Освіта й наука: університети, І. Мечников, І. Пулюй, А. Кримський

У другій половині XIX ст. на українських землях з’явилися два нові університети — Новоросійський в Одесі (1865) і Чернівецький на Буковині (1875). Вони доповнили мережу вищої освіти, започатковану раніше: Харківський університет (1805) і Київський університет Святого Володимира (1834). Разом ці чотири заклади стали головними осередками підготовки інтелігенції, науки й громадівського руху.

Хронологія заснування університетів

Новоросійський університет в Одесі відкрили 1865 року на базі Рішельєвського ліцею — престижного навчального закладу, заснованого ще 1817 р. Університет мав історико-філологічний, фізико-математичний і юридичний факультети. Саме тут працював Ілля Мечников, а згодом навчалися майбутні діячі українського руху.

Чернівецький університет імені Франца Йосифа заснували 1875 р. на Буковині, яка тоді входила до Австро-Угорської імперії. Він мав три факультети — богословський, юридичний і філософський. Викладання велося німецькою мовою, але при університеті діяла кафедра української мови й літератури, яка стала важливим осередком україністики.

Мова навчання — мовне питання

У Наддніпрянщині всі університети були російськомовними — імперська влада не допускала української мови у вищу освіту. Натомість у Чернівецькому університеті, хоч основною мовою була німецька, існувала кафедра української мови й літератури. Львівський університет після 1870-х років став переважно польськомовним, що теж обмежувало українське студентство.

Нові спеціалізовані заклади

Окрім університетів, у другій половині XIX ст. з’явилися нові вищі школи, які готували фахівців для промисловості, освіти й науки:

• Ніжинський історико-філологічний інститут (1875) — готував учителів словесності та історії.

• Харківський технологічний інститут (1885) — перший технічний виш на українських землях Російської імперії.

• Київський політехнічний інститут (1898) — випускав інженерів для промисловості й транспорту.

• Вищі жіночі курси в Києві (відкриті 1878 р.) — давали жінкам доступ до вищої освіти, якої вони були позбавлені в університетах.

Усі ці заклади формували нову генерацію української інтелігенції. Студенти й викладачі брали активну участь у громадівському русі, поширювали національні ідеї, створювали недільні школи, бібліотеки й просвітницькі гуртки. Університети стали не лише центрами науки, а й осередками суспільно-політичного життя.

Освітні можливості на українських землях різко відрізнялися залежно від того, чи опинилася територія під владою Російської чи Австро-Угорської імперії. У Наддніпрянщині українську мову витісняли зі школи, а в Галичині, навпаки, вона стала мовою навчання в початкових класах.

Наддніпрянщина: школа російською

У Російській імперії початкова освіта існувала в трьох формах: земські школи (утримувані земствами), церковнопарафіяльні школи (під орудою православної церкви) та народні училища (державні). Усі вони навчали винятково російською мовою. Українська мова не просто не допускалася — її активно викорінювали після Валуєвського циркуляра (1863) та Емського указу (1876). Ці документи забороняли друк українських підручників, а отже, і навчання українською.

Наслідок був сумний: більшість селян лишалася неписьменною. Навіть у 1897 р. рівень грамотності в українських губерніях не перевищував 20–25 %. Школа не давала селянинові знань, потрібних для життя, і відривала його від рідної культури.

Недільні школи — просвіта всупереч заборонам

Вихід із цієї ситуації знайшли громадівці, які почали створювати недільні школи — безкоштовні заняття для дорослих, що проводилися в неділю. Перша хвиля недільних шкіл припала на 1859–1862 роки, коли в Києві, Харкові, Полтаві та інших містах діяли десятки таких шкіл. Їх засновували члени громад, студенти й прогресивні вчителі. У цих школах навчали читати, писати й рахувати, а часто — українською мовою, незважаючи на заборони.

