«Просвіта» і Наукове товариство імені Шевченка
~15 хв · 9 розділів · 8 тестових запитань
Частина кар’єрної траєкторії НМТ 2027: 3 обов’язкові + фізика.
Пояснюєш мету й діяльність товариства «Просвіта» (1868) і Наукового товариства імені Шевченка (1892), роль Михайла Грушевського та значення видань «Правда», «Діло» й «Записки НТШ».
8 грудня 1868 року у Львові група галицьких народовців заснувала товариство «Просвіта». Першим головою обрали композитора й педагога Анатоля Вахнянина. Назва «Просвіта» символізувала головну мету — поширення освіти й національної свідомості серед українського населення Галичини, передусім серед селян.
У другій половині XIX ст. галицьке село було малописьменним. Більшість селян не вміли читати, а тих книжок, що існували, бракувало. «Просвіта» взялася змінювати це: видавала популярні книжки, календарі, букварі, твори Тараса Шевченка та Івана Франка. Книжки друкували простою, зрозумілою мовою й поширювали через мережу філій і сільських читалень.
Читальні — осередки просвіти на селі
Читальня — це сільський осередок «Просвіти», де зберігалася бібліотека. Селяни приходили туди читати газети, слухати лекції, дивитися вистави, співати в хорі. Читальні ставали центрами громадського життя: у них обговорювали господарські справи, святкували національні свята, влаштовували вечорниці. Напередодні Першої світової війни в Галичині діяло майже 3 тисячі читалень — це означало, що «Просвіта» охопила своєю діяльністю більшість українських сіл краю.
Господарська праця
«Просвіта» не обмежувалася книжками. Вона організовувала курси для селян, де навчали раціонального господарювання, городництва, бджільництва. Товариство підтримувало створення кооперативів — спільних крамниць, молочарень, ощадно-позичкових кас. Окремою ділянкою була боротьба з пияцтвом: «Просвіта» заохочувала створювати товариства тверезості, де селяни давали обіцянку не вживати алкоголю. Усі ці заходи мали одну мету — підняти освітній і матеріальний рівень українського селянства, а через нього — зміцнити національну свідомість.
«Просвіта» стала взірцем для подібних товариств на інших українських землях. Її досвід пізніше використали на Наддніпрянщині, а в XX ст. — у діаспорі.
Створіть безкоштовний акаунт, щоб зробити це. Читання лишається відкритим для всіх.
1873 року у Львові постало Літературне товариство імені Шевченка. Його заснували коштом наддніпрянських українців — Єлизавети Милорадович (яка пожертвувала значну суму), Олександра Кониського, Дмитра Пильчикова — разом із галицькими народовцями. Мета товариства була практичною: видавати українські книжки, друк яких у Російській імперії обмежив Валуєвський циркуляр 1863 року; після Емського указу 1876 року роль львівських видань іще зросла. Товариство придбало власну друкарню й почало друкувати українську літературу, яку неможливо було надрукувати на Наддніпрянщині.
Чому товариство назвали саме іменем Шевченка? Ім'я Тараса Шевченка — символ єдності українців по обидва боки кордону. Для наддніпрянців, які фінансували товариство, і для галичан, які його організовували, Шевченко був постаттю, що об'єднувала всіх українців незалежно від імперії, під владою якої вони жили.
Перетворення на Наукове товариство імені Шевченка (1892)
1892 року Літературне товариство імені Шевченка реорганізували в Наукове товариство імені Шевченка (НТШ). Відтоді воно стало не просто видавничим, а науковим центром. НТШ поділялося на три секції: історико-філософську, філологічну й математично-природописно-лікарську. Кожна секція займалася дослідженнями у своїй галузі, публікувала праці, влаштовувала засідання.
Того ж 1892 року почали виходити «Записки Наукового товариства імені Шевченка» — перше українське наукове періодичне видання. У «Записках» друкували статті з історії, філології, етнографії, археології. Саме завдяки НТШ українська наука отримала власну трибуну, якої не мала в жодній з імперій.
Створіть безкоштовний акаунт, щоб зробити це. Читання лишається відкритим для всіх.
1894 року з Києва до Львова переїхав молодий історик Михайло Грушевський — учень Володимира Антоновича. Він очолив кафедру історії у Львівському університеті. Це стало можливим завдяки підтримці галицьких народовців, які хотіли мати власного історика європейського рівня.
