Паливні мінеральні ресурси України

Корисні копалини — це природні мінеральні утворення земної кори, які людина використовує в господарстві. За використанням їх поділяють на три великі групи: паливні (горючі), рудні (металічні) та нерудні (неметалічні). Ця класифікація — основа для всіх завдань НМТ на тему корисних копалин.

Класифікація за використанням

До паливних (горючих) копалин належать: кам'яне вугілля, буре вугілля, нафта, природний газ, торф і горючі сланці. Їх об'єднує те, що всі вони згоряють, виділяючи тепло, і мають органічне походження.

До рудних (металічних) копалин належать руди, з яких добувають метали: залізні, марганцеві, титанові, уранові тощо. Вони пов'язані з кристалічними породами Українського щита та його схилів — це тема наступного уроку.

До нерудних (неметалічних) копалин належать: кам'яна й калійна солі, сірка, графіт, каолін, будівельний камінь (граніт, вапняк, пісок, глина) тощо. Вони використовуються в хімічній промисловості, будівництві, сільському господарстві.

Чому паливні копалини залягають у западинах і прогинах?

Паливні копалини мають органічне походження. Вугілля й торф утворилися з решток рослин, які накопичувалися в болотах і лісах мільйони років тому. Нафта й природний газ — з решток дрібних морських організмів (планктону), що осідали на дно морів і океанів. Під товщею осадових порід, за високої температури й тиску, органічна речовина перетворювалася на вуглеводні.

Саме тому паливні копалини залягають в осадовому чохлі. Осадові породи накопичуються в западинах і прогинах земної кори — там, де поверхня опускалася й утворювалися багатокілометрові товщі пісковиків, глин, вапняків. На Українському щиті, де кристалічні породи виходять на поверхню або залягають неглибоко, осадовий чохол тонкий або відсутній — тому нафти й газу там немає. Лише в окремих пониженнях щита, де збереглися осадові товщі, залягають буре вугілля Дніпровського басейну та горючі сланці Бовтиського родовища.

Таблиця «Тектонічна структура — корисні копалини»

Ця таблиця — ключ до читання тематичної карти корисних копалин України. Запам'ятай головне правило:

Запам'ятай: паливні копалини шукай в осадових товщах — западинах, прогинах і складчастих областях. Рудні — на щиті та його схилах.

В Україні є три основні вугільні басейни: два кам'яновугільні (Донецький і Львівсько-Волинський) та один буровугільний (Дніпровський). Кожен із них приурочений до певної тектонічної структури, що визначає умови залягання вугілля, його якість і спосіб видобутку.

Донецький кам'яновугільний басейн (Донбас)

Донецький басейн — найбільший в Україні за запасами й видобутком кам'яного вугілля. Він розташований у Донецькій складчастій області, де відклади кам'яновугільного періоду (карбону) зім'яті в складки. Тут залягають цінні марки вугілля: коксівне вугілля, необхідне для металургійної промисловості, та антрацит — вугілля найвищої якості з максимальною теплотворністю.

Особливість Донбасу — складні гірничо-геологічні умови. Вугільні пласти тонкі (нерідко менш як 1 м) і залягають на великій глибині — шахти сягають понад 1 км. У пластах багато метану, що робить видобуток небезпечним і дорогим. Саме тому собівартість донецького вугілля висока.

Через війну більшість шахт Донбасу опинилися на тимчасово окупованих територіях або були зруйновані. Видобуток триває в Західному Донбасі — у районі Павлограда (Дніпропетровська область). Тут пласти залягають на меншій глибині, але вугілля нижчої якості.

Львівсько-Волинський кам'яновугільний басейн

Цей басейн розташований у Галицько-Волинській западині на території Львівської та Волинської областей. Основні центри видобутку — місто Шептицький (колишній Червоноград) і Нововолинськ. Вугілля тут переважно енергетичне — його використовують для теплових електростанцій (ТЕС). Воно поступається за якістю донецькому, але залягає на меншій глибині, що робить видобуток дешевшим.

Дніпровський буровугільний басейн

Дніпровський басейн — єдиний в Україні, де видобувають буре вугілля. Він розташований у пониженнях на Українському щиті (Кіровоградська, Дніпропетровська, Черкаська, Житомирська області). Центр — місто Олександрія.

Буре вугілля — молоде порівняно з кам'яним, воно має низьку теплотворність і високу вологість. Зате залягає неглибоко (до кількох десятків метрів), тому видобуток ведуть відкритим способом — у кар'єрах. Це значно дешевше, ніж шахтний видобуток, але екологічно шкідливіше.

В Україні виділяють три нафтогазоносні регіони: Східний, Західний і Південний. Кожен із них приурочений до певної тектонічної структури — западини або прогину, де накопичилися потужні товщі осадових порід, багатих на органічну речовину.

