Типові завдання НМТ: козацька доба і Гетьманщина

Теми 6–11 програми НМТ охоплюють історію України від Люблінської унії 1569 р. до ліквідації Запорозької Січі 1775 р. — майже двісті років, які називають козацькою добою. У демонстраційному варіанті НМТ-2026 саме на ці теми припадає 7 завдань з 30 — це найбільша частка серед усіх періодів. У тестах НМТ-2023–2024 кількість завдань із тем 6–11 теж була найвищою: у середньому близько 7,7 завдання на варіант.

Найвагоміші серед цих тем — тема 8 (Національно-визвольна війна середини XVII ст., або Хмельниччина) і тема 10 (Гетьманщина XVIII ст., зокрема діяльність І. Мазепи та Північна війна). Саме з них найчастіше трапляються завдання з уривками джерел, картосхемами й фотографіями пам’яток.

Найскладніші сюжети

Найважче розрізняти події доби Руїни (тема 9). Серед 9 персоналій теми 9 — 7 гетьманів: І. Виговський, Ю. Хмельницький, П. Тетеря, І. Брюховецький, П. Дорошенко, Д. Многогрішний, І. Самойлович (а також Ю. Немирич та І. Сірко). Кожен пов’язаний з окремим договором або статтями, і в завданні на відповідність треба впевнено зіставляти гетьмана з документом.

Другий складний блок — наступ на автономію Гетьманщини впродовж XVIII ст.: Малоросійські колегії (Перша 1722–1727 рр., Друга з 1764 р.), «Рішительні пункти» 1728 р., остаточна ліквідація гетьманства 1764 р. і ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Ці події часто плутають між собою.

Типові завдання в демо НМТ-2026

• № 4 — картосхема (тема 6, українські землі в Речі Посполитій)

• № 5 — уривок джерела (тема 8, Хмельниччина)

• № 6 — фото пам’ятки (тема 10, козацьке бароко)

• № 21 — «рік ↔ подія» (теми 10, 11)

• № 28 — «3 з 7» про зміни в соціально-економічному житті (тема 8)

У демо 2026 теми 6–11 перевіряли в трьох форматах: вибір однієї відповіді, відповідність (логічні пари) і «3 з 7»; завдання на послідовність з цих тем теж можливі. Саме тому варто опанувати кожен тип на матеріалі козацької доби.

У завданнях НМТ на відповідність («логічні пари») та «3 з 7» постійно перевіряють умови договорів і статей, укладених гетьманами з Річчю Посполитою або Московською державою. Найважливіше — запам’ятати три числові маркери: реєстр козаків, сторону договору й територіальні зміни.

Договори з Річчю Посполитою

Договори з Московською державою

Міжнародні угоди, що стосувалися Гетьманщини

Андрусівське перемир’я 1667 р. — договір між Московією та Річчю Посполитою, який поділив Гетьманщину по Дніпру: Лівобережжя відходило Москві, Правобережжя — Речі Посполитій. Київ передавався Москві на два роки (фактично залишився за нею назавжди). Запорожжя опинялося під спільною зверхністю обох держав.

«Вічний мир» 1686 р. — підтвердив поділ, але Київ і Запорожжя остаточно закріплювалися за Московією. Правобережжя залишалося під владою Речі Посполитої.

Корсунська угода 1669 р. — П. Дорошенко визнав протекторат Османської імперії над Правобережною Гетьманщиною. Бахчисарайський мир 1681 р. — Османська імперія та Московія закріпили розмежування володінь по Дніпру.

У завданнях «3 з 7» і «1 з 4» часто пропонують перелік фактів, серед яких треба обрати ті, що стосуються конкретного гетьмана. Найважче — не сплутати І. Мазепу з І. Самойловичем (обидва — лівобережні гетьмани другої половини XVII ст.) і П. Орликом (гетьман в еміграції). Розберімо маркери кожного.

Іван Самойлович (1672–1687)

Самойлович став гетьманом після Д. Многогрішного. Його правління позначене:

• Конотопські статті 1672 р. — обмежили право гетьмана призначати полковників.

