Цитата й діалог: розділові знаки

Цитата — це дослівно наведений уривок з тексту чи висловлювання, яким автор підтверджує або ілюструє свою думку. Слова цитати змінювати не можна — це порушення академічної доброчесності. Обов'язково треба назвати автора висловлювання або джерело.

Якщо цитату вводять як пряму мову, її оформлюють за схемами прямої мови. Після слів автора ставлять двокрапку, цитату беруть у лапки й пишуть з великої букви. Якщо цитата — розповідне речення, крапку ставлять після закривних лапок. Знак питання, оклику чи трикрапку ставлять перед закривними лапками, і крапки після лапок тоді немає.

Схеми оформлення цитати як прямої мови

Зверни увагу: коли автор стоїть у дужках після цитати, крапку ставлять після закривної дужки, а не перед нею. Ініціали автора скорочують, але прізвище пишуть повністю.

Запам'ятай: цитата як пряма мова починається з великої букви (виняток — цитата з пропуском на початку, про неї нижче), стоїть у лапках, а перед нею — двокрапка після слів автора.

Цитата може не оформлюватися як окрема пряма мова, а входити до складу речення автора. Це трапляється, коли цитату вводять за допомогою сполучників що, як, слів за словами, на думку тощо. У такому разі цитату беруть у лапки, але пишуть з малої букви й без двокрапки.

Основні правила

• Після слів автора не ставлять двокрапку — цитата граматично продовжує речення.

• Цитату починають з малої букви, навіть якщо в оригіналі вона починалася з великої.

• Крапку в кінці речення ставлять після закривних лапок, а не перед ними.

• Знак питання чи оклику, що належить цитаті, ставлять перед закривними лапками.

Приклади

Важливо: цитата, вплетена в речення автора, має граматично поєднуватися з ним. Якщо поєднати без зміни слів цитати неможливо, наводь її як пряму мову з двокрапкою.

Іноді цитату наводять не повністю, а лише частину, потрібну для підтвердження думки. У такому разі пропущені слова позначають трикрапкою. Трикрапку ставлять на місці пропуску — на початку, всередині або в кінці цитати, але завжди всередині лапок, а не за ними.

Пропуск на початку цитати

Якщо цитату взято з середини речення, перед першим словом ставлять трикрапку, а саме слово пишуть з малої букви — і після що, і після двокрапки. Це показує, що попередній текст випущено.

Наприклад, у Сковороди є рядки: «Всякому місту — звичай і права, всяка тримає свій ум голова». Якщо нам потрібна лише друга частина, пишемо: Сковорода писав, що «…всяка тримає свій ум голова». Зверни увагу: трикрапка всередині лапок, слово після неї — з малої букви.

Пропуск усередині або в кінці цитати

Пропуск усередині цитати позначають трикрапкою на місці випущених слів: «Всякому місту … права». Пропуск у кінці цитати теж позначають трикрапкою перед закривними лапками: «Всякому місту — звичай…».

Ніколи не став трикрапку за лапками — це груба помилка. Трикрапка завжди всередині лапок.

Віршовані цитати

Віршовану цитату, записану з дотриманням віршових рядків (кожен рядок з нового рядка), лапками не виділяють. Достатньо зберегти авторське розташування рядків.

Епіграф (цитату на початку твору) теж пишуть без лапок, а його автора зазначають під ним без дужок.

Лапки всередині цитати

Якщо всередині цитати є слова, які в оригіналі взято в лапки, то для цитати використовують зовнішні лапки «ялинки», а для внутрішніх — „лапки“: «Автор писав: „Всякому місту — звичай і права“». Такий черговий рисунок лапок допомагає читачеві не заплутатися.

Діалог — це розмова двох або кількох осіб. Оформлення діалогу відрізняється від оформлення прямої мови: кожну репліку пишуть з нового рядка, перед нею ставлять тире, а лапок не вживають.

Основне правило: репліки з нового рядка

Кожну репліку починають з нового рядка з тире. Лапки не потрібні:

— Ти вже прочитав роман? — Ще ні, лише почав.

Слова автора після репліки

Якщо після репліки йдуть слова автора, їх відокремлюють комою (або знаком питання, оклику, трикрапкою) і тире, а пишуть з малої букви:

— Ще ні, — відповів Андрій. — Ти вже прочитав роман? — запитала Оля.

