Підрядні місця, часу, способу дії і ступеня

Підрядна частина місця вказує на місце або напрямок дії, про яку йдеться в головній частині. Вона відповідає на питання де? куди? звідки? і пояснює дієслово-присудок або вказівне слово там, туди, звідти, всюди, скрізь, тут у головній частині.

Приєднується підрядна частина місця сполучними словами де, куди, звідки. Ці слова є не сполучниками, а сполучними словами — вони виконують роль обставини місця в самій підрядній частині. Розгляньмо приклади:

• Ми поставили намет там, де росли високі сосни. (де? — там)

• Куди летіли журавлі, туди линули й мої думки. (куди? — туди)

• Звідки дув вітер, насувалися хмари. (звідки? — вказівне слово пропущене)

Підрядна частина місця може стояти перед головною частиною, після неї або всередині неї. Вказівне слово в головній частині часом пропущене, але його можна відновити: Де пройшов дощ, зазеленіла трава (там, де пройшов дощ).

Як відрізнити підрядну місця від означальної з де?

Це найважливіше розмежування. Якщо підрядна частина з де, куди, звідки пояснює дієслово або вказівне слово (там, туди, звідти) — це підрядна місця. Якщо ж вона пояснює іменник — це підрядна означальна. Порівняйте:

У першому реченні підрядна частина пояснює вказівне слово там, отже, це підрядна місця. У другому — пояснює іменник біля озера, отже, це підрядна означальна. Завжди ставте питання від того слова, яке пояснює підрядна частина.

Підрядна частина часу вказує на час дії, про яку йдеться в головній частині. Вона відповідає на питання коли? відколи? доки? як довго? і пояснює всю головну частину або вказівне слово тоді, доти, відтоді.

Приєднується підрядна частина часу сполучниками: коли, як (= коли), поки, доки, аж поки, відколи, щойно, тільки-но, як тільки, після того як, перед тим як, з того часу як. Розгляньмо приклади:

• Коли зійшло сонце, туман розвіявся. (коли? — коли зійшло сонце)

• Поки ми розмовляли, почався дощ. (коли? — поки розмовляли)

• Щойно задзвонив дзвоник, учні вибігли з класу. (коли? — щойно задзвонив)

• Відколи ти поїхав, минуло три роки. (відколи? — відколи поїхав)

Підрядна часу може стояти перед головною частиною, після неї або всередині неї: Ми, поки йшов дощ, сиділи в альтанці. Така гнучкість позиції — одна з ознак обставинних підрядних частин.

Коли — не завжди час

Сполучник коли може приєднувати різні види підрядних частин. Його значення залежить від того, яке слово в головній частині він пояснює:

Отже, щоб визначити вид підрядної частини, завжди ставте питання від того слова, яке вона пояснює, а не покладайтеся лише на сполучник.

Підрядна частина способу дії і ступеня пояснює в головній частині вказівне слово так, настільки, такий, стільки, до того й відповідає на питання як? яким способом? якою мірою? наскільки? Це єдина обставинна підрядна частина, яка майже завжди потребує вказівного слова в головній частині.

Засоби зв'язку: сполучники що, щоб, як, наче, ніби, мов і сполучні слова як, наскільки, скільки. Розгляньмо приклади:

• Зроби так, як радить тренер. (як? — способу дії)

• Треба жити так, щоб не було соромно за свої вчинки. (як? — способу дії)

• Вітер був такий сильний, що гнулися дерева. (наскільки сильний? — ступеня)

• Він так змінився, що я його ледве впізнав. (якою мірою? — ступеня)

Спосіб дії vs порівняльна частина

Наче, ніби, мов при вказівному слові так приєднують частину способу дії: Він говорив так, наче читав з папірця. Без вказівного слова така частина стає порівняльною (ця тема докладно розглянута в уроці «Підрядні умови, допустові й порівняльні»). Отже, наявність вказівного слова так у головній частині — ключова ознака саме способу дії.

Частина ступеня (так … що) vs наслідкова (так що)

Це одна з найскладніших для розрізнення пар. У частині ступеня так стоїть у головній частині при слові, міру якого розкриває підрядна: Сніг падав так густо, що за пів години все заметено. Тут так густо — у головній частині, а що за пів години все заметено — підрядна ступеня.

