Козацько-селянські повстання 1590-х рр.: К. Косинський і С. Наливайко

Кінець XVI століття став часом загострення суперечностей на українських землях у складі Речі Посполитої. Козацько-селянські повстання 1590-х років мали глибокі соціальні, козацькі, національно-релігійні причини, а також безпосередні приводи.

Соціальні причини

У другій половині XVI ст. на українських землях швидко поширювалися фільварки — великі панські господарства, що працювали на ринок. Для їхньої обробки магнати й шляхта збільшували панщину — примусову працю селян на землі пана. Третій Литовський статут 1588 року юридично закріпив кріпацтво: селянин втратив право вільно переходити від одного пана до іншого. Водночас магнати — князі Острозькі, Вишневецькі, Замойські — захоплювали величезні простори Київщини та Брацлавщини, куди втікали селяни з Волині, Галичини й Поділля, сподіваючись знайти волю. Однак на нових землях пани теж запроваджували панщину, що викликало невдоволення.

Козацькі причини

У 1590 році сейм Речі Посполитої ухвалив рішення, яке кардинально змінювало становище козацтва. За цією ухвалою запроваджувався реєстр — список козаків, яких держава визнавала й брала на службу. Чисельність реєстру обмежували 1000 осіб. Реєстровців підпорядковували коронному гетьманові (найвищому військовому командувачу Корони Польської), а їхніх старших (отаманів) мав призначати уряд, а не обирати козацька рада. Нереєстрових козаків — а їх були десятки тисяч — намагалися повернути під владу панів, тобто перетворити на звичайних селян або міщан. Це підривало саму суть козацтва як вільного стану.

Національно-релігійні причини

Після Люблінської унії 1569 року посилився наступ католицизму на православну церкву. Польська шляхта й магнати дедалі частіше обмежували права православних: закривали храми, не допускали православних до вищих державних посад, примушували до переходу в католицизм. Водночас готувалася Берестейська церковна унія (остаточно проголошена 1596 року), яка мала підпорядкувати православну церкву в Речі Посполитій папі римському. Для українського населення це означало не лише релігійний, а й національний тиск — втрату власної церковної традиції.

Привід до повстання Косинського

Безпосереднім поштовхом до першого великого козацького повстання стала особиста кривда. Криштоф Косинський — шляхтич, реєстровий козак, один із козацьких старших — отримав від короля Сигізмунда III за військову службу маєток Рокитна на Київщині. Однак білоцерківський староста князь Януш Острозький силою захопив цей маєток. Косинський не зміг добитися справедливості через суд, адже Острозькі були наймогутнішими магнатами Волині й Київщини. Тоді Косинський звернувся по допомогу до козаків — і його особиста справа швидко переросла в повстання проти всієї системи соціального й національного гноблення.

Як бачиш, жодна з причин не діяла ізольовано. Соціальний гніт, обмеження козацьких прав і релігійний тиск наклалися один на одного, створивши вибухову суміш. Особиста кривда Косинського стала лише іскрою, яка запалила полум'я.

Криштоф Косинський походив із дрібної шляхти Підляшшя (історична область на межі сучасних Польщі й Білорусі, на північний захід від українських земель). Він був реєстровим козаком і дослужився до одного зі старших (гетьманів) козацтва. Саме його особиста кривда — захоплення маєтку Рокитна князем Янушем Острозьким — стала приводом до повстання.

Початок повстання й перші успіхи

Наприкінці 1591 року загін Косинського захопив Білоцерківський замок — потужну фортецю на Київщині. Це був сміливий виклик могутнім магнатам Острозьким. Успіх надихнув інших: невдовзі повстанці взяли Трипілля (містечко на Дніпрі нижче Києва) та Переяслав. Повстання швидко охопило всю Київщину, Брацлавщину й Волинь. До козаків масово приставали селяни й міщани, які бачили в повстанні шанс позбутися панщини та утисків.

Поразка під П'яткою

У січні 1593 року під містечком П'ятка (поблизу Чуднова на Житомирщині) відбулася вирішальна битва. Проти повстанців виступило об'єднане військо магнатів на чолі з князем Василем-Костянтином Острозьким — батьком Януша Острозького й одним із найвпливовіших людей Речі Посполитої. Сили були нерівні: добре озброєна магнатська армія розбила козацько-селянські загони. Косинський змушений був підписати угоду, за якою зрікався гетьманства й обіцяв не виступати проти влади.

