III Універсал: проголошення Української Народної Республіки

Події жовтня — листопада 1917 р. стали безпосередньою причиною проголошення Української Народної Республіки. Щоб зрозуміти логіку III Універсалу, треба спершу побачити, що відбувалося в Петрограді й Києві в ці дні.

Більшовицький переворот у Петрограді

25 жовтня (7 листопада за новим стилем) 1917 р. в Петрограді збройні загони більшовиків захопили Зимовий палац, повалили Тимчасовий уряд О. Керенського й передали владу Раді народних комісарів (скорочено — Раднарком) на чолі з Володимиром Леніним. Це був збройний переворот, який більшовики назвали «Великою Жовтневою соціалістичною революцією». Раднарком узяв курс на встановлення диктатури пролетаріату; Всеросійські установчі збори, що зібралися в січні 1918 р., більшовики розігнали.

Бої в Києві й перехід влади до УЦР

Звістка про переворот дійшла до Києва того ж дня. У місті почалося протистояння між прихильниками Тимчасового уряду (штаб Київського військового округу) та більшовиками. Упродовж кількох днів, наприкінці жовтня 1917 р., точилися вуличні бої. Українські військові частини — зокрема полки імені Б. Хмельницького та інші національні формування — стали на бік Української Центральної Ради. Завдяки цьому УЦР змогла взяти владу в Києві під свій контроль, не допустивши захоплення міста більшовиками.

Реакція УЦР: невизнання Раднаркому

УЦР рішуче засудила більшовицький переворот. Вона відмовилася визнавати Раднарком законним всеросійським урядом, оскільки він узурпував владу, не маючи мандата від Всеросійських установчих зборів. Водночас Центральна Рада поширила владу свого виконавчого органу — Генерального секретаріату — на 9 губерній, де українці становили більшість населення. Саме ця ситуація — вакуум центральної влади, загроза з боку більшовиків і потреба легітимізувати власне управління — підштовхнула УЦР до проголошення Української Народної Республіки.

Запам'ятай: III Універсал з'явився не на порожньому місці. Його поява безпосередньо пов'язана з більшовицьким переворотом у Петрограді (жовтень 1917 р.) і переходом влади в Києві до УЦР. УЦР проголосила УНР саме тому, що не визнала Раднарком.

7 (20) листопада 1917 р. Мала Рада — робочий орган Української Центральної Ради — ухвалила III Універсал. Цей документ проголосив створення Української Народної Республіки, визначив її територію, окреслив державний устрій на перехідний період і заклав соціально-економічні реформи.

Хронологія подій

Текст проголошення

Ключова фраза III Універсалу: «Однині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від Республіки Російської й зберігаючи єдність її…». Зверни увагу на формулювання «не відділяючись» — це означає, що УНР проголошувалася не як незалежна держава, а як автономна частина майбутньої федеративної Росії. УЦР обіцяла «допомогти всій Росії стати федерацією рівних і вільних народів».

Територія УНР за III Універсалом

До складу УНР увійшли 9 губерній, у яких українці становили більшість населення:

Як бачиш, Крим не ввійшов до УНР — Таврію взято «без Криму». Південна межа проходила по Перекопу. Щодо суміжних земель — Курщини, Холмщини, Вороніжчини та інших — III Універсал передбачав їхнє приєднання «за волею їхнього населення». Отже, Холмщина до УНР за III Універсалом не входила автоматично.

Картосхема «УНР за III Універсалом»

На картосхемі, яку можуть дати на НМТ, заштриховано дев'ять губерній: від Волині на заході до Харківщини на сході, від Чернігівщини на півночі до Таврії (без Криму) на півдні. Крим залишається поза штриховкою. На півдні межа проходить по Перекопу, на сході — Харківщина й Катеринославщина, на заході — Волинь і Поділля.

