Перша війна УНР з більшовицькою Росією і бій під Крутами

Перша війна більшовицької Росії з УНР розпочалася не випадково. Її причини сягають ідеології більшовизму — політичної течії, яку створила фракція Російської соціал-демократичної робітничої партії на чолі з Володимиром Леніним.

Що таке більшовизм

Більшовизм — це ідеологія й практика РСДРП(б), що ґрунтувалася на кількох ключових засадах:

• диктатура пролетаріату — влада має належати робітничому класові, але на практиці її здійснювала одна партійна верхівка;

• однопартійна влада рад — усі інші політичні партії заборонялися або знищувалися;

• знищення «класових ворогів» — фізична розправа з дворянами, буржуазією, офіцерами, інтелігенцією;

• експорт революції — більшовики вважали, що світова соціалістична революція неминуча, і намагалися поширити її на інші території, зокрема на Україну.

Формально більшовики визнавали право націй на самовизначення аж до відокремлення. Однак насправді вони прагнули втримати Україну в складі майбутньої радянської держави. Україна була надто важливим джерелом продовольства, вугілля й промислової продукції, щоб її відпустити.

Вплив більшовиків в Україні

Наприкінці 1917 р. більшовики мали значний вплив переважно в промислових містах Донбасу й Катеринослава (сучасне Дніпро). Їх підтримували робітники заводів і солдати, які втомилися від війни й повірили обіцянкам «миру, землі й хліба». Натомість українське селянство здебільшого підтримувало Українську Центральну Раду.

У грудні 1917 р. в Києві відбувся Всеукраїнський з'їзд рад. Більшовики сподівалися взяти на ньому владу, але більшість делегатів підтримала УЦР. Тоді більшовицька фракція демонстративно залишила з'їзд і переїхала до Харкова — це стало прологом до проголошення альтернативної влади.

Ультиматум Раднаркому (4/17 грудня 1917 р.)

4 грудня 1917 р. (за старим стилем; 17 грудня за новим) Раднарком Росії на чолі з В. Леніним і Л. Троцьким видав «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради». Формально маніфест визнавав УНР і право українців на самовизначення. Однак ультиматум висував чотири жорсткі вимоги до Генерального секретаріату:

• відмовитися від спроб дезорганізувати спільний фронт (зокрема відкликати українізовані частини);

• не пропускати козацькі частини з фронту на Дон (більшовики воювали з донським отаманом О. Каледіним);

• пропускати радянські війська через територію УНР для боротьби з Каледіним;

• не роззброювати радянські полки й Червону гвардію в Україні.

Термін виконання — 48 годин. У разі відмови Раднарком погрожував війною.

Генеральний секретаріат УНР відхилив ультиматум. У відповідь він висунув зустрічні умови: невтручання Росії у внутрішні справи УНР, визнання права України на самостійне формування армії та контроль над територією. Більшовики не прийняли цих умов — війна стала неминучою.

Запам'ятай: ультиматум Раднаркому — це офіційний початок першої війни більшовицької Росії з УНР. Дата: 4 (17) грудня 1917 р.

Після відмови УЦР виконати ультиматум більшовики вирішили створити альтернативний центр влади в Україні. Для цього вони скликали власний з'їзд рад у Харкові.

З'їзд рад у Харкові (11–12 / 24–25 грудня 1917 р.)

11–12 грудня 1917 р. (24–25 грудня за новим стилем) у Харкові відбувся з'їзд рад, який проголосив Україну республікою рад — «Українська Народна Республіка рад робітничих, солдатських і селянських депутатів». Учасниками з'їзду стали більшовики, що залишили київський з'їзд, разом із делегатами рад Донецько-Криворізького басейну.

Новостворений уряд отримав назву Народний секретаріат. До його складу ввійшли відомі більшовицькі діячі: Євгенія Бош, Володимир Затонський, Микола Скрипник, Юрій Коцюбинський (син відомого письменника Михайла Коцюбинського). Цей уряд вважав себе єдиною законною владою в Україні й одразу розпочав підготовку до збройного захоплення території УНР.