• Чигиринські походи 1677–1678 рр. — спільні з московськими військами оборонні операції проти османсько-татарської армії.

• «Великий згін» 1679 р. — примусове переселення населення Правобережжя на Лівобережжя, щоб позбавити османів і татар підтримки місцевих жителів.

• Незгода з «Вічним миром» 1686 р., який закріпив Правобережжя за Річчю Посполитою.

1687 р. Самойловича скинули й заслали до Сибіру, звинувативши в невдачах Кримського походу.

Іван Мазепа (1687–1709)

Мазепа — найвідоміший гетьман козацької доби. Його ключові справи:

• Коломацькі статті 1687 р. — заборона переобрання гетьмана без царського указу, посилення московського контролю.

• Меценатство — зведення храмів у стилі козацького бароко (Троїцький собор у Чернігові, Микільський собор і Богоявленська церква Братського монастиря в Києві, Всіхсвятська церква над Економічною брамою Києво-Печерської лаври), підтримка Києво-Могилянської академії.

• Приєднання Правобережжя 1704 р. після повстання С. Палія.

• Союз зі шведським королем Карлом XII 1708 р., зруйнування Батурина московськими військами, Полтавська битва 1709 р.

Пилип Орлик (гетьман в еміграції з 1710 р.)

Після поразки Мазепи частина козацтва обрала гетьманом П. Орлика. Він діяв в еміграції:

• «Пакти й конституції прав і вольностей Війська Запорозького» (Бендери, 1710) — перша українська конституція, що передбачала поділ влади між Генеральною радою, гетьманом і Генеральним судом.

Маркери для швидкого розрізнення

У завданнях на послідовність (упорядкування подій) і на відповідність «рік ↔ подія» головний інструмент — опорний ряд дат. Для тем 6–11 він такий:

Запам’ятай цей ряд як кістяк хронології. Будь-яку подію з тем 6–11 можна прив’язати до однієї з цих дат: вона або передує, або настає після неї.

1764 рік — ліквідація гетьманства

1764 р. — остаточна ліквідація посади гетьмана. Останній гетьман Кирило Розумовський був змушений подати у відставку. Натомість створили Другу Малоросійську колегію на чолі з П. Рум’янцевим, яка фактично керувала Лівобережною Україною. Це був фінальний етап наступу на автономію Гетьманщини.

1775 рік — ліквідація Запорозької Січі

1775 р. — остаточна ліквідація Запорозької (Нової) Січі. Російські війська під командуванням генерала П. Текелі оточили Січ і зруйнували її. Останнього кошового отамана П. Калнишевського заслали на Соловки. 1783 р. — закріпачення селян Лівобережжя й Слобожанщини, що завершило процес інтеграції українських земель до Російської імперії.

Не плутай: 1764 — ліквідація гетьманства (посади гетьмана), 1775 — ліквідація Січі (козацької республіки). Це дві різні події, які в завданні на послідовність ідуть саме в такому порядку.

Пам’ятки козацького бароко (тема 10)

У завданні № 6 демо НМТ-2026 подано фото пам’ятки архітектури. Для тем 6–11 найхарактерніші споруди — храми козацького бароко, зведені за гетьманування І. Мазепи та його наступників. Їхні ознаки: грушоподібні бані, пишний ліпний декор, поєднання традицій українського дерев’яного будівництва з європейським бароко.

• Троїцький собор у Чернігові — одна з найвідоміших пам’яток козацького бароко.

• Покровський собор у Харкові — зведений коштом полковника.

• Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві.

• Преображенська церква у Великих Сорочинцях — грушоподібні бані, пишний ліпний декор.

• Ікона «Покров Богородиці» з портретом Б. Хмельницького — зразок малярства козацької доби.