Перехідна влада й вибори

До скликання Українських установчих зборів влада в УНР належала Українській Центральній Раді та Генеральному секретаріатові. Вибори до Установчих зборів УНР призначили на 27 грудня 1917 р., а їх скликання — на 9 (22) січня 1918 р. Саме на цю дату припадає IV Універсал, який проголосив повну незалежність.

III Універсал містив низку радикальних соціально-економічних і демократичних реформ, які мали задовольнити інтереси селян, робітників і національних меншин. Розгляньмо їх за основними блоками.

Земельне питання

Найважливіше соціальне положення III Універсалу стосувалося землі. Право власності на поміщицькі та інші нетрудові землі, а також на удільні, монастирські, кабінетські й церковні землі скасовувалося. Ці землі ставали власністю всього трудового народу й переходили до нього без викупу. У підручниках це формулюють як «скасування приватної власності на землю». Однак важливо розуміти: III Універсал не передавав землю селянам негайно. Він лише скасував право власності на нетрудові землі, а порядок їхнього розподілу мали визначити Українські установчі збори. Тобто селяни не отримали поміщицьку землю одразу після проголошення УНР.

Праця й виробництво

У сфері праці III Універсал запроваджував 8-годинний робочий день — одну з ключових вимог робітничого руху того часу. Також установлювався державний контроль над виробництвом. Генеральний секретаріат мав домагатися якнайшвидшого припинення Першої світової війни й укладення миру.

Права й свободи

III Універсал проголошував широкий перелік демократичних прав і свобод: скасування смертної кари, амністію за політичні виступи, свободу слова, друку, віри, зібрань, союзів і страйків, недоторканність особи й житла, а також розширення місцевого самоврядування. Ці положення робили УНР однією з найдемократичніших держав Європи того часу.

Національно-персональна автономія

Окреме й надзвичайно важливе положення — національно-персональна автономія для росіян, євреїв, поляків та інших національних меншин. Що це означає? Кожна національна меншина отримувала право самостійно влаштовувати своє культурно-національне життя незалежно від місця проживання. Тобто не територія, а сама особа могла обрати свою національну приналежність і користуватися відповідними культурними правами — мати школи, видавництва, театри рідною мовою. Це принципово відрізняється від національно-територіальної автономії, яка прив'язана до певної території (як сама Україна в складі Росії).

Чому ж УЦР, маючи змогу проголосити незалежність, обрала федеративний зв'язок із Росією? На це було кілька причин, і всі вони важливі для розуміння III Універсалу.

Ідеал федерації рівних народів

Лідери УЦР — передусім Михайло Грушевський і Володимир Винниченко — були переконаними федералістами. Вони бачили майбутнє України не в самостійній державі, а в демократичній федерації рівних народів, яка мала замінити стару Російську імперію. Ще у вересні 1917 р. УЦР скликала в Києві З'їзд народів, який підтримав федеративну перебудову Росії. Отже, ідея федерації не була вимушеною поступкою — вона становила глибоке переконання українських діячів.

Невизнання Раднаркому й надія на Установчі збори

УЦР не визнала Раднарком законним урядом Росії. Вона розраховувала, що Всеросійські установчі збори, які мали скликати в січні 1918 р., стануть легітимним загальноросійським органом влади. УЦР сподівалася, що демократичні сили зможуть об'єднатися й не допустити більшовицької диктатури. Проголошення повної незалежності в цій ситуації означало б розрив із демократичною Росією, якої ще сподівалися досягти.

Брак ресурсів для самостійної держави

Незалежність вважали передчасною з практичних міркувань. УНР не мала власної армії, дипломатичного визнання, фінансової системи. УЦР усвідомлювала, що самостійне існування в умовах війни й хаосу потребує величезних ресурсів, яких вона не мала. Федерація давала змогу поступово будувати державні інститути, не беручи на себе всю відповідальність.