Наступ більшовицьких військ

Радянські війська діяли під загальним командуванням Володимира Антонова-Овсієнка. Ударну групу очолював Михайло Муравйов — колишній полковник царської армії, який перейшов на бік більшовиків. До складу цих військ входили червоногвардійці з Донбасу, матроси Балтійського флоту та солдати, що підтримали більшовиків.

У грудні 1917 – січні 1918 р. більшовики зайняли Харків, Катеринослав (сучасне Дніпро), Полтаву й рушили на Київ уздовж залізниць. Саме залізниці були головними шляхами наступу, адже війська пересувалися ешелонами.

Чому УНР не змогла дати відсіч?

Українська Центральна Рада опинилася в складному становищі. По-перше, українізовані частини колишньої російської армії швидко розпадалися через демобілізаційні настрої — солдати хотіли повернутися додому. По-друге, УЦР не довіряла ідеї постійної армії, вважаючи, що народне ополчення («народна міліція») здатне захистити республіку. По-третє, більшовики вели активну агітацію за мир і землю, що приваблювало селян і солдатів.

Оборону УНР тримали нечисленні добровольчі формування:

• Гайдамацький кіш Слобідської України під командуванням Симона Петлюри;

• Січові стрільці на чолі з Євгеном Коновальцем;

• загони Вільного козацтва.

Цих сил було недостатньо, щоб зупинити багатотисячну армію Муравйова. Однак вони могли затримати ворога, даючи час для дипломатичних переговорів.

Найвідоміший епізод першої війни УНР з більшовицькою Росією — бій під Крутами, що став символом героїзму й самопожертви української молоді.

Хід бою

29 січня 1918 р. біля залізничної станції Крути на Чернігівщині (між Бахмачем і Ніжином) відбувся бій між українськими оборонцями та наступаючими військами Михайла Муравйова. Українські сили налічували близько 400–500 осіб:

• юнкери Першої української військової (юнацької) школи імені Богдана Хмельницького;

• Перша сотня Студентського куреня — студенти й гімназисти, які добровільно стали до оборони.

Командував обороною сотник Аверкій Гончаренко. Проти них виступили кілька тисяч добре озброєних вояків Муравйова — червоногвардійці, матроси, солдати.

Оборонці кілька годин стримували наступ, завдавши противнику втрат. Коли сили вичерпалися, вони відступили ешелоном. Однак частина студентів потрапила в полон. 27 полонених юнаків більшовики розстріляли.

Вшанування пам'яті

У березні 1918 р., після повернення УЦР до Києва завдяки Берестейському миру, загиблих героїв урочисто перепоховали на Аскольдовій могилі в Києві. Церемонія стала однією з наймасовіших патріотичних акцій доби Української революції.

Значення бою під Крутами

Бій під Крутами мав як військове, так і символічне значення:

• військове — затримав наступ більшовиків на Київ на кілька днів. Це дало змогу делегації УНР продовжити переговори в Бересті, що завершилися підписанням мирного договору;

• символічне — Крути стали прикладом героїзму й самопожертви молоді в боротьбі за незалежність України. 29 січня відзначається в Україні як День пам'яті Героїв Крут.

Важливо: під Крутами воювали не регулярні війська, а юнкери (курсанти військової школи) та студенти-добровольці. Їхній подвиг — символ жертовності заради держави.

Одночасно з боєм під Крутами в самому Києві спалахнуло більшовицьке повстання, яке ще більше послабило обороноздатність УНР.

Повстання на заводі «Арсенал»

29 січня – 4 лютого 1918 р. в Києві тривало більшовицьке повстання на заводі «Арсенал». Робітники заводу, які підтримували більшовиків, захопили зброю зі складів і виступили проти Української Центральної Ради.