Картосхема битв Хмельниччини

На картосхемі до теми 8 можуть позначити місця битв Національно-визвольної війни (у демо НМТ-2026 картосхема № 4 стосувалася теми 6). Ось перелік головних битв, які варто впізнавати за розташуванням:

• 1648 р. — Жовті Води, Корсунь, Пилявці (перші перемоги Хмельницького)

• 1649 р. — Зборів (битва, після якої укладено Зборівський договір)

• 1651 р. — Берестечко (найбільша поразка козаків)

• 1652 р. — Батіг (перемога козаків після Берестечка)

• 1653 р. — Жванецька облога (зрада кримського хана змусила Хмельницького шукати союзу з Москвою)

Розгляньмо п’ять типових завдань НМТ з історії козацької доби — по одному на кожен формат тесту. Кожне завдання розв’язане покроково.

Приклад 1. «3 з 7» — діяльність І. Мазепи

Завдання: «Які три твердження з перелічених стосуються діяльності гетьмана І. Мазепи?»

• 1) Укладення Коломацьких статей

• 2) Організація Чигиринських походів

• 3) Союз зі шведським королем Карлом XII

• 4) Укладення Конотопських статей

• 5) Будівництво храмів у стилі козацького бароко

• 6) Укладення «Конституції» в Бендерах

• 7) Підписання Гадяцького договору

Розв’язання. Відкидаємо все, що не стосується Мазепи. Чигиринські походи (2) і Конотопські статті (4) — це І. Самойлович. «Конституція» в Бендерах (6) — П. Орлик. Гадяцький договір (7) — І. Виговський. Залишаються три пункти: 1 (Коломацькі статті — Мазепа), 3 (союз із Карлом XII — Мазепа), 5 (козацьке бароко — меценатство Мазепи).

Відповідь: 1, 3, 5.

Приклад 2. Відповідність «договір — умова»

Завдання: «Установи відповідність між договором (1–4) та його умовою (А–Д).»

Розв’язання. Зборівський договір (1649) мав реєстр 40 тис. і три воєводства — це В. Білоцерківський (1651) — реєстр 20 тис. і лише Київське воєводство — це А. Андрусівське перемир’я (1667) — поділ по Дніпру — це Б. «Вічний мир» (1686) — остаточне закріплення Києва й Запорожжя за Москвою — це Г. Варіант Д (Велике князівство Руське) — зайвий, це умова Гадяцького договору 1658 р.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

Приклад 3. Послідовність подій

Завдання: «Розташуй події в хронологічній послідовності.»

• А Остаточна ліквідація Запорозької Січі

• Б Андрусівське перемир’я

• В Полтавська битва

• Г Остаточна ліквідація гетьманства

Розв’язання. Прив’язуємо кожну подію до опорного ряду. Андрусівське перемир’я — 1667 р. Полтавська битва — 1709 р. Ліквідація гетьманства — 1764 р. Ліквідація Січі — 1775 р. Отже, правильний порядок: Б → В → Г → А.

Відповідь: Б, В, Г, А.

Приклад 4. «1 з 4» — уривок джерела

Завдання: «Прочитай уривок. Про яку подію йдеться?»

«Полки зганяли людей з того боку Дніпра на цей, а правобережні міста й села лишалися пусті.»

• А Коліївщина

• Б «Великий згін» 1679 р.

• В Укладення «Вічного миру» 1686 р.

• Г Поділ Гетьманщини по Дніпру 1667 р.

Розв’язання. Ключові слова: «зганяли людей з того боку Дніпра на цей», «правобережні міста й села лишалися пусті». Це опис примусового переселення населення Правобережжя на Лівобережжя — «Великого згону» 1679 р., організованого гетьманом І. Самойловичем. Коліївщина (А) — повстання 1768 р. на Правобережжі, там не «зганяли», а повставали. «Вічний мир» (В) — дипломатична угода, не пов’язана з переселенням. Поділ 1667 р. (Г) — Андрусівське перемир’я, яке встановило кордон, але не передбачало примусового переселення.

Відповідь: Б.

Приклад 5. Відповідність «рік — подія»

Завдання: «Установи відповідність між роком (1–4) та подією (А–Д).»

Розв’язання. 1596 р. — Берестейська церковна унія (В). 1621 р. — Хотинська битва (А). 1654 р. — Переяславська рада (Г). 1686 р. — «Вічний мир» (Б). Варіант Д (Люблінська унія 1569 р.) — зайвий.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Б.

