Основа слова й закінчення

Кожне слово в українській мові складається з найменших значущих частин — морфем. Морфема — це мінімальна одиниця мови, що має значення; її не можна розкласти на менші значущі складники. Основних типів морфем п'ять: корінь (несе лексичне значення), префікс (стоїть перед коренем), суфікс (стоїть після кореня), закінчення (змінна частина в кінці слова) і постфікс (стоїть після закінчення). У цьому уроці ми зосередимось на закінченні й основі.

Що таке закінчення?

Закінчення — це змінна значуща частина слова, яка виражає його граматичні значення (рід, число, відмінок, особу) та зв'язує слова в реченні. Наприклад, візьмімо слово книжка і змінімо його за відмінками:

Зверни увагу: основа книжк- залишається майже незмінною (чергування к//ц у давальному й місцевому — це історичне чергування приголосних), а змінюється саме закінчення. Те саме з дієсловами: чита-ю, чита-єш, чита-є, чита-ємо, чита-єте, чита-ють — закінчення щоразу інше, а основа чита- та сама.

Які частини мови мають закінчення?

Закінчення мають лише змінювані слова:

• іменники: стіл, стол-а, стол-у

• прикметники: зелен-ий, зелен-ого, зелен-ому

• числівники: п'ят-и, п'ят-ома

• займенники: я, мен-е, мен-і

• дієслова в особових формах: пиш-у, пиш-еш, пиш-е

• дієслова в минулому часі: чита-в, чита-л-а, чита-л-о

• дієприкметники: зроблен-ий, зроблен-ого

Як правильно виділити закінчення?

Єдина надійна техніка — змінити слово за відмінками (для іменників, прикметників, числівників, займенників) або за особами (для дієслів) і порівняти форми. Те, що змінюється, і є закінченням. Наприклад:

• вод-а → вод-и → вод-у — закінчення -а, -и, -у

• дуб-∅ → дуб-а → дуб-у — закінчення -∅ (нульове), -а, -у

• пиш-у → пиш-еш → пиш-е — закінчення -у, -еш, -е

Важливо запам'ятати: закінчення творить форму того самого слова, а не нове слово. Книжка, книжки, книжкою — це форми одного слова, а книжка і книжник — уже різні спільнокореневі слова (корінь той самий, книж-, а суфікси різні: -к- і -ник).

Важлива тема будови слова — розрізнення нульового закінчення й повної відсутності закінчення. Розберімося раз і назавжди.

Нульове закінчення (∅)

Нульове закінчення — це закінчення, яке не виражене жодним звуком (літерою), але має граматичне значення. Його позначають порожнім квадратиком — ∅. Як виявити нульове закінчення? Тільки порівнянням з іншими формами того самого слова!

Ти бачиш: у формі називного відмінка однини (стіл, кінь, ніч, учитель), у родовому відмінку множини (сіл, книжок), у присвійних прикметниках чоловічого роду (батьків, мамин) та у дієсловах минулого часу чоловічого роду (ніс, віз, ріс) закінчення є, але воно нульове.

Слова без закінчення (незмінні слова)

Існують слова, які взагалі не мають закінчення, бо вони не змінюються. Це:

• прислівники: швидко, вгорі, по-українськи — зверни увагу: -о в швидко — це суфікс, а не закінчення

• незмінювані іменники: кафе, таксі, пальто, журі, кенгуру, пюре — літера в кінці — це частина основи

• дієприслівники: читаючи, прочитавши, зробивши

• інфінітив: читати, писати, говорити — -ти — це формотворчий суфікс

• службові слова: прийменники (в, на, без), сполучники (і, а, але), частки (би, ж, не)

• вигуки: ой, агов, овва

Ключове правило: нульове закінчення ≠ відсутність закінчення. Кінь має нульове закінчення (кон-я, кон-еві), а кенгуру не має закінчення взагалі (це слово не змінюється: кенгуру — кенгуру — кенгуру). Ніколи не приписуй незмінним словам нульового закінчення!

Чи є м'який знак закінченням?

Ні. М'який знак — це літера, що позначає м'якість попереднього приголосного, а не окрема морфема. У слові учитель основа — учитель- (ь позначає м'якість л і входить до основи), закінчення нульове. У непрямих відмінках: учител-я, учител-еві — змінюється закінчення.

Основа слова — це частина змінного слова без закінчення. В основі міститься лексичне значення слова. У незмінних словах основа збігається з усім словом.

Як виділити основу?

Спершу знайди закінчення (зміни слово), потім відкинь його — те, що залишилося, і є основою:

• вод-а → основа вод-

• зелен-ий → основа зелен-

• книжк-ою → основа книжк-

• чита-ю → основа чита-

• стіл-∅ → основа стіл-

У незмінних словах основа = усе слово: швидко, кафе. Інфінітив — особлива форма: формотворчий суфікс -ти до основи не входить (читати — основа чита-).

