Більшовицький режим в Україні 1919 р.: воєнний комунізм і червоний терор

У листопаді 1918 р., скориставшись поразкою Німеччини у Першій світовій війні, більшовики розпочали новий наступ на Україну. У Курську вони створили Тимчасовий робітничо-селянський уряд України на чолі з Г. П'ятаковим. Разом із військами цього уряду почалася друга радянсько-українська війна. У січні 1919 р. було проголошено Українську Соціалістичну Радянську Республіку (УСРР). Урядом став Раднарком — Рада народних комісарів на чолі з Х. Раковським.

Правлячою партією в УСРР стала Комуністична партія (більшовиків) України — КП(б)У, створена ще 1918 р. як складова частина РКП(б). Усі ключові рішення ухвалювала Москва, а українські більшовики лише виконували директиви центру.

У березні 1919 р. в Харкові відбувся III Всеукраїнський з'їзд рад, який ухвалив першу Конституцію УСРР. Вона проголошувала диктатуру пролетаріату — владу робітничого класу. Вищими органами влади стали ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Водночас Конституція позбавляла виборчих прав так званих експлуататорів — поміщиків, буржуазію, духовенство, колишніх офіцерів. Формально УСРР проголошувалася окремою державою в союзі з радянською Росією.

У червні 1919 р. було оформлено військово-політичний союз радянських республік. Армію й ключові галузі господарства УСРР підпорядкували Москві. Це означало, що УСРР не мала реальної незалежності — вона була маріонетковою державою, цілком залежною від Російської Радянської Федерації.

Воєнний комунізм — це політика більшовиків, яку вони проводили в 1919–1921 рр. Її метою було зосередити всі ресурси в руках держави й одразу збудувати комунізм, без переходових етапів. На практиці це означало скасування ринку, запровадження державної власності на всі засоби виробництва й централізований розподіл продуктів.

Продрозкладка

Найболючішим елементом воєнного комунізму для села стала продрозкладка — примусове вилучення в селян «лишків» зерна за мізерними твердими цінами. Насправді вилучали не лише лишки, а й необхідне для прожиття зерно. Вилучення проводили продовольчі загони (продзагони), які часто діяли силою. Значну частину зібраного хліба вивозили до Росії, що викликало голод в Україні.

Націоналізація та заборона торгівлі

Більшовики націоналізували промисловість, банки й транспорт. Усі підприємства перейшли у власність держави. Було заборонено вільну торгівлю — приватна торгівля вважалася злочином. Запровадили картки на продукти й зрівняльний розподіл: усі отримували однакову мізерну пайку незалежно від праці. Оплата праці стала натуральною — гроші знецінилися.

Трудова повинність

Запровадили загальну трудову повинність: кожен працездатний мусив працювати на державу. Ухилення від праці каралося як злочин. Людей мобілізовували на примусові роботи — заготівлю дров, ремонт доріг, будівництво.

Земельна політика: радгоспи й комуни

Всупереч сподіванням селян, більшовики не роздали всю поміщицьку землю. Частину маєтків перетворили на радгоспи (радянські господарства) і комуни, де селяни мали працювати колективно. Примусове створення комун викликало гостре обурення селянства, яке прагнуло отримати землю в приватну власність.

Усі ці заходи — продрозкладка, націоналізація, заборона торгівлі, трудова повинність, комуни й радгоспи — є ознаками політики воєнного комунізму. Їх варто запам'ятати переліком, адже на НМТ можуть запропонувати обрати три з семи ознак.

Червоний терор — це політика масових репресій, яку більшовики проводили проти «класових ворогів». До них зараховували поміщиків, буржуазію, офіцерів, духовенство, інтелігенцію та заможних селян. Репресії включали розстріли без суду, взяття заручників і створення концтаборів. Червоний терор був офіційно проголошений як метод боротьби з опозицією.

Надзвичайні комісії (ЧК)

Головним інструментом червоного терору стали надзвичайні комісії — ЧК. Всеукраїнська надзвичайна комісія (ВУЧК) була створена в грудні 1918 р. ЧК і революційні трибунали діяли поза законом — вони могли заарештовувати, засуджувати й розстрілювати без дотримання будь-яких правових процедур. 1919 р. масові розстріли відбулися в Києві, Харкові, Одесі та інших містах України.