Східний нафтогазоносний регіон

Східний регіон охоплює Дніпровсько-Донецьку западину — територію Харківської, Полтавської, Сумської та Чернігівської областей. Це найбільший в Україні регіон за запасами й видобутком природного газу. Тут розташоване Шебелинське газоконденсатне родовище (Харківська область) — найбільше в Україні. Крім газу, у межах регіону є нафтові родовища на Чернігівщині й Сумщині.

Західний нафтогазоносний регіон

Західний регіон приурочений до Передкарпатського прогину (Львівська, Івано-Франківська області). Це найдавніший район видобування нафти в Україні — промисловий видобуток розпочався тут ще в XIX столітті. Найвідоміше родовище — Бориславське нафтове (місто Борислав). Також значним є Долинське нафтове родовище. Запаси регіону значною мірою вичерпані, але видобуток триває.

Південний нафтогазоносний регіон

Південний регіон охоплює Причорноморську западину та шельф Чорного й Азовського морів. Тут є газові родовища на шельфі поблизу Криму, які після 2014 року опинилися під контролем Росії. Перспективним вважається глибоководний шельф Чорного моря, але його освоєння потребує значних інвестицій.

Загальна характеристика

Запаси нафти й газу в Україні малі порівняно з потребами країни. Власний видобуток покриває лише частину споживання, тому Україна імпортує нафту й газ. Детальніше питання видобування палива як галузі та шляхів покриття дефіциту розглядається в курсі економічної географії.

Торф

Торф — це напіврозкладені рештки болотних рослин, які накопичувалися в умовах надмірного зволоження й нестачі кисню. Він належить до паливних копалин, хоча його теплотворність значно нижча, ніж у кам'яного вугілля. Торф використовують як місцеве паливо (особливо в сільській місцевості), а також як органічне добриво в сільському господарстві.

Найбільші поклади торфу в Україні зосереджені в болотах Полісся — на території Волинської, Рівненської, Житомирської та Чернігівської областей. Значні запаси є також у заплавах річок по всій країні. Важливо пам'ятати: осушені торфовища дуже схильні до пожеж, особливо в посушливі роки. Тому меліорація боліт має бути виваженою.

Горючі сланці

Горючі сланці — це осадові породи, просякнуті органічною речовиною (керогеном). При нагріванні з них можна отримувати рідке й газоподібне паливо. В Україні відоме Бовтиське родовище горючих сланців (Кіровоградська область), а також поклади в Карпатах. Нині горючі сланці в Україні не видобувають через високу собівартість і екологічні ризики.

Метан вугільних пластів і сланцевий газ

Окремо варто згадати метан вугільних пластів Донбасу. З одного боку, це небезпечний газ, що спричиняє вибухи в шахтах. З іншого — це перспективне паливо, яке можна видобувати через свердловини, не піднімаючи вугілля на поверхню.

Щодо сланцевого газу, то перспективні площі для його видобутку є на сході (Дніпровсько-Донецька западина) і заході (Передкарпатський прогин) України. Однак через екологічні ризики, пов'язані з технологією гідророзриву пласта, промисловий видобуток поки не розгорнуто.

Приклад 1. Нафтогазоносний регіон Дніпровсько-Донецької западини

Завдання: Визнач нафтогазоносний регіон України, приурочений до Дніпровсько-Донецької западини.

Розв'язання: Дніпровсько-Донецька западина — це осадовий прогин, де накопичилися потужні товщі осадових порід, багатих на органічну речовину. Саме тут сформувалися поклади природного газу й нафти. Цей регіон називають Східним нафтогазоносним регіоном. Тут розташоване Шебелинське газоконденсатне родовище — найбільше в Україні.

Відповідь: Східний.

Чому інші варіанти неправильні:

• Західний — приурочений до Передкарпатського прогину, а не до Дніпровсько-Донецької западини.

• Південний — пов'язаний із Причорноморською западиною та шельфом морів.

• Дніпровський буровугільний басейн — це вугільний, а не нафтогазоносний регіон, і розташований на Українському щиті.

Приклад 2. Басейни й родовища паливних копалин

Завдання: Обери з переліку три назви, що відповідають басейнам і родовищам паливних копалин України: Шебелинське, Бориславське, Львівсько-Волинський, Криворізький, Нікопольський, Завалівське, Іршанське.

Розв'язання: Паливні копалини — це вугілля, нафта, газ, торф, горючі сланці. Шебелинське — газоконденсатне родовище (Східний регіон). Бориславське — нафтове родовище (Західний регіон). Львівсько-Волинський — кам'яновугільний басейн. Решта назв належать до рудних і нерудних копалин: Криворізький — залізні руди, Нікопольський — марганцеві руди, Іршанське — титанові руди, Завалівське — графіт (нерудна).

Відповідь: Шебелинське, Бориславське, Львівсько-Волинський.

Чому інші варіанти неправильні: Криворізький, Нікопольський, Завалівське, Іршанське — це родовища рудних і нерудних копалин, а не паливних.

Приклад 3. Вугільний басейн на Українському щиті

Завдання: Який вугільний басейн України розташований на Українському щиті й має кар'єрний видобуток?

