Культура доби Української революції

Роки Української революції стали часом справжнього прориву в освіті й науці. Уперше за довгі десятиліття українська мова отримала статус державної, а українська культура — державну підтримку. Розгляньмо, як змінювалася освітня й наукова сфера в 1917–1921 роках.

Українізація освіти (1917)

Одразу після утворення Української Центральної Ради розпочалася українізація шкільництва. По всій Україні відкривали перші українські гімназії — середні школи з українською мовою навчання. У Києві заснували Український народний університет, де лекції читали українською. Масово друкували українські підручники, букварі, книжки для народного читання. У селах активно діяли «Просвіти» — культурно-освітні товариства, що влаштовували бібліотеки, читальні, вистави й лекції для селян.

Українська академія мистецтв (грудень 1917)

5 грудня 1917 року в Києві було засновано Українську академію мистецтв — перший вищий мистецький навчальний заклад України. Він готував художників, графіків, скульпторів і архітекторів. Серед перших професорів академії були:

• Михайло Бойчук — майстер монументального живопису, засновник школи «бойчукізм»;

• Георгій Нарбут — видатний графік, творець державної символіки УНР;

• Олександр Мурашко — живописець, майстер портрета й пейзажу;

• Федір Кричевський — живописець, автор історичних полотен;

• Василь Кричевський — архітектор, художник, автор проєкту герба УНР;

• Микола Бурачек — живописець-імпресіоніст.

Михайло Бойчук створив власну мистецьку школу — бойчукізм. Це стиль, що поєднував традиції візантійського іконопису, давньоруського фрескового живопису й українського народного мистецтва. Бойчукісти розписували храми й громадські будівлі, прагнули зробити мистецтво зрозумілим і близьким народові.

Українська академія наук (листопад 1918)

14 листопада 1918 року, за часів Української Держави гетьмана Павла Скоропадського, було засновано Українську академію наук (УАН). Її першим президентом став видатний учений Володимир Вернадський. Академія об'єднала найкращих науковців і започаткувала систематичні дослідження з історії, мовознавства, природничих наук. УАН стала фундаментом для сучасної Національної академії наук України.

Обидві академії стали найважливішими осередками української науки й мистецтва, що діяли навіть у найважчі часи війни й політичної нестабільності.

Георгій Нарбут (1886–1920) — одна з найяскравіших постатей українського мистецтва доби революції. Він був не просто художником, а творцем візуального образу Української держави. Його роботи — банкноти, марки, герби, книжкова графіка — стали символами епохи.

Життєвий шлях і творчість

Народився на Чернігівщині, навчався в Петербурзькому університеті, графіки вчився в І. Білібіна, а також у Мюнхені. 1917 року повернувся в Україну й одразу став професором щойно заснованої Української академії мистецтв. Нарбут створив «Українську абетку» (1917) — розкішно ілюстрований альбом літер у стилі старовинних українських рукописів. Він оформлював обкладинки журналів, зокрема «Наше минуле», ілюстрував книжки.

Державна символіка

Найвідоміші роботи Нарбута — це державна символіка УНР та Української Держави. Він створив ескізи банкнот — карбованців і гривень, поштових марок 1918 року, проєкти державного герба й печатки. Його графіка вирізняється чіткістю ліній, вишуканим орнаментом, стилізованим старовинним українським шрифтом. На марках і банкнотах обов'язково присутній тризуб, обрамлений декоративною рамкою, і написи «Українська Народна Республіка» або «Українська Держава».

«Еней та його військо» — пам'ятка програми

Особливе місце в творчості Нарбута посідає ілюстрація «Еней та його військо» до «Енеїди» Івана Котляревського. Це пам'ятка програми НМТ. На малюнку Еней і троянці зображені в козацькому вбранні — з шаблями, вусами, оселедцями. Графіка виконана в декоративній манері з мотивами українського бароко й народного орнаменту. Це поєднання античного сюжету з українським козацьким побутом — візитівка стилю Нарбута.

Як упізнати роботу Нарбута на зображенні

• Чітка, майже ювелірна графіка — тонкі лінії, ретельне промальовування деталей;

• Тризуб в орнаментальній рамці — головний елемент державної символіки;

• Стилізований старовинний український шрифт — на зразок рукописів XVII–XVIII ст.;

• Написи «Українська Народна Республіка» або «Українська Держава»;

• Декоративні мотиви українського бароко й народного орнаменту.

Запам'ятай: Г. Нарбут — це банкноти, марки, герби, «Українська абетка» й «Еней та його військо». Якщо бачиш на тесті зображення марки чи банкноти з тризубом доби революції — це робота Нарбута.

Українська революція дала потужний поштовх музиці, театру й скульптурі. Саме в ці роки українське мистецтво вперше заявило про себе на весь світ.

Українська республіканська капела Олександра Кошиця

1919 року з ініціативи Симона Петлюри було створено Українську республіканську капелу. Її диригентом став Олександр Кошиць — видатний хоровий диригент і композитор. Капела вирушила в гастролі Європою, а згодом — Америкою. Мета цих гастролей була не лише мистецька, а й дипломатична: показати світові, що Україна — це окрема нація з багатою культурою, і заручитися підтримкою для визнання УНР.

