Голод 1921–1923 рр. і нова економічна політика

Голод 1921–1923 рр. став однією з найтрагічніших сторінок історії УСРР. Він вразив насамперед південні губернії, де зосереджувалося виробництво зерна. Причини голоду були не лише природними, а й політичними: більшовицька влада продовжувала вилучати хліб через продрозкладку навіть після неврожаю, вивозила зерно до Росії та приховувала масштаби катастрофи.

Природні чинники: посуха 1921 року

1921 року південь України спіткала жорстока посуха. Неврожай охопив Запорізьку, Катеринославську, Миколаївську, Одеську й Донецьку губернії. У цих регіонах зернові майже не зійшли, а запаси зерна з попередніх років були вичерпані ще в роки Першої світової та громадянської війн. Селянські господарства були виснажені: чоловіче населення мобілізоване, тяглова сила (коні, воли) скоротилася через реквізиції, посівні площі різко зменшилися.

Політичні причини: продрозкладка й вивезення хліба

Попри неврожай, радянська влада не скасувала продрозкладку — примусове вилучення в селян усіх так званих «лишків» зерна за встановленими нормами. Продовольчі загони (продзагони) продовжували реквізувати хліб навіть у тих селах, де люди вже голодували. Вилучене зерно вивозили до Російської РФСР, зокрема для голодуючого Поволжя. Більшовицьке керівництво вважало УСРР «ситою» республікою, яка мусить рятувати російські регіони. Насправді ж Україна сама опинилася на межі вимирання.

Приховування голоду владою

Радянське керівництво довго не визнавало факту голоду в Україні. Південні губернії офіційно оголосили голодуючими лише із запізненням, коли смертність уже набула масового характеру. Міжнародну допомогу — Американську адміністрацію допомоги (АРА) та місію Фрітьйофа Нансена — допустили в УСРР лише 1922 року. Навіть тоді, коли іноземні гуманітарні організації роздавали їжу голодуючим, радянська влада продовжувала вивозити зерно за кордон для оплати промислового імпорту.

Наслідки голоду

Масова смертність охопила південні регіони. За різними оцінками, кількість жертв становила від 1 до 2 млн осіб; точних даних немає, оскільки влада не вела повного обліку померлих. До голоду додалися епідемії тифу, холери та дизентерії. Тисячі дітей залишилися без батьків — виникла хвиля безпритульності. Посівні площі різко скоротилися, бо селяни просто не мали зерна для сівби. Голод 1921–1923 рр. став одним із поштовхів до відмови від продрозкладки й переходу до нової економічної політики.

Щоб зрозуміти суть нової економічної політики, треба спершу розібратися з тим, що їй передувало — політикою «воєнного комунізму». Саме криза цієї системи змусила більшовиків кардинально змінити курс.

Що таке «воєнний комунізм»?

В УСРР «воєнний комунізм» запровадили з 1919 року. Це була система надзвичайних заходів, покликана забезпечити Червону армію продовольством і ресурсами в умовах громадянської війни. Основні риси «воєнного комунізму»:

• Продрозкладка — примусове вилучення в селян усіх «лишків» зерна (а часто й усього зерна включно з посівним фондом) за фіксованими державними цінами, які були значно нижчими за ринкові.

• Заборона вільної торгівлі — держава монополізувала розподіл продуктів; приватна торгівля хлібом та іншими товарами першої потреби каралася.

• Націоналізація всієї промисловості — усі підприємства, зокрема дрібні, перейшли у власність держави.

• Трудова повинність — працездатне населення мобілізовували на роботи (заготівля дров, будівництво, ремонт); ухиляння каралося.

• Зрівняльний розподіл продуктів за картками — усі отримували однакові пайки незалежно від кількості й якості праці.

Криза 1920–1921 років

До 1920 року «воєнний комунізм» вичерпав себе. Селяни, не зацікавлені в праці, якщо в них усе одно заберуть урожай, різко скоротили посіви. Промисловість занепала через відсутність сировини й палива. Почалися масові селянські повстання — в Україні діяли загони отаманів, які виступали проти продрозкладки. У березні 1921 року спалахнуло Кронштадтське повстання моряків, які вимагали «Ради без комуністів» і скасування продрозкладки. Це стало сигналом: влада більшовиків опинилася під загрозою.

