Князі Ігор і Ольга: походи, повстання древлян і реформи

Ігор (його називають також Ігорем Старим), за літописом син Рюрика, правив у Києві після смерті Олега — з 912 до 945 р. Йому дісталася держава, яку ще треба було втримати. Після смерті Олега повстали древляни. 914 р. Ігор переміг їх і наклав данину, більшу за Олегову. Уличі чинили опір так довго, що воєвода Свенельд здобув їхнє місто Пересічень лише після трирічної облоги. 915 р. біля кордонів Русі вперше з’явилися печеніги — тюркські кочовики, які на ціле століття стали головною загрозою з півдня.

941 р. — перший похід Ігоря на Константинополь. Руський флот підійшов до візантійської столиці влітку 941 р., але греки зустріли його кораблями із сифонами, що метали «грецький вогонь» — горючу суміш, яка палала навіть на воді. Більшість руських човнів згоріла. Уцілілі загони спустошували узбережжя Малої Азії, проте зрештою зазнали поразки, і Ігор повернувся з невеликою частиною війська. Цю поразку підтверджують і візантійські, і західні джерела.

944 р. — другий похід. Ігор зібрав велике військо — варягів, русь, полян, словен, кривичів, тиверців — і найняв печенігів. Візантійський імператор Роман I Лакапін, довідавшись про похід, вислав назустріч послів із багатими дарами й пообіцяв данину. Дружина порадила князеві не ризикувати й узяти золото без бою. Ігор повернув назад, а печенігів відправив воювати Болгарію. Невдовзі посли уклали договір 944 р. Літопис подає його текст під 945 р., але в договорі названо імператора Романа I, якого скинули в грудні 944 р., тому історики датують угоду 944 р.

Цей договір був менш вигідним для Русі, ніж угоди Олега:

Договір 944 р. цікавий ще й тим, що в його тексті окремо згадано хрещену й нехрещену русь. Коли візантійські посли прибули до Києва приймати присягу, Ігор із язичницькою частиною дружини присягав на пагорбі, де стояв Перун, поклавши зброю, а русь-християни — у церкві святого Іллі. Літописець додає, що «багато варягів були християнами». Отже, у Києві середини X ст. вже жила християнська громада, а християнство поширювалося серед знаті задовго до 988 р.

Восени 945 р. дружинники поскаржилися Ігорю, що люди воєводи Свенельда збагатилися, а вони «голі», і вмовили його йти по данину. Князь пішов до древлян, зібрав данину з насильством, але, повертаючись, відпустив більшу частину дружини й з невеликим загоном вирушив збирати ще раз. Древляни на чолі зі своїм князем Малом порадилися: якщо вовк повадиться до овець, то винесе все стадо, коли не вбити його. Вони перебили дружину Ігоря, а самого князя вбили біля Іскоростеня. Візантійський історик Лев Диякон пише, що Ігоря прив’язали до двох нахилених дерев і розірвали.

Причину повстання історики бачать у свавіллі полюддя: правил, які обмежували б апетити князя, не існувало, і повторне збирання після того, як древляни вже віддали данину, вони сприйняли як грабунок.

Древляни запропонували вдові Ігоря, Ользі, вийти заміж за Мала. Літопис розповідає про чотири її помсти. Перших послів разом із човном, у якому їх урочисто несли, кинули в яму й живцем засипали. Другим послам запропонували лазню й спалили їх там. Під час тризни (поминок) на могилі Ігоря дружина Ольги перебила сп’янілих древлян. 946 р. Ольга з сином Святославом обложила Іскоростень. Вона попросила з кожного двору по три голуби й по три горобці, наказала прив’язати до птахів запалений трут, і ті, полетівши до гнізд, підпалили місто.

Оповідь про помсту має виразні риси фольклору: загадки, потрійні повтори, хитрощі мудрої правительки. Історики не вважають її протоколом подій, але ядро переказу надійне. Ольга придушила повстання, древлянська князівська династія зникла, а земля древлян перейшла під пряму владу Києва. Дві частини древлянської данини йшли до Києва, третя — до Вишгорода, міста Ольги.

Після загибелі Ігоря Ольга правила як регентка (правителька) при малолітньому синові Святославові — від 945 р. приблизно до початку 960-х рр. Точну межу її правління історики визначають по-різному, бо Святослав, змужнівши, воював далеко від Києва, а мати й далі керувала справами в столиці. Літописець називає Ольгу «наймудрішою з усіх людей».

Приборкавши древлян, Ольга не обмежилася покаранням, а змінила сам спосіб збирання данини. За літописом, 946 р. вона пройшла Деревлянською землею, «встановлюючи устави й уроки», а 947 р. вирушила на північ, до Новгородської землі, і встановила погости й данини на річках Мста й Луга.

