Політична роздробленість Русі-України

Політична роздробленість — це поділ колись єдиної держави на окремі князівства-землі, правителі яких визнають лише формальну зверхність Києва. На Русі цей період тривав від смерті Мстислава Великого (1132) до монгольської навали (1240). Чому ж Русь, яка за Володимира Мономаха та Мстислава Великого знову об'єдналася, розпалася на півтора десятка земель?

Господарські причини

Основою господарства Русі було натуральне господарство: кожна земля виробляла все необхідне для себе — хліб, одяг, зброю, знаряддя. Торгівля мала другорядне значення, тому князівства не потребували тісних економічних зв'язків між собою. Водночас зростало вотчинне землеволодіння бояр і князів: бояри дедалі більше дбали про власні маєтки, а не про загальнодержавні справи. Місцеві міста (Чернігів, Галич, Володимир, Переяслав) розвивали власні ремесла й торгівлю, що робило їх самостійними економічними центрами.

Політичні причини

Рід Рюриковичів надзвичайно розрісся. Якщо в X–XI ст. на Русі було кілька князів, то в XII ст. їх стало кілька десятків. Кожен хотів мати власний стіл. Відсутність чіткого порядку престолонаступлення породжувала постійні усобиці. Любецький з'їзд 1097 р. закріпив вотчинний принцип: «кождо да держить отчину свою». Це означало, що землі переходять у спадок від батька до сина, а не до старшого в роді. На практиці принцип старійшинства (київський стіл мав діставатися найстаршому Рюриковичу) стикався з вотчинним, що щоразу спричиняло конфлікти. Місцеве боярство теж прагнуло мати власного князя, який би захищав інтереси саме їхньої землі.

Зовнішні причини

Шлях «із варяг у греки», який століттями живив Київ, занепадав. Хрестові походи (1096–1270) змістили основні торговельні маршрути до Середземномор'я. Половецька загроза на Дніпрі ускладнювала плавання купецьких караванів. Крім того, 1204 р. хрестоносці захопили Константинополь — Візантія, головний торговельний партнер Русі, ослабла. Київ утрачав роль посередника в міжнародній торгівлі.

Погляд істориків

Більшість сучасних істориків вважають політичну роздробленість закономірним етапом розвитку середньовічних держав Європи. Подібні процеси відбувалися у Франції, Німеччині, Польщі. Частина дослідників навіть уважає Русь XII ст. не «роздробленою державою», а федерацією земель під спільною владою роду Рюриковичів: спільна династія, спільна віра, спільна мова й «Руська правда» об'єднували князівства більше, ніж роз'єднували.

На українських землях у добу роздробленості сформувалося шість основних князівств. Кожне мало свій центр, династичну гілку Рюриковичів і власні політичні інтереси. Розгляньмо їх у таблиці.

Ярослав Осмомисл (1153–1187) був одним із наймогутніших князів свого часу. «Слово о полку Ігоревім» уславлює його за силу війська: «Галицький Осмомисле Ярославе! Високо сидиши на своєму златокованому столі, підпер гори угорські своїми залізними полками». Його влада сягала від Карпат до гирла Дунаю.

Як читати картосхему князівств XII ст.

На картосхемі НМТ тобі треба впізнати князівства за їхнім розташуванням:

• Київське й Переяславське — середнє Подніпров'я, обабіч Дніпра

• Чернігівське й Новгород-Сіверське — Лівобережжя, басейни Десни та Сейму

• Галицьке — Прикарпаття й Подністров'я (найзахідніше)

• Волинське — басейн Західного Бугу, між Галицьким і Київським

На картосхемі також можуть бути позначені князівства поза українськими землями. Їх варто знати, щоб не сплутати:

Київ залишався символом старійшинства в роді Рюриковичів. Князювати в Києві означало бути «старшим» серед князів. Тому за київський стіл постійно змагалися Мономаховичі, Ольговичі, суздальські й смоленські князі. Князі на київському престолі змінювалися мало не щороку.

1169 рік — розграбування Києва

1169 року військо володимиро-суздальського князя Андрія Боголюбського (сина Юрія Долгорукого) здобуло й жорстоко пограбувало Київ. Уперше в історії Київ був узятий «на щит» не зовнішнім ворогом, а руським князем. Андрій Боголюбський, однак, не став київським князем — він посадив у Києві свого молодшого брата, а сам повернувся до Володимира-на-Клязьмі. Це стало символічним свідченням того, що центр політичної сили змістився на північний схід.

Запам'ятай: Андрій Боголюбський пограбував Київ 1169 р., але сам у ньому не княжив. Він лише посадив на київський стіл свого брата. Це відрізняє 1169 р. від 1240 р., коли Київ захопили монголи.

