Історична карта НМТ: Україна 1921–1945 рр.

На картосхемах НМТ періоду 1921–1933 рр. ти побачиш, як змінювався адміністративний поділ радянської України, де будували найбільші індустріальні об'єкти й які регіони найсильніше вразив Голодомор. Розберімося з кожним елементом.

Адміністративний устрій УСРР: від губерній до областей

Після встановлення радянської влади територію УСРР спочатку поділяли на губернії, успадковані від Російської імперії. Однак 1923 року більшовики провели реформу: повіти й волості замінили на округи й райони. Це мало наблизити владу до села й зміцнити контроль. 1925 року губернії ліквідували, і запрацювала система «центр — округ — район». 1930 року округи скасували, і до 1932 р. райони підпорядковувалися безпосередньо центру.

1924 року відбулася важлива територіальна зміна: частину Донеччини з містами Таганрог і Шахти передали до складу РСФРР. Того самого року в складі УСРР утворили Молдавську Автономну Соціалістичну Радянську Республіку (Молдавську АСРР) на лівому березі Дністра. Крим же з 1921 року існував як Кримська АСРР у складі РСФРР — на картосхемах він ніколи не входив до УСРР.

1932 року, через два роки після скасування округів, утворили області. Першими стали Харківська, Київська, Вінницька, Дніпропетровська й Одеська області. Того самого року додали Донецьку й Чернігівську області. Столицею УСРР до 1934 р. залишався Харків, а потім її перенесли до Києва. На картосхемі цього періоду ти побачиш позначку «столиця» біля Харкова — це ключова ознака для датування.

Індустріальні об'єкти перших п'ятирічок

Перші п'ятирічки (1928–1932 і 1933–1937) перетворили УСРР на потужний промисловий регіон. На картосхемі ці об'єкти позначають значками заводів, шахт або електростанцій. Запам'ятай шість найважливіших:

• ДніпроГЕС — Запоріжжя, найбільша гідроелектростанція Європи на час будівництва (1927–1932)

• Харківський тракторний завод (ХТЗ) — Харків, символ індустріалізації

• Запоріжсталь — Запоріжжя, металургійний гігант

• Криворіжсталь — Кривий Ріг, металургійний комбінат

• Азовсталь — Маріуполь, металургійний завод

• Краматорський завод важкого машинобудування — Краматорськ

Райони Голодомору 1932–1933 рр.

Голодомор 1932–1933 рр. охопив майже всю територію УСРР, але найбільших втрат зазнали Харківська й Київська області. Величезні втрати також були у Вінницькій, Дніпропетровській та Одеській областях. На картосхемі ці регіони зазвичай виділяють штрихуванням або кольором. Пам'ятай: райони Голодомору збігаються з основними сільськогосподарськими регіонами України, де відбирали хліб під час хлібозаготівель.

На картосхемі звертай увагу на межі областей 1932–1933 рр.: вони не збігаються з сучасними. Наприклад, Харківська область тоді включала частину сучасної Сумщини, а Київська — значну частину Черкащини й Житомирщини.

Після поразки Української революції західноукраїнські землі опинилися під владою кількох держав. На картосхемі НМТ ти маєш упізнати, які території кому належали в 1921–1938 рр., а також визначити межі Карпатської України.

Польща: Східна Галичина й Західна Волинь

За Ризьким миром 1921 р. до Польщі відійшла Західна Волинь (Волинське воєводство), а належність Східної Галичини (Львівське, Станиславівське, Тернопільське воєводства) до Польщі 1923 р. визнала Рада послів Антанти. Крім того, Польща контролювала Холмщину, Підляшшя й Західне Полісся. На картосхемі ці землі позначені як частина Польської Республіки. Зверни увагу: кордон між УСРР і Польщею проходив по річці Збруч на півдні й далі на північ.

