сонце — це зірка. Сонце встає о шостій ранку. Сонце гріє землю.» — хоча слово «сонце» повторюється, речення не утворюють тексту, бо не розкривають спільної думки (перше — про природу Сонця, друге — про час сходу, третє — про вплив).

Перевірка 4 — чи створює порядок речень зрозуміле повідомлення

Прочитай речення в тому порядку, в якому вони подані. Чи складається з них зрозуміле повідомлення? Повна схема «початок — розвиток — висновок» не обов'язкова для кожного жанру: наприклад, коротке оголошення може не мати окремої кінцівки, але все одно бути текстом.

Займенник на початку — не помилка

Займенник на початку тексту не заборонений: названий ним предмет може з'ясуватися з ситуації чи далі. Наприклад, «Він прийшов додому пізно. Петро втомлено сів на диван.» — займенник «він» стоїть на початку, але з другого речення ми розуміємо, що йдеться про Петра. У вправі на впорядкування речень перевіряй, чи є саме відсилання до вже названого предмета, і лише тоді шукай попереднє речення.

Розгляньмо чотири типові завдання, які можуть трапитися на НМТ. Кожне розв'яжемо покроково.

Приклад 1. Текстом є група речень

Завдання: вибери з-поміж п'яти варіантів (А–Д) той, у якому група речень є текстом.

Ключ (правильний варіант): «Навесні лелеки повертаються в Україну. Ці птахи відшукують свої торішні гнізда. Їх лагодять гілками й сухою травою.»

Розв'язання: перевіряємо за чотирма критеріями. Спільна тема — лелеки та їхні гнізда. Можна дібрати заголовок: «Лелеки лагодять гнізда». Є змістові зв'язки: друге речення підхоплює думку першого (відсилання «ці птахи»), третє продовжує («їх» — гнізда). Порядок речень створює зрозуміле повідомлення: спочатку — повернення, потім — пошук гнізд, нарешті — лагодження.

Чому інші варіанти неправильні? У дистракторах подано незалежні повідомлення без спільного задуму. Наприклад: «Сьогодні гарна погода. Учора я купив новий телефон. Моя бабуся живе в селі.» — речення про різне, немає спільної теми й зв'язку.

Приклад 2. Ознаку членованості тексту виявляє

Завдання: обери варіант, у якому описано ознаку членованості тексту.

Ключ: поділ на абзаци, кожен з яких розкриває мікротему.

Розв'язання: членованість — це поділ тексту на частини. Саме абзаци й мікротеми є виявом членованості. Дистрактори описують інші ознаки: займенник-відсилання — зв'язність; нові факти — інформативність; мета й адресат — комунікативність; звертання до читача — теж комунікативність, бо вказує на адресата.

Приклад 3. Адресантом є онук, а адресатом — бабуся в ситуації

Завдання: обери ситуацію, у якій адресант — онук, а адресат — бабуся.

Ключ: онук пише бабусі листа.

Розв'язання: адресант — той, хто створює висловлювання. У листі онук пише (створює), бабуся читає (сприймає). Отже, адресант — онук, адресат — бабуся. Дистрактори: бабуся телефонує онукові (адресант — бабуся); онук читає бабусин лист (адресант — бабуся); учителька розповідає класу про бабусину молодість (адресант — учителька); бабуся й онук слухають радіо (адресант — диктор, ані бабуся, ані онук не створюють висловлювання).

Приклад 4. Діалогічне усне мовлення відбувається в ситуації

Завдання: обери ситуацію, у якій відбувається діалогічне усне мовлення.

Ключ: телефонна розмова двох друзів.

Розв'язання: діалогічне мовлення — обмін репліками двох осіб; усне — звукове, з інтонацією. Телефонна розмова відповідає обом критеріям. Дистрактори: доповідь на конференції — монологічне усне мовлення; запис у щоденнику — монологічне писемне; лист до редакції — монологічне писемне; читання оголошення вголос — монологічне усне (одна особа читає).

