Конституція України 1996 року

Після проголошення незалежності 1991 р. Україна ще майже п'ять років жила за Конституцією УРСР 1978 р. із численними змінами. Це був радянський за духом основний закон, який уже не відповідав реаліям незалежної держави. Ще 1990 р. Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України, яку визначили як «основу для нової Конституції». Відтоді розпочала роботу Конституційна комісія, але проєкти основного закону обговорювали кілька років — політичні сили не могли дійти згоди щодо розподілу повноважень між Президентом і парламентом.

Особливо гострим було протистояння між Президентом Леонідом Кучмою та Верховною Радою. Кучма наполягав на сильній президентській владі, тоді як парламент прагнув зберегти важелі впливу. 1995 року сторони уклали тимчасовий Конституційний договір, який урегулював відносини на період до ухвалення постійної Конституції (докладніше про це — в юніті «Президентства Л. Кравчука і Л. Кучми»). Однак договір не розв'язав суперечностей остаточно.

Кульмінація настала в червні 1996 року. 26 червня Президент Кучма підписав указ про проведення всеукраїнського референдуму щодо власного проєкту Конституції. Це означало, що парламент втрачає ініціативу, а долю основного закону вирішуватиме народ. Щоб не допустити цього, Верховна Рада вирішила ухвалити Конституцію самостійно — й працювала всю ніч з 27 на 28 червня 1996 року. Цю безперервну сесію назвали «конституційною ніччю».

Уранці 28 червня 1996 року Конституцію України було ухвалено 315 голосами народних депутатів — для цього потрібно було щонайменше 300 голосів із 450. Ухвалений текст став політичним компромісом між Президентом і парламентом: він зберіг сильні повноваження Президента, а Верховна Рада залишила за собою участь у формуванні уряду. Саме тому 28 червня відзначають як День Конституції України — державне свято.

Перший розділ Конституції України визначає загальні засади, на яких будується держава. Це фундаментальні принципи, які можна змінити лише за особливою процедурою (стаття 156): законопроєкт має підтримати щонайменше дві третини конституційного складу Верховної Ради, після чого його затверджує всеукраїнський референдум, який призначає Президент. Розгляньмо найважливіші з них.

Стаття 1 — визначення держави

«Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава».

Ця формула — ключова для розпізнавання Конституції 1996 р. в тестових завданнях. Вона містить п'ять ознак: суверенність (верховенство державної влади на своїй території), незалежність, демократичність (влада належить народу), соціальність (держава дбає про добробут громадян) і правовість (верховенство права). Жоден попередній документ — ані Декларація 1990 р., ані Конституція УРСР 1978 р. — не містив такого повного визначення.

Стаття 2 — унітарна держава

Україна є унітарною державою. Це означає, що вона має єдину систему законодавства, єдине громадянство, єдину конституцію. Її територія в межах існуючого кордону є цілісною й недоторканною. На відміну від федерації, в Україні немає суб'єктів федерації з власним законодавством. Автономна Республіка Крим має власну Конституцію (її затверджує Верховна Рада України, стаття 135), але її нормативно-правові акти не можуть суперечити Конституції й законам України.

Стаття 3 — найвища соціальна цінність

«Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».

Це принципово відрізняє Конституцію 1996 р. від радянської, де на першому місці були інтереси держави й партії. Тепер людина та її права — найвища цінність, а держава існує для служіння громадянинові.

Стаття 5 — народовладдя

Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ. Народ здійснює владу безпосередньо (через вибори та референдуми) й опосередковано (через органи державної влади). Ніхто не може узурпувати державну владу.

Стаття 10 — державна мова

Державною мовою в Україні є українська. Водночас Конституція гарантує вільний розвиток, використання й захист російської та інших мов національних меншин. Тобто українська мова — єдина державна, але інші мови не заборонені й не витісняються.

Стаття 15 — багатоманітність

Конституція закріплює політичну, економічну та ідеологічну багатоманітність. Це означає, що в Україні можуть існувати різні політичні партії, різні форми власності, різні ідеології. Цензуру заборонено. Це теж важлива відмінність від радянської системи, де панувала одна ідеологія — комуністична.

Стаття 20 — державні символи

Державними символами України є Державний Прапор України (синьо-жовтий стяг), Державний Герб України (тризуб — малий герб, який є головним елементом великого герба) та Державний Гімн України. Столицею України є місто Київ.

Стаття 6 Конституції проголошує, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Це один із найважливіших принципів демократичної правової держави.

