Люблінська унія 1569 року

Люблінська унія 1569 р. не була випадковою подією — її спричинив цілий комплекс зовнішньополітичних, внутрішньополітичних, соціальних і династичних чинників. Щоб зрозуміти, чому Велике князівство Литовське (ВКЛ) погодилося на тісне об'єднання з Польським королівством, розгляньмо кожну причину окремо.

Лівонська війна (1558–1583)

У 1558 р. Московське царство розпочало війну проти Лівонського ордену за вихід до Балтійського моря. Велике князівство Литовське втрутилося, щоб не допустити посилення Москви на своїх кордонах. Однак 1563 р. московський цар Іван IV захопив Полоцьк — стратегічно важливе місто ВКЛ. Литовське військо зазнало тяжких поразок і не могло самостійно вести війну. ВКЛ потребувало постійної військової допомоги Польщі, а поляки погоджувалися надати її лише в обмін на тісніше державне об'єднання.

Інтереси польської шляхти

Польські шляхтичі давно задивлялися на родючі, але малозаселені українські землі Волині, Подніпров'я та Київщини. Приєднання цих територій до Корони Польської відкривало перед ними можливість отримати величезні маєтки. Крім того, польські політики прагнули замінити особисту (династичну) унію, яка існувала з 1385 р., на реальне об'єднання держав — із спільними інституціями влади.

Прагнення руської та литовської шляхти до рівних прав

Руська (українська) й литовська середня шляхта хотіла отримати ті самі політичні права, які мала польська шляхта: участь у сеймиках (місцевих зборах шляхти), право обирати короля, обмеження свавілля магнатів. У Польщі шляхта мала значно більше вольностей, ніж у ВКЛ, де влада зосереджувалася в руках кількох могутніх магнатських родів (Радзивіллів, Ходкевичів, Сапєгів).

Династична криза: бездітність Сигізмунда II Августа

Король Сигізмунд II Август був останнім представником династії Ягеллонів на польсько-литовському троні. Він не мав дітей, а отже, після його смерті зв'язок між Польщею та Литвою, започаткований Кревською унією 1385 р., міг розірватися. Щоб запобігти цьому, король особисто наполягав на укладенні постійної державної унії ще за свого життя.

Опір литовських магнатів

Литовські магнати — Радзивілли, Ходкевичі, Сапєги — рішуче виступали проти унії. Вони боялися втратити свої величезні землеволодіння, політичну владу й вплив при дворі. Саме їхній опір визначив драматичний перебіг Люблінського сейму 1569 р., коли литовські посли спершу взагалі залишили засідання.

У січні 1569 р. в місті Любліні розпочав роботу спільний польсько-литовський сейм, скликаний королем Сигізмундом II Августом. Головним питанням порядку денного було укладення державної унії. Перебіг сейму виявився напруженим і драматичним.

Від'їзд литовських магнатів

Польські посли вимагали повного злиття ВКЛ із Короною Польською: спільного сейму, спільної монети, спільної зовнішньої політики та скасування окремих литовських урядів. Литовські магнати на чолі з Миколою Радзивіллом Рудим і Яном Ходкевичем категорично відмовилися прийняти такі умови. У лютому 1569 р. вони залишили Люблін і повернулися до Литви, сподіваючись зірвати переговори.

Приєднання українських земель до Корони

Король Сигізмунд II Август, обурений поведінкою литовців, вирішив діяти самостійно. У березні–червні 1569 р. він видав низку привілеїв, якими приєднав до Корони Польської Підляшшя, Волинь, Брацлавщину й Київщину. Руська (українська) знать, зокрема найвпливовіший магнат Волині князь Василь-Костянтин Острозький, присягнула на вірність Короні Польській. Литовські магнати, побачивши, що втрачають ці землі, повернулися до Любліна й погодилися на переговори.

Гарантії для приєднаних земель

Щоб заручитися підтримкою руської знаті, король надав приєднаним воєводствам важливі гарантії: руська мова залишалася мовою діловодства в місцевих урядах; на Волині, Брацлавщині й Київщині продовжував діяти Другий Литовський статут 1566 р.; православна й католицька шляхта отримували рівні права. Ці гарантії мали заспокоїти руську еліту, яка боялася втратити свої звичаї та віру.

Акт унії: 1 липня 1569 р.