У 1897–1913 роках Михайло Грушевський був головою НТШ. Цей період став «золотою добою» товариства. Грушевський залучив до співпраці вчених з обох частин України — і галицьких, і наддніпрянських. За його головування вийшло понад сто томів «Записок НТШ». Було створено бібліотеку й музей товариства. У НТШ працювали Іван Франко (філологічна секція), Володимир Гнатюк (етнограф), Федір Вовк (антрополог).
Неофіційна академія наук
НТШ часто називають неофіційною академією наук. Чому? Товариство об'єднувало провідних українських учених, з 1899 року мало інститут дійсних членів (що нагадувало академіків), видавало наукові праці, мало власну бібліотеку й музей. Однак НТШ не мало державного статусу академії — воно залишалося громадським товариством. Справжню Українську академію наук заснували лише 1918 року в Києві, і саме НТШ стало її прообразом.
«Історія України-Руси» та «Літературно-науковий вісник»
1898 року побачив світ перший том «Історії України-Руси» Михайла Грушевського — фундаментальної праці, яка охопила історію українського народу від найдавніших часів. Того ж року почав виходити журнал «Літературно-науковий вісник» (ЛНВ), заснований Грушевським разом з Іваном Франком і Володимиром Гнатюком. ЛНВ став провідним українським літературно-науковим часописом, де друкувалися як художні твори, так і наукові статті.
Створіть безкоштовний акаунт, щоб зробити це. Читання лишається відкритим для всіх.
У другій половині XIX ст. українські народовці створили кілька важливих періодичних видань, які стали голосом національного руху. Найвідоміші з них — «Правда», «Діло» та «Записки НТШ». Кожне з них мало свій тип, свою аудиторію й свою історію.
«Правда» (1867)
Літературно-політичний журнал «Правда» почав виходити у Львові 1867 року. Він став спільною трибуною для галицьких і наддніпрянських авторів. На його сторінках друкувалися Пантелеймон Куліш, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Олександр Кониський, Михайло Драгоманов. Журнал пропагував українську літературу, мову, історію — у час, коли в Російській імперії це було під забороною.
«Діло» (1880)
Газета «Діло» заснована 1880 року у Львові Володимиром Барвінським. Спочатку виходила двічі на тиждень, з 1883 року — тричі, а з 1888 року стала першою українською щоденною газетою. «Діло» висвітлювало політичні, економічні й культурні події, формувало громадську думку українців Галичини. Газета виходила (з перервами, зокрема під час Першої світової війни) до вересня 1939 року, коли її закрила радянська влада.
«Записки НТШ» (1892)
Наукове видання «Записки Наукового товариства імені Шевченка» почало виходити 1892 року. За головування Михайла Грушевського воно стало провідним українським науковим часописом. Тематика охоплювала історію, філологію, етнографію, археологію. «Записки» засвідчили, що українська наука існує й розвивається на європейському рівні.
Опорний ряд теми 16
Для НМТ важливо запам'ятати хронологічний ряд подій теми 16: 1868 рік — заснування «Просвіти»; 1873 рік — заснування Товариства імені Шевченка; 1890 рік — утворення Русько-української радикальної партії; 1899 рік — утворення Української національно-демократичної партії (УНДП) та Української соціал-демократичної партії (УСДП). Ці дати можуть трапитися в завданнях на послідовність, зокрема разом із подіями інших тем.
Створіть безкоштовний акаунт, щоб зробити це. Читання лишається відкритим для всіх.
Приклад 1. Послідовність подій
Завдання: Розташуй події в хронологічній послідовності.
А заснування Товариства імені Шевченка
Б утворення Української національно-демократичної партії
В заснування «Просвіти»
Г утворення Русько-української радикальної партії
Розв'язання: Визначаємо дати кожної події. «Просвіта» — 1868 рік. Товариство імені Шевченка — 1873 рік. Русько-українська радикальна партія — 1890 рік. Українська національно-демократична партія — 1899 рік. Отже, правильна послідовність: В → А → Г → Б.
Відповідь: В — А — Г — Б.
Чому інші варіанти неправильні? Якщо поставити А перед В, то вийде, що Товариство імені Шевченка (1873) засноване раніше за «Просвіту» (1868) — це хронологічна помилка. Якщо поставити Б раніше за Г, то УНДП (1899) опиниться перед РУРП (1890) — теж неправильно.