Румунія: Північна Буковина й Бессарабія

Румунія анексувала Північну Буковину, Хотинщину, Південну Бессарабію (Ізмаїльщину) й частину Мармарощини. Це закріпили рішення Антанти 1919–1920 рр. На картосхемі 1921–1938 рр. ти побачиш, що Північна Буковина з Чернівцями — це Румунія, а не Польща. Це часта помилка на НМТ. 1924 року в Південній Бессарабії спалахнуло Татарбунарське повстання проти румунської влади — його придушили, але воно стало символом опору.

Чехо-Словаччина: Закарпаття

Закарпаття (Підкарпатська Русь) і Пряшівщина в міжвоєнний період входили до складу Чехо-Словаччини. Це була автономна одиниця в складі республіки. На картосхемі Закарпаття позначене як частина Чехо-Словаччини — це ключова ознака для датування 1921–1938 рр.

Карпатська Україна (1938–1939)

Після Мюнхенської угоди 1938 р. Чехо-Словаччина почала розпадатися. 2 листопада 1938 р. Віденський арбітраж передав Угорщині південні райони Закарпаття з містами Ужгород, Мукачево й Берегово. Столицю автономії перенесли до Хуста. 15 березня 1939 р. Сойм проголосив незалежність Карпатської України, але угорські війська, які розпочали наступ ще 14 березня, до 16–18 березня окупували її територію. На картосхемі межі Карпатської України — це територія Закарпаття без південних районів, відданих Угорщині за Віденським арбітражем.

1939–1940 роки кардинально змінили карту українських земель. На картосхемі НМТ ти побачиш нові кордони УРСР, що виникли внаслідок пакту Молотова–Ріббентропа та радянського ультиматуму Румунії.

Вересень–листопад 1939 р.: Галичина й Західна Волинь

23 серпня 1939 р. СРСР і Німеччина підписали пакт Молотова–Ріббентропа з таємним протоколом про поділ сфер впливу. 1 вересня Німеччина напала на Польщу, а 17 вересня Червона армія зайняла Галичину й Західну Волинь. У листопаді 1939 р. ці землі включили до складу УРСР. На картосхемі з'явилися нові області: Львівська, Станіславська, Тернопільська, Дрогобицька, Волинська й Рівненська.

Червень 1940 р.: Північна Буковина й Бессарабія

У червні 1940 р. СРСР висунув ультиматум Румунії, вимагаючи повернути Бессарабію й Північну Буковину. Румунія погодилася, і 28 червня 1940 р. Червона армія зайняла ці території. Північна Буковина, Хотинщина й Південна Бессарабія увійшли до УРСР як Чернівецька й Ізмаїльська області. Частину Молдавської АСРР (що раніше входила до УСРР) передали новоствореній Молдавській РСР.

Що залишилося поза УРСР

Не всі українські землі ввійшли до УРСР у 1939–1940 рр. Холмщина, Підляшшя й західна частина Надсяння опинилися в німецькій зоні окупації (Генеральна губернія). Закарпаття з березня 1939 р. перебувало під владою Угорщини й залишалося нею до 1944 р. Межа між СРСР і Німеччиною на картосхемі 1939–1941 рр. проходила по річках Сян і Буг — це так звана лінія по Сяну й Бугу.

Після нападу Німеччини на СРСР 22 червня 1941 р. українські землі були поділені на кілька окупаційних зон. На картосхемі НМТ ти маєш розпізнати ці зони, а також райони діяльності УПА, радянських партизанів і Карпатського рейду С. Ковпака.

Райхскомісаріат «Україна»

Найбільшу частину українських земель окупувала Німеччина. Райхскомісаріат «Україна» з центром у Рівному охоплював Волинь, Правобережжя й частину Лівобережжя. Його очолював Еріх Кох. На картосхемі центр райхскомісаріату позначено в Рівному — запам'ятай це, бо багато хто помилково шукає центр у Києві.

Дистрикт «Галичина»

Східна Галичина не ввійшла до райхскомісаріату «Україна». Її виділили в окремий дистрикт «Галичина» з центром у Львові, який увійшов до складу Генеральної губернії (польських земель під німецькою владою). На картосхемі дистрикт «Галичина» має окреме позначення.