1 липня 1569 р. було підписано акт Люблінської унії. Утворено Річ Посполиту — державу «двох народів» (польського й литовського). Відтепер обидві частини мали: спільного короля, якого обирали спільно на сеймі; спільний сейм (вальний сейм), що засідав у Варшаві; спільну зовнішню політику; спільну монету. Водночас Велике князівство Литовське зберегло власні: уряд (канцлер, гетьман, підскарбій), військо, скарб, судочинство й Литовський статут. Саме тому Річ Посполиту вважають федерацією, а не унітарною державою. Берестейщина й Пінщина лишилися у складі ВКЛ.

Воєводство — це адміністративно-територіальна одиниця Речі Посполитої на чолі з воєводою, яка поділялася на дрібніші одиниці — повіти. Розуміння того, які воєводства існували на українських землях і коли вони утворилися, допоможе тобі впевнено працювати з картосхемою на НМТ.

Воєводства, що належали Короні до 1569 р.

Галичина опинилася під владою Польського королівства ще в XIV ст., Західне Поділля — у 1430-х рр., Белзька земля — 1462 р., тобто задовго до Люблінської унії. Тому на момент 1569 р. у складі Корони Польської вже були три воєводства на українських землях:

• Руське воєводство — центр Львів

• Белзьке воєводство — центр Белз

• Подільське воєводство — центр Кам'янець (Кам'янець-Подільський)

Ці землі не «приєднали» 1569 р. — вони вже були польськими. Це поширена помилка: дехто думає, що вся територія сучасної Західної України перейшла до Польщі лише з Люблінською унією.

Воєводства, приєднані 1569 р.

У результаті Люблінської унії від Великого князівства Литовського до Корони Польської перейшли чотири воєводства. Вони вже існували як адміністративні одиниці в складі ВКЛ — унія змінила державну належність, а не запровадила новий поділ:

Київське й Брацлавське воєводства були найбільшими за площею й розташовувалися на сході — їхні землі простягалися далеко в Дике Поле.

Чернігівське воєводство (1635 р.)

Чернігівське воєводство з центром у Чернігові утворили значно пізніше — 1635 р. Його створили на землях Чернігово-Сіверщини, які Річ Посполита отримала від Московського царства за Деулінським перемир'ям 1618 р. Тому Чернігівщину не можна відносити до територій, приєднаних 1569 р.

Землі поза Річчю Посполитою

Не всі українські землі ввійшли до складу Речі Посполитої. Поза нею лишалися:

• Закарпаття — у складі Угорського королівства

• Буковина — у складі Молдавського князівства (васала Османської імперії)

• Чернігово-Сіверщина — до 1618 р. під владою Московії

• Південні степи й Крим — Кримське ханство (васал Османської імперії)

Люблінська унія 1569 р. мала глибокі й суперечливі наслідки для українських земель. Одні з них відкривали нові можливості, інші — закладали конфлікти, що вибухнули вже в найближчі десятиліття.

Об'єднання більшості українських земель в одній державі

Уперше від часів Київської Русі більшість українських земель опинилася в межах однієї держави — Корони Польської. Галичина, Волинь, Поділля, Київщина, Брацлавщина — усі вони тепер належали до одного політичного організму. Це сприяло усвідомленню їхньої єдності. Саме в цей період назва «Україна» почала закріплюватися за Наддніпрянщиною, витісняючи старі терміни «Русь» і «Руська земля».

Полонізація й покатоличення знаті

Отримавши рівні права з польською шляхтою, українські (руські) князі та шляхта почали масово переходити в католицтво, приймати польську мову, звичаї й культуру. Цей процес називають полонізацією. Православ'я втрачало своїх природних захисників серед еліти, що згодом призвело до релігійного й культурного протистояння.

Роздача земель і посилення кріпацтва

Українські (руські) князі Острозькі й Вишневецькі, а також польські магнати Жолкевські, Конецпольські, Потоцькі отримали величезні маєтки на Наддніпрянщині. На цих землях поширювалася фільваркова система господарювання, що спричинило посилення кріпацтва. Селян прикріплювали до землі, збільшували панщину. Водночас розпочалася активна колонізація Подніпров'я — малозаселені раніше території швидко заповнювалися людьми.

Релігійний тиск і Берестейська унія

Після Люблінської унії посилився наступ католицизму й Контрреформації на українських землях. Єзуїти засновували колегії, католицькі ієрархи тиснули на православну церкву. Кульмінацією цього процесу стала Берестейська церковна унія 1596 р., яка привела до утворення греко-католицької церкви. У відповідь на релігійний тиск виник братський рух — православні братства при церквах, які займалися освітою, книгодрукуванням і захистом віри.