Приклад 2. Відповідність «організація (видання) — діяльність»
Завдання: Установи відповідність між організацією / виданням і напрямом її діяльності.
1 «Просвіта»2 Наукове товариство імені Шевченка3 «Діло»4 «Правда»
А видання першої української щоденної газетиБ сільські читальні й популярні книжкиВ наукові дослідження й «Записки»Г журнал для авторів з обох частин УкраїниД видання газети «Терджиман»
Розв'язання: «Просвіта» (1) відома сільськими читальнями й популярними книжками — це Б. НТШ (2) — наукові дослідження й «Записки» — це В. «Діло» (3) — перша українська щоденна газета — це А. «Правда» (4) — журнал, що об'єднував галицьких і наддніпрянських авторів — це Г. Варіант Д (газета «Терджиман») — зайвий, це кримськотатарське видання.
Відповідь: 1 — Б, 2 — В, 3 — А, 4 — Г.
Приклад 3. Вибір однієї відповіді
Завдання: Хто очолював Наукове товариство імені Шевченка у 1897–1913 роках?
А Анатоль Вахнянин
Б Михайло Драгоманов
В Михайло Грушевський
Г Юліан Бачинський
Розв'язання: Михайло Грушевський був головою НТШ з 1897 до 1913 року. Анатоль Вахнянин був першим головою «Просвіти» (1868), а не НТШ. Михайло Драгоманов помер 1895 року, до того, як Грушевський очолив НТШ. Юліан Бачинський — діяч радикальної партії, автор праці «Україна irredenta», але не голова НТШ.
Відповідь: В (Михайло Грушевський).
Приклад 4. Послідовність видань
Завдання: Розташуй українські видання в хронологічній послідовності їхньої появи.
А «Діло»
Б «Правда»
В «Записки НТШ»
Г «Літературно-науковий вісник»
Розв'язання: «Правда» почала виходити 1867 року. «Діло» — 1880 року. «Записки НТШ» — 1892 року. «Літературно-науковий вісник» — 1898 року. Отже, правильна послідовність: Б → А → В → Г.
Відповідь: Б — А — В — Г.
Поширена помилка — поставити «Діло» (1880) перед «Правдою» (1867). Запам'ятай: «Правда» старша на 13 років.
Створіть безкоштовний акаунт, щоб зробити це. Читання лишається відкритим для всіх.
Плутати 1868 («Просвіта») і 1873 (Товариство імені Шевченка). Запам'ятай: «Просвіта» — перша, 1868; Товариство імені Шевченка — на п'ять років пізніше.
Вважати, що НТШ засновано 1873 року. Насправді 1873 року виникло Літературне товариство імені Шевченка, а науковим воно стало лише 1892 року.
Вважати НТШ державною академією наук. НТШ — громадське товариство, яке називають неофіційною академією, але державного статусу воно не мало.
Вважати, що «Просвіту» заснували москвофіли. Її заснували народовці — прихильники української національної ідеї.
Пов'язувати заснування «Просвіти» 1868 року з Києвом. «Просвіта» постала у Львові, а не в Києві.
Плутати «Правду» (журнал, 1867) з «Ділом» (газета, 1880). «Правда» — літературно-політичний журнал, «Діло» — щоденна газета.
Створіть безкоштовний акаунт, щоб зробити це. Читання лишається відкритим для всіх.
Матеріал цього розділу входить до теми 16 програми НМТ з історії України. Дві з чотирьох дат теми 16 — 1868 рік («Просвіта») і 1873 рік (Літературне товариство імені Шевченка, з 1892 року — НТШ). Також до змісту теми входять видання «Правда», «Діло», «Записки НТШ» і діяльність «Просвіти».
На НМТ ці знання можуть перевіряти в таких формах завдань:
Послідовність (завдання 25–27): потрібно розташувати 4 події в хронологічному порядку. Максимум — 3 бали за весь правильний ряд, 2 бали — якщо правильно визначені лише перша й остання події, 1 бал — якщо правильно визначена лише одна з них.
Відповідність (завдання 21–24): потрібно утворити 4 логічні пари, одна буква зайва. Кожна правильна пара дає 1 бал, максимум — 4 бали.
У демоваріанті НМТ 2026 року окремого завдання, присвяченого лише темі 16, немає. Усі три завдання на послідовність у тому варіанті побудовано на уривках джерел або плакатах і охоплюють матеріал 2–4 тем одночасно. Тому важливо знати дати й події не ізольовано, а в контексті всього курсу.