1203 рік — нове розорення

1203 р. Київ знову зазнав спустошення — цього разу від князя Рюрика Ростиславича, який разом із половцями вдерся до міста. Половці пограбували Софійський собор, Десятинну церкву й монастирі. Київ дедалі більше втрачав роль політичного центру, хоча залишався церковним осередком — у ньому перебувала митрополича кафедра.

1185 рік — похід Ігоря Святославича

1185 року новгород-сіверський князь Ігор Святославич вирішив здійснити самостійний похід на половців хана Кончака. Він не заручився підтримкою інших князів — ні київського, ні чернігівського, ні переяславського. Спочатку руське військо перемогло передовий загін половців, але в головній битві на річці Каялі зазнало нищівної поразки. Ігоря взяли в полон, з якого він згодом утік. Цей похід став сюжетом геніального «Слова о полку Ігоревім» — пам'ятки давньоруської літератури, яку ти вивчатимеш окремо.

1187 рік — перша писемна згадка назви «Україна»

1187 року в Київському літописі (у складі Іпатіївського літопису) вперше в писемних джерелах з'являється назва «Україна». Літопис оповідає про смерть переяславського князя Володимира Глібовича, який мужньо боронив землю від половців: «За ним же Україна багато постогнала». У цьому контексті «Україною» названо Переяславщину — прикордонну землю Русі, адже слово «україна» тоді означало «окраїна», «прикордоння». Згодом назва поширилася на інші землі, а з XVIII–XIX ст. стала назвою всієї країни.

1187 рік у програмі НМТ має подвійне значення: це і перша писемна згадка назви «Україна», і дата створення «Слова о полку Ігоревім». Обидва факти пов'язані з цією добою.

Політична роздробленість мала як негативні, так і позитивні наслідки. Історики оцінюють цю добу неоднозначно.

Негативні наслідки

• Послаблення оборони перед кочовиками: половці безперешкодно грабували прикордонні землі, адже князі не могли об'єднати війська

• Постійні усобиці: князі воювали між собою, руйнували міста й села, залучали половців як союзників

• Втрата Києвом реальної влади над землями: київський князь був лише першим серед рівних

• Неспроможність об'єднатися перед монгольською навалою 1237–1240 рр.: кожне князівство боронилося самостійно й зазнало поразки

Позитивні наслідки

• Зростання місцевих центрів: Галич, Чернігів, Володимир стали справжніми столицями з власним політичним життям

• Розвиток ремесел і торгівлі в князівствах: кожен центр заохочував місцевих майстрів

• Регіональні літописи: окрім київського, виникли галицько-волинський, чернігівський, переяславський літописні осередки

• Архітектурні й мистецькі школи: Чернігів (Борисоглібський собор), Галич (Успенський собор) — кожне князівство будувало власні храми

Перспектива об'єднання

Попри роздробленість, на південно-західних землях відбувався й зворотний процес: 1199 р. волинський князь Роман Мстиславич об'єднав Галичину й Волинь в одне Галицько-Волинське князівство. Це об'єднання продовжило традицію Русі на українських землях — але про це ти дізнаєшся в наступному курсі.

Розгляньмо типові завдання НМТ на цю тему. Кожен приклад показує, як застосовувати знання на практиці.

Приклад 1. «3 з 7» — наслідки роздробленості

Які три наслідки мала політична роздробленість Русі?

Крок 1. Пригадай, що наслідки — це те, що сталося після 1132 р. внаслідок роздробленості. Відкинь те, що відбувалося до неї або взагалі не пов'язане.

Крок 2. Обери правильні варіанти:

• Послаблення оборони перед кочовиками — так, через роз'єднаність князі не могли спільно боротися з половцями

• Розвиток місцевих центрів і регіональних літописів — так, кожне князівство розвивало власну культуру

• Втрата Києвом реальної влади над землями — так, київський князь став лише першим серед рівних

Крок 3. Відкинь дистрактори:

• Запровадження християнства — відбулося 988 р., задовго до роздробленості

• Припинення усобиць — навпаки, усобиці посилилися

• Об'єднання земель під владою одного князя — роздробленість означала поділ, а не об'єднання

• Утворення Запорозької Січі — подія XVI ст., анахронізм

Приклад 2. Вибір однієї відповіді — уривок літопису

«За ним же Україна багато постогнала» — про смерть якого князя йдеться в Київському літописі? Визнач рік, під яким уперше згадано назву «Україна».

Крок 1. У тексті прямо сказано: «Україна багато постогнала». Це перша писемна згадка назви «Україна».

Крок 2. Пригадай: перша згадка «України» в літописі датується 1187 роком і пов'язана зі смертю переяславського князя Володимира Глібовича.