«Щедрик» Миколи Леонтовича

У репертуарі капели була хорова обробка народної щедрівки «Щедрик», яку створив композитор Микола Леонтович. Саме завдяки виступам капели Кошиця «Щедрик» здобув світову славу. В Америці на мелодію «Щедрика» 1936 року П. Вільговський написав англійський текст «Carol of the Bells» — і тепер ця мелодія відома в усьому світі як різдвяна пісня. Трагедія в тому, що 1921 року Миколу Леонтовича вбив агент ЧК. Композитор загинув у розквіті сил, але його музика живе й досі.

«Молодий театр» Леся Курбаса

1917 року в Києві Лесь Курбас заснував «Молодий театр» — експериментальний театральний колектив, що кардинально змінив українську сцену. До Курбаса український театр переважно грав побутові драми й водевілі. Курбас же поставив світову класику — зокрема «Царя Едіпа» Софокла, а також твори сучасних європейських драматургів. Він прагнув зробити український театр частиною світового мистецького процесу. Пізніше, у 1920-х роках, Курбас заснує театр «Березіль» — але це вже інша історія.

Пам'ятник Тарасові Шевченку в Ромнах

1918 року в місті Ромни (нині Сумська область) відкрили пам'ятник Тарасові Шевченку. Його автором став скульптор Іван Кавалерідзе. Це пам'ятка програми НМТ. Поета зображено в повний зріст, у довгому пальті, з характерним задумливим поглядом. Скульптура вирізнялася новаторським стилізованим рішенням — вона не була реалістичною в класичному сенсі, а радше символічною. Це один із перших пам'ятників Кобзареві в Україні.

Запам'ятай пару: О. Кошиць — диригент капели, М. Леонтович — автор «Щедрика». Не плутай їх!

Однією з найважливіших подій духовного життя доби революції стало утворення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). Розберімося, що означає поняття «автокефальна церква» і як відбувався цей процес.

Що таке автокефальна церква

Автокефальна церква (поняття програми НМТ) — це самостійна помісна православна церква, яка має власного першоієрарха (митрополита або патріарха) і не підпорядкована жодному іншому патріархатові. У випадку УАПЦ йшлося про вихід з-під влади Московського патріархату. Мова богослужіння не є ознакою автокефалії, але особливістю УАПЦ стало богослужіння українською мовою.

Хронологія автокефального руху

1 січня 1919 року Директорія УНР ухвалила закон про автокефалію Української православної церкви. У травні 1920 року Всеукраїнська православна церковна рада проголосила автокефалію. Нарешті, у жовтні 1921 року в Софійському соборі в Києві відбувся Перший Всеукраїнський православний церковний собор, який утворив Українську автокефальну православну церкву (УАПЦ).

Висвячення митрополита Василя Липківського

Митрополитом Київським і всієї України собор обрав Василя Липківського. Оскільки жоден православний єпископ не погодився висвятити його (через тиск Московського патріархату), рукопокладення здійснили священики й миряни собору — через покладання рук. Цей спосіб висвячення згодом став приводом для закидів у неканонічності УАПЦ. Московський патріархат так і не визнав Українську автокефальну православну церкву.

Ключова дата: 1921 рік — утворення УАПЦ. Ключова постать: Василь Липківський — перший митрополит УАПЦ.

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему культури доби Української революції. Кожне розберемо покроково.

Приклад 1. Поштова марка доби УНР

Завдання: На зображенні — поштова марка, на якій у центрі зображено тризуб в орнаментальній рамці, унизу напис «Українська Народна Республіка», номінал зазначено в шагах. Хто автор подібних графічних робіт доби революції?

Розв'язання: Опис марки — тризуб, орнаментальна рамка, напис «Українська Народна Республіка», номінал у шагах — це характерні ознаки графіки Георгія Нарбута. Саме він створював державні банкноти, марки, герби для УНР та Української Держави.

Відповідь: Г. Нарбут.

Чому інші варіанти неправильні: М. Бойчук — майстер монументального живопису (бойчукізм), а не графік; О. Мурашко — живописець-портретист; І. Кавалерідзе — скульптор, автор пам'ятника Шевченку в Ромнах.

Приклад 2. Три здобутки культури 1917–1921 рр.

Завдання: Які три події з перелічених відбулися в культурному житті України в 1917–1921 рр.?

Розв'язання: З семи варіантів треба вибрати три правильні. Правильні відповіді: заснування Української академії мистецтв (грудень 1917), гастролі Української республіканської капели О. Кошиця (1919–1920), утворення УАПЦ (1921).

Чому інші варіанти неправильні: заснування Києво-Могилянської академії — XVII ст.; відкриття Харківського університету — 1805 р.; створення театру «Березіль» — 1922 р. (1920-ті); утворення ВАПЛІТЕ — 1925 р. (1920-ті).