Найвідомішою стала Харківська жіноча недільна школа, заснована 1862 року Христиною Алчевською. Вона проіснувала понад півстоліття й дала освіту тисячам жінок. Алчевська також укладала методичні посібники й боролася за право жінок навчатися.

Галичина: українська школа

Зовсім іншою була ситуація в Галичині, яка входила до Австро-Угорської імперії. Тут закон дозволяв навчання рідною мовою в початкових школах. Українські діти могли вчитися українською, а в гімназіях — польською або німецькою, але з обов’язковим вивченням української мови й літератури.

Зразком української середньої освіти була Академічна гімназія у Львові — перша українська гімназія, заснована ще 1784 р. і відновлена 1849 р. Вона випустила цілу плеяду діячів української культури й науки. Освіту в Галичині активно підтримували товариство «Просвіта» (засноване 1868 р.) та Наукове товариство імені Шевченка (НТШ), які видавали підручники, засновували бібліотеки й читальні.

Запам’ятай: у Наддніпрянщині школа була російськомовною, українську витісняли законами; у Галичині початкова освіта була українською, а вища — німецькою чи польською, але з українськими кафедрами.

Друга половина XIX ст. дала світові наукові відкриття, що змінили медицину й фізику. Серед учених, чиї імена пов’язані з Україною, особливе місце посідають Ілля Мечников та Іван Пулюй. Обидва народилися 1845 року, але зробили внесок у зовсім різні галузі.

Ілля Мечников (1845–1916) — біолог, імунолог, нобелівський лауреат

Ілля Мечников народився на Харківщині, в селі Іванівка (нині Куп’янський район). Закінчив Харківський університет, після чого стажувався в Німеччині та Італії. У 1870–1882 роках працював професором Новоросійського університету в Одесі. Своє головне відкриття — фагоцитоз — він зробив 1882 року в Мессіні (Італія), уже залишивши університет.

Спостерігаючи за личинками морської зірки під мікроскопом, Мечников помітив, що певні клітини поглинають чужорідні тіла. Він назвав ці клітини фагоцитами (від грец. phagein — «їсти»), а сам процес — фагоцитозом. Так народилася фагоцитарна теорія імунітету: організм захищається від інфекцій завдяки клітинам, які активно поглинають і знешкоджують мікробів.

1886 року Мечников разом із Миколою Гамалією заснував в Одесі першу в Російській імперії бактеріологічну станцію. Там вивчали сказ, сибірку й інші інфекційні хвороби. Згодом учений переїхав до Парижа й працював в Інституті Пастера. 1908 року він отримав Нобелівську премію з фізіології та медицини (разом із Паулем Ерліхом) за праці з імунітету.

Іван Пулюй (1845–1918) — фізик, піонер Х-променів

Іван Пулюй народився на Тернопільщині, в селі Гримайлів. Здобув освіту у Віденському університеті, згодом став професором експериментальної фізики в Німецькій вищій технічній школі в Празі (нині Чеський технічний університет). Пулюй досліджував катодні промені й створив прилад, який назвали «лампа Пулюя» — по суті, це була рання рентгенівська трубка, що випромінювала Х-промені.

Коли 1895 року Вільгельм Рентген повідомив про відкриття Х-променів, Пулюй одним із перших у світі отримав якісні рентгенівські знімки. Він удосконалив конструкцію трубки й домігся значно кращої якості зображень, ніж сам Рентген. Деякі дослідники вважають, що Пулюй спостерігав Х-промені ще до 1895 року, але не опублікував своїх результатів. У будь-якому разі його внесок у розвиток рентгенології є безсумнівним.

Запам’ятай: І. Мечников — фагоцитоз, імунітет, Нобелівська премія 1908 р. І. Пулюй — «лампа Пулюя», Х-промені, рентгенівські знімки.

Гуманітарні науки в Україні другої половини XIX – початку ХХ ст. розвивалися в кількох напрямах: сходознавство, історія козацтва, мовознавство, археологія. Дві постаті вирізняються особливо — Агатангел Кримський і Дмитро Яворницький.