Постфікс -ся (-сь) не входить до основи

Постфікс -ся (або -сь) — це особлива морфема, що стоїть після закінчення. Вона не належить до основи. Розберімо слово вчишся:

• Змінюємо: вчуся — вчишся — вчиться.

• Закінчення: -у, -иш, -ить.

• Основа: вч- (без закінчення й без -ся).

• Постфікс: -ся.

Схематично: вч- (основа) + -иш (закінчення) + -ся (постфікс). Ніколи не включай -ся до основи!

Інфінітивне -ти — це суфікс, а не закінчення

Одна з найпоширеніших помилок — вважати -ти в інфінітиві закінченням. Насправді -ти (або -ть у розмовному мовленні) — це формотворчий суфікс, що утворює неозначену форму дієслова. Основа інфінітива утворюється без цього суфікса:

• писа-ти — основа писа-, від неї творимо минулий час: писа-в, писа-л-а

• чита-ти — основа чита-, минулий час: чита-в, чита-л-а

• говори-ти — основа говори-, минулий час: говори-в, говори-л-а

Похідна й непохідна основа

Основа може бути:

• непохідною — складається лише з кореня: вод-а, ліс, сел-о

• похідною — містить також префікси та/або суфікси: вод-ян-ий, ліс-ник, при-сіл-к-и

Докладно про корінь, префікси й суфікси йтиметься в наступних уроках. Поки що достатньо вміти відокремлювати основу від закінчення.

Приклад 1. Нульове закінчення має слово

У якому слові є нульове закінчення?

• кінь

• кенгуру

• швидко

• читати

Розв'язання:

• кінь: змінюємо — кон-я, кон-еві, кон-ем. Закінчення з'являється, отже, у формі називного воно нульове. ✓

• кенгуру: не змінюється — кенгуру, кенгуру, кенгуру. Закінчення немає взагалі. Це незмінюваний іменник.

• швидко: прислівник, не змінюється. -о — суфікс, не закінчення.

• читати: інфінітив, -ти — формотворчий суфікс.

Відповідь: кінь. Пастка — кенгуру, у якого закінчення немає взагалі, а не нульове.

Приклад 2. Закінчення немає в жодному слові рядка

У якому рядку всі слова не мають закінчення?

• таксі, вгорі, прочитавши, радіо

• таксі, вгорі, сіл, радіо

• батьків, таксі, вгорі, прочитавши

• таксі, книжкою, вгорі, прочитавши

• сіл, батьків, таксі, вгорі

Розв'язання:

• таксі — незмінюваний іменник, закінчення немає.

• вгорі — прислівник, закінчення немає.

• прочитавши — дієприслівник, закінчення немає.

• радіо — незмінюваний іменник, закінчення немає.

Перевіримо дистрактори:

• сіл — родовий відмінок множини від село, закінчення нульове (є!)

• батьків — присвійний прикметник, закінчення нульове (пор. батьков-а)

• книжкою — орудний відмінок, закінчення -ою

Відповідь: таксі, вгорі, прочитавши, радіо. Усі інші рядки містять слово із закінченням (нульовим чи звуковим).

Приклад 3. Нульове закінчення мають усі слова рядка

У якому рядку всі слова мають нульове закінчення?

• ніч, сіл, батьків, стіл

• ніч, сіл, батьків, швидко

• ніч, сіл, кафе, стіл

• ніч, читати, батьків, стіл

• ніч, сіл, батьків, прочитавши

Розв'язання: перевіряємо кожне слово рядка А:

• ніч — змінюємо: ноч-і, нічч-ю. Закінчення є — нульове. ✓

• сіл — р. в. мн. від село: пор. сел-а, сел-ам. Закінчення нульове. ✓

• батьків — присвійний прикметник: батьков-а. Закінчення нульове. ✓

• стіл — стол-а, стол-у. Закінчення нульове. ✓

Дистрактори містять:

• швидко — прислівник, закінчення немає

• кафе — незмінюваний іменник, закінчення немає

• читати — інфінітив, -ти — суфікс

• прочитавши — дієприслівник, закінчення немає

Відповідь: ніч, сіл, батьків, стіл.

Приклад 4. Закінчення виділено правильно в слові

У якому слові правильно виділено закінчення?

• книжк-ою

• чита-ти

• швидк-о

• вчиш-ся

Розв'язання:

• книжк-ою: змінюємо — книжк-а, книжк-и, книжк-ою. -ою змінюється, отже, це закінчення. Основа книжк-. ✓

• чита-ти: -ти — формотворчий суфікс інфінітива, а не закінчення. Правильно: чита-ти, де основа чита-.