• Уроки — чітко визначений розмір данини й строки її сплати. Відтепер громада знала, скільки саме має віддати князеві, а князь — скільки отримає.

• Погости — постійні пункти (укріплені двори), куди населення звозило данину й де княжі люди збирали її та чинили суд. Погости ставали осередками княжої адміністрації на місцях.

Значення реформи:

1. Це перша відома в історії Русі податкова й адміністративна реформа.

2. Вона обмежила свавілля полюддя й зменшила ризик нових повстань.

3. Київ отримав стабільні прибутки, а його влада сягнула далеких земель через мережу погостів.

4. Місцеві племінні князі втрачали владу: землю древлян, наприклад, підпорядковано безпосередньо Києву.

Реформа не скасувала данину й не ліквідувала полюддя одним наказом. Вона впорядкувала збирання: у погостах данину все частіше звозили самі платники (так званий повоз), замість того щоб князь із дружиною вибирав її, де і скільки заманеться.

Опорні дати й персоналії цього юніта:

Ольга стала першою правителькою Русі, яка прийняла християнство. «Повість минулих літ» датує її хрещення 955 р. і розповідає, що хрестилася вона в Константинополі, хрещеним батьком був сам імператор, а при хрещенні Ольга отримала ім’я Олена. Літопис додає легенду: імператор нібито хотів узяти її за дружину, але Ольга перехитрила його, нагадавши, що хрещений батько не може одружитися з хрещеницею.

Візантійський імператор Костянтин VII Багрянородний у творі «Про церемонії візантійського двору» докладно описав два прийоми «архонтиси Росії Ельги» з великим почтом. Опису хрещення там немає, зате серед супроводу згадано священника. Тому дата й місце хрещення дискусійні: одні історики відносять візит до 957 р., інші — до 946 р., а частина вважає, що Ольга охрестилася ще в Києві. Для НМТ досить формули «хрещення в Константинополі в середині X ст.».

Ольга вела багатовекторну дипломатію. 959 р. її посли прибули до німецького короля Оттона I з проханням надіслати єпископа. 961 р. до Києва прибув єпископ Адальберт, але язичницька знать змусила його повернутися ні з чим. Київ тоді балансував між Візантією й латинським Заходом.

Ольга намагалася навернути й сина, проте Святослав відмовився: за літописом, він пояснював, що з нього сміятиметься дружина. Тож християнство за Ольги лишалося особистою вірою правительки й частини знаті, а не державною релігією. Державною його зробив онук Ольги Володимир 988 р.

Ольга померла 969 р. і, за її заповітом, її поховали за християнським обрядом, без тризни. Літописець назвав її «передвісницею християнської землі, як денниця перед сонцем». Церква шанує Ольгу як святу рівноапостольну — рівну апостолам у поширенні віри.

Як історики оцінюють Ольгу. Її вважають однією з найвидатніших правительок Русі: вона зберегла державу після загибелі чоловіка, провела першу реформу управління й відкрила Русь для християнства та широкої дипломатії. Водночас жорстокі сцени помсти нагадують, що це була правителька своєї доби, яка карала повстання за законами кровної помсти.

Чотири завдання: відповідність, уривок джерела, «3 з 7» і висновок із тексту договору 944 р. про віру.

Приклад 1. Відповідність «правитель — образ із джерел»

Завдання. 1) Аскольд; 2) Олег; 3) Ігор; 4) Ольга. Образ: А — щит, прибитий на брамі Царгорода; Б — голуби й горобці, що підпалили місто; В — проповіді патріарха Фотія про напад «народу рос»; Г — руський флот, спалений «грецьким вогнем»; Д — формула «Хочу на вас іти».

1. Аскольд → В: похід 860 р. описав Фотій.

2. Олег → А: щит на брамі — символ перемоги 907 р.

3. Ігор → Г: «грецький вогонь» знищив його флот 941 р.

4. Ольга → Б: помста древлянам, спалення Іскоростеня 946 р.

5. Д — формула Святослава, якого в лівій колонці немає.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Б. У таких завданнях «образ із джерела» працює як підказка: впізнав образ — знайшов правителя.

Приклад 2. Уривок літопису

Завдання. «Сказала княгиня обложеним: “Дайте мені від кожного двору по три голуби й по три горобці”. І роздала воїнам птахів, звелівши прив’язати до кожного трут. А ввечері птахи полетіли до своїх гнізд, і загорілося місто». Про яку подію йдеться?

1. Княгиня облягає місто — це Ольга під Іскоростенем.

2. Облога — завершальна «помста» за вбивство Ігоря.

3. Відповідь: придушення повстання древлян Ольгою, 946 р.

Пастка — 945 р.: тоді древляни вбили Ігоря, а Іскоростень спалили наступного року. Інша пастка — облога Києва печенігами 968 р.: тоді Ольга сама була в обложеному місті.

