Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського

29 квітня 1918 року в Києві відбувся гетьманський переворот, який докорінно змінив політичний устрій України. Українську Народну Республіку з її парламентсько-республіканською формою правління заступила Українська Держава на чолі з гетьманом Павлом Скоропадським. Щоб зрозуміти, чому це стало можливим, треба розглянути причини, що призвели до падіння Центральної Ради.

Причини перевороту

По-перше, земельна політика УЦР викликала гостре невдоволення великих землевласників і заможних селян. III Універсал скасував право власності на поміщицькі й інші нетрудові землі, а земельний закон УЦР (січень 1918 р.) запровадив соціалізацію землі, що загрожувало інтересам поміщиків і хліборобів, які володіли чималими наділами. По-друге, у країні панував безлад: економіка занепадала, постачання продовольства до міст і німецько-австрійських військ зривалося. За умовами Берестейського миру (лютий 1918 р.) Україна зобов'язалася поставити Центральним державам мільйони пудів хліба, але УЦР не могла забезпечити виконання цієї домовленості. По-третє, німецьке командування, чиї війська перебували в Україні як союзники, шукало слухнянішу владу, здатну навести порядок і гарантувати постачання.

Павло Скоропадський — постать перевороту

Павло Скоропадський (1873–1945) — підкреслена персоналія програми НМТ, яку треба впізнавати за портретом. Він походив зі старовинного козацького роду: його предок Іван Скоропадський був гетьманом Лівобережної України (1708–1722). Сам Павло Петрович зробив блискучу військову кар'єру в російській імператорській армії, дослужившись до генерала. Після революції 1917 р. він українізував 34-й армійський корпус, який став 1-м Українським корпусом, і був обраний отаманом Вільного козацтва — добровільної військової організації, що мала на меті захист українських земель.

Перебіг перевороту

29 квітня 1918 року в Києві зібрався Всеукраїнський хліборобський конгрес, організований Союзом земельних власників і заможними селянами. Делегати конгресу проголосили Павла Скоропадського гетьманом України. За підтримки німецького командування прихильники Скоропадського майже без опору зайняли урядові установи — приміщення Центральної Ради, банки, телеграф. Держава дістала назву «Українська Держава».

Грамота до всього українського народу і Закони про тимчасовий державний устрій

Того ж дня гетьман оприлюднив «Грамоту до всього українського народу», яка проголошувала: розпуск Центральної Ради та Малої Ради, скасування всіх їхніх законів і розпоряджень, відновлення права приватної власності на землю та свободи її купівлі-продажу. «Закони про тимчасовий державний устрій України» визначали, що до скликання Сейму (парламенту) вся повнота влади належить гетьманові: він затверджує закони, призначає Отамана Ради міністрів, очолює армію та флот, представляє державу в міжнародних відносинах. Таким чином, Українська Держава стала авторитарним режимом з одноосібним правлінням.

Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського проіснувала лише сім із половиною місяців (квітень — грудень 1918 р.), але за цей час було створено розгалужений державний апарат, зроблено спроби сформувати національну армію та запроваджено соціально-економічну політику, що різко контрастувала з курсом Центральної Ради.

Державний апарат

Виконавчу владу очолювала Рада міністрів на чолі з Отаманом (прем'єр-міністром) Федором Лизогубом. Міністром закордонних справ став Дмитро Дорошенко — відомий історик і громадський діяч. На місцях владу здійснювали губернські та повітові старости, яких призначав гетьман. Для підтримання правопорядку створено Державну варту — професійну поліцію, підпорядковану Міністерству внутрішніх справ. Найвищим судовим органом став Державний Сенат. Було ухвалено закон про громадянство Української Держави, запроваджено власну грошову одиницю — карбованці та гривні, а також засновано Державний банк.

Військове будівництво

Гетьман планував створити регулярну армію з восьми армійських корпусів. Було сформовано Сердюцьку дивізію — елітну військову частину, що мала стати основою нової армії. У жовтні 1918 р. ухвалено закон про відродження козацтва як окремого стану з власними правами й обов'язками. Однак через протидію німецького командування, яке не бажало мати на українській території сильну незалежну армію, повноцінно сформувати збройні сили не встигли.