Розв'язання: Український щит — це виступ кристалічного фундаменту, де осадовий чохол тонкий. Однак у пониженнях на щиті збереглися невеликі товщі осадових порід, у яких залягає буре вугілля. Це Дніпровський буровугільний басейн (центр — Олександрія). Буре вугілля залягає неглибоко, тому його видобувають кар'єрним способом.

Відповідь: Дніпровський буровугільний.

Чому інші варіанти неправильні:

• Донецький — у Донецькій складчастій області, видобуток шахтний, глибокий.

• Львівсько-Волинський — у Галицько-Волинській западині, видобуток шахтний.

• Кузнецький — це басейн у Росії (Кузбас), не в Україні.

Приклад 4. Чому видобуток вугілля в Донбасі дорогий?

Завдання: Чому видобуток кам'яного вугілля в Донецькому басейні є дорогим?

Розв'язання: Донецький басейн розташований у Донецькій складчастій області. Вугільні пласти тут тонкі (нерідко менш як 1 м) і залягають на великій глибині — шахти сягають понад 1 км. Крім того, у пластах багато метану, що потребує додаткових заходів безпеки. Усе це робить видобуток дорогим.

Відповідь: Тонкі пласти залягають на великій глибині.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Вугілля буре» — у Донбасі видобувають кам'яне вугілля, а не буре.

• «Басейн на щиті» — Донбас розташований у Донецькій складчастій області, а не на щиті.

• «Вугілля залягає під морем» — Донбас не виходить на морське узбережжя; це материковий басейн.

• Плутають Дніпровський басейн із кам'яновугільним, а Львівсько-Волинський — із буровугільним. Насправді Дніпровський — буровугільний, а Львівсько-Волинський — кам'яновугільний.

• Шукають Шебелинське родовище в Передкарпатті, а Борислав — на сході. Запам'ятай: Шебелинка (газ) — Східний регіон, Дніпровсько-Донецька западина; Борислав (нафта) — Західний регіон, Передкарпатський прогин.

• Шукають нафту й газ на Українському щиті, забуваючи, що паливні копалини залягають в осадових породах. На щиті — кристалічні породи, тому нафти й газу там немає; лише в осадових пониженнях щита залягає буре вугілля.

• Пов'язують Донецький басейн із Приазовською височиною (щит), а не з Донецькою складчастою областю. Донбас — складчаста область, а не щит.

• Вважають торф рудною копалиною або шукають його в степу. Торф — паливна копалина, його поклади — у болотах Полісся.

Тема «Паливні мінеральні ресурси України» входить до розділу 3.2.1 програми НМТ з географії: «Корисні копалини, класифікація за використанням, закономірності поширення». На іспиті перевіряють знання діючих і перспективних басейнів і районів видобування вугілля, нафти, газу, торфу, а також уміння знаходити Донецький, Львівсько-Волинський і Дніпровський басейни на карті.

Формати завдань

У демоваріанті НМТ-2026 завдання 3 — це вибір однієї відповіді з чотирьох (у ньому тема 3.2.1 поєднана із суміжною темою 5.2.2 «Добувна промисловість»). За правильну відповідь дають 1 бал.

Завдання 25–30 — це вибір трьох відповідей із семи. За нього можна отримати від 0 до 3 балів: по 1 балу за кожен правильно вказаний варіант. У демоваріанті 2026 року такі завдання не стосувалися корисних копалин, але цей формат можливий і для цієї теми: наприклад, обрати з переліку басейни й родовища паливних копалин.

Стратегія виконання

Для кожної назви в завданні згадай тектонічну структуру, до якої вона приурочена: западина, прогин, щит чи складчаста область. Це миттєво відсіює рудні й нерудні родовища. Наприклад, Криворізький басейн — це залізні руди на Українському щиті, а Шебелинське — газ у Дніпровсько-Донецькій западині. Якщо пам'ятаєш тектонічну приуроченість, помилка майже неможлива.

• Паливні копалини залягають в осадових товщах западин, прогинів і складчастих областей; на кристалічному щиті — лише в осадових пониженнях (буре вугілля).

• Донецький кам'яновугільний басейн (Донецька складчаста область) — коксівне вугілля й антрацит, шахтний видобуток на великій глибині.

• Львівсько-Волинський кам'яновугільний басейн (Галицько-Волинська западина) — енергетичне вугілля для ТЕС.

• Дніпровський буровугільний басейн (пониження на Українському щиті) — буре вугілля, кар'єрний видобуток.

• Нафтогазоносні регіони: Східний (Дніпровсько-Донецька западина, Шебелинське родовище), Західний (Передкарпатський прогин, Бориславське родовище), Південний (Причорноморська западина й шельф).

• Торф — у болотах Полісся (Волинська, Рівненська, Житомирська, Чернігівська області); горючі сланці — Бовтиське родовище (Кіровоградська обл.) і Карпати.