Робота з історичною картою в завданнях НМТ

На НМТ з історії України картосхема — не просто ілюстрація, а повноцінне джерело інформації. Ти маєш уміти «читати» карту: визначати за її елементами історичний період, державу, подію чи договір. У демонстраційному варіанті НМТ-2026 картосхему містять три завдання типу «1 з 4»:

• № 1 (тема 2 — «Стародавня історія України»)

• № 4 (тема 6 — «Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.»)

• № 16 (тема 26 — «Україна в роки Другої світової війни»)

Програма НМТ вимагає вміння «показувати на картосхемі» в темах 1–13 (від найдавніших часів до першої половини XIX ст.), 20–28 (від Першої світової війни до десталінізації) та 31–32 (незалежна Україна). У темах 14–19 (XIX — початок XX ст.), 29 (загострення кризи радянської системи) і 30 (відновлення незалежності) картосхем програма не передбачає.

Які запитання ставлять до картосхеми

• «Яку державу чи територію позначено на картосхемі?»

• «Події якого періоду відображено на картосхемі?»

• «Яке місто позначено на картосхемі цифрою?»

• «Який договір закріпив кордони, зображені на картосхемі?»

Щоб відповісти на них, потрібно орієнтуватися не в сучасних областях, а в історичних землях України. Тема 1 програми — «Територіальні межі України» — пояснює, що історичні землі (Галичина, Волинь, Поділля, Буковина, Закарпаття, Слобожанщина, Таврія) не збігаються з сучасними адміністративними областями. Наприклад, Галичина охоплює територію сучасних Львівської, Івано-Франківської й Тернопільської областей, але не дорівнює жодній із них. Тому орієнтир на картосхемі — назви держав, адміністративних одиниць, річки та міста, а не сучасні кордони областей.

Розв'язувати завдання з картосхемою на НМТ найлегше за чітким алгоритмом. Він складається з чотирьох кроків, які допомагають не пропустити жодної підказки й не піддатися ілюзії «впізнавання».

Крок 1 — період за назвами

Назви адміністративних одиниць на картосхемі одразу вказують на історичну добу. Запам'ятай цю відповідність:

Крок 2 — опорні об'єкти

Знайди на картосхемі чотири ключові об'єкти:

• Дніпро — головна водна артерія. Він ділить українські землі на Лівобережжя (східний берег) і Правобережжя (західний берег). За течією з півночі на південь лівий берег — східний, правий — західний.

• Крим — якщо на картосхемі позначено Кримське ханство, це XV–XVIII ст.; якщо Таврійська губернія — XIX ст.

• Київ — центр більшості карт, розташований на Дніпрі.

• Львів — головне місто Галичини, орієнтир для карт західноукраїнських земель.

Крок 3 — кордони, стрілки, дати в легенді

Легенда картосхеми — окреме джерело підказок. Зверни увагу на:

• дати, винесені в легенду або підписані біля кордонів;

• стрілки походів — вони показують напрямок військових кампаній (наприклад, похід Батия 1240–1241 рр. або наступ Червоної армії 1943–1944 рр.);

• лінії фронтів — пунктирні або штриховані лінії, які позначають лінію зіткнення;

• умовні знаки битв — схрещені мечі, зірочки тощо;

• назви держав-сусідів — вони теж підказують час.

Крок 4 — зіставити з варіантами й відкинути суперечливі

Прочитай усі чотири варіанти відповіді. Відкинь ті, що суперечать хоча б одній деталі карти. Наприклад, якщо на картосхемі позначено воєводства, варіант «Російська імперія» вже не підходить — у Російській імперії були губернії, а не воєводства. Якщо на карті є стрілки походу Батия, варіант «XIX століття» неможливий. Такий послідовний відсів майже завжди залишає єдину правильну відповідь.

Щоб упевнено розв'язувати завдання з картосхемою, треба знати, як виглядають опорні карти для ключових періодів історії України. Розгляньмо їх від найдавніших часів до середини XVII ст.

Русь X–XI століть

На картосхемі Русі X–XI ст. ти побачиш князівства: Київське, Чернігівське, Переяславське, а також Новгородське й Полоцьке. Головна водна артерія — Дніпро, яким проходив шлях «із варягів у греки». Межі держави за князів Олега (кінець IX — початок X ст.) і Ярослава Мудрого (1019–1054) сягали від Ладоги на півночі до Чорного моря на півдні. На карті обов'язково буде позначено Київ як столицю, а також Чернігів і Переяслав — важливі центри Русі.

