Монгольська навала: битва на Калці й захоплення Києва

На початку XIII ст. у степах Центральної Азії постала могутня Монгольська імперія. 1206 р. на курултаї — з’їзді монгольської знаті — вождя Темучина проголосили Чингісханом, тобто «великим ханом». Він об’єднав розрізнені монгольські племена й розпочав завойовницькі походи. Армія монголів була поділена на десятки, сотні, тисячі й тумени (10 тисяч воїнів). Панувала залізна дисципліна: якщо один воїн тікав з поля бою, страчували весь десяток. В облогах монголи використовували стінобитні машини, балісти й іншу техніку, запозичену в китайських майстрів.

1222–1223 рр. загін під проводом полководців Джебе й Субедея пройшов через Кавказ і вторгся в половецькі степи. Половці зазнали тяжкої поразки. Їхній хан Котян звернувся по допомогу до свого зятя — галицького князя Мстислава Удатного: «Нашу землю сьогодні відняли, а вашу завтра візьмуть». На раді в Києві зібралися три найвпливовіші князі: Мстислав Романович Київський, Мстислав Удатний (Галицький) і Мстислав Святославич Чернігівський. Вони вирішили виступити в степ і зустріти ворога на чужій території. У поході брав участь і молодий волинський князь Данило Романович.

31 травня 1223 р. на річці Калка в Приазов’ї відбулася битва. Русько-половецьке військо було чисельним, але не мало єдиного командування. Половці першими вдарили на ворога, але не витримали натиску монголів, утекли й зім’яли руські полки. Князі діяли нарізно, кожен сам за себе. Київський князь Мстислав Романович три дні тримався в укріпленому таборі, але здався під обіцянку життя — монголи обманули його й стратили разом з іншими полоненими. Із величезного війська додому повернувся ледве десятий воїн.

Після перемоги на Калці монголи не пішли вглиб руських земель — вони повернули в степи, щоб приєднатися до головних сил Чингісхана. Руські князі, на жаль, не зробили з поразки жодних висновків: міжусобиці тривали, єдиної армії не створили, укріплень не звели. За сімнадцять років монголи повернуться — і тоді удар буде нищівним.

1235 р. на черговому курултаї монгольська знать ухвалила рішення про великий похід на захід. Очолив його Батий (Бату) — онук Чингісхана. У 1237–1238 рр. монголи розорили Рязанське й Володимиро-Суздальське князівства на північному сході Русі. Наступною ціллю стали південно-західні землі.

1239 р. монгольське військо зруйнувало Переяслав і Чернігів. Обидва міста були важливими фортецями на шляху до Києва. Після їхнього падіння шлях на столицю був відкритий.

У 1240 р. монголи підійшли до Києва. Оборону міста очолював тисяцький Дмитро, якого залишив князь Данило Романович. Монголи використовували стінобитні машини (пороки) й довбали мури вдень і вночі. 6 грудня 1240 р. Київ упав. Останні захисники загинули під руїнами Десятинної церкви, стіни якої, за літописом, завалилися під вагою людей, що рятувалися на хорах. Батий, побачивши пораненого Дмитра, помилував його за виявлену мужність.

1241 р. Батий рушив далі на захід. Він захопив Володимир, Галич та інші міста Волині й Галичини. Кременець і Данилів вистояли завдяки потужним укріпленням. Звідти монголи вторглися в Польщу та Угорщину. 1242 р. Батий повернув у степи Поволжя, дізнавшись про смерть великого хана Угедея.

Картосхема походу Батия

На картосхемі напрямки походу Батия 1239–1241 рр. позначено стрілками, що йдуть зі сходу на захід. Маршрут такий: з Поволжя через Переяслав і Чернігів (1239) → Київ (1240) → далі на Волинь і Галичину (Володимир, Галич) (1241) → звідти на Польщу та Угорщину. Ключові міста, які варто запам’ятати для впізнавання на картосхемі: Переяслав, Чернігів, Київ, Володимир, Галич.