Агатангел Кримський (1871–1942) — сходознавець, поліглот, академік

Агатангел Кримський народився у Володимирі-Волинському. Його дивовижні мовні здібності проявилися ще в дитинстві: він опанував десятки мов, зокрема арабську, перську, турецьку, гебрейську, сирійську, а також класичні й нові європейські мови. Кримський закінчив Лазаревський інститут східних мов у Москві й згодом викладав там само. Його наукові праці охоплюють історію арабів, Туреччини, Персії, літературу Близького Сходу, ісламознавство.

Кримський був не лише вченим, а й письменником і перекладачем: він перекладав українською твори арабських і перських поетів, писав власні вірші та повісті. 1918 року він став одним із засновників Української академії наук (УАН) — першої національної академії, і до 1928 року обіймав посаду неодмінного секретаря УАН.

А. Кримський — підкреслена персоналія програми НМТ. Його портрет можуть подати в завданні на візуальне розпізнавання. Запам’ятай характерні риси: сходознавець, знавець десятків мов, один із засновників Української академії наук.

Дмитро Яворницький (1855–1940) — історик запорозького козацтва

Дмитро Яворницький народився на Харківщині, закінчив Харківський університет. Усе своє життя він присвятив вивченню історії запорозького козацтва. Його головна праця — тритомна «Історія запорозьких козаків» (1892–1897), яка й досі залишається фундаментальним дослідженням. Яворницький особисто обстежив усі запорозькі січі, козацькі могили й кургани, зібрав величезну колекцію старожитностей.

1902 року він став директором історичного музею в Катеринославі (нині Дніпро). Під його керівництвом музей перетворився на один із найбільших осередків української історичної науки. Яворницький також був археологом і етнографом — записував народні пісні, перекази, описував козацький побут.

Інші напрями гуманітаристики

Окрім Кримського й Яворницького, у другій половині XIX ст. активно працювали інші гуманітарії. У Києві сформувалася документальна історична школа Володимира Антоновича, який започаткував джерелознавче вивчення історії України. У Харкові Олександр Потебня розвивав мовознавство — його праці з теорії мови, граматики й фольклору стали основою українського мовознавства.

Розгляньмо чотири типові завдання, які можуть трапитися на НМТ з теми «Освіта й наука». Кожне розберемо покроково.

Приклад 1. Послідовність: університети

Завдання: Розташуй події в хронологічній послідовності.

• А заснування Чернівецького університету

• Б відкриття Київського університету

• В заснування Новоросійського університету

• Г заснування Харківського університету

Розв’язання: Пригадай дати заснування університетів. Харківський — 1805 р., Київський — 1834 р., Новоросійський в Одесі — 1865 р., Чернівецький — 1875 р. Отже, правильна послідовність: Г (1805) → Б (1834) → В (1865) → А (1875).

Відповідь: Г — Б — В — А.

Чому інші варіанти неправильні? Якщо поставити А (Чернівецький, 1875) на перше місце, то хронологія порушиться. Найчастіша помилка — плутати 1865 і 1875 роки або ставити Київський (1834) раніше за Харківський (1805).

Приклад 2. Відповідність: учений — галузь

Завдання: Установи відповідність між ученим і галуззю науки (здобутком).

Розв’язання: Співвіднось кожного вченого з його головним здобутком. І. Мечников — імунолог, відкрив фагоцитоз (А). І. Пулюй — фізик, досліджував Х-промені (Б). А. Кримський — сходознавець (В). Д. Яворницький — історик козацтва (Г). Варіант Д («математичний аналіз і механіка») — зайвий, він не відповідає жодному з названих учених.

Відповідь: 1 — А, 2 — Б, 3 — В, 4 — Г.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді: портрет

Завдання: Розглянь портрет із підписом: «Сходознавець, знавець десятків мов, один із засновників Української академії наук». Хто зображений на портреті?