Ставлення до української культури

Формально більшовики визнавали право української мови на існування. Однак на практиці переважала русифікація: українські школи закривали, українських діячів переслідували як «націоналістів». Багатьох діячів української культури заарештовували або розстрілювали. Це було частиною загальної політики знищення національної інтелігенції.

Червоний терор не слід плутати з денікінськими репресіями чи каральними експедиціями гетьманату. Хоча всі вони були жорстокими, червоний терор мав ідеологічне обґрунтування — знищення «класових ворогів» як системна політика держави.

Політика воєнного комунізму й червоний терор викликали масовий спротив селянства. Весною та влітку 1919 р. Україну охопила хвиля селянських повстань. Селяни, які ще недавно підтримували більшовиків, тепер бралися за зброю.

Повстання отамана Григор'єва

Найбільшим стало повстання отамана Никифора Григор'єва в травні 1919 р. на Херсонщині. Григор'єв, колишній командир Червоної армії, виступив проти продрозкладки, комун і терору. Його загони захопили кілька міст, зокрема Єлисаветград і Миколаїв. Повстання охопило значну територію й серйозно підірвало більшовицьку владу на півдні України.

Інші селянські повстання

На Київщині діяли загони отамана Зеленого (Данила Терпила). Сотні менших загонів діяли по всій Україні. Селяни створювали власні «республіки» й чинили опір продзагонам і ЧК. Ці повстання полегшили наступ денікінської Добровольчої армії на Україну.

Відступ і повернення більшовиків

У серпні 1919 р. під ударами денікінців і армій УНР більшовики залишили майже всю територію України. Однак у грудні 1919 р., скориставшись ослабленням денікінців, вони повернулися. Зважаючи на гіркий досвід 1919 р., більшовики формально визнали українську мову, оголосили передачу землі селянам, а 1920 р. створили комітети незаможних селян (комнезами) — своїх прихильників на селі. Проте продрозкладку й червоний терор зберегли.

Важливо не плутати: продрозкладка — ознака воєнного комунізму (1919–1921 рр.), а продподаток — ознака нової економічної політики (непу), яку запровадили з 1921 р.

Розгляньмо кілька типових завдань у форматі НМТ, щоб зрозуміти, як перевіряють знання з цієї теми.

Приклад 1. Три ознаки воєнного комунізму

Завдання: «Які три ознаки характерні для політики воєнного комунізму?»

Розв'язання: Пригадуємо, що воєнний комунізм — це політика більшовиків 1919–1921 рр., спрямована на зосередження всіх ресурсів у руках держави. Її ознаки: продрозкладка (примусове вилучення зерна), заборона вільної торгівлі (державна монополія на розподіл), загальна трудова повинність (примусова праця на державу).

Відповідь: продрозкладка, заборона вільної торгівлі, загальна трудова повинність.

Чому інші варіанти неправильні: продподаток — це ознака непу (з 1921 р.), а не воєнного комунізму; оренда підприємств приватними особами — теж ознака непу; відновлення приватної власності на землю — суперечить політиці націоналізації воєнного комунізму; дозвіл найманої праці на селі — також ознака непу.

Приклад 2. Що таке продрозкладка?

Завдання: «Що таке продрозкладка?»

Розв'язання: Продрозкладка — це примусове вилучення в селян «лишків» зерна за твердими цінами, встановленими державою. Фактично вилучали не тільки лишки, а й необхідне для прожиття.

Відповідь: примусове вилучення в селян «лишків» зерна за твердими цінами.

Чому інші варіанти неправильні: фіксований натуральний податок, відомий селянинові заздалегідь — це продподаток (неп); вільний продаж зерна на ринку — суперечить забороні вільної торгівлі; державний викуп поміщицької землі — не пов'язаний із продрозкладкою.

Приклад 3. Уривок документа про червоний терор

Завдання: Прочитайте уривок наказу: «Узяти заручників із заможних родин повіту; у разі невиконання розкладки — розстрілювати». Прояв якої політики відображено?

Розв'язання: У наказі йдеться про взяття заручників і розстріли — це характерні методи червоного терору. Згадка про «розкладку» (продрозкладку) вказує на період воєнного комунізму, але саме взяття заручників і погроза розстрілом — ознаки терору.

Відповідь: червоного терору.