Відповідь: 1187 р., князь Володимир Глібович Переяславський.

Чому інші варіанти хибні:

• 1113 р. — початок княжіння Володимира Мономаха в Києві

• 1169 р. — розграбування Києва Андрієм Боголюбським

• 1240 р. — захоплення Києва монголами

Приклад 3. Вибір однієї відповіді — картосхема

На картосхемі позначено князівство, розташоване на Дністрі й у Прикарпатті, з центром у Галичі. Назви це князівство.

Крок 1. Центр — Галич на Дністрі. Це однозначно вказує на Галицьке князівство.

Крок 2. Перевір решту:

• Волинське — центр Володимир, басейн Західного Бугу

• Чернігівське — центр Чернігів, Лівобережжя Десни

• Переяславське — центр Переяслав, середнє Подніпров'я

Відповідь: Галицьке князівство.

Приклад 4. «3 з 7» — причини роздробленості

Які три чинники спричинили політичну роздробленість Русі?

Крок 1. Причини — це те, що склалося до 1132 р. й уможливило роздробленість. Відкинь події, що сталися пізніше.

Крок 2. Обери правильні:

• Зростання вотчинного землеволодіння — бояри й князі дбали про власні маєтки, а не про державу

• Відсутність чіткого порядку престолонаступлення — принцип старійшинства суперечив вотчинному

• Занепад шляху «із варяг у греки» — Київ утратив роль торговельного центру

Крок 3. Відкинь дистрактори:

• Монгольська навала — сталася 1237–1240 рр., це наслідок, а не причина

• Кревська унія — 1385 р., подія литовсько-польської доби

• Хрещення Русі — 988 р., навпаки, зміцнило державу

• Розгром печенігів — 1036 р., зміцнив Русь за Ярослава Мудрого

• Вважати роздробленість миттєвим розпадом держави 1132 р. Насправді спільна династія, віра, мова й «Руська правда» зберігалися. Київ лишався символом старійшинства, хоч і втратив реальну владу.

• Плутати 1169 р. (розграбування Києва Андрієм Боголюбським) з 1240 р. (захоплення Києва монголами). 1169 — руський князь, 1240 — монгольська навала.

• Вважати Андрія Боголюбського київським князем. Він пограбував Київ, але сам у ньому не сів — посадив молодшого брата.

• Приписувати першу згадку назви «Україна» «Слову о полку Ігоревім». Вона — у Київському літописі під 1187 р. «Слово» — літературний твір, а не літопис.

• Плутати Новгород-Сіверський (Чернігово-Сіверщина, князь Ігор) з Новгородом Великим (Північний Захід, боярська республіка). Це різні міста.

• Називати монгольську навалу причиною роздробленості. Роздробленість настала раніше (з 1132 р.) і саме вона полегшила монгольське завоювання.

• Плутати Ярослава Осмомисла (Галицьке князівство, XII ст.) з Ярославом Мудрим (Київ, XI ст.). Осмомисл — галицький князь, Мудрий — київський.

Тема «Політична роздробленість Русі-України» входить до теми 3 програми НМТ. Ось як її перевіряють:

• 1187 р. — дата програми теми 3: «перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах, створення «Слова о полку Ігоревім»»

• Ярослав Осмомисл — персоналія теми 3

• Картосхема теми 3 містить князівства XII ст.

• «Причини роздробленості» програма прямо називає серед умінь до теми 3

Формати завдань

У демоваріанті НМТ-2026 картосхеми є в завданнях 1, 4 і 16 (теми 2, 6 і 26). Отже, уміння читати картосхему потрібне в тесті, а програма теми 3 вимагає показувати на картосхемі й князівства XII ст.

Стратегія для «3 з 7»

• Відокрем причини (чинники, що склалися до 1132 р.) від наслідків (те, що сталося після)

• Відкинь анахронізми — події з інших історичних діб (Кревська унія, Запорозька Січ)

• На одне завдання плануй 2–3 хвилини з орієнтовних 60 хвилин на весь тест

• Політична роздробленість — доба від смерті Мстислава Великого (1132) до монгольської навали (1240)

• Причини: вотчинне землеволодіння, натуральне господарство, зростання місцевих центрів, відсутність порядку престолонаступлення, занепад шляху «із варяг у греки»

• Князівства на українських землях: Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське, Переяславське, Галицьке, Волинське

• 1169 р. — розграбування Києва військом Андрія Боголюбського

• 1185 р. — похід Ігоря Святославича на половців, сюжет «Слова о полку Ігоревім»

• 1187 р. — перша писемна згадка назви «Україна» в Київському літописі (смерть Володимира Глібовича Переяславського)

• Наслідки: слабша оборона й усобиці, але й розквіт місцевих центрів і культури