Братський рух і Львівська братська школа

Братство — це об'єднання міщан (згодом до них приєднувалися також духовенство, шляхта й козаки) при православній церкві, створене для захисту віри, розвитку освіти та взаємодопомоги. Попередниками братств були церковні громади, які утримували храми — так звані «прицерковні братства». Однак наприкінці XVI ст. ці об'єднання набули зовсім іншого масштабу й перетворилися на потужну суспільну силу.

Чому братства активізувалися саме наприкінці XVI ст.

Після Люблінської унії 1569 р. українські землі опинилися під владою Речі Посполитої, де панівною релігією був католицизм. Православна знать поступово переходила в католицизм, а отже, православ'я втрачало своїх традиційних меценатів. Водночас права православних міщан обмежували — їх не допускали до міського самоврядування в багатьох містах. Усередині самої православної церкви назрівала криза: вище духовенство часто дбало лише про власні маєтки, а підготовка церковної унії з Римом викликала тривогу серед вірян.

Окремим викликом стала поява єзуїтських колегіумів. Єзуїти заснували свої школи у Вільно, Ярославі, а з 1608 р. — також у Львові й Луцьку. Вони давали безкоштовну й якісну освіту, що приваблювала православну молодь. Однак навчання в єзуїтів неминуче вело до покатоличення учнів. Саме тому православні міщани вирішили створити власні школи — братські, де діти могли б здобувати освіту без загрози втратити віру.

Устрій братств

Кожне братство мало письмовий статут, який регулював його діяльність. Найвищим органом були загальні збори членів, які обирали старших братства — керівників. Члени сплачували внески, які йшли на утримання школи, друкарні, шпиталю та допомогу бідним. Братство здійснювало суворий моральний нагляд за своїми членами: стежило, щоб вони не відвідували католицьких богослужінь, не порушували християнських заповідей. Водночас статут проголошував рівність усіх членів незалежно від соціального стану — багатий купець і простий ремісник мали однакові права.

Чим братство відрізнялося від ремісничого цеху

Це важливе розрізнення: поняття «братство» входить до переліку понять теми 6 програми НМТ. Цех — це об'єднання ремісників однієї професії (шевців, кравців, ковалів) для господарських цілей: регулювання виробництва, контролю якості, взаємодопомоги. Братство ж об'єднувало вірян різних професій для релігійно-культурної діяльності. Головна мета братства — захист православної віри, освіта й доброчинність, а не господарські інтереси.

Львівське Успенське братство при Успенській церкві було найвпливовішим православним братством в Україні. Його історія — ключ до розуміння всього братського руху. Саме це братство стало взірцем для інших і отримало особливі права, яких не мали звичайні церковні громади.

Ставропігія — особливий статус братства

1586 року антіохійський патріарх Йоаким, перебуваючи у Львові, затвердив статут Львівського Успенського братства й надав йому право ставропігії. 1589 року це право підтвердив константинопольський патріарх Єремія II. Ставропігія (від грецького «ставрос» — хрест і «пігнімі» — ставлю) означала, що братство підпорядковується безпосередньо патріархові, а не місцевому єпископові. Це робило братство незалежним від влади єпископа, який міг бути недоброзичливим або навіть схильним до унії. Більше того, братство отримало право контролювати самого єпископа — відомий конфлікт із львівським єпископом Гедеоном Балабаном, який спочатку підтримував братство, а потім виступив проти нього.

Львівська братська школа (1586)

Того ж 1586 року при братстві відкрили школу — Львівську братську школу. Це був перший зразок братської школи, який згодом наслідували в інших містах. Школа керувалася «Порядком шкільним» — статутом, який проголошував рівність учнів усіх станів: учитель мав однаково вчити й любити дітей багатих і сиріт убогих, а в школі багатий стояв вище за вбогого лише наукою. Це була революційна для того часу ідея — діти міщан, шляхтичів і навіть бідняків навчалися разом.

Які предмети вивчали

У братській школі вивчали слов'янську й грецьку мови, граматику, риторику, діалектику, арифметику, астрономію та музику. Такий набір предметів відповідав тогочасним європейським стандартам освіти (так звані «сім вільних мистецтв») і дозволяв випускникам продовжувати навчання в західноєвропейських університетах.

Видатні вчителі школи

У Львівській братській школі викладали визначні діячі української культури: Кирило Транквіліон-Ставровецький (письменник і проповідник), Йов Борецький (майбутній київський митрополит), брати Лаврентій і Стефан Зизанії (відомі полемісти й мовознавці), Памво Беринда (лексикограф, укладач «Лексикону славенороського», 1627 р.).