X з'їзд РКП(б): рішення про неп

У березні 1921 року відбувся X з'їзд Російської комуністичної партії (більшовиків). На ньому ухвалили історичне рішення: замінити продрозкладку продподатком. В УСРР продподаток запровадили того самого місяця — це вважається початком нової економічної політики (непу). Володимир Ленін називав неп тимчасовим відступом: «відступити, щоб потім розбігтися й стрибнути далі». Мета непу полягала в тому, щоб зберегти владу більшовиків і відновити господарство, не відмовляючись від будівництва соціалізму.

Таким чином, перехід від «воєнного комунізму» до непу був вимушеним кроком, спричиненим економічною катастрофою, голодом і масовими повстаннями. Більшовики зрозуміли, що без ринкових стимулів селянин не працюватиме, а без селянина не виживе ні місто, ні армія.

Нова економічна політика (неп), запроваджена в УСРР з березня 1921 року, була системою заходів, що поєднувала ринкові механізми зі збереженням політичної монополії більшовиків і державного контролю над «командними висотами» економіки. Розгляньмо основні складові непу за сферами.

Сільське господарство

Головною зміною для села стала заміна продрозкладки продподатком. Продподаток — це заздалегідь визначена фіксована норма зерна (або інших продуктів), яку селянин зобов'язаний здати державі. Розмір податку був меншим за обсяги продрозкладки й не змінювався впродовж року. Усе, що селянин вирощував понад норму, він міг вільно продавати на ринку. Це створило потужний стимул до праці: чим більше виробив — тим більше залишилося тобі. Крім того, неп дозволяв оренду землі й наймання робітників, що давало змогу заможним селянам розширювати господарство. Відродилася кооперація — селяни об'єднувалися для спільного збуту продукції й закупівлі реманенту.

Промисловість і торгівля

Держава денаціоналізувала дрібні підприємства — їх повернули колишнім власникам або здавали в оренду. Середні й великі державні підприємства також могли передавати в оренду приватним особам (так званим орендарям). Іноземним інвесторам дозволяли концесії — створення або оренду підприємств на території УСРР. Приватна торгівля була легалізована. На базарах і в крамницях з'явилися приватні торговці — непмани. Це були підприємці, які скуповували товари в селян і дрібних виробників і перепродували їх у містах. Слово «непман» стало загальною назвою радянського приватного підприємця 1920-х років.

Госпрозрахунок і реформа праці

Державні підприємства перевели на господарський розрахунок (госпрозрахунок). Це означало, що вони мали самі покривати свої витрати з доходів, а не жити за рахунок державного бюджету. Підприємства об'єднувалися в трести (за галузями) та синдикати (для збуту продукції). Трудову повинність скасували. Запровадили вільний найм робітників і оплату праці грошима залежно від кваліфікації та виробітку.

Фінансова реформа: червінець

У 1922–1924 роках провели грошову реформу. У 1922 році в обіг ввели червінець — банкноту, забезпечену золотом і дорогоцінними металами. Один червінець дорівнював 10 дореволюційним золотим карбованцям. Це була тверда, стабільна валюта, яку охоче приймали в розрахунках. Червінець витіснив з обігу знецінені радянські знаки (совзнаки). Відновилися грошовий обіг, банківська система й податки.

«Командні висоти» й політична монополія

Попри ринкові елементи, більшовики свідомо залишили в руках держави «командні висоти»: велику промисловість, банки, зовнішню торгівлю. Держава зберігала монополію на зовнішньоекономічні операції — жоден приватник не міг самостійно торгувати за кордоном. Політична влада залишалася однопартійною: більшовики не допускали опозиції, а ДПУ (Державне політичне управління) переслідувало будь-які прояви інакомислення. Неп був ринком без демократії.