• А Іван Пулюй

• Б Агатангел Кримський

• В Дмитро Яворницький

• Г Михайло Драгоманов

Розв’язання: Ключові слова в підписі — «сходознавець», «знавець десятків мов», «один із засновників Української академії наук». Усе це вказує на Агатангела Кримського. І. Пулюй — фізик, Д. Яворницький — історик козацтва, М. Драгоманов — публіцист і політичний мислитель.

Відповідь: Б Агатангел Кримський.

Приклад 4. Вибір однієї відповіді: дата

Завдання: Який університет засновано 1875 року?

• А Новоросійський (Одеса)

• Б Чернівецький

• В Київський

• Г Харківський

Розв’язання: Чернівецький університет засновано 1875 року. Новоросійський — 1865 р., Київський — 1834 р., Харківський — 1805 р.

Відповідь: Б Чернівецький.

• Плутати 1865 (Новоросійський університет, Одеса) і 1875 (Чернівецький університет, Буковина). Запам’ятай: Одеса — 1865, Чернівці — 1875.

• Вважати Чернівецький університет українськомовним. Насправді викладання велося німецькою мовою, хоча при університеті діяла кафедра української мови й літератури.

• Приписувати дослідження Х-променів лише В. Рентгену й не знати внеску І. Пулюя. Пулюй створив «лампу Пулюя» — джерело Х-променів — і одним із перших отримав якісні рентгенівські знімки.

• Вважати І. Мечникова фізиком. Він — біолог-імунолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини (1908) за відкриття фагоцитозу й фагоцитарної теорії імунітету.

• Плутати А. Кримського (сходознавство) з Д. Яворницьким (історія запорозького козацтва). Кримський — орієнталіст, поліглот; Яворницький — історик, археолог, автор «Історії запорозьких козаків».

• Вважати, що в земських школах Наддніпрянщини навчали українською. Навчання в усіх школах Російської імперії було російською; українську мову витіснили Валуєвський циркуляр (1863) та Емський указ (1876).

Тема «Освіта й наука» належить до теми 17 програми НМТ. У тесті вона перевіряється через:

• 1865 (Новоросійський університет) і 1875 (Чернівецький університет) — дві дати, які слід знати в межах теми 17.

• І. Мечников, І. Пулюй, А. Кримський, Д. Яворницький — персоналії теми. А. Кримського підкреслено для візуального розпізнавання: його портрет можуть подати в завданні.

• У демоваріанті 2026 року візуальне розпізнавання пам’яток і персоналій перевіряють 4 завдання з 30 (номери 6, 11, 17, 30). Завдання 11 належить до теми 15 з побічною 17.

• Послідовність (завдання 25–27): 3 бали за весь правильно вибудований ряд, 2 бали — за правильні першу й останню події, 1 бал — лише за одну з них.

• Відповідність (завдання 21–24): 4 пари «вчений — галузь», одна буква зайва, по 1 балу за кожну правильну пару — до 4 балів.

• Університети: 1805 — Харків, 1834 — Київ, 1865 — Одеса (Новоросійський), 1875 — Чернівці.

• Навчання — російською в Наддніпрянщині, німецькою в Чернівцях; українська школа — у Галичині.

• І. Мечников — фагоцитоз, фагоцитарна теорія імунітету, Нобелівська премія 1908 р.

• І. Пулюй — «лампа Пулюя», дослідження Х-променів, якісні рентгенівські знімки.

• А. Кримський — сходознавець, поліглот, один із засновників Української академії наук.

• Д. Яворницький — історик запорозького козацтва, автор «Історії запорозьких козаків», директор музею в Катеринославі.

• У Наддніпрянщині — недільні школи (Х. Алчевська), у Галичині — українські гімназії та підтримка «Просвіти» й НТШ.