Після західного походу Батий заснував на початку 1240-х рр. власну державу — Золоту Орду (Улус Джучі). Її столицею стало місто Сарай на нижній Волзі. Золота Орда простягалася від Іртиша до Дунаю й охоплювала величезні території Євразії.

Важливо розуміти: руські князівства не ввійшли до складу Золотої Орди. Вони зберегли своїх князів, військо, закони й релігію, але стали залежними від хана. Форми цієї залежності були різноманітними.

Ярлик — ханський дозвіл на князювання

Ярлик — це ханська грамота, яка дозволяла князеві правити своєю землею. Без ярлика князь не вважався законним правителем. Щоб отримати ярлик, князі мусили їздити до Орди, визнавати зверхність хана, давати дарунки й виконувати його вимоги. Поїздку Данила Романовича за ярликом 1245 р. ми розглянемо в окремому юніті.

Ординський вихід і баскаки

Головною формою залежності була данина, яку називали «ординський вихід». Для її збору монголи провели перепис населення руських земель. Збирали данину й наглядали за князями спеціальні ханські урядовці — баскаки. Крім того, князі мусили давати воїнів для походів Орди.

Різний ступінь залежності

Не всі руські землі однаково залежали від Орди. Київщина, Переяславщина й Чернігівщина потрапили під прямий нагляд баскаків — там влада князів була найслабшою. Натомість Галицько-Волинська держава визнала зверхність хана, але зберегла значно більшу самостійність: там баскаки не мали такої влади, а князь Данило навіть прийняв королівську корону від Папи Римського.

Наслідки монгольської навали

Монгольська навала мала катастрофічні наслідки для руських земель. Загинули сотні тисяч людей, десятки міст і храмів були зруйновані. Ремесла й торгівля занепали. Київ, який колись був одним із найбільших міст Європи, утратив роль політичного центру. 1246 р. папський посол Плано Карпіні, проїжджаючи через Київ, налічив там лише близько 200 будинків. Осередок державного життя поступово перемістився на південний захід — до Галицько-Волинської держави.

Приклад 1. Битва на р. Калка

Завдання: Битва на р. Калка відбулася в …

• 1199 р.

• 1223 р.

• 1240 р.

• 1245 р.

Розв’язання: Згадаймо дати ключових подій. Утворення Галицько-Волинської держави — 1199 р. Захоплення Києва монголами — 1240 р. Битва під Ярославом — 1245 р. Битва на Калці, де руські князі вперше зустріли монголів, відбулася 31 травня 1223 р.

Відповідь: 1223 р.

Чому інші варіанти неправильні: 1199 р. — це дата об’єднання Галицького й Волинського князівств Романом Мстиславичем; 1240 р. — дата падіння Києва під час походу Батия; 1245 р. — дата битви під Ярославом, у якій Данило Романович розбив війська Ростислава Чернігівського.

Приклад 2. Картосхема походу

Завдання: На картосхемі стрілками позначено маршрут через Переяслав, Чернігів, Київ, Володимир і Галич. Похід якого хана зображено?

• Чингісхана

• Батия

• Менглі Гірея

• Бурундая

Розв’язання: Звернімо увагу на міста. Переяслав і Чернігів були зруйновані 1239 р., Київ упав 1240 р., Володимир і Галич захоплені 1241 р. Це маршрут західного походу, який очолював Батий (онук Чингісхана). Чингісхан помер 1227 р., до походу на руські землі. Менглі Гірей — кримський хан XVI ст. Бурундай — монгольський воєначальник, який у 1250-х рр. примусив Данила зруйнувати укріплення міст.

Відповідь: Батия.

Приклад 3. Послідовність подій

Завдання: Розташуйте події в хронологічній послідовності.

• А. Захоплення Києва військом Батия

• Б. Битва під Ярославом

• В. Утворення Галицько-Волинської держави

• Г. Битва на Калці

Розв’язання: Спочатку згадаймо дати: утворення Галицько-Волинської держави — 1199 р. (В); битва на Калці — 1223 р. (Г); захоплення Києва — 1240 р. (А); битва під Ярославом — 1245 р. (Б). Отже, правильна послідовність: В → Г → А → Б.