Загибель Косинського

Однак Косинський не скорився до кінця. У травні 1593 року він спробував захопити Черкаси, де старостою був князь Олександр Вишневецький. Під час облоги Черкаського замку Косинський загинув. Обставини його смерті достеменно не відомі: за однією версією, його вбив слуга Вишневецького під час перемовин; за іншою — він поліг у бою. Так завершилося перше велике козацьке повстання.

Якщо повстання Косинського спалахнуло через особисту кривду, то наступне велике повстання очолили одразу кілька ватажків, і його масштаби були ще більшими. Северин Наливайко та Григорій Лобода стали ключовими постатями другого козацько-селянського повстання 1594–1596 років.

Хто були ватажки?

Северин Наливайко походив із міщан містечка Гусятин (тепер Тернопільщина). Він служив сотником у надвірному війську князя Василя-Костянтина Острозького — тобто командував загоном особистої охорони магната. Згодом Наливайко залишив службу й очолив повстанський загін. Григорій Лобода був гетьманом реєстрових козаків — офіційно визнаним керівником козацтва. Серед інших ватажків вирізнявся Матвій Шаула, який також командував великим загоном.

Похід у Молдавію й розгортання повстання

1594 року Наливайко й Лобода здійснили спільний похід у Молдавію проти Османської імперії. Цей похід був частиною ширшої європейської політики: австрійські Габсбурги шукали союзників для боротьби з турками, і на Запорозьку Січ навіть прибув посол Еріх Лясота, щоб домовитися про спільні дії. Після повернення з Молдавії повстання охопило величезну територію: Брацлавщину, Київщину, Волинь, а також частину Білорусі — міста Слуцьк і Могилів. Селяни й міщани масово підтримували повстанців.

Вирішальні події 1596 року

У 1596 році проти повстанців виступив польний гетьман Станіслав Жолкевський — один із найкращих полководців Речі Посполитої. Перший великий бій відбувся біля Гострого Каменя під Трипіллям. Повстанці зазнали значних втрат і змушені були відступити на Лівобережжя. Жолкевський переслідував їх і притиснув до річки Сули.

Трагедія в урочищі Солониця

У травні–червні 1596 року повстанський табір опинився в облозі в урочищі Солониця біля Лубен (тепер Полтавщина). Становище було відчайдушним: бракувало їжі, води, боєприпасів. Серед козаків почався розкол. Реєстровці, якими раніше командував Лобода, підозрювали Наливайка в тому, що він хоче стати одноосібним лідером. Під час суперечки Лободу було вбито. Зневірившись, частина старшини вирішила видати Наливайка, Шаулу та інших ватажків Жолкевському в обмін на обіцянку помилувати решту. Однак, отримавши ватажків, жовніри (польські солдати) напали на табір і винищили тисячі беззбройних повстанців.

Страта Наливайка

Северина Наливайка відправили до Варшави. Після тривалого ув'язнення й катувань у квітні 1597 року його стратили — четвертували на площі перед королівським замком. Так жорстоко влада покарала ватажка повстання, яке стало найбільшим козацько-селянським виступом XVI століття.

Реакція влади: ухвала сейму 1597 року

Розгромивши повстання Наливайка, влада Речі Посполитої вирішила назавжди покінчити з козацтвом. 1597 року сейм ухвалив постанову, якою оголосив козаків ворогами держави. Уряд мав ліквідувати козацькі загони, заборонити козакам збиратися на раду й обирати старшину, а всіх, хто чинитиме опір, страчувати. Почалися репресії: козаків переслідували, намагалися повернути під владу панів.

Однак знищити козацтво не вдалося. Уже на початку XVII століття Річ Посполита знову залучала козаків до війн — спочатку проти Швеції, потім проти Московії й Османської імперії. Козацтво виявилося надто потрібним як військова сила, щоб його можна було просто ліквідувати.

Значення повстань 1590-х років

Повстання Косинського й Наливайка стали першими масштабними козацько-селянськими виступами в історії України. Їхнє значення важко переоцінити:

• Козацтво вперше виступило як політична сила, що обстоює не лише власні станові права, а й інтереси всього українського населення.

• Селяни й міщани побачили в козацтві захисника від соціального й національного гноблення — це зміцнило союз козаків із селянством.

• Повстання показали, що боротьба проти існуючого ладу можлива, і створили традицію, яку продовжили наступні покоління.

• Незважаючи на поразки, козацтво вистояло й продовжило боротьбу в 1620–1630-х роках.