Зверни увагу: після знака питання чи оклику кому не ставлять — одразу тире.

Слова автора всередині репліки

Коли слова автора розривають репліку, їх оформлюють так само, як у прямій мові, але без лапок:

— Завтра, — сказала Оля, — повернемо книжку до бібліотеки.

Репліки в один рядок

Якщо репліки записано в один рядок без слів автора, кожну беруть у лапки й відокремлюють тире:

«Ти прийдеш?» — «Прийду».

Такий спосіб використовують рідко, переважно в художній літературі для стислого запису швидкого обміну репліками.

У цьому розділі розглянемо типові завдання НМТ на оформлення цитат і діалогу. Кожен приклад має формат вибору однієї правильної відповіді з п'яти (А–Д).

Приклад 1. Правильно оформлено цитату в реченні

Завдання: познач варіант, у якому правильно оформлено цитату.

А. Григорій Сковорода писав «Всякому місту — звичай і права».

Б. Сковорода недарма писав, що: «Всякому місту — звичай і права».

В. Сковорода недарма писав, що «Всякому місту — звичай і права».

Г. Григорій Сковорода писав: «Всякому місту — звичай і права».

Д. Григорій Сковорода писав: «Всякому місту — звичай і права.».

Розв'язання:

Варіант А — пропущено двокрапку перед лапками. Цитату введено як пряму мову, тому після слів автора має бути двокрапка.

Варіант Б — зайва двокрапка після сполучника що. Цитата входить до речення автора після що, тому двокрапка не потрібна.

Варіант В — цитату після що написано з великої букви, хоча має бути з малої, оскільки вона є частиною речення автора.

Варіант Г — правильний. Цитату оформлено як пряму мову: двокрапка після слів автора, лапки, велика буква, крапка після закривних лапок.

Варіант Д — крапку поставлено перед закривними лапками, а потім ще після них. Якщо цитата — розповідне речення, крапку ставлять лише після закривних лапок. Подвійна крапка — помилка.

Відповідь: Г.

Приклад 2. Пропуск у цитаті правильно позначено в реченні

Завдання: познач варіант, у якому правильно позначено пропуск слів у цитаті.

А. Сковорода писав, що «…всяка тримає свій ум голова».

Б. Сковорода писав, що «…Всяка тримає свій ум голова».

В. Сковорода писав, що «всяка тримає свій ум голова».

Г. Сковорода писав, що: «…всяка тримає свій ум голова».

Д. Сковорода писав, що «всяка тримає свій ум голова…».

Розв'язання:

Варіант А — правильний. Трикрапка стоїть на місці пропущених слів на початку цитати, всередині лапок, слово після трикрапки — з малої букви.

Варіант Б — після трикрапки слово написано з великої букви, а має бути з малої, адже трикрапка показує, що попередній текст випущено.

Варіант В — пропуск не позначено взагалі, хоча цитату взято з середини речення.

Варіант Г — зайва двокрапка після сполучника що. Цитата входить до речення автора, тому двокрапка не потрібна.

Варіант Д — трикрапку поставлено в кінці цитати, але пропуск має бути на початку. Крім того, трикрапка стоїть після слова, а не перед ним.

Відповідь: А.

Приклад 3. Репліки діалогу правильно оформлено у варіанті

Завдання: познач варіант, у якому правильно оформлено репліки діалогу.

А. «— Коли почнеться концерт? — запитала Марта. — О сьомій, — відповів брат.»

Б. — Коли почнеться концерт? — запитала Марта. / — О сьомій, — відповів брат.

В. — Коли почнеться концерт?, — запитала Марта. / — О сьомій, — відповів брат.

Г. — Коли почнеться концерт? — Запитала Марта. / — О сьомій, — Відповів брат.

Д. — Коли почнеться концерт? — запитала Марта. О сьомій, — відповів брат.

Розв'язання:

Варіант А — репліки взято в лапки, хоча кожна з нового рядка з тире не потребує лапок.

Варіант Б — правильний. Кожна репліка з нового рядка з тире, без лапок. Після першої репліки знак питання, потім тире, слова автора з малої букви. Після другої репліки кома, тире, слова автора з малої букви.

Варіант В — після знака питання поставлено ще й кому, що є помилкою. Знак питання вже завершує репліку, кома не потрібна.