Повстання придушили Гайдамацький кіш Слобідської України Симона Петлюри та Січові стрільці Євгена Коновальця. Однак ця боротьба виснажила й без того нечисленні сили УНР, які водночас мали стримувати наступ Муравйова ззовні.

Артилерійський обстріл і захоплення Києва

Війська Михайла Муравйова кілька днів обстрілювали Київ з артилерії. Під час обстрілу згорів, зокрема, будинок голови УЦР Михайла Грушевського. 8 лютого 1918 р. більшовики захопили місто.

УЦР та уряд УНР відійшли до Житомира, а згодом на Волинь (Сарни). Фактично УНР втратила контроль над більшою частиною своєї території.

Масовий терор у Києві

Після захоплення Києва більшовики розгорнули масовий терор. За кілька днів розстріляли кілька тисяч людей — офіцерів, студентів, усіх, кого запідозрили в підтримці УЦР. Людей убивали навіть за українську мову чи документ, що засвідчував українство.

Цей терор підірвав довіру до більшовиків серед населення. Багато хто, хто раніше симпатизував радянській владі, після кривавих подій у Києві змінив ставлення.

Окупація України більшовицькою Росією

У лютому 1918 р. під владою більшовицької Росії опинилися Лівобережжя, Київ і більша частина Правобережжя. УНР утримувала лише частину Волині. Це була перша, але не остання спроба більшовиків захопити Україну.

Запам'ятай: 8 лютого 1918 р. — дата захоплення Києва більшовиками. УЦР евакуювалася до Житомира, а згодом на Волинь.

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему першої війни УНР з більшовицькою Росією.

Приклад 1. Послідовність подій

Завдання: Розташуй події в хронологічній послідовності.

• А — бій під Крутами

• Б — ультиматум Раднаркому Українській Центральній Раді

• В — захоплення Києва військами М. Муравйова

• Г — з'їзд рад у Харкові

Розв'язання: Спочатку згадаймо дати. Ультиматум Раднаркому — 4 (17) грудня 1917 р. З'їзд рад у Харкові — 11–12 (24–25) грудня 1917 р. Бій під Крутами — 29 січня 1918 р. Захоплення Києва — 8 лютого 1918 р.

Отже, правильна послідовність: Б → Г → А → В.

Ключ: Б — Г — А — В

Приклад 2. Вибір однієї відповіді за описом

Завдання: Про яку подію йдеться в уривку?

«Юнкери й студенти кілька годин стримували біля залізничної станції наступ загонів М. Муравйова на Київ.»

Варіанти відповіді:

• бій під Мотовилівкою

• бій під Крутами

• повстання на заводі «Арсенал»

• оборона Замостя

Розв'язання: Ключові слова — «юнкери й студенти», «залізнична станція», «загони М. Муравйова». Саме так описують бій під Крутами (січень 1918 р.). Бій під Мотовилівкою відбувся пізніше, у листопаді 1918 р., між військами Директорії та гетьмана Скоропадського. Повстання на «Арсеналі» — це збройний виступ робітників у Києві, а не бій на станції. Оборона Замостя — подія 1920 р., польсько-радянська війна.

Ключ: бій під Крутами (січень 1918 р.)

Приклад 3. Вибір однієї відповіді

Завдання: Що проголосив з'їзд рад у Харкові в грудні 1917 р.?

• незалежність УНР

• Україну республікою рад і утворення Народного секретаріату

• автономію України у складі Росії

• Українську Державу

Розв'язання: З'їзд рад у Харкові проголосив Україну республікою рад — «Українська Народна Республіка рад робітничих, солдатських і селянських депутатів» — і створив уряд — Народний секретаріат. Незалежність УНР проголосив IV Універсал (січень 1918 р.). Автономію у складі Росії проголосив I Універсал (червень 1917 р.); III Універсал (листопад 1917 р.) проголосив УНР у федеративному зв'язку з Росією. Українську Державу проголосив гетьман Павло Скоропадський у квітні 1918 р.

