Політичні процеси 2005–2013 рр. і вступ до СОТ

Після перемоги Помаранчевої революції 2004 р. новий Президент Віктор Ющенко зіткнувся з парадоксом: політична система, яка допомогла йому прийти до влади, стала джерелом постійних конфліктів. Політична реформа 2004 р. перетворила Україну на парламентсько-президентську республіку, поділивши виконавчу владу між Президентом і Прем'єр-міністром. Саме цей дуалізм спричинив низку гострих криз у 2005–2007 рр.

Уряд Ю. Тимошенко й перші конфлікти (2005)

У січні 2005 р. В. Ющенко призначив Юлію Тимошенко Прем'єр-міністеркою. Її уряд розпочав активні реформи: перегляд підсумків приватизації, підвищення соціальних виплат, боротьбу з корупцією. Однак у «помаранчевій команді» швидко виникли суперечки — між Тимошенко та секретарем Ради національної безпеки й оборони Петром Порошенком, а також між Президентом і Прем'єркою щодо темпів і методів реформ. У вересні 2005 р. Ющенко відправив уряд Тимошенко у відставку. Прем'єр-міністром став Юрій Єхануров.

Газова криза й вибори 2006 р.

У січні 2006 р. Росія через «Газпром» припинила постачання газу до України, вимагаючи різкого підвищення ціни. Це був перший серйозний газовий конфлікт між країнами, який продемонстрував залежність України від російських енергоносіїв. Конфлікт вдалося врегулювати підписанням угоди про постачання газу за ціною близько $95$ доларів за $1000$ кубометрів.

26 березня 2006 р. відбулися вибори до Верховної Ради — уперше виключно за пропорційною системою (за партійними списками) із прохідним бар'єром $3\%$. Результати виявилися несподіваними для «помаранчевого» табору: найбільше голосів ($32\%$) отримала Партія регіонів на чолі з Віктором Януковичем. Блок Ю. Тимошенко здобув $22\%$, блок «Наша Україна» — $14\%$. Соціалістична партія України (СПУ) та Комуністична партія України (КПУ) також подолали бар'єр.

«Антикризова коаліція» й прем'єрство В. Януковича

7 липня 2006 р. Партія регіонів, СПУ та КПУ утворили так звану «антикризову коаліцію», а 4 серпня 2006 р. Прем'єр-міністром став В. Янукович — політичний опонент Президента, якого підтримували східні й південні області України. Це створило унікальну ситуацію: Президент і Прем'єр належали до протилежних політичних таборів, що призвело до постійного протистояння гілок влади.

Розпуск Ради й позачергові вибори 2007 р.

Конфлікт між Президентом і Прем'єром загострювався. 2 квітня 2007 р. В. Ющенко підписав указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради, аргументуючи це тим, що коаліція сформована з порушенням Конституції. Після тривалих переговорів і політичного протистояння 30 вересня 2007 р. відбулися позачергові парламентські вибори. Найбільше голосів знову отримала Партія регіонів ($34\%$), Блок Ю. Тимошенко — $31\%$, блок «Наша Україна — Народна самооборона» — $14\%$; коаліцію більшості утворили БЮТ і НУНС. У грудні 2007 р. Ю. Тимошенко вдруге стала Прем'єр-міністеркою.

Головна причина цих криз — недоліки політичної реформи 2004 р., яка створила двовладдя: Президент відповідав за зовнішню політику й оборону, а Прем'єр-міністр — за економіку й соціальну сферу, але межі повноважень були розмитими. Це призводило до постійних конфліктів незалежно від того, хто обіймав посади.

Попри внутрішньополітичні кризи, Україна в 2006–2009 рр. зробила важливі кроки в політиці пам'яті та зовнішніх відносинах. Ці події заклали основу для подальшої європейської інтеграції й утвердили національну ідентичність.