Відповідь: В — Г — А — Б (1199 → 1223 → 1240 → 1245).

Приклад 4. Ханський урядовець

Завдання: «Він переписує населення руських земель, збирає данину для хана й наглядає за діями місцевого князя. Хто це?»

• Тисяцький

• Посадник

• Баскак

• Воєвода

Розв’язання: В описі йдеться про ханського урядовця, який збирав данину й контролював князя. Це баскак. Тисяцький — командир міського ополчення в Києві (саме тисяцький Дмитро обороняв Київ 1240 р.). Посадник — посадова особа в Новгороді. Воєвода — командувач війська.

Відповідь: Баскак.

• Плутати 1223 р. (Калка) і 1240 р. (Київ). Запам’ятай: Калка — це перша зустріч руських князів із монголами в степу, а падіння Києва — наслідок великого західного походу Батия. Це дві різні події з різними учасниками й різними наслідками.

• Вважати, що на Калці руські князі воювали проти половців. Насправді половці були союзниками руських князів. Саме хан Котян попросив допомоги, і русько-половецьке військо разом виступило проти монголів. Половці першими вдарили, але не витримали й утекли, чим зім’яли руські полки.

• Думати, що руські землі ввійшли до складу Золотої Орди. Руські князівства не стали частиною Орди — вони зберегли своїх князів, військо, закони й релігію, але визнали зверхність хана, платили данину й отримували ярлики.

• Плутати ярлик і баскака. Ярлик — це ханська грамота (документ), що дозволяла князеві правити. Баскак — це ханський урядовець (жива людина), який збирав данину й наглядав за князем.

• Вважати, що Київ обороняв сам князь Данило Романович. Насправді Данило перед навалою поїхав до Угорщини шукати допомоги, а оборону Києва очолював призначений ним тисяцький Дмитро.

• Ототожнювати Батия з Чингісханом. Чингісхан — засновник Монгольської імперії, дід Батия. Батий (Бату) — його онук, який очолив західний похід 1235–1242 рр. і заснував Золоту Орду.

Дати 1223 (битва біля р. Калка) і 1240 (захоплення Києва монголами), поняття «ярлик» і «баскак» і картосхема «напрямки походів монголів» входять до переліку теми 4 програми НМТ з історії України.

Вибір однієї відповіді з чотирьох (завдання 1–20) оцінюється в 1 бал. У демоваріанті НМТ-2026 картосхеми трапляються в завданнях 1, 4 і 16, тому стрілки походу треба вміти читати.

Послідовність (завдання 25–27) дає до 3 балів. У демоваріанті всі три такі завдання побудовано на уривках джерел або плакатах, тому дату події треба впізнати за змістом.

Стратегія для картосхеми: шукай ключові міста — Переяслав, Чернігів, Київ, Володимир, Галич — і напрямок стрілок зі сходу на захід. Якщо бачиш на картосхемі ці міста, з’єднані стрілками, що йдуть справа наліво (зі сходу на захід), — це похід Батия 1239–1241 рр.

• 1223 р. — битва на Калці: поразка руських князів і половців від монголів; причини — відсутність єдиного командування, втеча половців, розрізнені дії князів.

• 1239 р. — зруйнування Переяслава й Чернігова монголами.

• 1240 р. — захоплення Києва Батиєм; оборону очолював тисяцький Дмитро; місто впало 6 грудня.

• 1241 р. Батий пройшов Волинь і Галичину (Володимир, Галич) і рушив на Польщу та Угорщину.

• Золота Орда (Улус Джучі) — держава, заснована Батиєм зі столицею Сарай; руські землі стали залежними, але не ввійшли до її складу.

• Ярлик — дозвіл на князювання; ординський вихід — данина; баскаки — збирачі данини й наглядачі.

• Наслідки: руйнування міст, загибель населення, занепад Києва, залежність від Орди, переміщення центру життя на південний захід.

• Ряд для послідовності: 1199 (утворення Галицько-Волинської держави) → 1223 (Калка) → 1240 (Київ) → 1245 (Ярослав).