Історичні джерела та періодизація історії України

Ти вже не раз чув(ла) слово «історія» — у школі, в кіно, у розмовах. Але що таке історія як наука? Чим вона відрізняється від простої розповіді про минуле? І як історики взагалі дізнаються про те, що сталося тисячі років тому? Розберімося з основними поняттями, без яких не обійтися на НМТ.

Історія та історія України

Історія — це наука, яка вивчає минуле людства на основі історичних джерел. Вона не просто переповідає події, а аналізує їх, шукає причини й наслідки, встановлює зв’язки між явищами. Історія України — це частина світової історії, що охоплює минуле українського народу та всіх інших народів, які жили на території сучасної України, від появи перших людей до сьогодення. Зверни увагу: історія України вивчає не лише українців, а й греків-колоністів, скіфів, сарматів, хозарів, половців та інші народи, які залишили слід на наших землях.

Історичне джерело й археологія

Історичне джерело — це все, що створила людина в минулому і що несе інформацію про нього. Це можуть бути літописи, монети, будівлі, знаряддя праці, пісні, фотографії — усе, що донесло до нас сліди минулого. Без джерел історія як наука неможлива.

Археологія — це наука, яка відтворює минуле за речовими пам’ятками, здобутими під час розкопок. Археологи знаходять стоянки первісних людей, поселення, кургани, скарби, поховання. Саме завдяки археології ми знаємо про трипільську культуру, скіфів, побут давніх слов’ян — тобто про ті епохи, від яких не збереглося писемних свідчень.

Цивілізація

Цивілізація — це ступінь розвитку суспільства, для якого характерні міста, писемність, держава й монументальна архітектура. Не кожне суспільство давнини досягло рівня цивілізації. На землях України першими осередками цивілізації стали античні міста Північного Причорномор’я (Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантікапей), засновані греками в VII–VI ст. до н. е. Про них ти дізнаєшся детальніше в окремому юніті.

Хронологія: лічба часу

Хронологія — це лічба часу й упорядкування подій. В історії ми послуговуємося двома ерами: до нашої ери (до н. е.) і нашої ери (н. е.). Роки до н. е. лічимо у зворотному напрямку: чим більше число, тим давніша подія. Наприклад, 700 р. до н. е. настав раніше, ніж 500 р. до н. е. Так само IV тис. до н. е. (тобто 4000–3001 рр. до н. е.) раніше за III тис. до н. е. (3000–2001 рр. до н. е.).

Як визначити століття за роком? Правило просте: відкинь дві останні цифри року й додай 1. Наприклад:

• 988 р. → 9 + 1 = X ст.

• 1187 р. → 11 + 1 = XII ст.

• 1648 р. → 16 + 1 = XVII ст.

• 1991 р. → 19 + 1 = XX ст.

Важливо: круглий рік (із двома нулями на кінці) завершує століття. Наприклад, 1100 р. — це останній рік XI ст., а 1200 р. — останній рік XII ст. Перша половина XI ст. — це 1001–1050 рр., друга половина — 1051–1100 рр.

Територія України на картосхемі

Сучасна територія України має площу 603,6 тис. км². На картосхемі її кордони є орієнтиром для читання історичних карт. Сусіди України: Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова, Білорусь, Росія. Україна має вихід до Чорного й Азовського морів. Запам’ятай ці орієнтири — вони знадобляться, коли на НМТ треба буде визначити, де на картосхемі розташована та чи інша історична подія.

Усі історичні джерела за способом передавання інформації поділяють на чотири великі групи: речові, усні, писемні й візуальні (зображальні). Щоб правильно класифікувати джерело, треба дивитися не на матеріал, з якого воно зроблене, а на те, як саме воно передає інформацію про минуле.

Речові джерела

Речові джерела — це предмети, створені людьми: знаряддя праці, зброя, кераміка, прикраси, монети, скарби, залишки жител, будівлі, поховання. Вони розповідають про минуле самою своєю формою, матеріалом, технологією виготовлення. Речові джерела здобуває й досліджує переважно археологія. Наприклад, трипільська статуетка — це речове джерело, яке свідчить про вірування й мистецтво енеолітичної доби.

Усні джерела

Усні джерела — це те, що передавалося з уст в уста: легенди, перекази, думи, історичні пісні, прислів’я, анекдоти. Навіть якщо їх пізніше записали чи надрукували, вони лишаються усними за походженням. Наприклад, дума про козацький похід, записана фольклористом у XIX ст., — це усне джерело, яке розповідає про козацьку добу.