Визнання Голодомору геноцидом (2006)

28 листопада 2006 р. Верховна Рада ухвалила Закон України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні». Цим законом Голодомор офіційно визнано геноцидом Українського народу. Документ установив, що Голодомор був актом свідомого знищення українців через голод, організованим радянською владою. Закон визнав публічне заперечення Голодомору наругою над пам'яттю мільйонів жертв, приниженням гідності Українського народу і протиправним, але кримінальної відповідальності не встановив. Це стало важливим кроком у відновленні історичної справедливості.

22 листопада 2008 р. в Києві на Печерських пагорбах відкрили Меморіал жертв голодоморів — «Свіча пам'яті». Це монументальний комплекс, що нагадує свічку, увічнює пам'ять мільйонів загиблих від голоду 1932–1933 рр. та інших голодоморів в Україні.

Євроатлантичні прагнення

У квітні 2008 р. на саміті НАТО в Бухаресті Україна сподівалася отримати План дій щодо членства (ПДЧ) — перший крок до вступу в Альянс. Однак через позицію деяких країн-членів, насамперед Німеччини та Франції, ПДЧ не було надано. Натомість лідери НАТО заявили, що Україна «стане членом НАТО», але не визначили термінів. Це компромісне рішення залишило Україну в «сірій зоні» безпеки.

Європейська інтеграція й міжнародне визнання

2007 рік став знаковим для міжнародного іміджу України: спільно з Польщею Україну обрали господарем чемпіонату Європи з футболу 2012 р. Це рішення стимулювало розвиток інфраструктури, доріг, аеропортів і стадіонів.

Того ж 2007 р. Україна розпочала переговори з Європейським Союзом про укладення нової угоди, яка згодом отримала назву Угода про асоціацію. Вона передбачала політичну асоціацію та економічну інтеграцію, зокрема створення зони вільної торгівлі. У 2009 р. Україна приєдналася до програми ЄС «Східне партнерство», спрямованої на зближення ЄС із шістьма пострадянськими країнами.

2008 рік став переломним для економіки України одразу з двох причин: країна нарешті вступила до Світової організації торгівлі, але невдовзі зазнала удару глобальної фінансової кризи.

Вступ до Світової організації торгівлі

16 травня 2008 р. Україна стала 152-м членом Світової організації торгівлі (СОТ). Переговори про вступ тривали понад 14 років — із 1993 р. Членство в СОТ означало, що Україна приєдналася до системи міжнародних торговельних правил, які регулюють близько $97\%$ світової торгівлі.

Значення вступу до СОТ для України:

• Зниження імпортних мит, що зробило товари дешевшими для споживачів і стимулювало конкуренцію.

• Відкриття ринків для українського експорту — металургії, хімічної продукції, сільського господарства.

• Створення передумови для укладення зони вільної торгівлі з ЄС, яка неможлива без членства в СОТ.

• Підвищення довіри міжнародних інвесторів до України.

• Водночас — посилення конкуренції для слабких галузей, які не витримували змагання з імпортними товарами.

Світова фінансова криза 2008–2009 рр.

У 2008 р. світ охопила наймасштабніша фінансова криза з часів Великої депресії. Вона почалася в США через крах ринку іпотечних кредитів і швидко поширилася на всі країни. Україна, чия економіка була тісно пов'язана зі світовими ринками, постраждала особливо сильно.

Наслідки кризи для України:

• Падіння ВВП у 2009 р. майже на $15\%$ — один із найбільших показників у світі.

• Знецінення гривні: курс змінився приблизно з $5$ до $8$ грн за долар США.

• Зменшення промислового виробництва, зростання безробіття.

• Україна отримала кредит Міжнародного валютного фонду (МВФ) для стабілізації економіки.

Газова криза січня 2009 р.

На тлі фінансової кризи загострилися відносини з Росією в газовій сфері. У січні 2009 р. «Газпром» повністю припинив транзит газу через Україну до Європи приблизно на два тижні. Це спричинило серйозні проблеми в багатьох європейських країнах, які отримували російський газ через українську газотранспортну систему.