Соціально-економічна політика

Найболючішим питанням залишалося земельне. Гетьманська влада повертала поміщикам землю, худобу та майно, які селяни захопили під час революції. Із селян стягували збитки за пошкоджене майно. Для придушення опору застосовували каральні експедиції — військові загони, що діяли за участю австро-німецьких військ. Вони карали цілі села, реквізували хліб і худобу. У трудовому законодавстві дозволили 12-годинний робочий день і заборонили страйки. Було розроблено проєкт земельної реформи, яка передбачала викуп великих маєтків державою з подальшим наділенням селян землею, але через короткий термін існування гетьманату цю реформу не запровадили.

Опір гетьманському режиму

Соціальна політика викликала масове невдоволення. Найбільшим селянським виступом стало Звенигородсько-Таращанське повстання (червень — серпень 1918 р.) на Київщині, яке охопило десятки сіл і було жорстоко придушене німецькими військами. Політична опозиція гуртувалася навколо Українського національного союзу (УНС), утвореного в серпні 1918 р. У вересні 1918 р. його очолив Володимир Винниченко — колишній голова Генерального секретаріату УНР. УНС об'єднав соціалістичні партії, профспілки та культурні організації, які прагнули відновити УНР.

Попри короткий термін існування та складну внутрішньополітичну ситуацію, Українська Держава залишила помітний слід у розвитку освіти, науки й культури. Саме в 1918 р. було закладено фундамент багатьох установ, що діють і сьогодні.

Шкільництво й українська мова

За гетьманату в Україні діяло близько 150 українських гімназій. Уряд запровадив обов'язкове вивчення української мови, історії та географії України в усіх школах, незалежно від мови викладання. Активно видавали українські підручники, яких до того часу катастрофічно бракувало. Це стало важливим кроком у становленні української системи освіти.

Університети

У жовтні 1918 р. відкрили два державні українські університети: Київський державний український університет (нині — Київський національний університет імені Тараса Шевченка) та Кам'янець-Подільський державний український університет, ректором якого став Іван Огієнко — видатний мовознавець, історик церкви, згодом митрополит Іларіон, предстоятель Української греко-православної церкви Канади. Крім того, при Харківському й Одеському університетах відкрили українські кафедри, що сприяло викладанню низки дисциплін українською мовою.

Українська академія наук

Найвагомішим науковим здобутком доби стало заснування Української академії наук (УАН) у Києві в листопаді 1918 р. Першим президентом Академії став Володимир Вернадський (підкреслена персоналія програми НМТ) — всесвітньо відомий учений-природознавець, засновник учення про біосферу та ноосферу. УАН мала три відділи: історико-філологічний, фізико-математичний і соціально-економічний. Це була перша національна академія наук в Україні, яка стала центром систематичних наукових досліджень.

Національна бібліотека й Державний архів

Того ж 1918 р. засновано Національну бібліотеку Української Держави (нині — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського) та Державний архів. Ці установи мали на меті збирати, систематизувати й зберігати національну культурну спадщину — рукописи, стародруки, документи державних установ. Створення цих інституцій засвідчило прагнення гетьманського уряду будувати сучасну державу з розвиненою науковою та культурною інфраструктурою.

Зовнішня політика Української Держави визначалася двома головними чинниками: союзницькими відносинами з Центральними державами (Німеччиною та Австро-Угорщиною) та спробами врегулювати відносини з радянською Росією й іншими сусідами. Саме зовнішні обставини — поразка Німеччини у світовій війні — стали вирішальною причиною падіння гетьманату.

Союз із Центральними державами

Гетьманський уряд продовжував курс на союз із Німеччиною та Австро-Угорщиною, започаткований Берестейським миром. Німецькі війська залишалися на території України як гарантія порядку й виконання постачань продовольства. Цей союз був нерівноправним: Українська Держава фактично перебувала в залежності від німецького командування, яке контролювало ключові рішення.

Переговори з радянською Росією

З травня до жовтня 1918 р. тривали українсько-радянські переговори. Радянську делегацію очолював Християн Раковський, українську — Сергій Шелухин. Сторони обговорювали питання кордонів, припинення воєнних дій, обміну полоненими. У результаті вдалося укласти перемир'я, але мирний договір так і не підписали через принципові розбіжності щодо статусу України.

Відносини з іншими державами

Українська Держава налагоджувала дипломатичні відносини з Доном (Всевелике Військо Донське), Кубанню, Грузією та Фінляндією. Щодо Криму гетьманський уряд застосував економічну блокаду, намагаючись схилити півострів до входження до складу Української Держави. Однак через опір кримськотатарських і російських кіл цього не вдалося досягти.