Соціалістичні погляди більшості УЦР

Більшість Української Центральної Ради становили соціалістичні партії — Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП) і Українська партія соціалістів-революціонерів (УПСР). Для них соціальні реформи — передусім земельна — і єдність «революційної демократії» здавалися важливішими за державну самостійність. Вони вірили, що соціальна справедливість і національне визволення мають іти пліч-о-пліч у рамках широкої демократичної федерації.

Значення й наслідки федералістського вибору

III Універсал мав величезне історичне значення: уперше в ХХ ст. було проголошено українську державу — республіку з демократичними правами й свободами. Водночас федеративний зв'язок і відкладені на майбутнє реформи (земельна, скликання Установчих зборів) послабили УНР перед наступом більшовиків. Коли в грудні 1917 р. більшовики розпочали війну проти УНР, вона не мала ні боєздатної армії, ні завершеної системи влади.

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему III Універсалу. Кожен приклад показує, як застосувати знання на практиці.

Приклад 1. «3 з 7» — положення III Універсалу

Завдання: «Які три положення містив III Універсал Української Центральної Ради?»

Розв'язання: Згадай зміст III Універсалу. Він запроваджував 8-годинний робочий день, скасовував смертну кару й надавав національно-персональну автономію меншинам. Це три правильні відповіді.

Чому інші варіанти неправильні? «Проголошення самостійності УНР» — це IV Універсал, а III проголосив УНР у федеративному зв'язку. «Відмова від самочинного запровадження автономії до Всеросійських установчих зборів» — це II Універсал (липень 1917 р.). «Відновлення приватної власності на землю» — навпаки, III Універсал скасував право власності на нетрудові землі. «Демобілізація армії й заміна її міліцією» — це положення IV Універсалу.

Приклад 2. Уривок документа — дата ухвалення

Завдання: Прочитай уривок: «Однині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від Республіки Російської й зберігаючи єдність її…». Коли ухвалено цей документ?

Розв'язання: Фраза «Українська Народна Республіка» разом із «не відділяючись» — це III Універсал. Його ухвалено 7 (20) листопада 1917 р. Отже, правильна відповідь — листопад 1917 р.

Чому не червень 1917 р.? Тоді ухвалили I Універсал, який проголосив автономію, а не республіку. Чому не липень 1917 р.? Це II Універсал. Чому не січень 1918 р.? Це IV Універсал, який проголосив повну незалежність («самостійна, ні від кого не залежна»).

Приклад 3. Картосхема — територія УНР

Завдання: На картосхемі заштриховано дев'ять губерній — від Волині на заході до Харківщини на сході. Крим не заштриховано. Яку територію позначено?

Розв'язання: Дев'ять губерній, Крим поза межами — це УНР за III Універсалом. До неї ввійшли Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина й Таврія без Криму.

Чому не «губернії під владою Генерального секретаріату за Тимчасовою інструкцією»? Там було лише 5 губерній. Чому не «Українська Держава П. Скоропадського»? Вона охоплювала іншу територію й існувала пізніше. Чому не «ЗУНР»? ЗУНР — це західноукраїнські землі, а не дев'ять губерній Наддніпрянщини.

Приклад 4. Причина федеративного зв'язку

Завдання: Чому Українська Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку у федеративному зв'язку з Росією?

Розв'язання: Лідери УЦР (М. Грушевський, В. Винниченко) прагнули перебудувати Росію на федерацію рівних народів і не визнали Раднарком законним урядом. Вони сподівалися на Всеросійські установчі збори й союз демократичних сил. Крім того, бракувало власної армії, дипломатії та фінансів.

Чому не «цього вимагав Берестейський мирний договір»? Берестейський мир укладено в лютому 1918 р., після IV Універсалу. Чому не «до цього змусив ультиматум Антанти»? Антанта не висувала таких вимог. Чому не «більшовики визнали УЦР урядом України»? Навпаки, більшовики не визнали УЦР і розпочали проти неї війну.