• Плутати реєстри: Зборів — 40 тис., Біла Церква — 20 тис., «Березневі статті» — 60 тис., Гадяч — 30 тис. козаків і 10 тис. найманців. Запам’ятай: що більша перемога, то більший реєстр. Після поразки (Берестечко) реєстр зменшували.

• Плутати Андрусівське перемир’я (1667, поділ по Дніпру, Київ Москві тимчасово) і «Вічний мир» (1686, Київ і Запорожжя остаточно Москві). Ключове слово: «перемир’я» — тимчасове, «вічний» — остаточне.

• Приписувати Мазепі «Великий згін» чи Чигиринські походи — це доба Самойловича. Якщо в завданні згадано примусове переселення правобережців або оборону Чигирина, це Самойлович, а не Мазепа.

• Плутати 1764 р. (ліквідація гетьманства) і 1775 р. (ліквідація Січі). 1764 — зникла посада гетьмана, 1775 — зникла Запорозька Січ як військово-адміністративна одиниця.

• Плутати Конотопську битву (1659, І. Виговський) і Конотопські статті (1672, І. Самойлович). Битва — це бій під Конотопом, статті — це договір гетьмана з Москвою.

• Вважати «Конституцію» Орлика чинним законом Гетьманщини. Її укладено в еміграції, у Бендерах (1710), і вона ніколи не діяла на території Гетьманщини. Це програмний документ, а не чинне законодавство.

У демонстраційному варіанті НМТ-2026 теми 6–11 дають 7 завдань з 30. Ось їхній розподіл:

• № 4 — картосхема (тема 6, українські землі в Речі Посполитій)

• № 5 — уривок джерела (тема 8, Хмельниччина)

• № 6 — фото пам’ятки (тема 10, козацьке бароко)

• № 7 — зображення газет (тема 10, Гетьманщина XVIII ст.)

• № 8 — тема 11 (ліквідація Гетьманщини)

• № 21 — «рік ↔ подія» (теми 10, 11)

• № 28 — «3 з 7» (тема 8, соціально-економічні зміни)

Обсяг програми тем 6–11

Програма цих тем містить 34 дати (5 + 5 + 7 + 6 + 5 + 6), 26 пам’яток (теми 6, 7, 10, 11; у темах 8 і 9 пам’яток немає), а картосхеми є в усіх шести темах. Це означає, що на НМТ тобі можуть запропонувати карту будь-якого з цих періодів.

Персоналії для візуального розпізнавання

У програмі НМТ підкреслено персоналії, які треба впізнавати за портретами. Для тем 6–11 це:

• В.-К. Острозький

• П. Конашевич-Сагайдачний

• П. Могила

• Б. Хмельницький

• П. Дорошенко

• І. Мазепа

• К. Розумовський

• Г. Сковорода

Стратегія виконання

Для завдань на договори: звертай увагу на число реєстру й сторону договору (Річ Посполита чи Московська держава). Якщо реєстр 40 тис. — це Зборів, 20 тис. — Біла Церква, 60 тис. — «Березневі статті». Для послідовностей використовуй опорний ряд: 1569 — 1596 — 1621 — 1648 — 1654 — 1667 — 1709 — 1775. Прив’язуй незнайому подію до найближчої опорної дати.

• Теми 6–11 — 7 завдань у демо 2026, найбільше серед періодів.

• Реєстри: 40 тис. (Зборів) — 20 тис. (Біла Церква) — 60 тис. («Березневі статті»).

• 1667 — поділ по Дніпру; 1686 — Київ і Запорожжя остаточно Москві.

• Виговський — Гадяч, Многогрішний — Глухів, Самойлович — Конотоп (1672), Мазепа — Коломак, Апостол — «Рішительні пункти».

• 1764 — кінець гетьманства, 1775 — кінець Січі, 1783 — кріпацтво на Лівобережжі.

• Опорний ряд: 1569 — 1596 — 1621 — 1648 — 1654 — 1667 — 1709 — 1775.