У наслідковій частині так що — неподільний сполучник, який стоїть на межі частин і не входить до головної: Сніг падав густо, так що за пів години все заметено. Тут так що приєднує наслідок, а в головній частині немає вказівного слова так при прислівнику. Докладніше про наслідкові речення — в уроці «Підрядні причини, мети й наслідкові».

Приклад 1. Логічні пари (1–4 → А–Д)

Установіть відповідність між реченнями (1–4) і видами підрядних частин (А–Д).

1 Ми розклали вогнище там, де не було сухої трави.

2 Щойно сонце сховалося за обрій, стало прохолодно.

3 Вітер дув так сильно, що гнулися дерева.

4 Ми дійшли до галявини, де росли суниці.

А підрядна місця

Б підрядна часу

В підрядна способу дії і ступеня

Г підрядна означальна

Д підрядна мети (зайва)

Розв'язання

Речення 1: підрядна частина «де не було сухої трави» пояснює вказівне слово там (дієслово розклали + там). Питання: де? Отже, це підрядна місця. Відповідь: 1 — А.

Речення 2: підрядна частина «щойно сонце сховалося за обрій» вказує на час дії. Питання: коли? Сполучник щойно — типовий сполучник часу. Відповідь: 2 — Б.

Речення 3: у головній частині є вказівне слово так при прислівнику сильно. Підрядна «що гнулися дерева» розкриває міру цієї ознаки. Питання: наскільки сильно? Отже, це підрядна ступеня (входить до групи способу дії і ступеня). Відповідь: 3 — В.

Речення 4: підрядна частина «де росли суниці» пояснює іменник галявини, а не дієслово чи вказівне слово. Питання: якої галявини? Отже, це підрядна означальна. Відповідь: 4 — Г.

Ключ: 1А, 2Б, 3В, 4Г. Варіант Д (мети) — зайвий.

Приклад 2. Підрядну частину часу має речення

Виберіть речення, у якому є підрядна частина часу.

А Не пам'ятаю, коли відкрили бібліотеку.

Б Настав день, коли відкрили бібліотеку.

В Коли вже взявся за справу, доведи її до кінця.

Г Відколи в селі відкрили бібліотеку, діти читають більше.

Д Ми пішли туди, де відкрили бібліотеку.

Розв'язання

А — підрядна з'ясувальна: пояснює дієслово не пам'ятаю (не пам'ятаю чого? — коли відкрили).

Б — підрядна означальна: пояснює іменник день (який день? — коли відкрили).

В — підрядна умови: коли вжито в значенні якщо (якщо взявся, доведи).

Г — підрядна часу: відколи? — відколи відкрили бібліотеку. Сполучник відколи вказує на початковий момент дії. Це правильний варіант.

Д — підрядна місця: пояснює вказівне слово туди (куди? — де відкрили).

Ключ: Г.

Приклад 3. Підрядну частину місця має речення

Виберіть речення, у якому є підрядна частина місця.

А Я не знаю, звідки линула пісня.

Б Ми знайшли село, звідки линула пісня.

В Звідки линула пісня, туди й поспішали люди.

Г Коли залунала пісня, люди вийшли на майдан.

Д Пісня лунала так голосно, що її чули всі.

Розв'язання

А — підрядна з'ясувальна: пояснює дієслово не знаю (не знаю чого? — звідки линула пісня).

Б — підрядна означальна: пояснює іменник село (яке село? — звідки линула пісня).

В — підрядна місця: пояснює вказівне слово туди (куди? — звідки линула пісня). Це правильний варіант.

Г — підрядна часу: сполучник коли вказує на час дії.

Д — підрядна ступеня: є вказівне слово так при прислівнику голосно, підрядна розкриває міру.

Ключ: В.

Приклад 4. Складнопідрядним з підрядною частиною ступеня є речення

Виберіть речення, у якому є підрядна частина ступеня.

А Дощ ішов так довго, що річка вийшла з берегів.

Б Дощ ішов тиждень, так що річка вийшла з берегів.

В Річка вийшла з берегів, бо йшов дощ.

Г Дощ ішов, поки річка не вийшла з берегів.

Д Рятувальники діяли так, як їх навчили.

Розв'язання

А — підрядна ступеня: у головній частині є вказівне слово так при прислівнику довго, підрядна зі сполучником що розкриває міру (наскільки довго?). Це правильний варіант.