Законодавча влада — Верховна Рада

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада. Вона складається з 450 народних депутатів. За редакцією Конституції 1996 р. депутатів обирали на 4 роки (пізніше, після реформи 2004 р., строк збільшили до 5 років). Верховна Рада ухвалює закони, затверджує державний бюджет, призначає та звільняє деяких посадовців.

Президент — глава держави

Президент України є главою держави, гарантом державного суверенітету, додержання Конституції, прав і свобод людини. Він обирається на 5 років і не може обіймати посаду більше ніж два строки поспіль. Важливо: Президент не є головою виконавчої влади — він лише глава держави. За редакцією 1996 р. Президент мав значні повноваження, зокрема призначав Прем'єр-міністра за згодою Верховної Ради.

Виконавча влада — Кабінет Міністрів

Вищим органом у системі виконавчої влади є Кабінет Міністрів України. За редакцією 1996 р. Прем'єр-міністра призначав Президент за згодою Верховної Ради. Така модель називається президентсько-парламентською (змішаною) республікою: Президент має сильні позиції, але парламент теж бере участь у формуванні уряду.

Судова влада — суди й Конституційний Суд

Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції — він вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції. Саме Конституційний Суд 2010 р. скасував політичну реформу 2004 р.

Територіальний устрій

Стаття 133 визначає територіальний устрій України: Автономна Республіка Крим, 24 області, міста Київ і Севастополь зі спеціальним статусом. АРК є невід'ємною складовою частиною України (розділ X Конституції). Докладніше про статус Криму — в юніті «Крим у незалежній Україні».

Конституція 1996 р. не залишалася незмінною. Найважливіші зміни до неї вносили тричі — 2004, 2010 і 2014 років. Кожна зміна кардинально впливала на форму державного правління.

Реформа 2004 року — парламентсько-президентська республіка

8 грудня 2004 року, у розпал Помаранчевої революції, Верховна Рада ухвалила зміни до Конституції — так звану політичну реформу. Вона набула чинності 1 січня 2006 року. Суть реформи: Україна перетворювалася з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську республіку.

Що змінилося? Уряд почала формувати коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді. Прем'єр-міністра призначає Верховна Рада за поданням Президента. Строк повноважень Верховної Ради збільшили з 4 до 5 років. Таким чином, центр влади змістився від Президента до парламенту.

Скасування реформи 2010 року

30 вересня 2010 року Конституційний Суд України скасував політичну реформу 2004 р., визнавши, що її ухвалили з порушенням процедури. Це означало повернення до редакції Конституції 1996 р. — президентсько-парламентської моделі з сильним Президентом. Рішення значно посилило владу тодішнього Президента Віктора Януковича.

Відновлення реформи 2014 року

21–22 лютого 2014 року, під час Революції Гідності, Верховна Рада відновила дію Конституції в редакції 2004 року. Україна знову стала парламентсько-президентською республікою. Ця редакція чинна й донині.

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему Конституції України 1996 р. і розберімо, як їх правильно виконувати.

Приклад 1. Розпізнавання Конституції за уривком статті

Завдання: «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава». З якого документа наведено уривок?

Розв'язання: Це дослівний текст статті 1 Конституції України 1996 р. Жоден інший документ не містить такого формулювання. Декларація про державний суверенітет 1990 р. проголошувала суверенітет, але не визначала Україну як «соціальну, правову державу». Акт проголошення незалежності 1991 р. — короткий документ, що проголошує незалежність, без розгорнутих характеристик держави. Конституція УРСР 1978 р. визначала Україну як «соціалістичну державу».

Відповідь: Конституція України 1996 р.

Приклад 2. Три положення з семи

Завдання: Які три положення містить Конституція України 1996 р.? Оберіть три правильні відповіді.

Розв'язання: Аналізуймо кожне положення. «Поділ влади на законодавчу, виконавчу й судову» — так, стаття 6. «Державна мова — українська» — так, стаття 10. «АРК — невід'ємна складова частина України» — так, розділ X. «Право громадян на збереження громадянства СРСР» — ні, це з Декларації 1990 р. «Намір стати нейтральною державою» — ні, це теж із Декларації 1990 р. «Керівна роль Комуністичної партії» — ні, це з Конституції УРСР 1978 р. «Федеративний устрій України» — ні, Україна за Конституцією унітарна держава.