Приклад 3. Поняття «автокефальна церква»

Завдання: Що означає поняття «автокефальна церква»?

Розв'язання: Автокефальна церква — це самостійна помісна православна церква, яка має власного першоієрарха (митрополита або патріарха) і не підпорядкована іншому патріархатові.

Відповідь: Самостійна помісна православна церква з власним першоієрархом.

Чому інші варіанти неправильні: «Церква, що визнає зверхність Папи Римського» — це католицька церква; «громада без священиків» — це не автокефалія; «державна установа у справах релігії» — це світський орган влади.

Приклад 4. Пам'ятник Шевченку в Ромнах

Завдання: Постать поета в повний зріст у довгому пальті, відкрита 1918 року в Ромнах. Хто автор цього пам'ятника?

Розв'язання: Опис точно відповідає пам'ятнику Тарасові Шевченку в Ромнах. Його створив скульптор Іван Кавалерідзе 1918 року. Це один із перших пам'ятників Кобзареві в Україні.

Відповідь: І. Кавалерідзе.

Чому інші варіанти неправильні: М. Микешин — автор пам'ятника Богданові Хмельницькому в Києві (XIX ст.); Г. Нарбут — графік, а не скульптор; В. Бородай — скульптор пізнішого періоду.

На НМТ учні часто припускаються однотипних помилок у темі культури доби революції. Ось найпоширеніші пастки — запам'ятай їх, щоб не втратити бали.

• Плутанина між двома академіями. Українська академія мистецтв заснована в грудні 1917 року за Центральної Ради. Українська академія наук — у листопаді 1918 року за Гетьманату. Не переплутай дати й обставини!

• Приписування банкнот і марок М. Бойчуку. Банкноти, марки, герби УНР створив Г. Нарбут. М. Бойчук — майстер монументального живопису (бойчукізм), а не графік-символіст.

• Автор «Щедрика» — не О. Кошиць. Музику «Щедрика» створив композитор М. Леонтович. О. Кошиць був диригентом капели, яка прославила цей твір у світі.

• «Молодий театр» vs «Березіль». «Молодий театр» Л. Курбас заснував 1917 року в Києві. «Березіль» — це театр, який Курбас створив пізніше, у 1920-х роках. Не ототожнюй їх!

• Плутанина УАПЦ з УГКЦ. УАПЦ (Українська автокефальна православна церква) утворена 1921 року, її очолив В. Липківський. УГКЦ (Українська греко-католицька церква) існує з 1596 року. Не плутай також: Московський патріархат НЕ визнав УАПЦ.

• Пам'ятник у Ромнах — не М. Микешин. Пам'ятник Т. Шевченку в Ромнах (1918) створив І. Кавалерідзе. М. Микешин — автор пам'ятника Б. Хмельницькому в Києві (XIX ст.). Не датуй пам'ятник Шевченку XIX століттям!

Тема культури доби Української революції відповідає темі 22 програми НМТ з історії України. Ось що саме перевіряють:

• Дата: 1921 — утворення УАПЦ.

• Персоналії: Василь Липківський (митрополит УАПЦ), Георгій Нарбут (графік), Володимир Вернадський (перший президент УАН).

• Поняття: автокефальна церква.

• Пам'ятки програми: пам'ятник Тарасові Шевченку в Ромнах (І. Кавалерідзе, 1918) та ілюстрація Г. Нарбута «Еней та його військо».

У демонстраційному варіанті НМТ 2026 року завдання 13 — це вибір однієї відповіді з чотирьох за фотографією поштової марки (тема 22). Пам'ятки й персоналії інших тем перевіряють за зображеннями в завданнях 6, 11, 17 і 30.

Завдання типу «3 з 7» (завдання 28–30) можуть дати до 3 балів. Дистрактори в них беруть із культури 1920-х років (театр «Березіль», ВАПЛІТЕ) або XIX століття (Києво-Могилянська академія, Харківський університет).

Завдання з вибором однієї відповіді з чотирьох (завдання 1–20) оцінюють в 1 бал. Довідкових матеріалів на тесті немає, тому авторів творів, дати й назви пам'яток треба знати напам'ять.

• 1917 — Українська академія мистецтв (професори: М. Бойчук, Г. Нарбут, О. Мурашко, Ф. Кричевський, В. Кричевський, М. Бурачек).

• 1918 — Українська академія наук (перший президент — В. Вернадський), заснована за Гетьманату.

• Г. Нарбут — банкноти, поштові марки, проєкти герба, «Українська абетка», ілюстрація «Еней та його військо».

• Капела О. Кошиця (1919) понесла «Щедрик» М. Леонтовича світом — культурна дипломатія УНР.

• «Молодий театр» Л. Курбаса (1917) — експериментальний театр, що виводив українську сцену на світовий рівень.

• 1921 — утворення УАПЦ, митрополит В. Липківський. Автокефальна церква — самостійна помісна православна церква.

• Пам'ятник Т. Шевченку в Ромнах — І. Кавалерідзе, 1918 рік.