Зростання козацтва

Посилення соціального, релігійного й національного гніту спричинило зростання козацтва. Козаки ставали тією силою, що боронила православну віру, вольності й права українського населення. Соціальні суперечності вибухнули в повстаннях 1590-х рр. під проводом Криштофа Косинського та Северина Наливайка (їхній перебіг — в окремому юніті).

Культурний вплив: Відродження, Реформація, магдебурзьке право

Перебування в складі Речі Посполитої відкрило українським землям доступ до європейських культурних течій. Поширювалися ідеї Відродження й Реформації. Міста отримували магдебурзьке право — самоврядування за європейським зразком. Посилилися зв'язки з університетами Кракова, Падуї, Болоньї. Усе це створило передумови для культурного піднесення кінця XVI — початку XVII ст.

Розгляньмо типові завдання НМТ, які перевіряють знання Люблінської унії. Кожен приклад містить задачу, покрокове розв'язання й пояснення, чому інші варіанти неправильні.

Приклад 1. Завдання за картосхемою

На картосхемі заштриховано території Підляшшя, Волині, Брацлавщини й Київщини. Питання: «Яку подію відображено на картосхемі?»

Розв'язання: Згадай, які землі 1569 р. перейшли від Великого князівства Литовського до Корони Польської. Саме Підляшшя, Волинь, Брацлавщина й Київщина були приєднані королем Сигізмундом II Августом у березні–червні 1569 р. Отже, картосхема ілюструє Люблінську унію.

Відповідь: Люблінська унія 1569 р.

Чому інші варіанти неправильні: Кревська унія 1385 р. — династичний шлюб Ягайла й Ядвіги, без територіальних змін на карті; Берестейська унія 1596 р. — церковна, а не державна подія, не пов'язана з приєднанням земель; Деулінське перемир'я 1618 р. — завершення війни з Московією, за яким Річ Посполита отримала Чернігово-Сіверщину, а не Підляшшя, Волинь, Брацлавщину й Київщину.

Приклад 2. Завдання «3 з 7»

«Які три наслідки мала Люблінська унія для українських земель?»

Розв'язання: Перебираємо варіанти й визначаємо, які з них справді є наслідками унії 1569 р., а які — події, що відбулися раніше або пізніше, або взагалі не пов'язані з унією.

• Правильний варіант 1: перехід Волині, Брацлавщини й Київщини до Корони Польської — це безпосередній територіальний наслідок унії.

• Правильний варіант 2: поширення на ці землі прав і вольностей польської шляхти — руська знать отримала рівні права з польською.

• Правильний варіант 3: посилення полонізації української знаті — шляхта переходила в католицтво й переймала польську мову та звичаї.

Чому інші варіанти неправильні: утворення Кримського ханства — подія 1440-х рр., до унії не стосується; скасування кріпацтва — навпаки, унія посилила кріпацтво; ліквідація Запорозької Січі — відбулася 1775 р., через два століття; утворення УГКЦ — наслідок Берестейської церковної унії 1596 р., а не Люблінської.

Приклад 3. Завдання на послідовність

Розташуй події в хронологічній послідовності: А — утворення Чернігівського воєводства, Б — Берестейська церковна унія, В — Кревська унія, Г — Люблінська унія.

Розв'язання: Спершу визнач найранішу й найпізнішу події. Кревська унія (В) — 1385 р., це найдавніша подія. Найпізніша — утворення Чернігівського воєводства (А) — 1635 р. Далі: Люблінська унія (Г) — 1569 р., Берестейська церковна унія (Б) — 1596 р. Отже, правильний порядок: В → Г → Б → А.

Відповідь: В — Г — Б — А (1385 → 1569 → 1596 → 1635).

Підказка: запам'ятай ряд уній — Кревська (1385) → Люблінська (1569) → Берестейська (1596). Чернігівське воєводство (1635) завершує цей ряд.

Приклад 4. Завдання на вибір однієї відповіді

«У цій державі спільні король і сейм, але окремі уряд, військо, скарб і суд двох частин. Про яку державу йдеться?»

Розв'язання: Опис точно відповідає Речі Посполитій після Люблінської унії 1569 р. Спільні інституції (король, сейм, зовнішня політика, монета) поєднувалися зі збереженням окремих урядів, війська, скарбу й права у Великому князівстві Литовському. Саме тому Річ Посполиту називають федерацією.