Спільне й відмінне в повстаннях

Обидва повстання мали спільні риси: вони починалися як козацькі, але швидко переростали в селянські; обидва були спрямовані проти магнатів і шляхти; обидва зазнали поразки через перевагу сил противника. Відмінності стосувалися насамперед перебігу й місць поразок:

Ряд козацьких повстань кінця XVI – 1630-х рр.

Повстання 1590-х років відкрили цілу смугу козацько-селянських виступів, які тривали до Національно-визвольної війни 1648–1657 рр. Ось хронологічний ряд, який варто запам'ятати:

Зверни увагу: перебіг повстань 1620–1630-х років (Жмайла, Федоровича, Сулими, Павлюка, Острянина й Гуні) детально розглядається в окремому юніті. Тут головне — запам'ятати їхню послідовність і місце після повстань 1590-х років.

У цьому розділі розберемо типові завдання НМТ на відповідність (логічні пари) та послідовність, які перевіряють знання козацько-селянських повстань 1590-х років.

Приклад 1. Відповідність «ватажок — подія»

Установи відповідність між ватажком та подією, що пов'язана з ним.

1 Криштоф Косинський

2 Северин Наливайко

3 Григорій Лобода

4 Дмитро Вишневецький

А поразка під П'яткою (1593)

Б страта у Варшаві (1597)

В гетьман реєстровців, убитий у таборі під Солоницею (1596)

Г замок на острові Мала Хортиця (1556)

Д Куруківська угода (1625)

Розв'язання:

Спершу згадай, які події пов'язані з кожним ватажком. Криштоф Косинський зазнав поразки під П'яткою 1593 року — це позиція А. Северина Наливайка стратили у Варшаві 1597 року — це Б. Григорій Лобода був гетьманом реєстровців і загинув у таборі під Солоницею 1596 року — це В. Дмитро Вишневецький збудував замок на острові Мала Хортиця 1556 року — це Г. Куруківська угода (1625) — зайвий варіант, вона стосується повстання Марка Жмайла.

Відповідь: 1 — А, 2 — Б, 3 — В, 4 — Г.

Чому інші варіанти неправильні? Якби ти сплутав Косинського з Наливайком, то помилково поставив би 1 — Б, але Косинський загинув під Черкасами, а не був страчений у Варшаві. Якби ти вважав Наливайка гетьманом реєстровців, то обрав би 2 — В, однак гетьманом реєстрових був Лобода, а Наливайко служив сотником у князя Острозького.

Приклад 2. Послідовність подій

Розташуй події в хронологічній послідовності.

А поразка повстанців в урочищі Солониця

Б захоплення Білоцерківського замку загонами Косинського

В повстання під проводом Тараса Федоровича

Г похід Наливайка й Лободи в Молдавію

Розв'язання:

Визначаємо дати: Б — кінець 1591 року (захоплення Білоцерківського замку Косинським). Г — 1594 рік (похід у Молдавію). А — травень–червень 1596 року (Солониця). В — 1630 рік (повстання Федоровича). Отже, правильна послідовність: Б → Г → А → В.

Відповідь: Б — Г — А — В.

Чому важливо не переплутати? Якщо поставити А перед Г, то вийде, що Солониця (1596) передує походу в Молдавію (1594) — це хронологічна помилка. Повстання Федоровича (1630) завершує ряд, його не можна ставити раніше за події 1590-х років.

Приклад 3. Відповідність «подія — наслідок»

Установи відповідність між подією та її наслідком.

1 захоплення старостою маєтку Рокитна

2 поразка під П'яткою

3 зрада частини старшини в Солониці

4 розгром повстання Наливайка

А початок повстання Косинського

Б зречення Косинського гетьманства

В видача Наливайка Жолкевському

Г ухвала сейму 1597 р. проти козаків

Д утворення Речі Посполитої

Розв'язання:

Захоплення маєтку Рокитна стало приводом до повстання Косинського — 1 — А. Після поразки під П'яткою Косинський зрікся гетьманства — 2 — Б. Через зраду старшини в Солониці Наливайка видали Жолкевському — 3 — В. Розгром повстання Наливайка спричинив ухвалу сейму 1597 року проти козаків — 4 — Г. Утворення Речі Посполитої (1569) — зайвий варіант, він не пов'язаний із наслідками повстань.

Відповідь: 1 — А, 2 — Б, 3 — В, 4 — Г.

Приклад 4. Послідовність за уривками

Розташуй у хронологічній послідовності події, описані в уривках.