«Трансністрія» — румунська зона

Межиріччя Дністра й Південного Бугу з Одесою отримало назву «Трансністрія» (румунське Transnistria — «Задністров'я»: від лат. trans — «за» і рум. Nistru — «Дністер»). Ця територія опинилася під владою Румунії, яка була союзницею Німеччини. Румунія також контролювала Північну Буковину й Бессарабію. Закарпаття залишалося під Угорщиною.

Прифронтова військова зона

Чернігівщина, Сумщина, Харківщина, Донбас і Крим перебували в прифронтовій військовій зоні, де діяло безпосереднє військове командування вермахту. На картосхемі цю зону позначають як територію під управлінням німецької військової адміністрації.

Рух Опору на картосхемі

На картосхемі руху Опору ти побачиш райони діяльності Української повстанської армії (УПА) — Волинь, Полісся, Галичина. Радянські партизани діяли переважно в Поліссі, Чернігівщині й Сумщині. Особливе місце займає Карпатський рейд С. Ковпака 1943 р. — на картосхемі його позначають стрілками маршруту з Полісся через Галичину до Карпат.

Голокост на картосхемі

Місця масових розстрілів євреїв також позначають на картосхемах. Найвідоміші: Бабин Яр у Києві (розстріли почалися 29–30 вересня 1941 р.) і Дробицький Яр у Харкові. Гетто й табори в Галичині (наприклад, у Львові) також можуть бути позначені.

Вигнання нацистських окупантів з України тривало майже два роки — від грудня 1942 р. до 28 жовтня 1944 р. На картосхемі НМТ ти побачиш лінії фронту, напрямки наступу й позначки ключових операцій. Уміння датувати картосхему за цими ознаками — одне з найважливіших на тесті.

Хронологія вигнання

Початок вигнання окупантів припадає на грудень 1942 р., коли радянські війська звільнили перші населені пункти на Луганщині (Північний Донбас). 1943 рік став переломним: у лютому звільнили Харків (хоча його знову захопили німці, остаточно — у серпні), у вересні — Донбас. Наймасштабнішою операцією 1943 р. стала битва за Дніпро (серпень – грудень), під час якої радянські війська форсували Дніпро й 6 листопада 1943 р. звільнили Київ.

1944 рік позначений трьома ключовими операціями:

• Корсунь-Шевченківська операція (січень–лютий 1944 р.) — оточення й знищення німецького угруповання в районі Корсуня й Звенигородки

• Львівсько-Сандомирська операція (липень–серпень 1944 р.) — звільнення Львова 27 липня 1944 р.

• Карпатсько-Ужгородська операція (вересень–жовтень 1944 р.) — звільнення Закарпаття

28 жовтня 1944 р. радянські війська завершили вигнання окупантів з усієї території України в межах 1941 р.

Як датувати картосхему за кордонами й лінією фронту

Ось головні ознаки, за якими ти визначиш дату картосхеми:

• Галичина в складі Польщі — до вересня 1939 р.

• Північна Буковина в складі УРСР — після червня 1940 р.

• Райхскомісаріат «Україна» — 1941–1944 рр.

• Лінія фронту по Дніпру з наступом на захід — осінь 1943 р.

• Лінія фронту на захід від Дніпра, Київ звільнено — кінець 1943 р. – 1944 р.

Алгоритм датування

Застосовуй такий алгоритм:

1. Знайди на картосхемі кордони або лінію фронту.

2. Визнач, чиї війська чи адміністрацію позначено (наприклад, німецька, радянська, румунська).

3. Узгоди з відомою операцією або роком.

4. Перевір напрямок стрілок наступу — вони показують, хто на кого наступає.

Розгляньмо чотири типові завдання НМТ з історичної карти. У кожному подано словесний опис легенди картосхеми — уяви, що ти бачиш її перед собою.

Приклад 1. Картосхема міжвоєнного поділу українських земель

На картосхемі позначено: Східна Галичина й Західна Волинь — у складі Польщі, Північна Буковина — у складі Румунії, Закарпаття — у складі Чехо-Словаччини, УСРР зі столицею в Харкові.