Результати й суперечності

До середини 1920-х років неп дав результати: сільське господарство відновилося, ринок наповнився товарами, зникли картки. Однак виникли й суперечності. По-перше, «ножиці цін» — ціни на промислові товари були високими, а на сільськогосподарські — низькими, що робило селянську працю маловигідною. По-друге, у містах зросло безробіття, бо державні підприємства скорочували штати. По-третє, ідеологічна ворожнеча до непманів і заможних селян (куркулів) посилювалася — партійна пропаганда зображувала їх як ворогів соціалізму.

Порівняльна таблиця: «воєнний комунізм» — неп

У цьому розділі розглянемо типові завдання НМТ на тему голоду 1921–1923 рр. і нової економічної політики. Кожен приклад містить завдання, покрокове розв'язання, правильну відповідь і пояснення, чому інші варіанти є хибними.

Приклад 1. Які три ознаки характеризують нову економічну політику?

Завдання: із семи запропонованих варіантів вибери три, що є ознаками нової економічної політики (непу) в УСРР.

• 1. Заміна продрозкладки продподатком

• 2. Трудова повинність

• 3. Дозвіл приватної торгівлі

• 4. Суцільна колективізація

• 5. Запровадження червінця

• 6. Заборона оренди землі

• 7. П'ятирічні плани

Розв'язання: спершу згадай, які заходи належать до непу. Неп запровадили в березні 1921 року. Його ключові ознаки: продподаток (фіксована норма замість вилучення всіх лишків), дозвіл приватної торгівлі (селяни й приватні підприємці могли вільно продавати товари), запровадження червінця (твердої валюти, забезпеченої золотом). Тепер викресли те, що не належить до непу: трудова повинність — це ознака «воєнного комунізму»; суцільна колективізація почалася 1929 року, неп її не передбачав; заборона оренди землі — неп навпаки дозволяв оренду; п'ятирічні плани з'явилися пізніше, з 1928 року.

Відповідь: 1 (заміна продрозкладки продподатком), 3 (дозвіл приватної торгівлі), 5 (запровадження червінця).

Приклад 2. Про яке явище йдеться в уривку?

Завдання: прочитай уривок із спогаду селянина 1922 року: «Здав державі встановлену норму зерна, а решту повіз на базар і купив сіль і гас». Про яке явище йдеться?

• А) Продрозкладка

• Б) Продподаток

• В) Розкуркулення

• Г) Трудодні

Розв'язання: ключові слова — «встановлену норму зерна» (фіксований розмір) і «решту повіз на базар» (вільний продаж лишків). Це точно описує продподаток, запроваджений у рамках непу. Продрозкладка (А) передбачала вилучення всіх лишків, а не фіксованої норми, і не дозволяла вільного продажу. Розкуркулення (В) — це насильницьке вилучення майна в заможних селян, що почалося 1929 року. Трудодні (Г) — одиниця обліку праці в колгоспах, з'явилися пізніше.

Відповідь: Б) Продподаток.

Приклад 3. Що було однією з причин голоду 1921–1923 рр.?

Завдання: обери одну правильну відповідь.

• А) Суцільна колективізація

• Б) «Закон про п'ять колосків»

• В) Вивезення хліба до РСФРР попри неврожай

• Г) Запровадження паспортної системи

Розв'язання: голод 1921–1923 рр. мав кілька причин: посуха, продрозкладка, вивезення хліба до Росії, приховування голоду владою. Варіант В — «вивезення хліба до РСФРР попри неврожай» — є однією з ключових причин. Варіанти А, Б і Г стосуються пізнішого періоду: суцільна колективізація почалася 1929 року, «закон про п'ять колосків» (суворе покарання за крадіжку колосків) ухвалено 1932 року, паспортну систему запроваджено 1932 року.

Відповідь: В) Вивезення хліба до РСФРР попри неврожай.

Приклад 4. Для якої політики характерне таке явище?

Завдання: уявімо вивіску 1924 року: «Приватна крамниця. Оренда з дозволу губвиконкому. Приймаємо червінці». Для якої політики характерне таке явище?