Відповідь: поділ влади; державна мова — українська; АРК — невід'ємна складова частина України.

Приклад 3. Що змінила реформа 2004 р.?

Завдання: Що змінила конституційна реформа 2004 р.?

Розв'язання: Реформа 2004 р. запровадила парламентсько-президентську модель: уряд почала формувати коаліція депутатських фракцій Верховної Ради. Посаду Президента було запроваджено ще 1991 р., тож це не зміна 2004 р. Столицю не переносили. АРК не скасовували.

Відповідь: Уряд почала формувати коаліція депутатських фракцій Верховної Ради.

Приклад 4. Подія, що передувала ухваленню Конституції

Завдання: Яка подія безпосередньо передувала ухваленню Конституції 1996 р.?

Розв'язання: 26 червня 1996 р. Президент Кучма підписав указ про всеукраїнський референдум щодо свого проєкту Конституції. Саме це змусило Верховну Раду діяти негайно й ухвалити Конституцію 28 червня. Розпуску Верховної Ради не було. Помаранчева революція відбулася 2004 р. Рішення Конституційного Суду — 2010 р.

Відповідь: Указ Президента про всеукраїнський референдум щодо проєкту Конституції.

• Плутати Конституцію 1996 р. з Декларацією 1990 р. У Конституції немає положень про «намір стати нейтральною державою» чи «право громадян на збереження громадянства СРСР» — це з Декларації про державний суверенітет.

• Вважати Україну за Конституцією федерацією. Україна — унітарна держава (стаття 2). Автономна Республіка Крим є автономією в її складі, а не суб'єктом федерації.

• Вважати, що Конституцію ухвалили на референдумі. Її ухвалила Верховна Рада 28 червня 1996 р. 315 голосами. Референдум не відбувся: під тиском указу Президента Верховна Рада ухвалила Конституцію, текст якої став політичним компромісом між Президентом і парламентом (зокрема зберіг сильні повноваження Президента).

• Плутати дати: 2004 р. — ухвалення реформи, 2010 р. — скасування Конституційним Судом, 2014 р. — повернення редакції 2004 р. Запам'ятай послідовність: 2004 → 2010 → 2014.

• Вважати Президента за Конституцією головою виконавчої влади. Вищий орган виконавчої влади — Кабінет Міністрів. Президент — глава держави, гарант Конституції.

• Вважати, що Конституція заборонила російську мову. Стаття 10 гарантує вільний розвиток, використання й захист російської та інших мов національних меншин.

Тема «Конституція України» входить до теми 31 програми НМТ. Змістовий пункт — «Конституція України». Дата 28 червня 1996 р. — обов'язкова для запам'ятовування.

Формати завдань:

• Вибір однієї відповіді з чотирьох (завдання 1–20) — 1 бал. У демоваріанті 2026 р. завдання 20 — саме з теми 31. Завдання можуть містити уривок статті (треба визначити документ) або питання про обставини й причини ухвалення Конституції.

• «3 з 7» (завдання 28–30) — три правильні положення Конституції серед семи варіантів. 1 бал за кожну правильно обрану позицію, до 3 балів. Стратегія: відкидай положення, що належать Декларації 1990 р. (нейтральність, громадянство СРСР) або радянським конституціям (керівна роль партії).

• Послідовність (завдання 25–27) — 4 події в хронологічному порядку. Типовий ряд: 1990 (Декларація) → 1991 (Акт) → 1995 (Конституційний договір) → 1996 (Конституція). 3 бали за весь правильний ряд, 2 бали — за правильні першу й останню події, 1 бал — лише за одну з них.

Порада: коли бачиш уривок зі словами «суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава» — це 100% стаття 1 Конституції 1996 р. Жоден інший документ не має такого формулювання.

• 28 червня 1996 р. — Конституцію ухвалено 315 голосами після «конституційної ночі» (27–28 червня).

• Україна — суверенна, незалежна, демократична, соціальна, правова, унітарна держава (статті 1–2).

• Поділ влади: Верховна Рада (законодавча), Президент (глава держави), Кабінет Міністрів (виконавча), суди й Конституційний Суд (судова).

• Державна мова — українська; державні символи — Прапор, Герб (тризуб), Гімн; столиця — Київ.

• Автономна Республіка Крим — невід'ємна складова частина України.

• 2004 р. — парламентсько-президентська модель; 2010 р. — скасування реформи Конституційним Судом; 2014 р. — повернення редакції 2004 р.