Глобалізація й транснаціональні корпорації

Глобалізація — це процес зростання взаємозалежності національних економік усього світу через інтенсифікацію торгівлі, потоків інвестицій, поширення технологій, інформації та міграції. У найширшому розумінні глобалізація перетворює світ на єдиний економічний простір, де події в одній країні швидко впливають на інші. Хоча міжнародна торгівля існувала століттями, сучасна глобалізація різко прискорилася з 1980–1990-х років завдяки поєднанню кількох чинників.

Рушії глобалізації

Основним рушієм стала науково-технічна революція, передусім поява інтернету, мобільного зв'язку та цифрових технологій. Вони зробили комунікацію миттєвою й дешевою, дозволивши компаніям керувати виробництвом у різних частинах світу з одного центру. Другий важливий чинник — контейнерні перевезення: стандартизація морських контейнерів різко знизила вартість транспортування товарів. Третій — лібералізація торгівлі: Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ), а з 1995 року — Світова організація торгівлі (СОТ) — поступово знижували мита й усували бар'єри. Четвертий — вільний рух капіталу: країни скасували обмеження на іноземні інвестиції. П'ятий — перехід колишніх командних економік (Китай, країни Центрально-Східної Європи, пострадянські держави) до ринкової системи, що відкрило нові ринки й виробничі майданчики.

Прояви глобалізації

Найпомітніший прояв — випереджальне зростання світової торгівлі порівняно зі світовим ВВП: обсяг міжнародної торгівлі зростає в 1,5–2 рази швидше, ніж виробництво товарів і послуг. Другий прояв — прямі іноземні інвестиції (ПІІ): компанії вкладають кошти в будівництво заводів, купівлю підприємств і створення філій за кордоном. Третій — поширення єдиних стандартів і брендів: Coca-Cola, McDonald's, Apple, Nike стали впізнаваними в усьому світі. Четвертий — глобальні фінансові ринки: капітал вільно перетікає між країнами, а фондові біржі реагують на новини з будь-якої точки планети. П'ятий — поширення англійської мови як мови міжнародного спілкування та зростання кількості користувачів інтернету.

Зворотні процеси: кризи та фрагментація

Глобалізація не є лінійним процесом. Світова фінансово-економічна криза 2008–2009 років показала вразливість взаємозалежних економік: банкрутство банків у США спричинило рецесію в усьому світі. Пандемія COVID-19 (2020–2021) порушила глобальні ланцюги постачання — закриття заводів у Китаї зупинило виробництво в Європі й Америці. Повномасштабна війна Росії проти України (з 2022 року) спричинила кризу на ринках енергоносіїв і продовольства. У відповідь компанії почали переносити виробництво ближче до ринків збуту (ніаршоринг) і до дружніх країн (френдшоринг). Ці процеси не скасовують глобалізацію, але змінюють її конфігурацію.

Транснаціональна корпорація (ТНК) — це компанія, що має головний (материнський) офіс в одній країні, а її філії, дочірні підприємства та виробничі потужності розташовані в багатьох країнах світу. Виробництво, дослідження й збут розподілено між країнами за єдиною глобальною стратегією, яку розробляє головний офіс. Саме ця ознака — наявність єдиного центру ухвалення рішень при географічно розосереджених операціях — відрізняє ТНК від звичайної великої компанії, що працює лише на внутрішньому ринку.

Географія найбільших ТНК світу

Щорічний рейтинг Fortune Global 500 наводить 500 найбільших компаній світу за доходом. Найбільше таких компаній зареєстровано в США та Китаї (разом вони дають понад третину списку). Далі йдуть Японія, Німеччина та Франція. Ось приклади найвідоміших ТНК:

Галузі, у яких зосереджені найбільші ТНК: нафтогазова промисловість (ExxonMobil, Sinopec, TotalEnergies), автомобілебудування (Toyota, Volkswagen), електроніка й інформаційні технології (Apple, Samsung), роздрібна торгівля (Walmart, Amazon), фармацевтика (Pfizer, Roche) та харчова промисловість (Nestlé, PepsiCo).

Чому ТНК розміщують філії за кордоном?

