Ярослав Мудрий: державотворення 1019–1054 рр.

Володимир Великий помер 1015 р., не залишивши чіткого порядку спадкування. Його сини-намісники мали власні дружини, і між ними спалахнула міжусобиця.

Київ захопив Святополк, намісник у Турові. Незабаром загинули троє його братів: Борис (на річці Альті під Переяславом), Гліб (під Смоленськом) і Святослав (у Карпатах, намагаючись утекти до Угорщини). Літопис звинувачує Святополка й дає йому прізвисько «Окаянний». Бориса й Гліба, які не підняли зброї проти старшого брата, Церква згодом проголосила святими-страстотерпцями — це перші руські святі.

Історики не одностайні. Скандинавська «Сага про Еймунда» розповідає, що варяги-найманці Ярослава вбили якогось «конунга Бурислейфа». Тому частина дослідників припускає причетність Ярослава до загибелі Бориса. Більшість, однак, дотримується версії літопису.

Проти Святополка виступив Ярослав, син Володимира й Рогнеди, князь у Новгороді. Боротьба тривала кілька років:

Після битви під Лиственом Мстислав не пішов на Київ. 1026 р. брати поділили Русь по Дніпру: правобережжя з Києвом дісталося Ярославу, лівобережжя з Черніговом — Мстиславу. Десять років вони правили мирно й навіть разом воювали: 1030–1031 рр. повернули Червенські міста з Польщі. 1036 р. Мстислав помер, не залишивши спадкоємців. За словами літописця, Ярослав став «самовладцем» Руської землі.

Для НМТ опорна дата — 1019–1054 рр. — князювання Ярослава в Києві. Зверни увагу: у Києві Ярослав уперше сів 1016 р., але втратив його 1018 р. і остаточно утвердився лише після битви на Альті.

1036 р. печеніги обложили Київ, коли Ярослав був у Новгороді. Князь поспішив на допомогу з варягами й новгородцями. Літопис докладно описує бій: у центрі Ярослав поставив варягів, праворуч — киян, ліворуч — новгородців. Січа тривала до вечора, і печеніги побігли; багато з них потонуло в річках. Відтоді печеніги більше не загрожували Русі: частина відкочувала до Дунаю, частину згодом поглинули інші кочовики — торки й половці.

Бій відбувся на полі за тодішніми міськими стінами. Саме там, за літописом, 1037 р. Ярослав заклав Софійський собор — головний храм Русі, присвячений Софії (Премудрості Божій). Собор мав 13 бань, його прикрасили мозаїки (серед них «Оранта» й «Вседержитель») і фрески, зокрема груповий портрет родини Ярослава. Щодо дати заснування є дискусія: 1037 р. подає «Повість минулих літ», Новгородський літопис називає 1017 р., а частина сучасних дослідників за архітектурними й епіграфічними даними (написи-графіті на стінах) вважає, що будівництво почали ще 1011 р., за Володимира. Програма пояснює, що дати створення пам’яток знати не обов’язково. Для НМТ досить пам’ятати Софію як пам’ятку доби Ярослава.

Разом із собором Ярослав розбудував «місто Ярослава» — новий верхній Київ, у кілька разів більший за укріплене місто Володимира. Його оточили валами з брамами. Головна, парадна брама — Золоті ворота з надбрамною церквою Благовіщення. Постали також монастирі святого Георгія та святої Ірини, названі на честь небесних покровителів князя (у хрещенні — Георгія) і його дружини Інгігерди-Ірини.

Іноземці захоплювалися Києвом. Ще 1018 р. німецький хроніст Тітмар Мерзебурзький писав про понад 400 церков і 8 ринків міста (число церков, найімовірніше, перебільшене). У 1070-х рр. Адам Бременський назвав Київ суперником Константинополя й найславетнішою окрасою «Греції», тобто світу східного християнства. Щоб захистити південний кордон, Ярослав поселив полонених поляків по річці Рось, а 1032 р. почав ставити там міста-фортеці. Одну з них назвали Юр’євом на честь хресного імені князя — Юрій (Георгій); її найчастіше ототожнюють із нинішньою Білою Церквою.

Внутрішня політика Ярослава спрямовувалася на те, щоб християнська держава стала освіченою й упорядкованою.

Книжність. Під 1037 р. «Повість минулих літ» пише, що Ярослав любив церковні устави й книги, читав їх удень і вночі. Він зібрав багато писців, і ті перекладали книги з грецької на слов’янську мову. Написані й переписані книги князь поклав у Софійському соборі. Так виникла бібліотека при Софії — перша відома бібліотека Русі. Літописець порівнює книги з ріками, що напоюють увесь світ мудрістю. За Ярослава, імовірно, почалося й київське літописання.

Освіта. За новгородським літописом, 1030 р. в Новгороді князь зібрав 300 дітей старост і священників і віддав їх «учити книгам». Школи діяли при церквах і монастирях.