Писемні джерела

Писемні джерела — усе, що містить текст: літописи, грамоти, закони (наприклад, «Руська правда»), договори, листи, мемуари, газети, написи-графіті на стінах, берестяні грамоти. Матеріал, на якому написано текст (пергамен, папір, береста, камінь), не змінює виду джерела. Берестяна грамота — це писемне джерело, тому що головне в ній — текст, а не матеріал (береста).

Візуальні (зображальні) джерела

Візуальні джерела — це ікони, фрески, мозаїки, картини, гравюри, фотографії, плакати, карикатури, історичні карти. Вони передають інформацію через зображення. Важливо не плутати: фотографія Софійського собору — це візуальне джерело, а сам Софійський собор як споруда — речове джерело.

Джерело й праця історика

Підручник історії, монографія чи наукова стаття — це не історичні джерела про давні події, а дослідження, створені на основі джерел. Історик аналізує джерела, порівнює їх, перевіряє достовірність. Це називається критикою джерела: треба з’ясувати, хто, коли й з якою метою створив джерело, чи був автор очевидцем, чи має він упередження.

Періодизація — це поділ історії на періоди за спільними рисами. Вона завжди умовна: межі періодів у різних істориків можуть відрізнятися. Програма НМТ має 32 теми без офіційного поділу на періоди, але для зручності вивчення історики виокремлюють кілька великих діб. Розгляньмо їх у хронологічному порядку.

Первісна доба

Первісна доба тривала від появи людей на території України близько 1 млн – 800 тис. років тому до I тис. до н. е. Вона охоплює кам’яний вік (палеоліт, мезоліт, неоліт), енеоліт (мідно-кам’яний вік), бронзовий вік і ранній залізний вік. Саме в цю добу відбувся перехід від привласнювального господарства (збирання, мисливство) до відтворювального (землеробство, скотарство) — так звана неолітична революція.

Антична доба

Антична доба на землях України починається з Великої грецької колонізації (VIII–VI ст. до н. е.), коли греки заснували міста-колонії на узбережжі Чорного моря, і триває до IV–V ст. н. е. У цей період на півдні України існували грецькі міста-держави, а в степах панували кочовики — кіммерійці, скіфи, сармати.

Княжа доба

Княжа доба поділяється на два періоди. Русь-Україна (Київська держава) — від IX до середини XIII ст. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) — 1199–1340 рр. Це доба літописних князів, хрещення Русі 988 р., розквіту культури й писемності.

Литовсько-польська доба

Литовсько-польська доба охоплює другу половину XIV – першу половину XVI ст. Після занепаду Галицько-Волинської держави українські землі увійшли до складу Великого князівства Литовського та Польського королівства.

Козацька доба

Козацька доба — друга половина XVI – XVIII ст. Вона триває до ліквідації гетьманства 1764 р. і Запорозької Січі 1775 р. Це доба козацьких повстань, Хмельниччини, Руїни, Гетьманщини.

Імперська доба

Імперська доба — кінець XVIII – початок ХХ ст. Українські землі перебували у складі Російської та Австрійської (з 1867 р. — Австро-Угорської) імперій. Це період національного відродження, скасування кріпацтва, індустріалізації.

ХХ століття

ХХ ст. охоплює Першу світову війну, Українську революцію 1917–1921 рр., міжвоєнний період, Другу світову війну та радянську Україну (УРСР). Це доба драматичних змін, голодоморів, репресій, а також індустріалізації й урбанізації.

Незалежна Україна

Незалежна Україна веде відлік від проголошення незалежності 24 серпня 1991 р. Це найновіший період, який триває до сьогодні.

Віддаленість періодів від сьогодення

Щоб краще уявити глибину історії, запам’ятай кілька орієнтирів. Трипільська культура існувала 4,5–6 тис. років тому. Велика грецька колонізація відбулася понад 2,5 тис. років тому. Хрещення Русі (988 р.) — понад тисячу років тому. Це допоможе тобі відчути, наскільки різні епохи віддалені від нас.

На НМТ тобі не раз траплятимуться завдання, де подано уривок тексту або зображення й треба визначити, до якого виду джерел воно належить і до якої доби історії України. Для цього існує простий алгоритм із трьох кроків.

Алгоритм аналізу джерела

1. Визнач, що перед тобою: предмет, текст, запис усної традиції чи зображення. Це дасть відповідь про вид джерела (речове, писемне, усне, візуальне).

2. Знайди в тексті або на зображенні імена, дати, назви, реалії, які вказують на добу. Наприклад, згадка про князя й дружину — Русь-Україна, про гетьмана й Січ — козацька доба.