Приклад 3. «3 з 7» про Ольгу

Завдання. Які три факти стосуються княгині Ольги? 1) помста древлянам і спалення Іскоростеня; 2) запровадження уроків і погостів; 3) хрещення в Константинополі; 4) договір з Візантією 944 р.; 5) запровадження християнства як державної релігії; 6) розгром Хозарського каганату; 7) спалення руського флоту «грецьким вогнем».

1. Оцінюй кожен варіант окремо, як «так» чи «ні».

2. Правильні: 1, 2, 3.

3. Хибні: договір 944 р. і «грецький вогонь» — Ігор; розгром Хозарії — Святослав; державна релігія — Володимир, 988 р.

Відповідь: 1, 2, 3. На НМТ за кожен правильний варіант дають 1 бал, тому не обирай «про запас» четвертий.

Приклад 4. Що договір каже про віру

Завдання. Літопис розповідає, що після укладення договору 944 р. князь Ігор і його люди присягали на пагорбі біля ідола Перуна, поклавши зброю, а християни з руської дружини — у церкві святого Іллі. Про що це свідчить?

1. Присяга в церкві можлива лише для християн, отже, серед знаті Києва були християни.

2. Водночас князь і більшість дружини присягали Перуном: держава ще була язичницькою.

3. Відповідь: у Києві середини X ст. вже існувала християнська громада, хоча державною релігією християнство ще не стало.

Помилкою було б робити висновок, що Ігор охрестив Русь. Сам князь присягав як язичник, а державною релігією християнство стало лише 988 р.

• «Ольга запровадила християнство». Ольга охрестилася особисто, а християнство як державну релігію запровадив її онук Володимир 988 р. Син Ольги Святослав лишився язичником.

• Приписати походи 941 і 944 рр. Олегові. Олег — 907 і 911 рр.; Ігор — 941 і 944 рр. Допоможе асоціація: у походах Ігоря є «вогонь» (941) і «золото без бою» (944).

• Уроки й погости — те саме. Урок — розмір (норма) данини; погост — місце, де її збирали. На НМТ їх часто дають парою, але в завданні на визначення треба обрати точне слово.

• Вважати договір 944 р. вигіднішим. Він був менш вигідним: після поразки 941 р. Русь втратила частину торгових привілеїв і зобов’язалася не воювати в Корсунській землі.

• Хрещення Ольги в Корсуні. Корсунь (Херсонес) пов’язаний з Володимиром. Ольга, за літописом, хрестилася в Константинополі.

• Мал і Малуша. Мал — древлянський князь, який 945 р. сватався до Ольги. Малуша — ключниця Ольги й мати Володимира Великого. Літопис називає її батька Малком Любечанином; частина істориків ототожнює його з древлянським Малом, але це лише гіпотеза.

Ігор і Ольга входять до 17 персоналій теми 3, а 941 і 944 рр. — до її 9 дат (у програмі — «907, 911, 941, 944 — походи князів на Константинополь»). Картосхема теми включає походи на Константинополь.

Типові форми:

• Відповідність «логічні пари» (№ 21–24, до 4 балів): «князь — діяльність» або «подія — рік». У правій колонці можуть стояти діла Олега, Ігоря, Ольги й Святослава, причому одне з них зайве. Кожна правильна пара — 1 бал.

• Вибір однієї відповіді (№ 1–20, 1 бал): уривок літопису (помста Ольги, слова древлян про «вовка»), визначення «уроки» й «погости», умови договору 944 р.

• «3 з 7» (№ 28–30, до 3 балів): риси діяльності одного правителя, наприклад Ольги. Цю форму тренуємо в розборі прикладів.

Порада: у завданні на відповідність починай із найвпізнаваніших рядків (уроки й погости — Ольга, «грецький вогонь» — Ігор), а потім розбирай решту. Кожна правильна пара — окремий бал, тому, навіть сумніваючись в одній парі, заповни всі. Орієнтовний час — 2–3 хвилини на відповідність і близько хвилини на одиночний вибір.

• Ігор правив 912–945 рр.; воював із древлянами й уличами, уперше зіткнувся з печенігами.

• 941 р. флот Ігоря спалено «грецьким вогнем»; 944 р. — другий похід і менш вигідний договір.

• Договір 944 р. свідчить про християнську громаду в Києві (церква святого Іллі).

• 945 р. древляни на чолі з Малом убили Ігоря через свавільне повторне збирання данини.

• Ольга помстилася древлянам (946) і запровадила уроки (норми данини) й погости (місця збирання).

• Ольга охрестилася в Константинополі в середині X ст., але християнство не стало державною релігією.

• Ольга вела діалог і з Візантією, і з німецьким королем Оттоном I.