Церква. Київські митрополити були греками, яких ставив Константинопольський патріарх. 1051 р. Ярослав зібрав собор руських єпископів, і ті обрали митрополитом Іларіона — священника з княжого села Берестове. Це перший митрополит-русич, поставлений без згоди Константинополя. Іларіон — автор «Слова про закон і благодать», де прославлено Володимира й Ярослава та рівність Русі з іншими християнськими народами. Після Ярослава митрополитів знову присилали з Візантії, але 1051 р. став символом церковної самостійності. Того ж часу постав і Києво-Печерський монастир.

Право. За Ярослава уклали найдавнішу частину першого писаного зводу законів — «Правду Ярослава», з якої виросла «Руська правда» (їй присвячено наступний юніт). Церковний устав Ярослава визначив, які справи судить Церква.

Як оцінюють Ярослава історики. Його князювання вважають добою найвищого піднесення Русі: держава була єдиною, безпечною від печенігів, багатою й освіченою, а Київ належав до найбільших міст Європи. Критики нагадують, що влада Ярослава постала в жорстокій міжусобиці. Його заповіт, попри добрі наміри, не запобіг новим усобицям синів і онуків.

Ярослав воював там, де треба було повернути чи захистити землі. 1030–1031 рр. разом із Мстиславом він повернув з Польщі Червенські міста. Ходив також на чудь (естів), де 1030 р. заснував Юр’їв (нині Тарту), на ятвягів, литву й мазовшан. 1043 р. відбувся останній похід Русі на Візантію, яким керував син Ярослава Володимир. Буря розметала флот, і похід завершився поразкою. Мир 1046 р. скріпили шлюбом Всеволода Ярославича з родичкою імператора Костянтина IX Мономаха; від цього шлюбу народився Володимир Мономах.

Головним інструментом зовнішньої політики стала шлюбна (династична) дипломатія — зміцнення міжнародних зв’язків через шлюби членів правлячого роду з іноземними династіями. За неї Ярослава прозвали «тестем Європи».

Найвідоміша з доньок — Анна Ярославна, королева Франції. Після смерті чоловіка (1060) вона разом із малолітнім сином, королем Філіпом I, підписувала державні грамоти. На одній із них зберігся її підпис кириличними літерами «Ана ръина», тобто «Анна королева».

Заповіт 1054 р. Перед смертю Ярослав закликав синів жити в любові й слухатися старшого брата, як батька. Він розподілив землі: Ізяславу — Київ, Святославу — Чернігів, Всеволоду — Переяслав, Ігорю — Володимир на Волині, В’ячеславу — Смоленськ. В основі лежав принцип старійшинства: київський стіл мав переходити до найстаршого в роді. На практиці цей порядок породжував суперечки між дядьками й племінниками. Згодом князі-родичі почали залучати до своїх усобиць половців, а 1097 р. онуки Ярослава зібралися на Любецький з’їзд (наступний розділ курсу).

Ярослав помер 1054 р. у Вишгороді й був похований у Софійському соборі в мармуровому саркофазі, який зберігся до наших днів.

Чотири завдання: відповідність, «3 з 7», уривок літопису й хронологія з пасткою.

Приклад 1. Шлюбна дипломатія

Завдання. Установи відповідність: 1) Інгігерда; 2) Добронега-Марія; 3) Анна Ярославна; 4) Єлизавета Ярославна. Держава: А — Норвегія; Б — Франція; В — Швеція; Г — Польща; Д — Угорщина.

1. Інгігерда — дружина Ярослава, донька шведського короля → В.

2. Добронега-Марія — сестра Ярослава, дружина Казимира I → Г.

3. Анна — королева Франції → Б.

4. Єлизавета — дружина норвезького короля Гаральда → А.

5. Угорщина — зайва: там королевою стала Анастасія, якої в лівій колонці немає.

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–Б, 4–А.

Приклад 2. «3 з 7»: культурна політика

Завдання. Які три явища характеризують культурну політику Ярослава? 1) бібліотека при Софійському соборі; 2) школа в Новгороді для 300 дітей; 3) переклади книг з грецької; 4) будівництво Десятинної церкви; 5) створення «Слова о полку Ігоревім»; 6) «Повчання дітям»; 7) карбування перших златників.

1. Правильні 1, 2, 3: про школу в Новгороді пише новгородський літопис під 1030 р., про бібліотеку й переклади — «Повість минулих літ» під 1037 р.

2. Десятинна церква й златники — Володимир Великий.

3. «Повчання дітям» — Володимир Мономах (XII ст.); «Слово о полку Ігоревім» — пам’ятка кінця XII ст. (1187 за програмою).

Відповідь: 1, 2, 3.