Друкарня братства

Львівське братство придбало друкарське обладнання після смерті першодрукаря Івана Федорова, який помер у Львові 1583 року. Братська друкарня видавала богослужбові книги, полемічні твори та підручники. 1591 року в ній надрукували греко-слов'янську граматику «Адельфотес» («Братство») — перший підручник, створений саме для братської школи. Братство також фінансувало будівництво величного ансамблю Успенської церкви у Львові (цю пам'ятку архітектури детальніше розглядають у юніті про культуру першої половини XVII ст.).

Львівське братство стало взірцем, і невдовзі подібні об'єднання постали в інших містах України. Найбільшого значення серед них набули Київське та Луцьке братства.

Київське Богоявленське братство (1615)

1615 року в Києві на Подолі заснували Богоявленське братство. Вирішальну роль у цьому відіграла киянка Галшка (Єлизавета) Гулевичівна, яка подарувала братству свою садибу на Подолі для створення монастиря, школи й шпиталю. Цей щедрий дар забезпечив братство власним приміщенням і землею. Школа Київського братства згодом стала основою Києво-Могилянської колегії, заснованої 1632 року митрополитом Петром Могилою (про це йтиметься в окремому юніті).

Луцьке Хрестовоздвиженське братство (1617)

1617 року в Луцьку постало Хрестовоздвиженське братство, яке також мало власну школу. Луцьке братство активно боролося проти поширення унії на Волині й утримувало друкарню.

Інші осередки братського руху

Братства діяли також у Рогатині, Перемишлі, Галичі, Городку, Замості, Більську та багатьох інших містах. Загалом у першій половині XVII ст. на українських землях налічували десятки братських осередків. Вони охопили всю територію від Галичини до Київщини й Волині.

Основні напрями діяльності братств

• Заснування й утримання шкіл — братські школи давали освіту дітям різних станів рідною мовою та грецькою.

• Друкарні — братства видавали богослужбові книги, підручники й полемічні твори для боротьби з унією.

• Шпиталі — притулки для хворих, старих і вбогих, які утримували коштом братства.

• Допомога бідним — матеріальна підтримка нужденних членів братства та їхніх родин.

• Утримання храмів — братства дбали про церкви, при яких діяли.

• Видання полемічних творів — література, спрямована проти Берестейської унії та католицького впливу.

Значення братського руху

Братства відіграли виняткову роль в історії України. Вони зберегли православну віру в часи, коли вона зазнавала найбільшого тиску. Створивши мережу шкіл, братства піднесли рівень освіти серед українського населення й виховали цілу плеяду діячів культури. Братства згуртували міщанство, надали йому організаційної структури й політичної ваги. Нарешті, братський рух підготував ґрунт для відновлення православної ієрархії 1620 року, коли єрусалимський патріарх Теофан III висвятив нових православних єпископів для України. Вступ козацтва до Київського братства (на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним) — окрема важлива тема, яку розглядають у юніті про П. Сагайдачного.

Приклад 1. Завдання формату «3 з 7»

Умова: Які три напрями діяльності були характерні для православних братств кінця XVI – першої половини XVII ст.?

• заснування шкіл

• поширення католицизму

• утримання друкарень

• створення шпиталів для хворих і вбогих

• організація морських походів

• обрання кошового отамана

• укладення Берестейської унії

Розв'язання: Братства займалися освітньою, видавничою та доброчинною діяльністю. Три правильні відповіді: заснування шкіл (братські школи навчали дітей різних станів), утримання друкарень (братства видавали книги й підручники), створення шпиталів для хворих і вбогих (братства опікувалися нужденними).

Чому інші варіанти неправильні: поширення католицизму — братства боронили православ'я, а не католицизм; організація морських походів — це справа запорозьких козаків; обрання кошового отамана — елемент устрою Запорозької Січі; укладення Берестейської унії — подія 1596 р., яку братства, навпаки, засуджували.

Приклад 2. Завдання з вибором однієї відповіді

Умова: Львівську братську школу було засновано в …

• 1569 р.

• 1576 р.

• 1586 р.

• 1596 р.

Розв'язання: Правильна відповідь — 1586 р. Саме цього року при Львівському Успенському братстві відкрили школу, яка стала першою братською школою в Україні.

Розбір пасток: 1569 р. — рік Люблінської унії, яка об'єднала Польщу й Литву; 1576 р. — рік заснування Острозької академії (князем Костянтином-Василем Острозьким); 1596 р. — рік Берестейської унії, яка проголосила об'єднання православної й католицької церков. Жоден із цих років не пов'язаний із заснуванням Львівської братської школи.

Приклад 3. Завдання з вибором однієї відповіді (робота з поняттям)

Умова: Прочитайте уривок зі статуту братства: «Братство підлягає не єпископові, а самому патріархові». Яке право описано в уривку?

• магдебурзьке право

• ставропігія

• право патронату

• козацькі вольності

Розв'язання: Правильна відповідь — ставропігія. Це право братства підпорядковуватися безпосередньо патріархові, а не місцевому єпископові. Львівське Успенське братство отримало ставропігію 1586 року від антіохійського патріарха Йоакима.