Галицько-Волинська держава (з 1199 р.)

Після об'єднання Галицького й Волинського князівств князем Романом Мстиславичем у 1199 р. постала Галицько-Волинська держава (Королівство Руське). На картосхемі ти побачиш міста: Галич (перша столиця), Володимир, Холм, Львів (заснований князем Данилом), Дорогочин. Землі держави простягалися від Карпат до Прип'яті й Південного Бугу. Важливий елемент — стрілки походу хана Батия 1240–1241 рр., які показують напрямок монгольської навали на Галич, Володимир та інші міста.

Річ Посполита після 1569 року

Після Люблінської унії 1569 р. українські землі опинилися в складі Речі Посполитої. На картосхемі ти побачиш воєводства. Три з них — Руське, Белзьке й Подільське — належали Короні Польській ще до унії. З Великого князівства Литовського до Корони передали Волинське, Брацлавське й Київське воєводства. Чернігівське воєводство утворили пізніше, з 1635 р. Саме назви «воєводство» на картосхемі — головна підказка, що перед тобою карта Речі Посполитої.

Поділ 1667 року (Андрусівське перемир'я)

Андрусівське перемир'я 1667 р. завершило московсько-польську війну 1654–1667 рр. і закріпило поділ українських земель по Дніпру. На картосхемі цього періоду:

• Лівобережжя (східний берег Дніпра) і Київ позначено як володіння Московської держави (Київ — тимчасово, на два роки, хоча Москва його так і не повернула).

• Правобережжя (західний берег) залишалося в складі Речі Посполитої.

• Запорожжя (землі нижче Дніпровських порогів) — під спільною зверхністю обох держав.

Цю карту легко впізнати за лінією кордону, що проходить по Дніпру, і за підписами «Московська держава» та «Річ Посполита» по різні боки річки.

Від XIX століття до середини XX ст. адміністративний поділ українських земель неодноразово змінювався. Розгляньмо опорні карти цього періоду.

Губернії XIX століття

У XIX ст. українські землі в складі Російської імперії було поділено на губернії. На Правобережжі — Київська, Волинська, Подільська губернії. На Лівобережжі — Полтавська й Чернігівська. Слобожанщину охоплювала Харківська губернія. Південні землі (Таврія) — Катеринославська, Херсонська й Таврійська губернії. Водночас Галичина, Буковина й Закарпаття перебували в складі Австрійської імперії (з 1867 р. — Австро-Угорської). Галичина мала статус коронного краю з центром у Львові. Саме тому на картосхемі XIX ст. ти побачиш губернії з одного боку й коронний край «Галичина» — з іншого, а кордон між імперіями проходив по річці Збруч.

УНР і ЗУНР (1917–1920)

За III Універсалом Української Центральної Ради (листопад 1917 р.) територія УНР охоплювала 9 губерній: Київську, Волинську, Подільську, Полтавську, Чернігівську, Харківську, Катеринославську, Херсонську й Таврійську (без Криму). Важливо: Таврію включено без Криму — Крим не входив до УНР. ЗУНР (Західноукраїнська Народна Республіка) проголошена в листопаді 1918 р. Її територія — Східна Галичина, Північна Буковина й Закарпаття. Столиця — Львів, згодом Тернопіль і Станиславів (нині Івано-Франківськ). На картосхемі ЗУНР ти побачиш кордон по річці Збруч, що відділяв її від УНР.

Міжвоєнний поділ (1921–1939)

Після Ризького миру 1921 р. українські землі опинилися в складі чотирьох держав. УСРР (Українська Соціалістична Радянська Республіка) у складі СРСР — спочатку зі столицею в Харкові, з 1934 р. — у Києві. Східна Галичина й Західна Волинь відійшли до Польщі. Північна Буковина й Бессарабія — до Румунії. Закарпаття — до Чехословаччини. На картосхемі міжвоєнного періоду ти побачиш чотири різні держави, позначені різними кольорами або штрихуванням.