19 січня 2009 р. за домовленістю прем'єрів Ю. Тимошенко й В. Путіна НАК «Нафтогаз України» і «Газпром» підписали газові контракти, які встановлювали формулу ціни на газ для України. Ціна виявилася високою — близько $450$ доларів за $1000$ кубометрів. Згодом, після приходу до влади В. Януковича, ці угоди стали приводом для кримінального переслідування Ю. Тимошенко — її звинуватили в перевищенні повноважень через директиви, які вона дала «Нафтогазу» для підписання контрактів.

Президентські вибори 2010 р. кардинально змінили політичний курс України. Перемога Віктора Януковича відкрила період, який історики характеризують як утвердження авторитарного режиму.

Вибори 2010 р. й інавгурація

17 січня 2010 р. відбувся перший тур виборів Президента. До другого туру вийшли В. Янукович ($35\%$) та Ю. Тимошенко ($25\%$). 7 лютого 2010 р. у другому турі Янукович отримав $48,95\%$ голосів, Тимошенко — $45,47\%$. 25 лютого 2010 р. відбулася інавгурація нового Президента.

«Харківські угоди» (2010)

21 квітня 2010 р. у Харкові Президенти України та Росії підписали угоду, яка продовжила термін базування Чорноморського флоту Російської Федерації в Криму до 2042 р. (замість 2017 р., як передбачали угоди 1997 р.). В обмін Росія надала Україні знижку на газ — $30\%$ від контрактної ціни, але не більше $100$ доларів за $1000$ кубометрів. Критики угоди називали її «капітуляцією», оскільки вона закріплювала військову присутність Росії на території України.

Скасування конституційної реформи 2004 р.

30 вересня 2010 р. Конституційний Суд України скасував політичну реформу 2004 р., повернувши чинність Конституції 1996 р. в редакції, яка надавала Президентові широкі повноваження. Відтепер Президент призначав Прем'єр-міністра за згодою Верховної Ради, членів уряду — за поданням Прем'єр-міністра, міг самостійно відправити уряд у відставку, призначав голів місцевих державних адміністрацій, керував зовнішньою політикою. Це рішення фактично ліквідувало парламентсько-президентську модель і зосередило владу в руках однієї особи.

Ознаки авторитарного режиму

У 2010–2013 рр. в Україні сформувалися чіткі ознаки авторитарного режиму:

• Зосередження влади в руках Президента після скасування реформи 2004 р.

• Контроль над судовою системою: суди ухвалювали рішення на користь влади.

• Вибіркове правосуддя — 11 жовтня 2011 р. Ю. Тимошенко засудили до 7 років позбавлення волі за нібито перевищення повноважень під час підписання газових угод 2009 р.

• Тиск на опозицію та незалежні засоби масової інформації.

• Корупція й збагачення оточення Президента, так званої «Сім'ї» — наближених до Януковича бізнесменів і політиків.

Протести й суспільне життя

Невдоволення політикою влади вилилося в протести. У 2010 р. відбувся «Податковий майдан» — акція протесту підприємців проти нового Податкового кодексу. У 2012 р. Верховна Рада ухвалила мовний закон, який запроваджував регіональні мови (фактично — російську) там, де носії відповідної мови становили не менше ніж $10\%$ населення, що звузило сферу вжитку державної мови.

2012 рік запам'ятався проведенням чемпіонату Європи з футболу в Україні та Польщі, а також парламентськими виборами, які відбулися за змішаною виборчою системою (половина депутатів — за партійними списками, половина — в одномандатних округах). Вибори засвідчили збереження впливу опозиції, але супроводжувалися численними порушеннями.

Розгляньмо типові завдання НМТ на встановлення хронологічної послідовності та відповідності, які перевіряють знання подій 2005–2013 рр.