На НМТ учні часто припускаються однотипних помилок, працюючи з текстом. Розгляньмо найпоширеніші пастки, щоб ти знав, як їх уникнути.

• Вважають текстом будь-які речення на одну тему, не перевіривши зв'язку між ними. Наприклад, речення «Україна — велика країна. Київ — столиця України. Дніпро — найдовша річка.» — усі про Україну, але між ними немає змістового зв'язку: кожне речення повідомляє окремий факт, не підхоплюючи попередньої думки.

• Вважають текстом ланцюжок речень, пов'язаних повторами, хоча тема з кожним реченням змінюється. Наприклад: «Я люблю читати книжки. Книжки бувають різних жанрів. Жанри поділяють на епічні, ліричні й драматичні.» — слово «книжки» повторюється, але тема зміщується: спочатку про любов до читання, потім про жанри, далі про поділ жанрів.

• Плутають адресанта й адресата. Запам'ятай: адресант — той, хто говорить чи пише (створює висловлювання). Адресат — той, хто слухає чи читає (сприймає). Якщо ти чуєш радіопередачу, адресант — диктор, а ти — адресат.

• Не вважають діалог текстом, хоча репліки об'єднано темою й метою. Діалог — це теж текст, якщо він має спільну тему, мету й зв'язність між репліками.

• Змішують ознаки тексту. Членованість — це поділ на частини (абзаци, мікротеми), а не зв'язок речень. Якщо в завданні йдеться про займенник-відсилання, це ознака зв'язності, а не членованості.

• Знають лише назви ознак із підручника (цілісність, завершеність) і не впізнають назв із програми НМТ. Програма називає чотири ознаки: зв'язність, комунікативність, членованість, інформативність. Саме ці терміни будуть у тестових завданнях.

Розуміння того, як саме перевіряють знання про текст на НМТ, допоможе тобі ефективно готуватися. Розгляньмо структуру тесту й рекомендації УЦОЯО.

Завдання 21 — відновлення послідовності речень

Розділ 7 «Розвиток мовлення» в демоваріанті НМТ-2026 представлено одним завданням — 21 (відновлення послідовності речень тексту, вибір однієї з п'яти, А–Д, 1 бал). УЦОЯО зазначає, що розділу приділено «дещо менше уваги», однак це не означає, що тему можна ігнорувати.

Блок 21–25 — текстова основа

Блок 21–25 побудовано на матеріалі тексту: щоб виконати його, треба бачити зв'язність і послідовність речень. Навіть якщо пряме запитання про ознаки тексту не трапиться, уміння визначати зв'язність знадобиться для відновлення послідовності.

Термінологія програми

Програма називає «основні ознаки тексту: зв'язність, комунікативність, членованість, інформативність», тому курс уживає саме ці терміни. Якщо в підручнику ти бачив інші назви (цілісність, завершеність), пам'ятай: на НМТ перевіряють знання термінів із програми.

Чого не буде на НМТ

Побудову й редагування власного висловлення формат НМТ не перевіряє. За звітом УЦОЯО 2026, робота з цілісним текстом була складною для двох третин учасників, і УЦОЯО пов'язує це з несформованою навичкою читання. Тому варто приділити особливу увагу читанню й аналізу текстів різних стилів.

Тут зібрано відповіді на найпоширеніші запитання про текст і його ознаки. Якщо під час вивчення теми в тебе виникли сумніви, зазирни сюди.

• Текст — це група речень, об'єднаних темою, основною думкою й зв'язком між реченнями, розташованих у логічній послідовності.

• Чотири ознаки тексту за програмою НМТ: зв'язність, комунікативність, членованість, інформативність.

• Однакові слова ще не створюють тексту: потрібні спільний задум і змістові зв'язки. Паралельний опис теж є текстом.

• Адресант створює висловлювання (говорить, пише), адресат його сприймає (слухає, читає).

• Мовлення буває монологічним (одна особа) і діалогічним (двоє чи більше), усним і писемним.

• Перевірка, чи є група речень текстом: спільна тема → заголовок → зв'язок сусідніх речень → послідовність.