Приклад 3. Уривок про битву

Завдання. «Поставив князь посередині варягів, праворуч — киян, ліворуч — новгородців. Січа була люта, і ледве до вечора подолав він ворогів, і побігли вони. А на місці тієї січі згодом поставлено великий храм». Яка подія й рік?

1. Варяги, кияни й новгородці в одному війську, бій під Києвом — Ярослав.

2. Храм на місці бою — Софійський собор.

3. Відповідь: розгром печенігів, 1036 р.

Облога 968 р. теж печенізька, але тоді боїв під стінами майже не було: місто врятувала хитрість, а князь Святослав повернувся з Дунаю пізніше.

Приклад 4. Хронологія й любецька пастка

Завдання. Яка подія відбулася найпізніше: битва під Любечем, битва під Лиственом, розгром печенігів під Києвом, поставлення Іларіона митрополитом?

1. Датуй: Любеч — 1016, Листвен — 1024, печеніги — 1036, Іларіон — 1051.

2. Найпізніше — поставлення Іларіона (1051).

Пастка: «Любеч» асоціюється з Любецьким з’їздом 1097 р., але тут ідеться про битву 1016 р. між Ярославом і Святополком. Читай назву події повністю.

• Приписати Ярославу хрещення Русі. Хрещення 988 р. — Володимир Великий, батько Ярослава. Ярослав будував храми вже християнської держави.

• Битва під Любечем (1016) і Любецький з’їзд (1097). Битва — боротьба Ярослава зі Святополком за Київ. З’їзд — зібрання онуків Ярослава, що закріпило принцип «кожен хай держить отчину свою».

• Остаточна перемога над печенігами. Її здобув Ярослав 1036 р., а не Володимир (будував фортеці) і не Святослав (загинув від печенігів 972 р.).

• Дві Анни. Анна Ярославна — донька Ярослава, королева Франції. Анна, дружина Володимира Великого, — візантійська царівна.

• Іларіон і Нестор. Іларіон — перший митрополит-русич (1051), автор «Слова про закон і благодать». Нестор — чернець, укладач «Повісті минулих літ» (1113).

• Дата князювання. Для НМТ — 1019–1054 рр. 1016 р. Ярослав уперше зайняв Київ, але 1018 р. втратив його.

• Десятинна й Софійська. Десятинна церква — Володимир (996). Софійський собор — Ярослав (закладено 1037 р. за «Повістю минулих літ»; версію про 1011 р. обстоює частина дослідників).

У програмі теми 3 для Ярослава — дві дати: 1019–1054 (князювання в Києві) і 1036 (розгром печенігів). Персоналії — Ярослав Мудрий, Ярославичі, Іларіон. Поняття — шлюбна дипломатія. На картосхемі — межі Русі за Ярослава, а Софійський собор — перша пам’ятка переліку теми.

Як перевіряють:

• Відповідність (№ 21–24, до 4 балів): «князь — діяльність» (Ярослав поруч з Олегом, Святославом, Володимиром, Мономахом), «донька — держава», «рік — подія». Одна літера зайва.

• «3 з 7» (№ 28–30, до 3 балів): заходи внутрішньої й зовнішньої політики Ярослава. Серед хибних варіантів — діла Володимира (хрещення, златники, Десятинна церква) і Любецький з’їзд.

• Вибір однієї відповіді (№ 1–20, 1 бал): уривок літопису про книги чи битву 1036 р., поняття «шлюбна дипломатія», фото Софійського собору.

• Послідовність (№ 25–27, до 3 балів): події з різних дат теми 3, наприклад 988 → 1036 → 1097 → 1113. Спершу визнач першу й останню: за них дають частковий бал.

Порада: у «3 з 7» про Ярослава спершу відкинь усе, що належить його батькові Володимиру, і все, що сталося після 1054 р. Серед решти обери три, які точно пов’язані саме з Ярославом (не з Ольгою, Святославом чи Мономахом). На завдання — 2–3 хвилини.

• 1015–1019 рр. — міжусобиця синів Володимира; Борис і Гліб — перші руські святі; Ярослав переміг Святополка на Альті (1019).

• 1019–1054 рр. — князювання Ярослава в Києві; 1026 р. — поділ Русі по Дніпру з Мстиславом; з 1036 р. Ярослав — «самовладець».

• 1036 р. — остаточний розгром печенігів під Києвом; на місці бою — Софійський собор (1037 р. за «Повістю минулих літ»; дата дискусійна).

• «Місто Ярослава», Золоті ворота, бібліотека при Софії, переклади з грецької, школа в Новгороді.

• 1051 р. — Іларіон, перший митрополит-русич.

• Шлюбна дипломатія: Анна — Франція, Єлизавета — Норвегія, Анастасія — Угорщина; «тесть Європи».

• Заповіт 1054 р.: Київ — Ізяславу, Чернігів — Святославу, Переяслав — Всеволоду; принцип старійшинства.