Приклад 1. Послідовність подій (завдання 25–27)

Розташуйте події в хронологічній послідовності:

• А вступ України до СОТ

• Б обрання В. Януковича Президентом України

• В переголосування другого туру президентських виборів

• Г відмова уряду від підписання Угоди про асоціацію з ЄС

Розв'язання:

Крок 1. Визначаємо рік кожної події. Переголосування другого туру президентських виборів (подія В) — це Помаранчева революція, грудень 2004 р. Вступ до СОТ (подія А) — 16 травня 2008 р. Обрання В. Януковича Президентом (подія Б) — лютий 2010 р. Відмова уряду від підписання Угоди про асоціацію (подія Г) — листопад 2013 р., що спричинило Євромайдан.

Крок 2. Розташовуємо за зростанням років: В (2004) → А (2008) → Б (2010) → Г (2013).

Відповідь: В → А → Б → Г.

Чому інші варіанти неправильні? Якщо поставити А перед В — це означало б, що вступ до СОТ відбувся до Помаранчевої революції, що історично неможливо. Якщо поставити Б перед А — вибори Януковича ніби відбулися до 2008 р., хоча насправді він програв вибори 2004 р. і переміг лише 2010 р.

Приклад 2. Відповідність «подія — рік» (завдання 21–24)

Установіть відповідність між подією та роком:

Розв'язання: Закон про Голодомор ухвалено 28 листопада 2006 р. (1 → А). Позачергові вибори до Верховної Ради відбулися 30 вересня 2007 р. (2 → Б). Вступ до СОТ — 16 травня 2008 р. (3 → В). «Харківські угоди» підписано 21 квітня 2010 р. (4 → Г). Рік 2004 (Д) — зайвий, він відповідає Помаранчевій революції.

Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

Приклад 3. Послідовність за змістом повідомлень

Розташуйте події в хронологічній послідовності на основі уривків:

• А повідомлення про утворення «антикризової коаліції»

• Б повідомлення про газові угоди після зупинки транзиту до Європи

• В повідомлення про рішення Конституційного Суду щодо реформи 2004 р.

• Г повідомлення про указ щодо дострокового припинення повноважень Верховної Ради

Розв'язання: «Антикризова коаліція» утворена 7 липня 2006 р. (А). Указ про розпуск Верховної Ради — 2 квітня 2007 р. (Г). Газові угоди після зупинки транзиту — 19 січня 2009 р. (Б). Рішення Конституційного Суду про скасування реформи 2004 р. — 30 вересня 2010 р. (В).

Відповідь: А → Г → Б → В.

Приклад 4. Відповідність «поняття — зміст»

Установіть відповідність між поняттям і його змістом:

Розв'язання: СОТ — це міжнародна організація, що регулює світову торгівлю (1 → А). «Харківські угоди» 2010 р. продовжили базування Чорноморського флоту Росії в Криму до 2042 р. (2 → Б). Вибіркове правосуддя — це переслідування опонентів влади через судову систему (3 → В). Авторитарний режим — це зосередження влади в руках правителя з обмеженням демократичних свобод (4 → Г). Варіант Д (поділ Чорноморського флоту 1997 р.) — зайвий.

Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

На НМТ учні часто припускаються однотипних помилок у завданнях на тему 2005–2013 рр. Ось найпоширеніші пастки:

• Плутають 2008 р. (вступ до СОТ) з 2014 р. (Угода про асоціацію) чи 2017 р. (безвізовий режим). Запам'ятай: СОТ — це Світова організація торгівлі, членство в ній Україна отримала 2008 р. Угода про асоціацію з ЄС підписана 2014 р., а безвізовий режим запроваджено 2017 р.

• Плутають «Харківські угоди» 2010 р. з угодами 1997 р. У 1997 р. Україна й Росія підписали угоду про поділ Чорноморського флоту та базування його в Криму на 20 років (до 2017 р.). «Харківські угоди» 2010 р. продовжили це базування до 2042 р. — не плутай ці дві угоди!