• швидк-о: прислівник не змінюється, закінчення немає. -о — суфікс. Слово не має закінчення взагалі.

• вчиш-ся: -ся — постфікс, що стоїть після закінчення. Правильний поділ: вч-иш-ся (основа вч-, закінчення -иш, постфікс -ся).

Відповідь: книжк-ою. Усі інші варіанти містять типову помилку: плутанину суфікса, постфікса або частини основи із закінченням.

Під час морфемного аналізу учні часто помиляються в розрізненні морфем. Ось шість головних пасток, яких слід уникати.

• Вважають -ти в інфінітиві закінченням. Пам'ятай: -ти (або -ть) — це формотворчий суфікс неозначеної форми. Інфінітив не змінюється ні за особами, ні за відмінками, тому він не має закінчення. Правильно: чита-ти (основа чита- + суфікс -ти).

• Вважають -ся закінченням або включають його до основи. -ся (-сь) — це постфікс, що стоїть після закінчення. У слові вчишся правильний поділ: вч-иш-ся (основа вч-, закінчення -иш, постфікс -ся). Ніколи не пиши вчиш-ся або вчишся (де -ся — частина основи).

• Приписують незмінним словам нульове закінчення. Кафе, таксі, журі, швидко, читаючи, прочитавши — ці слова не змінюються взагалі, тому в них немає й нульового закінчення. Нульове закінчення виявляють через зміну форми слова, а незмінні слова форму не змінюють.

• Не бачать нульового закінчення в родовому відмінку множини. Слова сіл (від село), книжок (від книжка), вікон (від вікно), місць (від місце) мають нульове закінчення. Перевірка: сел-ам, книжк-ам, вікн-ам, місц-ям — закінчення з'являється в давальному відмінку.

• Не бачать нульового закінчення в присвійних прикметниках. Батьків, материн, сестрин, Петрів — це присвійні прикметники чоловічого роду називного відмінка. Порівняй: батьков-а, батьков-е — закінчення з'являється, отже, у формі батьків воно нульове.

• Вважають м'який знак закінченням. У слові учитель літера ь — це позначення м'якості приголосного, а не морфема. Основа — учитель- (ь позначає м'якість л і входить до основи), закінчення нульове (пор. учител-я, учител-еві). Ніколи не відокремлюй ь, ї, є як закінчення.

Відповідно до програми НМТ з української мови, розділ 3 «Будова слова. Словотвір» охоплює «будову слова; спільнокореневі слова й форми того самого слова» й вимагає «визначати значущі частини й закінчення слова». Це означає, що на тестуванні можуть перевіряти вміння виділяти закінчення, основу, розрізняти нульове закінчення й незмінні слова.

У демоваріанті НМТ-2026 цей розділ представлено завданням 9 — на значення суфікса (значущі частини слова). Формат — вибір однієї правильної відповіді з чотирьох (А–Г), 1 бал. Однак знання закінчень потрібне не лише в завданнях на будову слова:

• завдання 17 — закінчення родового відмінка однини іменників

• завдання 18 — форма родового відмінка множини (тут потрібно відрізняти форми з нульовим закінченням від форм із -ів, -ей тощо)

Стратегія виконання

• Зміни слово за відмінками (хто? чого? кому? ким?): якщо кінець слова змінюється — це закінчення.

• Якщо слово не змінюється взагалі — закінчення немає.

• Якщо слово змінюється, але в поданій формі на кінці немає літери — це нульове закінчення (стіл∅, кінь∅).

• Перевір, чи це не інфінітив (-ти — суфікс), не дієприслівник (-чи, -вши — суфікси) і не прислівник (-о, -е — суфікси, а не закінчення).

• Якщо в слові є -ся, відкинь його — це постфікс, він стоїть після закінчення.

• Закінчення — змінна частина слова, що виражає граматичні значення (рід, число, відмінок, особу) і зв'язує слова в реченні.

• Нульове закінчення не чути, але воно є: стіл∅, кінь∅, ніч∅, сіл∅ (р. в. мн.), батьків∅ (присвійний прикметник), ніс∅ (дієслово мин. ч. ч. р.).

• Незмінні слова закінчення не мають: кафе, таксі, журі, пальто (іменники); швидко, вгорі (прислівники); читаючи, прочитавши (дієприслівники); читати (інфінітив); службові слова й вигуки.

• Основа — частина змінного слова без закінчення й без постфікса. У незмінних словах основа — усе слово.

• -ти в інфінітиві — формотворчий суфікс, а не закінчення.

• -ся (-сь) — постфікс, що стоїть після закінчення й до основи не входить.