Запитання: «Якого періоду стосується картосхема?»

Розв'язання:

1. Бачимо, що Галичина й Західна Волинь — у Польщі. Це було після Ризького миру 1921 р. і до вересня 1939 р.

2. Північна Буковина — у Румунії. Це тривало до червня 1940 р.

3. Закарпаття — у Чехо-Словаччині. Це тривало до листопада 1938 р. (Віденський арбітраж 2 листопада) і остаточно до березня 1939 р.

4. Столиця УСРР — Харків. Це було до 1934 р.

Відповідь: 1921–1938 рр.

Чому інші варіанти неправильні:

• 1918–1919 рр. — у цей період тривала Українська революція, кордони постійно змінювалися, не було стабільного поділу між Польщею, Румунією й Чехо-Словаччиною.

• 1939–1940 рр. — Галичина й Західна Волинь уже ввійшли до УРСР, а Північна Буковина ще могла бути в Румунії до червня 1940 р., але Закарпаття вже було під Угорщиною, а не в Чехо-Словаччині.

• 1941–1944 рр. — це період нацистської окупації, поділ зовсім інший (райхскомісаріат «Україна», дистрикт «Галичина», «Трансністрія»).

Приклад 2. Картосхема окупаційного поділу

На картосхемі позначено: адміністративний центр у Рівному, дистрикт «Галичина» з центром у Львові, «Трансністрія» з Одесою, прифронтова військова зона на сході.

Запитання: «Який поділ відображає картосхема?»

Розв'язання: Центр у Рівному — це райхскомісаріат «Україна». Дистрикт «Галичина» — частина Генеральної губернії. «Трансністрія» — румунська зона. Такий поділ існував лише в 1941–1944 рр.

Відповідь: окупаційний поділ 1941–1944 рр.

Чому інші варіанти неправильні:

• Кордони УРСР 1939–1940 рр. — тоді не було райхскомісаріату, дистрикту чи «Трансністрії».

• Поділ за Ризьким миром — це 1921 р., тоді Галичина належала Польщі, а не була дистриктом.

• Повоєнні кордони 1945 р. — після війни всі українські землі об'єднали в УРСР, не було окупаційних зон.

Приклад 3. Карпатський рейд С. Ковпака

На картосхемі зображено стрілки маршруту з Полісся через Галичину до Карпат. Підпис: «1943 р.».

Запитання: «Яку подію зображено на картосхемі?»

Розв'язання: Маршрут із Полісся до Карпат через Галичину в 1943 р. — це Карпатський рейд з'єднання радянських партизанів під командуванням Сидора Ковпака.

Відповідь: Карпатський рейд С. Ковпака.

Чому інші варіанти неправильні:

• Корсунь-Шевченківська операція — це оточення військ, а не рейд партизанів, і відбувалася в січні–лютому 1944 р.

• Похідні групи ОУН — діяли в інших напрямках і в інший час.

• Другий Зимовий похід — подія 1921 р., зовсім інший період.

Приклад 4. Корсунь-Шевченківська операція

На картосхемі зображено оточення угруповання противника в районі Корсуня й Звенигородки. Підпис: «Січень–лютий».

Запитання: «Яку операцію зображено на картосхемі?»

Розв'язання: Оточення німецьких військ у районі Корсуня й Звенигородки в січні–лютому — це Корсунь-Шевченківська операція 1944 р.

Відповідь: Корсунь-Шевченківська операція.

Чому інші варіанти неправильні:

• Битва за Дніпро (серпень–грудень 1943 р.) — це форсування Дніпра по всьому фронту, а не оточення в одному районі.

• Львівсько-Сандомирська операція (липень–серпень 1944 р.) — звільнення Львова, географія зовсім інша.

• Карпатсько-Ужгородська операція (вересень–жовтень 1944 р.) — звільнення Закарпаття, не пов'язана з Корсунем.

• Вважати, що 1939 р. до УРСР увійшло й Закарпаття. Насправді з березня 1939 р. Закарпаття було під владою Угорщини, а до УРСР увійшло лише 1945 р.