3. Поміркуй, хто і з якою метою створив джерело. Це допоможе оцінити його достовірність (критика джерела).

Маркери діб у текстах

Деякі слова й поняття одразу вказують на певну добу. Запам’ятай найважливіші:

Маркери в зображеннях

Зображення теж мають характерні ознаки різних діб:

• Мальована кераміка й жіночі статуетки — енеоліт (трипільська культура).

• Золоті прикраси у «звіриному стилі» (зображення тварин) — скіфи (антична доба).

• Ікони, мозаїки, фрески — від доби Русі-України (княжа доба).

• Фотографії — з середини XIX ст. (імперська доба або пізніше).

• Агітаційні плакати — переважно ХХ ст. (радянська доба, Українська революція).

Межові випадки

Деякі джерела можуть збивати з пантелику. Запам’ятай:

• Берестяна грамота — писемне джерело (текст на бересті), а не речове, хоча матеріал — береста.

• Монета — речове джерело, навіть якщо на ній є напис (напис — додаткова інформація, але головне — сама монета як предмет).

• Фото Софійського собору — візуальне джерело, а сам собор як споруда — речове.

• Дума, записана фольклористом у XIX ст., — усне джерело про козацьку добу (за походженням усна, хоча й записана пізніше).

Розгляньмо чотири типові завдання, які можуть трапитися на НМТ. Кожне розберемо покроково.

Приклад 1. Яке з джерел є писемним?

Завдання: обери одну правильну відповідь.

• А) трипільська статуетка

• Б) берестяна грамота

• В) дума про козацький похід

• Г) фотографія Софійського собору

Розв’язання. Трипільська статуетка — це предмет, створений людиною, отже речове джерело. Дума про козацький похід — усне джерело за походженням, навіть якщо її пізніше записано. Фотографія Софійського собору — візуальне джерело. Берестяна грамота містить текст, тому це писемне джерело. Матеріал (береста) не змінює виду: головне — текст.

Відповідь: берестяна грамота.

Чому інші варіанти неправильні? Трипільська статуетка (А) — речове джерело, дума (В) — усне, фото (Г) — візуальне. Типова помилка — вважати берестяну грамоту речовим джерелом через матеріал, але визначальним є наявність тексту.

Приклад 2. Відповідність «джерело — доба»

Завдання: установи відповідність між джерелом (1–4) та добою історії України (А–Д). Один варіант зайвий.

Розв’язання. Трипільська статуетка належить до енеоліту, тобто первісної доби (1 → А). Берестяна грамота — писемне джерело доби Русі-України (2 → Б). Дума про козаків — усне джерело козацької доби (3 → В). Агітаційний плакат 1920-х рр. — візуальне джерело ХХ ст. (4 → Г). Антична доба (Д) — зайва, бо жодне з поданих джерел їй не відповідає.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

Приклад 3. За літописним уривком визначити вид джерела й добу

Завдання: прочитай уривок і обери правильну відповідь.

«…і прибив князь щит свій на брамі Царгорода…»

• А) усне джерело козацької доби

• Б) писемне джерело, доба Русі-України

• В) візуальне джерело

• Г) речове джерело античної доби

Розв’язання. Перед нами текст — отже, це писемне джерело. Згадка про князя й Царгород (Константинополь) указує на добу Русі-України, коли київські князі ходили походами на Візантію. Це уривок з літопису про похід князя Олега на Царгород 907 р.

Відповідь: Б (писемне джерело, доба Русі-України).

Чому інші варіанти неправильні? А — це не усне джерело, а літописний текст; до того ж згадка про князя, а не гетьмана. В — це текст, а не зображення. Г — згадка про князя, а не про античних греків чи скіфів.

Приклад 4. Яка з дат найвіддаленіша від сьогодення?

Завдання: обери одну правильну відповідь.

• А) IV тис. до н. е.

• Б) VII ст. до н. е.

• В) IX ст.

• Г) 1187 р.

Розв’язання. Спочатку переведемо всі дати в роки. IV тис. до н. е. — це 4000–3001 рр. до н. е. VII ст. до н. е. — це 700–601 рр. до н. е. IX ст. — це 801–900 рр. н. е. 1187 р. — це XII ст. н. е. Роки до н. е. лічимо у зворотному напрямку: чим більше число, тим давніша подія. Отже, IV тис. до н. е. (4000 р. до н. е.) — найдавніша дата.

Відповідь: А (IV тис. до н. е.).