Ключ: Україну республікою рад і утворення Народного секретаріату

Приклад 4. Послідовність подій

Завдання: Розташуй події в хронологічній послідовності.

• А — повстання на заводі «Арсенал»

• Б — Всеукраїнський з'їзд рад у Києві, на якому більшість підтримала УЦР

• В — перепоховання героїв Крут на Аскольдовій могилі

• Г — відхід УЦР із Києва до Житомира

Розв'язання: Всеукраїнський з'їзд рад у Києві відбувся в грудні 1917 р. (Б). Повстання на «Арсеналі» — 29 січня – 4 лютого 1918 р. (А). Відхід УЦР із Києва — 8 лютого 1918 р. (Г). Перепоховання героїв Крут — березень 1918 р. (В).

Правильна послідовність: Б → А → Г → В.

Ключ: Б — А — Г — В

• Вважати, що під Крутами воювала регулярна армія УНР. Насправді це були юнкери (курсанти військової школи) й студенти-добровольці, близько 400–500 осіб. Регулярної армії в УНР на той час ще не створили.

• Датувати бій під Крутами 1919 р. чи плутати його з боями Директорії. Запам'ятай: бій під Крутами — це січень 1918 р., перша війна з більшовиками. У 1919 р. відбувалися зовсім інші події.

• Плутати з'їзд рад у Києві (грудень 1917 р., більшість підтримала УЦР) із з'їздом рад у Харкові (грудень 1917 р., проголошення радянської влади). Це два різні з'їзди з протилежними рішеннями.

• Вважати повстання на «Арсеналі» виступом проти більшовиків. Насправді це більшовицьке повстання проти УЦР. Робітники заводу підтримали більшовиків і виступили проти Центральної Ради.

• Думати, що ультиматум Раднаркому взагалі заперечував УНР. Він формально визнавав право українців на самовизначення, але ставив жорсткі вимоги під загрозою війни. Відмова виконати ці вимоги стала приводом для вторгнення.

Тема першої війни УНР з більшовицькою Росією входить до теми 21 програми НМТ з історії України. Програма окремо називає такі елементи:

• дата «січень 1918 — бій біля станції Крути»;

• поняття «більшовизм»;

• ультиматум Раднаркому;

• «Всеукраїнський з'їзд рад» у Харкові;

• перша війна більшовицької Росії з УНР;

• окупація України більшовиками.

На картосхемі можуть показати наступ більшовицьких військ на Київ у грудні 1917 – лютому 1918 р.

Формати завдань

Послідовність (завдання 25–27): 3 бали за весь правильно вибудуваний ряд, 2 бали — якщо правильно визначено першу й останню події, 1 бал — лише за одну з них. У демонстраційному варіанті НМТ 2026 р. такі завдання побудовано на уривках джерел або плакатах, тож подію треба впізнати за описом, а не за назвою.

Вибір однієї відповіді з чотирьох (завдання 1–20): 1 бал. Подію впізнаємо за учасниками (юнкери, студенти, М. Муравйов) і місцем (станція Крути).

Стратегія виконання

Побудуй помісячну стрічку «грудень 1917 — лютий 1918 р.» і запам'ятай послідовність: ультиматум → з'їзд рад у Харкові → бій під Крутами → захоплення Києва. Перевіряй першу й останню події ряду — саме вони дають частковий бал у завданнях на послідовність.

• Грудень 1917 — ультиматум Раднаркому, з'їзд рад у Харкові, початок наступу на УНР.

• Більшовизм — диктатура пролетаріату, однопартійність, експорт революції.

• Січень 1918 — бій під Крутами (юнкери й студенти проти військ М. Муравйова) і повстання на «Арсеналі».

• 8 лютого 1918 — більшовики захопили Київ; масовий терор, УЦР відійшла на Волинь.

• Головна причина поразки — відсутність боєздатної армії.