Щодо III Універсалу легко припуститися одних і тих самих помилок. Розгляньмо найпоширеніші пастки, щоб ти знав, як їх уникнути.

• Вважати, що III Універсал проголосив незалежність. Насправді УНР проголошено у федеративному зв'язку з Росією. Незалежність — це пізніший IV Універсал (січень 1918 р.). Якщо в уривку є «не відділяючись» — це III Універсал; якщо «самостійна, ні від кого не залежна» — це IV.

• Включати Крим до УНР за III Універсалом. Таврію взято «без Криму». Південна межа УНР проходила по Перекопу, і Крим залишався поза її межами.

• Плутати 5 губерній «Тимчасової інструкції» (серпень 1917 р.) з 9 губерніями III Універсалу. «Тимчасова інструкція» визнавала владу Генерального секретаріату лише на 5 губерніях, а III Універсал поширив юрисдикцію УНР на 9.

• Вважати, що III Універсал негайно роздав селянам поміщицьку землю. Він скасував право власності на нетрудові землі, а порядок передачі відклав до Українських установчих зборів. Селяни не отримали землю одразу.

• Плутати національно-персональну автономію меншин (культурне самоврядування незалежно від місця проживання) з національно-територіальною автономією України (автономія всієї української території в складі Росії). Це різні речі.

• Пов'язувати III Універсал із приходом більшовиків до влади в Києві. Навпаки: УЦР проголосила УНР саме тому, що не визнала більшовицького перевороту й хотіла легітимізувати свою владу, не допустивши більшовиків до керівництва.

Тема III Універсалу входить до теми 21 програми НМТ з історії України. Програма вимагає знати дату «листопад 1917 — III Універсал», зміст усіх чотирьох універсалів УЦР і вміти показувати на картосхемі територію УНР за III Універсалом.

Формати завдань

Завдання «3 з 7» (номери 28–30 у тесті НМТ) можуть перевіряти знання положень III Універсалу. За кожне правильно обране положення дають 1 бал, максимум — 3 бали. Порада: перевіряй кожне положення — чи не належить воно до іншого універсалу (I, II, IV) або пізнішого документа.

Завдання з вибором однієї відповіді з чотирьох (номери 1–20) дають 1 бал. У демонстраційному варіанті НМТ 2026 року картосхему використано в завданнях 1, 4 і 16, а уривок документа чи джерела — у завданнях 5, 9, 12, 14, 19.

Стратегія розпізнавання

Щоб не помилитися, запам'ятай ключові маркери: «Українська Народна Республіка» разом із «не відділяючись» — це III Універсал. А «самостійна, ні від кого не залежна» — це IV Універсал. Якщо в завданні дано уривок, зверни увагу на ці формулювання — вони одразу вкажуть на правильний документ.

• 7 (20) листопада 1917 р. — III Універсал: проголошено Українську Народну Республіку у федеративному зв'язку з Росією («не відділяючись від Республіки Російської»).

• Межі УНР: 9 губерній — Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина й Таврія без Криму. Південна межа — Перекоп.

• Земельна реформа: скасовано право власності на поміщицькі та інші нетрудові землі — вони переходять трудовому народу без викупу; порядок передачі мали визначити Установчі збори.

• Соціальні реформи: 8-годинний робочий день, державний контроль над виробництвом, скасування смертної кари, амністія, свобода слова, друку, віри, зібрань, союзів і страйків.

• Національно-персональна автономія для росіян, євреїв, поляків та інших меншин — право на культурне самоврядування незалежно від місця проживання.

• Причини федералізму УЦР: ідеал федерації рівних народів (М. Грушевський, В. Винниченко), невизнання Раднаркому, надія на Всеросійські установчі збори, брак власної армії й фінансів, соціалістичні погляди більшості УЦР.

• Значення: уперше в ХХ ст. проголошено українську державу; водночас федеративний зв'язок і відкладені реформи послабили УНР перед більшовицьким наступом.