Створіть безкоштовний акаунт, щоб зробити це. Читання лишається відкритим для всіх.
Чому «Просвіта» відкривала читальні саме в селах?
Тому що в Галичині другої половини XIX ст. селяни становили переважну більшість українського населення. Саме село було головним середовищем, де зберігалася українська мова й традиції, але водночас рівень письменності там був найнижчим. Читальні давали селянам доступ до української книжки, газети, театру, хору — усе це формувало національну свідомість і піднімало освітній рівень.
Навіщо наддніпрянці давали гроші на товариство у Львові?
У Російській імперії Валуєвський циркуляр 1863 року заборонив більшість українських видань, а Емський указ 1876 року майже повністю заборонив українське друковане слово. Наддніпрянці — заможні українці, такі як Єлизавета Милорадович, Олександр Кониський, Дмитро Пильчиков — фінансували Літературне товариство імені Шевченка у Львові, щоб там можна було легально друкувати українські книжки й переправляти їх на Наддніпрянщину. Львів був «вікном у Європу» для української культури.
Чому НТШ називають неофіційною академією наук?
НТШ об'єднувало провідних українських учених, мало три наукові секції, видавало «Записки НТШ», мало бібліотеку й музей, з 1899 року — інститут дійсних членів (аналог академіків). Усе це робило його схожим на академію наук. Однак НТШ не мало державного статусу — воно залишалося громадською організацією. Тому його називають неофіційною академією наук.
Чому М. Грушевський переїхав із Києва до Львова?
У Російській імперії українська історія не мала окремої кафедри в університетах, а сам Грушевський зазнавав тиску через свої проукраїнські погляди. У Львівському університеті, завдяки підтримці галицьких народовців, він отримав кафедру історії (1894). Австрійська влада була ліберальнішою, і Грушевський міг вільно досліджувати українську історію, видавати праці, очолити НТШ.
Як запам'ятати ряд 1868 — 1873 — 1890 — 1899?
Спробуй зв'язати дати з подіями через логіку: спочатку народовці створюють освітнє товариство «Просвіта» (1868). Потім — літературне товариство для видання книжок (1873). Далі — перша політична партія — радикальна (1890). І нарешті — національно-демократична й соціал-демократична партії (1899). Інтервали між датами: 5 років (1868→1873), потім 17 років (1873→1890), потім 9 років (1890→1899). Можна вивчити як риму: 68 — «Просвіта», 73 — Шевченка, 90 — радикали, 99 — націонал-демократи.
Створіть безкоштовний акаунт, щоб зробити це. Читання лишається відкритим для всіх.
1868 — заснування «Просвіти» у Львові (перший голова А. Вахнянин). Мета: освіта селян через читальні, популярні книжки, календарі, букварі.
1873 — заснування Літературного товариства імені Шевченка коштом наддніпрянців (Є. Милорадович, О. Кониський, Д. Пильчиков). 1892 — перетворення на Наукове товариство імені Шевченка (НТШ).
1897–1913 — Михайло Грушевський голова НТШ. НТШ називають неофіційною академією наук — об'єднувало вчених, мало секції, бібліотеку, музей, дійсних членів, але не мало державного статусу.
Видання: «Правда» (1867, літературно-політичний журнал), «Діло» (1880, з 1888 — перша українська щоденна газета), «Записки НТШ» (1892, наукове видання).
Опорний ряд теми 16: 1868 («Просвіта») — 1873 (Товариство імені Шевченка) — 1890 (РУРП) — 1899 (УНДП та УСДП).
Створіть безкоштовний акаунт, щоб зробити це. Читання лишається відкритим для всіх.
Перевірте себе на цьому юніті
Спробуйте ці 4 запитання — оберіть відповідь, щоб побачити, чи ви праві й чому. Приєднайтеся, щоб пройти повний тест юніту, який іде в глибину по цьому юніту.
1. Коли Літературне товариство імені Шевченка перетворили на Наукове товариство імені Шевченка (НТШ)?
2. У якому році у Львові заснували товариство «Просвіта»?
3. Яке з названих видань було першою українською щоденною газетою?
4. Хто очолював Наукове товариство імені Шевченка в 1897–1913 рр.?
Це лише дрібка самоперевірки — повний тест юніту йде в глибину й використовує всі 8 запитань цього юніта і точно визначає, що вивчати.
Приєднатися, щоб пройти тест