Поразка Німеччини й федеративна грамота

11 листопада 1918 р. Німеччина підписала Комп'єнське перемир'я, яке означало її поразку в Першій світовій війні. Почалося виведення німецьких військ з України, що позбавило гетьмана головної військової опори. У відчайдушній спробі врятувати владу 14 листопада 1918 р. Скоропадський оприлюднив «Грамоту» про федерацію з майбутньою небільшовицькою Росією (так звану федеративну грамоту). Він призначив новий проросійський уряд на чолі з Сергієм Гербелем. Цей крок викликав обурення українських політичних сил.

Протигетьманське повстання й зречення

Того ж дня, 14 листопада 1918 р., Український національний союз оголосив протигетьманське повстання. Було створено Директорію на чолі з Володимиром Винниченком, а військове командування очолив Симон Петлюра. Повстанські загони стрімко наближалися до Києва. 14 грудня 1918 р. Павло Скоропадський зрікся влади й виїхав до Німеччини. Українська Держава припинила існування.

Причини падіння гетьманату

• Відсутність соціальної опори: селянство, яке становило більшість населення, було налаштоване проти гетьмана через повернення поміщицької власності та каральні експедиції.

• Ставка на великих землевласників і російське офіцерство, які не мали підтримки серед українського населення.

• Залежність від окупаційних німецьких військ: коли Німеччина програла війну й вивела армію, гетьман утратив реальну силу.

• Федеративна грамота 14 листопада 1918 р., яка позбавила гетьмана останньої підтримки з боку українських національних сил.

Розгляньмо типові завдання НМТ, які перевіряють знання теми «Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського». Кожен приклад містить покроковий розв'язок і пояснення, чому інші варіанти неправильні.

Приклад 1. «3 з 7» — ознаки Української Держави

Завдання: Які три явища характерні для доби Української Держави П. Скоропадського?

Варіанти: 1) відновлення приватної власності на землю; 2) проголошення III Універсалу; 3) заснування Української академії наук; 4) Акт Злуки; 5) продрозкладка; 6) відкриття державних українських університетів у Києві й Кам'янці-Подільському; 7) скликання Трудового конгресу.

Розв'язок: Відкидаємо те, що не належить до доби гетьманату. III Універсал проголосила Центральна Рада в листопаді 1917 р. Акт Злуки підписано в січні 1919 р. за Директорії. Продрозкладка — більшовицька політика воєнного комунізму 1919–1920 рр. Трудовий конгрес скликала Директорія в січні 1919 р. Отже, правильні відповіді: 1) відновлення приватної власності на землю (гетьман скасував соціалізацію); 3) заснування Української академії наук (листопад 1918 р.); 6) відкриття державних українських університетів у Києві й Кам'янці-Подільському (жовтень 1918 р.).

Відповідь: 1, 3, 6.

Приклад 2. Робота з джерелом — «Грамота до всього українського народу»

Завдання: Прочитайте уривок з історичного документа: «Центральну Раду розпущено, право приватної власності відновлено в повному обсязі, вся влада переходить до гетьмана». Коли з'явився цей документ?

Варіанти: А) листопад 1917 р.; Б) квітень 1918 р.; В) листопад 1918 р.; Г) грудень 1918 р.

Розв'язок: Документ описує розпуск Центральної Ради та відновлення приватної власності — це зміст «Грамоти до всього українського народу», яку оприлюднив П. Скоропадський 29 квітня 1918 р. Листопад 1917 р. — час III Універсалу, тоді УЦР ще діяла. Листопад 1918 р. — федеративна грамота, яка не скасовувала приватну власність, а проголошувала федерацію з Росією. Грудень 1918 р. — зречення гетьмана.

Відповідь: Б) квітень 1918 р.

Приклад 3. Установа доби Української Держави

Завдання: Яка установа постала за доби Української Держави П. Скоропадського?

Варіанти: А) Українська академія мистецтв; Б) Генеральний секретаріат; В) Українська академія наук; Г) Трудовий конгрес.

Розв'язок: Українська академія мистецтв заснована в 1917 р. за Центральної Ради. Генеральний секретаріат — уряд УНР, створений у 1917 р. Трудовий конгрес скликала Директорія в січні 1919 р. Українська академія наук заснована в листопаді 1918 р. за гетьманату, її перший президент — В. Вернадський.

Відповідь: В) Українська академія наук.

Приклад 4. Привід до протигетьманського повстання

Завдання: Що стало безпосереднім приводом до протигетьманського повстання в листопаді 1918 р.?