Окупаційні зони 1941–1944 років

Після нападу Німеччини на СРСР українські землі було поділено на кілька окупаційних зон. Райхскомісаріат «Україна» з центром у Рівному охоплював більшу частину Правобережжя й південь. Дистрикт «Галичина» входив до складу Генеральної губернії (центр — Львів). Трансністрія (землі між Дністром і Південним Бугом), а також Буковина з Бессарабією були під румунською адміністрацією. Закарпаття окупувала Угорщина. Східні області (Харківщина, Донбас) перебували у військовій зоні під управлінням німецького командування. На картосхемі цього періоду обов'язково будуть підписи «Райхскомісаріат Україна», «Дистрикт Галичина», «Трансністрія» — це головні підказки.

Розгляньмо чотири типові завдання з картосхемою, які можуть трапитися на НМТ. Кожне розв'яжемо покроково.

Приклад 1. Поділ українських земель по Дніпру

Умова: На картосхемі Лівобережжя і Київ позначено як володіння Московської держави, Правобережжя — Речі Посполитої, а Запорожжя — як спільне володіння обох держав. Який документ закріпив цей поділ?

Розв'язання: Крок 1 — бачимо поділ по Дніпру, що одразу вказує на другу половину XVII ст. Крок 2 — Київ позначено як володіння Московської держави, але тимчасово. Крок 3 — Запорожжя під спільною зверхністю. Ці три деталі — поділ по Дніпру, тимчасовий статус Києва, спільне Запорожжя — точно відповідають Андрусівському перемир'ю 1667 р.

Відповідь: Андрусівське перемир'я 1667 р.

Чому інші варіанти неправильні: «Вічний мир» 1686 р. закріпив Київ і Запорожжя остаточно за Московською державою, а не як спільне володіння. Зборівський договір 1649 р. стосувався Війська Запорозького й Речі Посполитої, без Московської держави. Люблінська унія 1569 р. об'єднала Литву й Польщу, а не ділила українські землі.

Приклад 2. Галицько-Волинська держава

Умова: На картосхемі позначено міста Галич, Володимир, Холм і Дорогочин, а стрілками показано похід військ хана Батия. Яку державу позначено на картосхемі?

Розв'язання: Крок 1 — назви міст: Галич, Володимир, Холм, Дорогочин — це центри Галицько-Волинської держави. Крок 2 — стрілки походу Батия 1240–1241 рр. вказують на XIII ст. Крок 3 — жодна інша держава не мала цих міст як своїх центрів у XIII ст. Отже, це Галицько-Волинська держава (Королівство Руське).

Відповідь: Галицько-Волинська держава (Королівство Руське).

Чому інші варіанти неправильні: Велике князівство Литовське в XIII ст. ще не охоплювало цих земель. Кримське ханство виникло в XV ст. і не мало цих міст. Військо Запорозьке сформувалося в XVI ст. і його центри були на Дніпрі, а не в Галичині.

Приклад 3. Окупаційні зони 1941–1944 рр.

Умова: На картосхемі позначено райхскомісаріат «Україна» з центром у Рівному, дистрикт «Галичина» та Трансністрію. Який період відображено на картосхемі?

Розв'язання: Крок 1 — назви: «райхскомісаріат» і «дистрикт» — це німецькі адміністративні одиниці часів Другої світової війни. Крок 2 — райхскомісаріат «Україна» існував у 1941–1944 рр. Крок 3 — Трансністрія — румунська окупаційна зона того ж періоду. Отже, це період нацистської окупації 1941–1944 рр.

Відповідь: Нацистська окупація 1941–1944 рр.

Чому інші варіанти неправильні: Міжвоєнний поділ 1921–1939 рр. не мав райхскомісаріатів — це радянські, польські, румунські й чехословацькі території. Перша світова війна (1914–1918) не знала таких адміністративних одиниць. Українсько-польська війна 1918–1919 рр. відбувалася на території ЗУНР, а не райхскомісаріату.

Приклад 4. Губернії Російської імперії

Умова: На картосхемі позначено дев'ять губерній: Київську, Волинську, Подільську, Полтавську, Чернігівську, Харківську, Катеринославську, Херсонську й Таврійську. Кордон з Австрійською імперією проходить по річці Збруч. Якій державі належали ці губернії?

Розв'язання: Крок 1 — назви «губернії» вказують на Російську імперію XIX ст. Крок 2 — кордон по Збручу відділяв Російську імперію від Австрійської. Крок 3 — Таврійська губернія включала Крим, що також характерно для XIX ст. Отже, це Російська імперія.