ТНК розміщують свої виробничі підрозділи там, де це найвигідніше: дешевша робоча сила (наприклад, складання електроніки у В'єтнамі чи Індії), наявність сировини (металургійні комбінати біля родовищ руди), великий ринок збуту (заводи з розливу напоїв у густонаселених країнах) або податкові й митні пільги. Особливу роль відіграють вільні економічні зони (ВЕЗ) — території з пільговим режимом для іноземних інвесторів. Класичний приклад — Шеньчжень у Китаї, який із 1980 року перетворився з рибальського селища на мегаполіс із десятками заводів ТНК завдяки статусу ВЕЗ.

Глобальний ланцюг доданої вартості (ГЛДВ) — це послідовність стадій створення товару, розподілена між різними країнами. До таких стадій належать: дослідження й розробка (R&D), дизайн, виробництво компонентів, складання, логістика, маркетинг і збут. Ключова особливість ГЛДВ — нерівномірний розподіл доданої вартості між стадіями.

Крива усмішки

Економісти описують розподіл вартості за допомогою «кривої усмішки»: найбільшу додану вартість дають початкові стадії (дослідження, дизайн, бренд) і кінцеві (маркетинг, збут, сервіс). Найменшу — серединна стадія складання. Саме тому компанії залишають розробку й бренд у розвинених країнах, а складання виносять у країни з дешевою робочою силою.

Розгляньмо приклад смартфона. Розробку операційної системи, дизайн і бренд (Apple) здійснюють у США — саме там створюється найбільша частка вартості. Мікросхеми виробляють на Тайвані (TSMC) і в Південній Кореї (Samsung). Дисплеї та інші компоненти постачають японські й південнокорейські компанії. Складання відбувається в Китаї (Foxconn), Індії та В'єтнамі — це найменш прибуткова стадія, хоча на ній зайнято найбільше працівників.

ТНК, що працюють в Україні

В Україні діє чимало транснаціональних корпорацій. Найбільші з них:

• ArcelorMittal — один із найбільших виробників сталі у світі (друге місце після китайської China Baowu), володіє металургійним комбінатом у Кривому Розі.

• Nestlé — швейцарська харчова корпорація, представлена ТМ «Світоч» (кондитерські вироби) і «Торчин» (соуси, майонез).

• Coca-Cola — напої, розлив на кількох заводах в Україні.

• Carlsberg — данська пивоварна компанія, в Україні володіє брендами «Львівське», «Славутич», «Арсенал».

• Bunge та Cargill — американські агропереробні компанії, що займаються експортом зерна й олійних культур.

• Leoni та Fujikura — виробники автомобільних джгутів проводів, заводи на заході України.

Українські компанії з активами за кордоном

Існують і українські компанії, які самі стали транснаціональними. МХП (Миронівський хлібопродукт) — найбільший виробник курятини в Україні, володіє птахівничими активами в Словенії (Perutnina Ptuj) та інших країнах Європи. Метінвест — гірничо-металургійна група, має металургійні заводи в Італії, Великій Британії та Болгарії. Це свідчить про те, що український бізнес теж інтегрується в глобальну економіку.

Глобалізація має двоїстий вплив на національні економіки, особливо на малі та ті, що розвиваються. Розгляньмо окремо переваги й ризики.

Переваги глобалізації

По-перше, глобалізація забезпечує приплив іноземних інвестицій. ТНК будують заводи, створюють робочі місця й розвивають інфраструктуру в країнах, що приймають. По-друге, відбувається поширення технологій і досвіду управління: місцеві працівники навчаються сучасних методів виробництва, а місцеві компанії переймають передові практики. По-третє, споживачі отримують доступ до дешевших і різноманітніших товарів завдяки конкуренції та ефекту масштабу. По-четверте, країни отримують доступ до світових ринків для своєї продукції — експорт перестає бути обмеженим внутрішнім попитом.