• Шукати центр райхскомісаріату «Україна» в Києві. Його центр — Рівне. Київ був окупований, але не був адміністративним центром окупаційної влади.

• Вважати «Трансністрію» німецькою зоною. Насправді це межиріччя Дністра й Південного Бугу з Одесою перебувало під владою Румунії.

• Плутати Корсунь-Шевченківську операцію (1944) з битвою за Дніпро (1943). Перша — це оточення військ у районі Корсуня, друга — форсування Дніпра по всьому фронту.

• Вважати Північну Буковину міжвоєнною частиною Польщі. Насправді в 1921–1938 рр. вона належала Румунії.

• Датувати картосхему з лінією фронту по Дніпру 1941 р., не перевіривши напрямок стрілок наступу. Якщо стрілки наступають із сходу на захід — це 1943 р. (битва за Дніпро), а якщо із заходу на схід — 1941 р.

На НМТ завдання з історичною картою перевіряють твоє вміння читати картосхему, визначати за нею період, подію, державну належність територій або напрямок операції.

Формат завдання

У демоваріанті НМТ 2026 р. завдання 16 — це вибір однієї відповіді з чотирьох за картосхемою до теми 26. Воно оцінюється в 1 бал. Програма НМТ передбачає картосхеми в темах 23–26:

• Зміни устрою УСРР 1921–1928 рр.

• Індустріальні об'єкти перших п'ятирічок

• Райони Голодомору 1932–1933 рр.

• Українські землі в складі Польщі, Румунії, Чехословаччини

• Межі Карпатської України

• Приєднання земель до УРСР у 1939–1940 рр.

• Окупаційні зони 1941–1944 рр.

• Вигнання окупантів і райони руху Опору

У демоваріанті 2026 р. на теми 23–26 припадає 3,75 завдання з 30 (тобто приблизно 4 завдання). Це можуть бути завдання різних типів: на встановлення відповідності, на визначення послідовності або на вибір однієї правильної відповіді.

Стратегія виконання

1. Прочитай легенду картосхеми — які кольори, штрихування, позначки використано.

2. Визнач кордони або лінію фронту — це найточніша ознака для датування.

3. Потім назви подію, період або рік, якого стосується картосхема.

4. Перевір, чи напрямок стрілок (якщо вони є) відповідає твоєму висновку.

• УСРР 1920-х рр.: округи й райони замість повітів і волостей (1923), ліквідація губерній (1925), Молдавська АСРР (1924), столиця Харків до 1934 р.

• Індустріальні об'єкти перших п'ятирічок: ДніпроГЕС, ХТЗ, Запоріжсталь, Криворіжсталь, Азовсталь, Краматорський завод.

• Найбільші втрати від Голодомору 1932–1933 рр.: Харківська, Київська, Вінницька, Дніпропетровська, Одеська області.

• Між війнами: Польща (Східна Галичина, Західна Волинь), Румунія (Північна Буковина, Бессарабія), Чехо-Словаччина (Закарпаття).

• Віденський арбітраж 1938 р. передав південь Закарпаття Угорщині; столиця Карпатської України — Хуст (1939 р.).

• 1939–1940 рр.: Галичина й Західна Волинь (вересень 1939), Північна Буковина й Бессарабія (червень 1940) — до УРСР.

• 1941–1944 рр.: райхскомісаріат «Україна» (Рівне), дистрикт «Галичина» (Львів), «Трансністрія» (румунська), прифронтова військова зона.

• Вигнання окупантів: грудень 1942 р. (Луганщина) → битва за Дніпро 1943 р. → Корсунь-Шевченківська 1944 р. → Львівсько-Сандомирська 1944 р. → Карпатсько-Ужгородська 1944 р. → 28 жовтня 1944 р.

• Дату картосхеми визначаємо за кордонами й лінією фронту: Галичина в Польщі — до 1939 р.; Північна Буковина в УРСР — після червня 1940 р.; лінія фронту по Дніпру з наступом на захід — осінь 1943 р.