А «Сейм постановив тримати на службі тисячу козаків під владою коронного гетьмана»

Б «Повстанці вдерлися до Білоцерківського замку»

В «У таборі над Сулою козаки видали ватажка жовнірам»

Г «Сейм оголосив козаків ворогами держави»

Розв'язання:

Визначаємо, про які події йдеться. А — ухвала сейму 1590 року про реєстр. Б — захоплення Білоцерківського замку Косинським наприкінці 1591 року. В — видача Наливайка в урочищі Солониця в червні 1596 року. Г — ухвала сейму 1597 року, яка оголосила козаків ворогами. Отже, правильна послідовність: А (1590) → Б (1591) → В (1596) → Г (1597).

Відповідь: А — Б — В — Г.

Пам'ятай: у демоваріанті НМТ 2026 року завдання на послідовність подають саме через уривки джерел або зображення (плакати), а не через назви подій. Тому важливо вміти впізнавати подію за її описом.

• Плутати місця поразок: П'ятка — це поразка Косинського (1593), а Солониця — поразка Наливайка (1596). Запам'ятай: Косинський програв битву, Наливайко — облогу.

• Вважати Наливайка гетьманом реєстровців. Насправді гетьманом реєстрових козаків був Григорій Лобода, а Наливайко служив сотником у надвірному війську князя Острозького.

• Ставити повстання Наливайка після Берестейської унії. Унію проголосили 1596 року — того самого року, коли повстання Наливайка завершилося поразкою в Солониці. Повстання не могло відбутися після унії.

• Вважати, що після 1597 року козацтво зникло. Ухвала сейму 1597 року справді оголосила козаків ворогами держави, але вона не була виконана — уже на початку XVII ст. Річ Посполита знову залучала козаків до війн.

• Плутати повстання 1590-х рр. із повстаннями 1620–1630-х рр. (Жмайло 1625, Федорович 1630, Сулима 1635, Павлюк 1637, Острянин і Гуня 1638). Це різні хвилі — перші відбулися в 1590-х, другі — через 30–40 років.

• Вважати князя Василя-Костянтина Острозького прихильником повстанців. Хоча Наливайко раніше служив у нього сотником, саме війська Острозького розбили Косинського під П'яткою. Острозький був магнатом, зацікавленим у збереженні існуючого ладу.

Криштоф Косинський і Северин Наливайко входять до переліку 8 персоналій теми 6 програми НМТ з історії України. Програма вимагає пояснювати причини й наслідки перших козацьких повстань, а також розташовувати їх у хронологічній послідовності.

Формати завдань на НМТ

Відповідність (логічні пари) — завдання 21–24 у тесті. Пропонують 4 твердження ліворуч (1–4) і 5 варіантів праворуч (А–Д), один із яких зайвий. Потрібно встановити правильні пари. За кожну правильно встановлену пару дають 1 бал, максимум — 4 бали. Типові теми пар: «ватажок — подія», «подія — наслідок», «подія — дата».

Послідовність (хронологія) — завдання 25–27 у тесті. Пропонують 4 події, які треба розташувати в правильному хронологічному порядку. Оцінювання: 3 бали за повністю правильний ряд, 2 бали — якщо правильно визначено першу й останню події, 1 бал — якщо правильно визначено лише одну з крайніх подій. У демоваріанті НМТ 2026 року такі завдання побудовано на уривках джерел і плакатах, а не на назвах подій.

Стратегія виконання

Спершу датуй кожну подію чи уривок (1590, 1591, 1594, 1596, 1597, 1625, 1630, 1635, 1637, 1638). Потім визнач найранішу й найпізнішу подію — це дасть тобі мінімум 2 бали за завдання на послідовність. Для відповідності спочатку зістав те, в чому впевнений, а потім методом виключення обери пару для того, що залишилося. Зайвий варіант часто стосується іншого періоду (наприклад, Куруківська угода 1625 року або утворення Речі Посполитої 1569 року).

• 1591–1593 — повстання Криштофа Косинського; поразка під П'яткою (1593)

• 1594–1596 — повстання Северина Наливайка й Григорія Лободи; поразка в урочищі Солониця (1596), страта Наливайка 1597 р.

• Причини: кріпацтво (Третій Литовський статут 1588 р.), обмеження козацтва реєстром (ухвала сейму 1590 р.), релігійні й національні утиски (підготовка Берестейської унії)

• 1597 — сейм оголосив козаків ворогами держави, але козацтво вистояло

• Повстання 1590-х рр. — перші великі козацько-селянські; далі — 1625 (Жмайло), 1630 (Федорович), 1635 (Сулима), 1637 (Павлюк), 1638 (Острянин і Гуня)