Ризики глобалізації

Головний ризик — залежність малих економік від рішень кількох ТНК. Якщо корпорація вирішить перенести завод в іншу країну, місцева економіка може втратити тисячі робочих місць. Другий ризик — сировинна спеціалізація: країни, що розвиваються, часто стають постачальниками сировини, а не готової продукції, що консервує технологічну відсталість. Третій — вразливість глобальних ланцюгів постачання: дефіцит мікрочипів 2020–2021 років (стрибок попиту на електроніку під час пандемії, збої на кількох заводах в Азії та США) зупинив конвеєри автовиробників у багатьох країнах. Четвертий — перенесення «брудних» виробництв (хімічних, металургійних) у країни зі слабкішим екологічним законодавством. П'ятий — ухилення ТНК від податків через трансфертне ціноутворення та реєстрацію в офшорах. Шостий — тиск на місцевих виробників, які не витримують конкуренції з гігантами.

Антиглобалізм і регіоналізація

Нерівність, спричинена глобалізацією, породила антиглобалістські рухи. Протести на самітах СОТ і G20, критика діяльності ТНК активістами — усе це симптоми суспільного запиту на справедливішу модель. У відповідь на кризи ланцюгів постачання компанії почали практикувати решоринг — повернення виробництв у розвинені країни. Посилюються й регіональні угруповання (ЄС, АСЕАН, USMCA), які створюють власні правила торгівлі. Це не означає кінець глобалізації, але свідчить про її трансформацію в бік більшої регіоналізації.

Приклад 1. Ознаки транснаціональної корпорації

Завдання: виберіть три правильні твердження, які характеризують транснаціональну корпорацію (ТНК).

Розв'язання: ТНК — це компанія, що має головний офіс в одній країні, а філії — у багатьох країнах світу. Виробництво розподілено між країнами, а всі операції підпорядковані єдиній глобальній стратегії. Отже, правильні ознаки: 1) головний офіс в одній країні й філії в багатьох; 2) виробництво розподілено між країнами; 3) єдина глобальна стратегія.

Відповідь: головний офіс в одній країні й філії в багатьох; виробництво розподілено між країнами; єдина глобальна стратегія.

Чому інші варіанти неправильні: «працює лише на внутрішньому ринку» — суперечить самій суті ТНК; «є структурою ООН» — ТНК є комерційною компанією, а не міжнародною організацією; «обов'язково державна» — більшість ТНК є приватними; «не може мати філій у країнах, що розвиваються» — навпаки, ТНК активно відкривають філії саме там.

Приклад 2. Ланки глобального ланцюга смартфона

Завдання: яка ланка глобального ланцюга доданої вартості смартфона дає найменше доданої вартості?

Розв'язання: згідно з моделлю «кривої усмішки», найменшу додану вартість дає серединна стадія — складання. Дослідження й розробка, дизайн, маркетинг і бренд — це стадії з високою доданою вартістю.

Відповідь: складання.

Чому інші варіанти неправильні: «дослідження й розробка» — це початкова стадія з високою вартістю; «дизайн» — також високовартісна стадія; «маркетинг і бренд» — кінцева стадія з високою доданою вартістю.

Приклад 3. Негативний наслідок глобалізації для малої економіки

Завдання: який із перелічених наслідків глобалізації є негативним для малої економіки?

Розв'язання: негативним наслідком є залежність від рішень іноземних ТНК. Мала економіка може опинитися в ситуації, коли закриття одного заводу ТНК спричиняє масове безробіття. Доступ до нових технологій, приплив інвестицій і нові робочі місця — це, навпаки, позитивні наслідки.

Відповідь: залежність від рішень іноземних ТНК.

Чому інші варіанти неправильні: «доступ до нових технологій» — це перевага; «приплив інвестицій» — це перевага; «нові робочі місця» — це перевага.

Приклад 4. Прояви глобалізації

Завдання: виберіть три правильні твердження, які є проявами глобалізації.

Розв'язання: прояви глобалізації — це випереджальне зростання світової торгівлі (торгівля зростає швидше за ВВП), поширення єдиних брендів (Coca-Cola, Apple, Nike в усьому світі) та зростання прямих іноземних інвестицій (компанії вкладають кошти за кордоном).

Відповідь: випереджальне зростання світової торгівлі; поширення єдиних брендів; зростання прямих іноземних інвестицій.