Варіанти: А) ухвалення Конституції УНР; Б) Берестейський мирний договір; В) грамота П. Скоропадського про федерацію з небільшовицькою Росією; Г) заснування Української академії наук.

Розв'язок: Конституцію УНР ухвалила Центральна Рада 29 квітня 1918 р., у день перевороту. Берестейський мир підписано в лютому 1918 р. Заснування УАН (листопад 1918 р.) не могло спричинити повстання. Безпосереднім приводом стала федеративна грамота 14 листопада 1918 р., якою гетьман відмовлявся від незалежності України на користь федерації з Росією. Це викликало обурення українських національних сил, і того ж дня УНС оголосив повстання.

Відповідь: В) грамота П. Скоропадського про федерацію з небільшовицькою Росією.

У цій темі легко помилитися через плутанину між різними періодами Української революції. Ось основні пастки.

• Вважати гетьманат продовженням УНР. Насправді Українська Держава — це окреме державне утворення з одноосібною владою гетьмана. Усі закони Центральної Ради, зокрема про соціалізацію землі, було скасовано. Тому ознаки гетьманату й УНР треба розрізняти.

• Приписувати заснування Української академії наук Центральній Раді чи радянській владі. УАН заснувала саме Українська Держава в листопаді 1918 р., її першим президентом був Володимир Вернадський. Центральна Рада встигла заснувати Українську академію мистецтв (1917 р.) — не плутай ці дві установи.

• Вважати, що П. Скоропадського обрали Установчі збори чи Трудовий конгрес. Гетьманом його проголосив Всеукраїнський хліборобський конгрес 29 квітня 1918 р. — з'їзд землевласників і заможних селян, а не всенародно обраний парламент.

• Плутати Українську академію наук (1918 р.) з Українською академією мистецтв (1917 р.). Перша — наукова установа (президент В. Вернадський), друга — мистецький навчальний заклад (заснована за УЦР). На НМТ можуть дати обидві назви серед варіантів.

• Думати, що гетьман від початку взяв курс на федерацію з Росією. Федеративна грамота з'явилася лише 14 листопада 1918 р., після поразки Німеччини, коли Скоропадський намагався врятувати владу. До того він проголошував незалежність Української Держави.

• Вважати, що гетьманат спирався на селянство. Насправді опорою режиму були великі землевласники, заможні хлібороби та німецькі війська. Селяни масово повставали проти каральних експедицій, які повертали поміщицьку власність.

Тема «Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського» входить до теми 22 програми НМТ з історії України. Ось що варто знати про формат перевірки.

• Дати, які треба пам'ятати: 29 квітня 1918 р. — гетьманський переворот і прихід до влади П. Скоропадського; листопад 1918 р. — заснування Української академії наук; 14 листопада 1918 р. — федеративна грамота; 14 грудня 1918 р. — зречення гетьмана.

• Персоналії: Павло Скоропадський і Володимир Вернадський — підкреслені персоналії програми. Їх треба впізнавати за портретом (завдання з фото).

• Програма вимагає пояснювати причини перевороту й падіння гетьманату, а також показувати на картосхемі територію Української Держави.

• Формат «3 з 7» (завдання 28–30 тесту): до 3 балів. Потрібно відрізняти ознаки гетьманату від політики УЦР і Директорії. Наприклад, відновлення приватної власності — гетьманат, а проголошення III Універсалу — УЦР.

• У демонстраційному варіанті НМТ 2026 року завдання 13 — вибір однієї відповіді за фото марки (тема 22), завдання 14 — за уривком джерела (тема 22). Тож тренуйся працювати з ілюстраціями та документами.

• Стратегія: спочатку визнач, до якого періоду належить згадана подія чи персоналія (УЦР, гетьманат, Директорія). Це допоможе звузити коло правильних відповідей.

• 29 квітня 1918 р. — гетьманський переворот; Українська Держава, гетьман Павло Скоропадський.

• Одноосібна влада гетьмана; відновлено приватну власність на землю; каральні експедиції та селянські повстання.

• Освіта й наука: близько 150 українських гімназій, університети в Києві та Кам'янці-Подільському, Українська академія наук (листопад 1918 р., президент В. Вернадський), Національна бібліотека, Державний архів.

• Союз із Центральними державами (Німеччина, Австро-Угорщина); переговори з радянською Росією без укладення мирного договору.

• 14 листопада 1918 р. — федеративна грамота (проголошення федерації з небільшовицькою Росією); 14 грудня 1918 р. — зречення гетьмана й падіння гетьманату.