Б — підрядна наслідкова: сполучник так що неподільний, стоїть на межі частин, у головній частині немає вказівного слова так при прислівнику.

В — підрядна причини: сполучник бо вказує на причину.

Г — підрядна часу: сполучник поки вказує на часову межу.

Д — підрядна способу дії: є вказівне слово так, підрядна зі сполучним словом як описує спосіб (як діяли?).

Ключ: А.

• Визначають частину з де як частину місця, хоча вона пояснює іменник. Наприклад: «Ми дійшли до галявини, де росли суниці» — підрядна частина пояснює іменник галявини (якої галявини?), тому це означальна, а не місця. Завжди перевіряйте, яке слово в головній частині пояснює підрядна.

• Вважають коли завжди ознакою часу. Насправді коли може приєднувати різні види: «Скажи, коли прийдеш» — з'ясувальна (пояснює дієслово скажи), «Коли вже взявся, доведи до кінця» — умови (коли = якщо), «Настав час, коли треба діяти» — означальна (пояснює іменник час). Лише коли вказує на час дії, не пояснюючи іменника чи дієслова мовлення.

• Плутають частину ступеня з так … що і наслідкову з так що. У частині ступеня так належить головній частині й стоїть при слові, міру якого розкриває підрядна: «Сніг падав так густо, що…». У наслідковій так що — неподільний сполучник на межі частин: «Сніг падав густо, так що…».

• Не помічають вказівного слова так, настільки, такий у головній частині й називають частину способу дії порівняльною. Наприклад: «Він говорив так, наче читав з папірця» — це спосіб дії, бо є вказівне слово так. Без нього було б порівняння: «Він говорив, наче читав з папірця».

• Плутають сполучник що в частині ступеня зі сполучним словом що. У частині ступеня що — сполучник, його не можна замінити на який: «Вітер був такий сильний, що гнулися дерева» (що не можна замінити на який). Сполучне слово що є членом підрядної частини: до нього можна поставити питання («Я знаю, що сталося» — що? підмет). В означальній частині його можна замінити на який: «Вітер, що дув з півночі» (що = який).

За програмою НМТ з української мови, підтема 5.2.5.2 «Складнопідрядне речення» серед обставинних підрядних частин називає частини «місця, часу, способу дії та ступеня». Вимога програми — «розпізнавати … основні види підрядних частин».

За картою демоваріанта НМТ-2026 підтема 5.2.5.2 представлена завданням 28 (синтаксична синонімія) і парою в завданні 29 (тип речення). Завдання 29 — це «логічні пари», які оцінюються від 0 до 4 балів.

У «логічних парах» подано чотири позиції (1–4) і п'ять варіантів (А–Д), одна буква зайва. 1 бал за кожну правильну пару. Максимум — 4 бали.

Стратегія виконання

Щоб правильно визначити вид підрядної частини, дотримуйся такого алгоритму:

1. Знайди слово в головній частині, яке пояснює підрядна частина. Постав від нього питання.

2. Перевір, чи є в головній частині вказівне слово: там, туди, звідти (для місця); тоді, доти, відтоді (для часу); так, настільки, такий, стільки (для способу дії і ступеня).

3. Лише після цього зверни увагу на сполучник або сполучне слово. Сполучник сам по собі не визначає вид підрядної частини.

4. Якщо підрядна частина з де, куди, звідки пояснює іменник — це означальна, а не місця.

5. Якщо коли пояснює дієслово мовлення/думки — це з'ясувальна; якщо іменник — означальна; якщо коли = якщо — умови.

• Підрядні місця: питання де? куди? звідки?; сполучні слова де, куди, звідки; часто з вказівними словами там, туди, звідти.

• Підрядні часу: питання коли? відколи? доки?; сполучники коли, як, поки, доки, відколи, щойно, як тільки, після того як.

• Підрядні способу дії і ступеня: питання як? якою мірою?; засоби зв'язку як, що, щоб, наче при вказівних словах так, настільки, такий.

• так … що — підрядна ступеня; так що — наслідкова (неподільний сполучник на межі частин).

• Вид підрядної частини визначає питання від головної частини, а не сполучне слово. Завжди шукай, яке слово пояснює підрядна частина.

• Підрядна з де після іменника — означальна, а не місця. Підрядна з коли після дієслова мовлення — з'ясувальна, після іменника — означальна, коли = якщо — умови.