Чому інші варіанти неправильні: українізація — це культурна політика, не пов'язана з репресіями; неп — нова економічна політика, що скасувала продрозкладку; «трудовий принцип» Директорії — не передбачав розстрілів заручників.

Приклад 4. Документ III Всеукраїнського з'їзду рад

Завдання: «Який документ ухвалив III Всеукраїнський з'їзд рад у березні 1919 р.?»

Розв'язання: III Всеукраїнський з'їзд рад відбувся в березні 1919 р. в Харкові. Він ухвалив першу Конституцію УСРР, яка проголошувала диктатуру пролетаріату й владу рад.

Відповідь: першу Конституцію УСРР.

Чому інші варіанти неправильні: Конституцію УНР ухвалила Центральна Рада 29 квітня 1918 р.; IV Універсал проголосив незалежність УНР у січні 1918 р.; Акт Злуки проголосив об'єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 р.

• Приписувати продрозкладку непу. За непу діяв продподаток (з 1921 р.), а продрозкладка — ознака воєнного комунізму. Запам'ятай: продрозкладка — примусове вилучення, продподаток — фіксований податок.

• Плутати Конституцію УСРР (березень 1919 р., диктатура пролетаріату) з Конституцією УНР (29 квітня 1918 р., парламентська республіка). Це різні документи різних держав.

• Вважати, що більшовики 1919 р. роздали всю поміщицьку землю селянам. Насправді значну частину маєтків перетворили на радгоспи й комуни, що обурило селян.

• Плутати червоний терор з денікінськими репресіями чи каральними експедиціями гетьманату. Червоний терор — системна політика більшовиків, ідеологічно обґрунтована знищенням «класових ворогів».

• Вважати УСРР справді незалежною. Ключові рішення ухвалювала Москва, КП(б)У була частиною РКП(б), а армія й економіка підпорядковувалися центру.

Тема 22 програми НМТ окремо називає більшовицький режим, Конституцію УСРР 1919 р., політику воєнного комунізму, червоний терор і повернення більшовицької влади. Програма вимагає знати поняття «воєнний комунізм» і «червоний терор».

Формат «3 з 7» (завдання 28–30) дає до 3 балів. У демо 2026 року завдання 29 перевіряє характерні риси режиму (тема 26), тому ознаки режиму треба знати переліком. Наприклад, обираючи три ознаки воєнного комунізму серед семи запропонованих, ти маєш упізнати продрозкладку, заборону вільної торгівлі та загальну трудову повинність.

Формат «вибір однієї відповіді з чотирьох» (завдання 1–20) дає 1 бал. Тут поняття впізнаємо за описом, а політику — за уривком документа. Наприклад, за описом примусового вилучення зерна впізнаємо продрозкладку, а за згадкою про заручників і розстріли — червоний терор.

Формат «відповідність» (поняття ↔ період) також може трапитися. У демо 2026 — завдання 24 (інші теми). Прийом: набір «продрозкладка, комуни, ЧК» відносимо до 1919–1920 рр., а «продподаток, оренда, концесії» — до 1921–1928 рр. (неп).

• Січень 1919 — проголошено УСРР, уряд — Раднарком на чолі з Х. Раковським; березень 1919 — III Всеукраїнський з'їзд рад ухвалив Конституцію УСРР: диктатура пролетаріату, влада рад, позбавлення виборчих прав «експлуататорів».

• Воєнний комунізм (1919–1921): продрозкладка, націоналізація промисловості, заборона вільної торгівлі, загальна трудова повинність, радгоспи й комуни замість роздачі землі селянам.

• Червоний терор: масові репресії проти «класових ворогів», розстріли без суду, заручники, концтабори; головний інструмент — ЧК (Всеукраїнська надзвичайна комісія, створена в грудні 1918 р.).

• Відповідь села — масові селянські повстання 1919 р.: отаман Н. Григор'єв (травень 1919, Херсонщина), отаман Зелений (Київщина) та сотні менших загонів.

• Серпень 1919 — більшовики залишили Україну під ударами денікінців та армій УНР; грудень 1919 — повернення більшовицької влади, 1920 р. — створення комнезамів.

• Продрозкладка ≠ продподаток: продрозкладка — примусове вилучення (воєнний комунізм), продподаток — фіксований податок (неп, з 1921 р.).