Відповідь: Російській імперії (XIX ст.).

Чому інші варіанти неправильні: Річ Посполита не мала губерній — у ній були воєводства. Австро-Угорщині належали Галичина, Буковина й Закарпаття, а не ці дев'ять губерній. УСРР постала пізніше (1919 р.), коли Австро-Угорщина вже розпалася, а Крим до неї не входив; губернії в ній існували лише до 1925 р. Пастка: не орієнтуйся за сучасними межами областей — вони не збігаються з губерніями XIX ст.

Навіть добре знаючи історію, на НМТ можна помилитися через типові пастки. Ось найпоширеніші з них і способи їх уникнути.

• Орієнтуватися за сучасними межами областей, а не за історичними кордонами й назвами. Сучасні області не збігаються з історичними землями — Галичина, Волинь, Поділля мають зовсім інші межі. Завжди дивись на назви адміністративних одиниць на самій картосхемі.

• Плутати Андрусівське перемир'я 1667 р. з «Вічним миром» 1686 р. Запам'ятай: 1667 р. — Київ відходить Москві тимчасово, Запорожжя — спільне володіння; 1686 р. — Київ і Запорожжя остаточно закріплюються за Московською державою.

• Вважати, що Крим входив до УНР за III Універсалом. Насправді Таврію включено без Криму — Крим не був частиною УНР.

• Не прочитати легенду. Дати, стрілки й знаки битв у легенді — це готові підказки, які одразу звужують пошук. Не ігноруй їх.

• Плутати Лівобережжя й Правобережжя. Береги Дніпра визначають за течією з півночі на південь: лівий берег — східний, правий — західний. Отже, Лівобережжя — це східні землі, Правобережжя — західні.

• Ототожнювати дистрикт «Галичина» з райхскомісаріатом «Україна». Дистрикт «Галичина» входив до складу Генеральної губернії (адміністративної одиниці, створеної нацистами на території Польщі), а райхскомісаріат «Україна» був окремою одиницею з центром у Рівному.

У демонстраційному варіанті НМТ-2026 картосхему мають три завдання типу «1 з 4»:

• № 1 (тема 2 — «Стародавня історія України»)

• № 4 (тема 6 — «Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.»)

• № 16 (тема 26 — «Україна в роки Другої світової війни»)

Програма НМТ передбачає картосхеми в темах 1–13, 20–28, 31–32. У темах 14–19, 29, 30 картосхем немає. Завдання з картосхемою оцінюють так само, як інші завдання «1 з 4»: 0 або 1 бал. Жодних додаткових балів за «складність» картосхеми не нараховують.

Стратегія виконання

Дотримуйся перевіреного алгоритму:

1. Визнач період за назвами адміністративних одиниць (князівства, воєводства, губернії, райхскомісаріат).

2. Знайди опорні об'єкти — Дніпро, Крим, Київ, Львів — і зрозумій, яку частину українських земель позначено.

3. Прочитай легенду: дати, стрілки походів, лінії фронтів, назви держав-сусідів.

4. Відсій варіанти, що суперечать хоча б одній деталі карти.

Такий підхід займає близько 1–2 хвилин на завдання і дає змогу уникнути помилок, пов'язаних із поспішним «впізнаванням» картосхеми.

• У демо НМТ-2026 — 3 завдання з картосхемою; програма передбачає картосхеми в темах 1–13, 20–28, 31–32.

• Назви адміністративних одиниць видають добу: князівства — Русь, воєводства — Річ Посполита, губернії — Російська імперія, райхскомісаріат — нацистська окупація.

• Опорні об'єкти на картосхемі: Дніпро (ділить на Лівобережжя й Правобережжя), Крим (Кримське ханство чи Таврійська губернія), Київ і Львів (центри більшості карт).

• Андрусівське перемир'я 1667 р. — поділ по Дніпру, Київ тимчасово Москві, Запорожжя спільне. «Вічний мир» 1686 р. — Київ і Запорожжя остаточно за Москвою.

• Сучасні межі областей — не орієнтир для історичних картосхем; орієнтуйся на історичні назви земель і адміністративних одиниць.

• Легенда карти — окреме джерело підказок: дати, стрілки походів, умовні знаки битв, назви держав-сусідів.