Чому інші варіанти неправильні? VII ст. до н. е. (Б) — давнє, але молодше за IV тис. до н. е. IX ст. (В) — це вже наша ера, значно ближче. 1187 р. (Г) — це XII ст. н. е., найближча дата. Типова помилка — не враховувати, що роки до н. е. лічаться у зворотному порядку.

Розгляньмо типові помилки, яких варто уникати. Запам’ятай їх, щоб не втратити бали.

• Вважати берестяну грамоту речовим джерелом через матеріал. Берестяна грамота — писемне джерело, тому що головне в ній — текст. Матеріал (береста) не змінює виду джерела.

• Називати будівлю візуальним джерелом. Сама будівля (Софійський собор, Золоті ворота) — речове джерело. А от її фотографія, малюнок чи гравюра — візуальне джерело. Не плутай!

• Вважати думу чи легенду писемним джерелом, бо її надруковано. Якщо дума чи легенда за походженням усна (передавалася з уст в уста), вона лишається усним джерелом, навіть коли її пізніше записав фольклорист і надрукував у збірнику.

• Лічити роки до н. е. як роки н. е. У зворотному порядку: 500 р. до н. е. пізніше, ніж 700 р. до н. е. А IV тис. до н. е. (4000 р. до н. е.) раніше за III тис. до н. е. (3000 р. до н. е.).

• Визначати століття за першими двома цифрами року. 1187 р. — це XII ст. (11 + 1), а не XI ст. 988 р. — X ст. (9 + 1), а не IX ст. Завжди додавай 1 до числа, утвореного першими цифрами.

• Вважати підручник чи сучасну статтю історичним джерелом про давні події. Підручник, монографія, наукова стаття — це праці істориків, створені на основі джерел. Вони містять аналіз і висновки, але самі джерелами не є.

Тема 1 програми НМТ («Вступ до історії України») не має дат і персоналій. Вона містить шість понять, які ти вже знаєш: історія, історія України, хронологія, історичне джерело, археологія, цивілізація, а також картосхему територіальних меж України.

У демоваріанті НМТ-2026 тема 1 є побічною в завданні 3 — це вибір однієї відповіді з чотирьох на періодизацію (основна тема — тема 4). Завдання оцінюється в 1 бал.

Загалом у демоваріанті 2026 року 19 із 30 завдань мають стимул. З них 11 — це зображення (картосхеми, фото, плакати, карикатури) і 8 — уривки джерел чи документів. Тобто вміння визначити вид джерела й добу потрібне не лише для теми 1, а й для завдань з будь-якої теми програми.

Форми завдань у цьому юніті

У тестовій частині цього юніта використано дві форми:

• Вибір однієї відповіді з чотирьох (як у завданнях № 1–20 НМТ). За кожне — 0 або 1 бал.

• Відповідність «логічні пари» (як у завданнях № 21–24 НМТ). Чотири позиції й п’ять варіантів, одна буква зайва. По 1 балу за кожну правильно встановлену пару, до 4 балів.

У демоваріанті НМТ-2026 завдання 24 — відповідність «поняття ↔ період», що дуже близько до теми нашого юніта.

Стратегія виконання

На 30 завдань НМТ відведено орієнтовно 60 хвилин, тобто в середньому 2 хвилини на завдання. Довідкових матеріалів немає. Стратегія проста: спершу визнач вид і час створення стимулу (уривка чи зображення), потім шукай відповідь серед варіантів. Якщо сумніваєшся — повернися до алгоритму з розділу «Як визначити вид джерела і добу за уривком чи зображенням».

• Історія — наука, що вивчає минуле людства за історичними джерелами. Історія України — минуле всіх народів, які жили на території сучасної України.

• Існує чотири види історичних джерел: речові (предмети), усні (фольклор), писемні (тексти) і візуальні (зображення). Вид визначає спосіб передачі інформації, а не матеріал.

• Берестяна грамота — писемне джерело; будівля — речове; її фото — візуальне; дума, навіть записана, — усне.

• Роки до н. е. лічимо у зворотному напрямку: 700 р. до н. е. раніше за 500 р. до н. е. Століття визначаємо: відкинути дві останні цифри року й додати 1 (1187 р. → XII ст.).

• Періодизація умовна. Основні періоди: первісна доба, антична доба, княжа доба (Русь-Україна), литовсько-польська доба, козацька доба, імперська доба, ХХ ст., незалежна Україна.

• За уривком чи зображенням спершу визначай вид джерела, потім — добу за маркерами (князь, дружина → Русь-Україна; гетьман, Січ → козацька доба; губернія → імперська доба; радянські терміни → ХХ ст.).