• Вважають, що закон 2006 р. стосується голоду 1946–1947 рр. Насправді Закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні» визнав геноцидом саме Голодомор 1932–1933 рр., а не післявоєнний голод.

• Вважають В. Януковича обраним Президентом 2004 р. У 2004 р. Януковича оголосили переможцем, але Верховний Суд скасував результати через масові фальсифікації. Президентом його обрали лише 2010 р.

• Вважають позачергові вибори 2007 р. президентськими. Це були вибори до Верховної Ради, а не Президента. Президентські вибори відбулися в січні–лютому 2010 р.

• Вважають кризу 2008–2009 рр. лише українською. Це була світова фінансова криза, яка почалася в США й охопила всі країни. Україна постраждала особливо сильно через залежність від зовнішніх ринків.

Матеріал цього юніта відповідає темі 32 програми НМТ з історії України. Ось що варто знати про формат перевірки:

Що перевіряють

• Опорні дати: 2008 — вступ до СОТ; 2010 — обрання В. Януковича (у програмі — «січень 2010»: перший тур 17 січня, вирішальний другий тур — 7 лютого 2010 р.).

• Змістові пункти: суспільно-політичне життя в 2005–2013 рр., авторитарний режим В. Януковича, соціально-економічний розвиток до 2014 р.

• Уміння: визначати тенденції 2005–2008 рр. (після Помаранчевої революції) і 2008–2014 рр. (криза, згортання демократії).

Типи завдань

Відповідність (завдання 21–24): формат «подія — рік». За кожну правильно встановлену пару дають 1 бал, максимум — 4 бали. Одна буква з п'яти запропонованих зайва.

Послідовність (завдання 25–27): 3 бали за повністю правильний хронологічний ряд, 2 бали — якщо правильно визначено першу й останню події, 1 бал — якщо правильно визначено лише одну з них (першу або останню).

Опорний хронологічний ряд

Найважливіший ряд для запам'ятовування: 2004 (Помаранчева революція) → 2008 (вступ до СОТ) → 2010 (обрання В. Януковича) → 2013 (початок Євромайдану). Цей ряд допоможе впорядковувати події в завданнях на послідовність.

Демоваріант 2026 р.

У демоваріанті 2026 р. завдання 24 — це відповідність «набір понять ↔ період». Добу незалежності там подано одним періодом (1991 р. – початок XXI ст.), тож треба відрізняти поняття незалежної України (СОТ, «Харківські угоди», авторитарний режим) від понять радянських періодів.

Стратегія: спочатку визнач рік кожної події, потім розташовуй їх у порядку зростання. Для завдань на відповідність шукай ключові слова в змісті поняття.

• 2005–2007 — кризи влади: через двовладдя Президента й Прем'єра (реформа 2004 р.) відбулися відставка уряду Тимошенко (2005), «антикризова коаліція» (2006), розпуск Верховної Ради (2 квітня 2007) і позачергові парламентські вибори (30 вересня 2007).

• 28 листопада 2006 — Голодомор визнано геноцидом Українського народу законом «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні».

• 16 травня 2008 — вступ до СОТ. Україна стала 152-м членом Світової організації торгівлі.

• 2008–2009 — світова фінансова криза: ВВП упав майже на $15\%$, гривня знецінилася, Україна отримала кредит МВФ. У січні 2009 р. — газова криза з Росією.

• Лютий 2010 — обрання В. Януковича Президентом. Квітень 2010 — «Харківські угоди» (базування флоту Росії до 2042 р.).

• 2010 — скасування реформи 2004 р. Конституційний Суд повернув широкі повноваження Президентові, що дало старт утвердженню авторитарного режиму.

• 2011 — вибіркове правосуддя: вирок Ю. Тимошенко (7 років позбавлення волі).