Чому інші варіанти неправильні: «натуральне господарство» — це форма господарювання, протилежна глобалізації; «закриття кордонів для товарів» — це антиглобалізаційний захід; «зменшення кількості ТНК» — насправді кількість ТНК зростає; «скорочення кількості користувачів інтернету» — насправді кількість користувачів інтернету зростає.

• Вважають ТНК міжнародною організацією на зразок ООН чи СОТ. Насправді ТНК — це комерційна компанія, мета якої — отримання прибутку. Вона не є міждержавною структурою й не виконує регуляторних функцій.

• Вважають, що штаб-квартири ТНК бувають лише в США. Насправді найбільші ТНК зареєстровані в різних країнах: Китаї (State Grid), Японії (Toyota), Німеччині (Volkswagen), Швейцарії (Nestlé), Південній Кореї (Samsung) та інших.

• Плутають глобалізацію (світовий масштаб) з регіональною інтеграцією (ЄС, АСЕАН). Глобалізація охоплює весь світ, тоді як регіональна інтеграція об'єднує групу сусідніх країн. Водночас регіональна інтеграція може бути як кроком до глобалізації, так і альтернативою їй.

• Думають, що складання дає найбільшу додану вартість, бо там працює найбільше людей. Насправді згідно з моделлю «кривої усмішки» складання дає найменшу додану вартість. Найбільше заробляють ті, хто володіє брендом, технологією та дизайном.

• Бачать у глобалізації лише переваги або лише шкоду. Глобалізація — суперечливий процес: вона дає інвестиції, технології та дешевші товари, але водночас створює залежність малих економік, загострює нерівність і робить ланцюги постачання вразливими.

Тема «Глобалізація, транснаціональні корпорації та їхній вплив, глобальна економіка» належить до пункту 5.1.2 програми НМТ з географії. Від тебе очікують уміння називати ознаки поняття «глобальні ланцюги доданої вартості», наводити приклади ТНК, що працюють в Україні, визначати роль ТНК і вільних економічних зон у світовому господарстві.

Завдання з цієї теми можуть мати форму 3 (завдання 25–30 у тесті) — вибір трьох відповідей із семи запропонованих. За таке завдання можна отримати від 0 до 3 балів: по 1 балу за кожен правильно вказаний варіант. Типові сюжети: ознаки ТНК, прояви глобалізації, позитивні чи негативні наслідки глобалізації.

У демонстраційному варіанті НМТ 2026 року окремого завдання саме з пункту 5.1.2 немає, однак вплив ТНК програма згадує й у темах 5.3.5 (легка й харчова промисловість) та 6.2 (господарство країн світу). Тому знання про ТНК можуть знадобитися в комплексних завданнях.

Стратегія виконання

У завданнях формату «3 з 7» насамперед відкидай варіанти, де ТНК названо міжнародною організацією (наприклад, «є структурою ООН») або де сказано, що вона обов'язково належить державі. ТНК — це комерційна компанія (здебільшого приватна, але бувають і державні, як-от State Grid чи Sinopec), а не міжнародна організація. Також пам'ятай, що глобалізація не зводиться лише до торгівлі: її прояви охоплюють інвестиції, технології, стандарти, бренди, фінансові ринки та інформаційний обмін.

• Глобалізація — це зростання взаємозалежності національних економік через торгівлю, інвестиції, технології, інформацію та міграцію. Вона прискорилася з 1980–1990-х років.

• ТНК — компанія з головним офісом в одній країні та філіями в багатьох країнах, що діє за єдиною глобальною стратегією.

• Найбільше найбільших компаній світу (Fortune Global 500) зареєстровано в США та Китаї, далі — Японія, Німеччина, Франція.

• У глобальному ланцюгу доданої вартості дослідження й бренд дають більше вартості, ніж складання («крива усмішки»).

• Наслідки глобалізації: технології, інвестиції та дешевші товари, але й залежність малих економік, вразливість ланцюгів постачання, екологічні ризики.

• В Україні працюють ТНК: ArcelorMittal, Nestlé, Coca-Cola, Carlsberg, Bunge, Cargill, Leoni, Fujikura. Українські ТНК: МХП, Метінвест.