• А) «Воєнного комунізму»

• Б) Нової економічної політики

• В) Індустріалізації

• Г) Колективізації

Розв'язання: вивіска містить три ключові ознаки: «приватна крамниця» (дозвіл приватної торгівлі), «оренда з дозволу губвиконкому» (оренда державних приміщень приватними особами), «приймаємо червінці» (тверда валюта непу). Усі ці явища характерні саме для непу. За «воєнного комунізму» (А) приватна торгівля була заборонена, а червінця ще не існувало. Індустріалізація (В) і колективізація (Г) — це політика кінця 1920-х — 1930-х років, яка згортала ринкові елементи непу.

Відповідь: Б) Нової економічної політики.

На НМТ учні часто припускаються типових помилок, пов'язаних із темою голоду 1921–1923 рр. і непу. Ось найпоширеніші з них і те, як їх уникнути.

• Приписувати непу колективізацію чи п'ятирічки. Колективізація почалася 1929 року, неп її не передбачав. П'ятирічні плани з'явилися з 1928 року. Неп — це ринкові реформи 1921–1928 рр., а колективізація — насильницьке об'єднання селян у колгоспи, що було протилежністю непу.

• Плутати продрозкладку («воєнний комунізм», вилучення всіх лишків) і продподаток (неп, фіксована норма). Запам'ятай: розкладка — «розкладають» на всіх однакову норму вилучення, а податок — фіксований і менший.

• Вважати, що неп означав демократизацію. Політична монополія більшовиків і переслідування ДПУ тривали. Неп був економічним послабленням, а не політичним.

• Пояснювати голод 1921–1923 рр. лише посухою, забуваючи про продрозкладку й вивезення хліба до Росії. Посуха була природним чинником, але без політики вилучення зерна голод не набув би таких масштабів.

• Вважати червінець валютою УНР чи «воєнного комунізму». Червінець — це тверда радянська валюта, запроваджена 1922 року саме в рамках непу.

• Думати, що за непу держава віддала приватникам усю промисловість. Велика промисловість і банки лишилися державними — це «командні висоти», які більшовики не відпускали.

Тема голоду 1921–1923 рр. і нової економічної політики входить до теми 23 програми НМТ з історії України. Розгляньмо, у яких форматах і завданнях вона може трапитися.

Що перевіряють

• Дата: 1921–1923 — масовий голод на півдні УСРР.

• Поняття: неп (нова економічна політика), продрозкладка, продподаток, червінець, госпрозрахунок.

• Уміння: пояснювати особливості непу, відрізняти його від «воєнного комунізму» та від політики 1930-х років.

Типи завдань

• «3 з 7» (завдання 28–30 у тесті НМТ): серед семи варіантів треба вибрати три правильні ознаки непу. 1 бал за кожну правильно вказану ознаку, до 3 балів. Стратегія: спершу викресли ознаки «воєнного комунізму» (продрозкладка, трудова повинність, заборона торгівлі) й колективізації (суцільна колективізація, п'ятирічні плани), а з решти обери три, що точно належать до непу.

• Вибір однієї відповіді з чотирьох (завдання 1–20): 1 бал. Стимулом може бути уривок джерела (спогад, документ) або плакат. Наприклад, за описом вивіски чи спогаду селянина треба визначити, про яке явище (продподаток, продрозкладка) чи політику (неп, «воєнний комунізм») ідеться.

• Послідовність (завдання 26 у демоваріанті 2026): чотири плакати тем 21–22, 23, 24 і 26. Плакат непу треба відрізнити від плаката «воєнного комунізму» й перших п'ятирічок. Зверни увагу на символи: для непу характерні зображення селянина на базарі, червінця, приватної крамниці; для «воєнного комунізму» — продзагони, картки, трудова повинність.

• 1921–1923 — голод на півдні УСРР: посуха, продрозкладка, вивезення хліба до Росії, приховування голоду владою.

• Березень 1921 — X з'їзд РКП(б): продподаток замість продрозкладки, початок непу.

• Неп — продподаток, приватна торгівля, оренда, концесії, госпрозрахунок, червінець.

• «Воєнний комунізм» — продрозкладка, заборона торгівлі, трудова повинність.

• Неп — ринкові елементи за збереження однопартійної влади й «командних висот».