Варіант Г — слова автора написано з великої букви («Запитала», «Відповів»), хоча після репліки вони мають бути з малої.

Варіант Д — другу репліку не відокремлено тире від слів автора, і вона стоїть у тому самому рядку, що й слова автора.

Відповідь: Б.

Приклад 4. Помилку в оформленні цитати допущено в реченні

Завдання: познач варіант, у якому допущено помилку в оформленні цитати.

А. Григорій Сковорода писав: «Всякому місту — звичай і права».

Б. «Всякому місту — звичай і права» (Г. Сковорода).

В. Як писав Сковорода, «Всякому місту — звичай і права».

Г. Сковорода недарма писав, що «всякому місту — звичай і права».

Д. Сковорода писав, що «…всяка тримає свій ум голова».

Розв'язання:

Варіант А — правильне оформлення цитати як прямої мови: двокрапка, лапки, велика буква.

Варіант Б — правильне оформлення: цитата в лапках, автор у дужках після цитати, крапка після дужок.

Варіант В — помилка. Цитату введено після як писав, тому вона має починатися з малої букви, а не з великої. Правильно: Як писав Сковорода, «всякому місту — звичай і права».

Варіант Г — правильне оформлення цитати після що: лапки, мала буква, без двокрапки, крапка після лапок.

Варіант Д — правильне оформлення пропуску: трикрапка всередині лапок на початку цитати, слово з малої букви.

Відповідь: В.

Нижче наведено найпоширеніші помилки, яких припускаються учні під час оформлення цитат і діалогу. Уникай їх — і твій результат на НМТ буде вищим.

• Ставлять двокрапку перед цитатою, що входить до речення після що. Правильно: після що двокрапка не потрібна — цитата граматично продовжує речення автора.

• Пишуть з великої букви цитату, вплетену в речення автора (після що, як, за словами). Правильно: така цитата починається з малої букви, навіть якщо в оригіналі вона починалася з великої.

• Не позначають пропуск слів у цитаті або ставлять трикрапку за лапками. Правильно: трикрапка завжди всередині лапок, на місці пропущених слів.

• Беруть у лапки репліки діалогу, записані кожна з нового рядка. Правильно: репліки діалогу з нового рядка пишуть із тире, без лапок.

• Після знака питання в репліці ставлять ще й кому: — Ти прийдеш?, — спитала Оля. Правильно: після знака питання (чи оклику) кома не потрібна — одразу тире.

• Змінюють слова цитати, пристосовуючи їх до свого речення. Правильно: цитата — дослівне відтворення, слова змінювати не можна. Якщо цитата не поєднується граматично з реченням автора, наводь її як пряму мову.

Програма НМТ з української мови охоплює цитату як різновид прямої мови, діалог і розділові знаки в конструкціях із прямою мовою, цитатою та діалогом. Вимога до випускника — «правильно й доцільно використовувати в тексті пряму мову й цитати».

У демоваріанті НМТ-2026 завдання 12 перевіряє оформлення прямої мови: це завдання з вибором однієї правильної відповіді з п'яти (А–Д), яке оцінюють в 1 бал. Цитату як пряму мову оформлюють за тими самими схемами, що й пряму мову, тому правила, вивчені в цьому юніті, безпосередньо застосовні до завдання 12.

Тренувальні завдання цього юніта мають формат вибору однієї правильної відповіді.

Стратегія виконання:

• Визнач, як уведено цитату: з двокрапкою як пряму мову чи після що, як, за словами як частину речення автора.

• Перевір букву на початку цитати: велика (пряма мова) чи мала (частина речення).

• Перевір лапки: чи правильно вони стоять, чи не зайві.

• Перевір трикрапку: чи на місці пропуску, чи всередині лапок.

• Для діалогу: чи є тире перед кожною реплікою, чи немає лапок, чи правильно оформлено слова автора.

• Цитата — дослівний уривок з тексту чи висловлювання; слова цитати змінювати не можна.

• Цитата як пряма мова: після слів автора двокрапка, цитата в лапках з великої букви.

• Цитата в реченні автора (після що, як, за словами): лапки, мала буква, без двокрапки.

• Пропуск слів у цитаті позначаємо трикрапкою на місці пропуску, завжди всередині лапок.

• Діалог: кожна репліка з нового рядка з тире, без лапок. Слова автора після репліки — з малої букви через кому (або ?!) і тире.