Відповідь: Річ Посполита після 1569 р.

Чому інші варіанти неправильні: Королівство Руське — не мало спільного сейму з іншою державою; Велике князівство Литовське до 1385 р. — не було спільного короля й сейму з Польщею; Кримське ханство — не мало спільних інституцій з іншою державою.

• Вважати, що Галичина до 1569 р. належала Литві. Насправді Руське й Белзьке воєводства були у складі Польщі задовго до Люблінської унії — Галичина ввійшла до Польського королівства ще в XIV ст.

• Плутати Люблінську унію (1569, державна) з Кревською (1385, династична) і Берестейською (1596, церковна). Запам'ятай: Кревська — шлюб Ягайла й Ядвіги, Люблінська — створення Речі Посполитої, Берестейська — утворення греко-католицької церкви.

• Думати, що ВКЛ після 1569 р. зникло. Насправді Велике князівство Литовське зберегло власні уряд, військо, скарб, суд і право. Річ Посполита була федерацією, а не унітарною державою.

• Відносити Чернігівщину до земель, приєднаних 1569 р. Чернігівське воєводство утворено лише 1635 р. на землях, отриманих від Московії за Деулінським перемир'ям 1618 р.

• Вважати, що унія одразу скасувала права руської шляхти. На Волині, Брацлавщині й Київщині зберегли руську мову в діловодстві й Литовський статут — це були гарантії короля.

• Вважати, що 1569 р. до Корони перейшла Берестейщина. Берестейщина й Пінщина лишилися у складі Великого князівства Литовського.

Люблінська унія 1569 р. входить до теми 6 програми НМТ з історії України. Це одна з п'яти дат, які програма вимагає знати в межах цієї теми. Поняття «воєводство» — серед 12 обов'язкових понять теми. Програма також вимагає вміння показувати на картосхемі зміни внаслідок Люблінської унії й воєводства та пояснювати причини й наслідки унії.

Формати завдань

У демоваріанті НМТ-2026 тему 6 перевіряє завдання 4 — вибір однієї відповіді з чотирьох за картосхемою. Таке завдання оцінюється в 1 бал. Типове формулювання: «Яку подію відображено на картосхемі?» — і чотири варіанти подій.

Завдання типу «3 з 7» (завдання 28–30 у тесті) дають по 1 балу за кожен із трьох правильних варіантів, тобто максимум 3 бали. У таких завданнях важливо відрізняти наслідки унії від її причин і від подій, пов'язаних з іншими уніями (Кревською, Берестейською).

Завдання на послідовність (завдання 25–27) оцінюються так: 3 бали за повністю правильний ряд, 2 бали — за правильні першу й останню події, 1 бал — лише за одну з них. Ряд уній 1385 (Кревська) → 1569 (Люблінська) → 1596 (Берестейська) — твоя опора для таких завдань.

Стратегія підготовки

• Вивчи дати трьох уній: Кревська (1385), Люблінська (1569), Берестейська (1596).

• Запам'ятай чотири землі, що перейшли до Корони 1569 р.: Підляшшя, Волинь, Брацлавщина, Київщина.

• Розрізняй воєводства «польські до 1569 р.» (Руське, Белзьке, Подільське) і «приєднані 1569 р.» (Волинське, Брацлавське, Київське, Підляське).

• Пам'ятай: Чернігівське воєводство — 1635 р., не плутай з 1569 р.

• Відрізняй причини унії (Лівонська війна, бездітність короля, прагнення шляхти) від наслідків (полонізація, посилення кріпацтва, зростання козацтва).

• 1569 р. на Люблінському сеймі утворено Річ Посполиту — федерацію Корони Польської й ВКЛ зі спільними королем і сеймом.

• Причини: Лівонська війна, бездітність Сигізмунда II Августа, прагнення шляхти до вольностей і до українських земель.

• Підляшшя, Волинь, Брацлавщина й Київщина перейшли від ВКЛ до Корони; Галичина вже була польською.

• Воєводства: Руське, Белзьке, Подільське, Волинське, Київське, Брацлавське; Чернігівське — з 1635 р.

• Наслідки: більшість українських земель в одній державі, полонізація знаті, фільварки й кріпацтво, релігійний тиск.

• Ряд уній: Кревська 1385 → Люблінська 1569 → Берестейська 1596.