Чому інші варіанти неправильні: магдебурзьке право — це право міста на самоврядування (звільнення від влади королівських намісників); право патронату — право власника маєтку призначати священика в церкву на своїй землі; козацькі вольності — привілеї запорозького козацтва (право обирати гетьмана, мати власний суд тощо).

Приклад 4. Завдання з вибором однієї відповіді (персоналія)

Умова: Садибу на Подолі для Київського Богоявленського братства та його школи подарувала …

• Анастасія Заславська

• Галшка Гулевичівна

• Раїна Вишневецька

• Ганна-Алоїза Ходкевич

Розв'язання: Правильна відповідь — Галшка (Єлизавета) Гулевичівна. 1615 року вона подарувала свою садибу на київському Подолі для створення монастиря, школи й шпиталю Київського Богоявленського братства.

Чому інші варіанти неправильні: Анастасія Заславська (з роду Гольшанських) — замовниця Пересопницького Євангелія (1556–1561), із Київським братством не пов'язана; Раїна Вишневецька — фундаторка православних храмів, але не пов'язана з Київським братством; Ганна-Алоїза Ходкевич — католичка, відома переслідуванням православних у своїх маєтках.

• Вважати братства католицькими чи уніатськими організаціями. Насправді братства були православними об'єднаннями, створеними саме для захисту православної віри від католицького й уніатського впливу.

• Плутати братство з ремісничим цехом. Цех об'єднував ремісників одного фаху для господарських цілей (контроль якості, регулювання виробництва). Братство об'єднувало вірян різних професій для релігійно-культурної діяльності (школи, друкарні, шпиталі).

• Датувати Львівську братську школу 1596 роком (рік Берестейської унії) замість 1586 року. Запам'ятай: 1586 — Львівська братська школа, 1596 — Берестейська унія.

• Думати, що братська школа навчала лише дітей міщан. «Порядок шкільний» проголошував рівність учнів усіх станів — разом навчалися діти міщан, шляхти й навіть бідняків.

• Плутати Київське Богоявленське братство (1615) з Києво-Могилянською колегією (1632). Школа Київського братства стала основою колегії, але це різні установи й різні дати.

• Вважати ставропігію правом міського самоврядування. Ставропігія — це церковне підпорядкування братства безпосередньо патріархові, а не місцевому єпископові. Магдебурзьке право — це міське самоврядування, не плутай.

На НМТ тема братств входить до теми 6 програми «Українські землі в Речі Посполитій (друга половина XVI ст.)». Ось що варто знати про формат перевірки.

• Дата 1586 р. (Львівська братська школа) — одна з п'яти дат теми 6, які треба знати напам'ять. Поняття «братство» — серед 12 обов'язкових понять теми.

• Завдання формату «3 з 7» (номери 28–30 у тесті): пропонують сім варіантів, серед яких треба обрати три правильні. Кожен правильний вибір дає 1 бал, максимум — 3 бали. У темі братств таке завдання може пропонувати обрати три напрями діяльності братств серед семи, відкидаючи ознаки Січі, уніатської церкви чи католицизму.

• Завдання з вибором однієї відповіді (номери 1–20): 1 бал за правильну відповідь. Наприклад, можуть запитати дату заснування Львівської братської школи. Її треба відрізняти від 1576 р. (Острозька академія) і 1596 р. (Берестейська унія).

• У завданнях на послідовність подій теми 6 дата 1586 р. стоїть між 1569 р. (Люблінська унія) і 1596 р. (Берестейська унія). Запам'ятай хронологічний ряд: 1569 → 1586 → 1596.

• Можливе завдання на співвіднесення (логічні пари): поєднати назви братств (Львівське, Київське, Луцьке) з їхніми датами (1586, 1615, 1617) або з ключовими діячами (патріарх Йоаким, Галшка Гулевичівна).

• Братства — православні об'єднання міщан при церквах для захисту віри, освіти й взаємодопомоги. Згодом до них приєднувалися духовенство, шляхта й козаки.

• Львівське Успенське братство: 1586 р. — затвердження статуту, надання ставропігії та заснування Львівської братської школи.

• 1615 р. — Київське Богоявленське братство (дар Галшки Гулевичівни); 1617 р. — Луцьке Хрестовоздвиженське братство.

• Основні напрями діяльності братств: заснування шкіл, утримання друкарень, створення шпиталів, допомога бідним, видання полемічних творів.

• Ставропігія — право братства підпорядковуватися безпосередньо патріархові, а не місцевому єпископові.

• Школа Київського братства стала основою Києво-Могилянської колегії (1632).

• Значення братського руху: збереження православної віри, створення мережі шкіл, згуртування міщан, підготовка відновлення православної ієрархії 1620 р.