Ракоподібні і павукоподібні

Тип Членистоногі (Arthropoda) — найчисленніша група тварин на Землі. До нього належать три основні класи: Ракоподібні, Павукоподібні та Комахи. Усі вони мають спільний план будови, який забезпечив їм неймовірне екологічне різноманіття.

Зовнішня будова й покриви

Тіло членистоногих має двобічну (білатеральну) симетрію. Воно складається з сегментів (члеників), які згруповані у відділи. Кінцівки — членисті, тобто утворені рухомо з'єднаними члениками. Це дає змогу виконувати найрізноманітніші рухи: ходити, плавати, хапати, жувати.

Зовні тіло вкрите хітиновим покривом — кутикулою. Хітин — це міцна органічна речовина, яка утворює зовнішній скелет. До нього зсередини прикріплюються пучки посмугованих м'язів. Такий скелет не розтягується, тому ріст тварини можливий лише під час линяння: старий покрив скидається, а новий, поки він м'який, розтягується.

Внутрішня будова

Порожнина тіла в членистоногих змішана (міксоцель) — вона утворюється злиттям первинної та вторинної порожнин. Кровоносна система незамкнена: кров (гемолімфа) виливається з судин у проміжки між органами. Серце розташоване на спинному боці тіла.

Нервова система складається з надглоткового й підглоткового гангліїв (нервових вузлів) і черевного нервового ланцюжка. Органи чуття — це очі (прості або складні), вусики (антени) та чутливі волоски, які сприймають дотик, вібрацію й хімічні подразники.

Дихання, живлення й розмноження

Органи дихання залежать від середовища існування. У водних членистоногих (ракоподібні) — зябра. У наземних — легеневі мішки (павуки) або трахеї (комахи, кліщі). Членистоногі — роздільностатеві тварини. Запліднення внутрішнє, розвиток може бути прямим (без личинки) або непрямим (з личинкою).

Запам'ятай: спільні ознаки всіх членистоногих — членисті кінцівки, хітиновий зовнішній скелет, линяння, змішана порожнина тіла, незамкнена кровоносна система та черевний нервовий ланцюжок.

Клас Ракоподібні (Crustacea) об'єднує переважно водних членистоногих. Їхнє тіло складається з головогрудей і черевця. Головогруди вкриті суцільним головогрудним щитом — карапаксом. Хітиновий покрив у багатьох ракоподібних просочений вапном (кальцієвими солями), що робить його особливо міцним.

Річковий рак (Astacus astacus)

Річковий рак — типовий представник ракоподібних. Його тіло поділене на головогруди й черевце. На голові розташовані дві пари вусиків: короткі (антенули) — органи нюху й дотику, довгі (антени) — органи дотику. Складні (фасеткові) очі сидять на рухливих стебельцях.

Річковий рак має п'ять пар ходильних ніг. Перша пара — це клешні, якими рак хапає й утримує здобич. На черевці є черевні ніжки (плеоподи); у самки на них розвивається ікра. Хвостовий плавець, утворений тельсоном і останньою парою черевних ніжок, дає змогу раку різко плисти задом наперед.

Рак активний уночі, всеїдний: живиться водоростями, дрібними тваринами, мертвою органікою. Поїдаючи мертвих тварин, він виконує роль санітара водойм. Річковий рак живе лише в чистих прісних водоймах — це індикатор чистоти води.

Дихання відбувається за допомогою зябер — виростів ніг, які розташовані в зябрових порожнинах під головогрудним щитом. Кровоносна система незамкнена, серце — на спинному боці. Органи виділення — зелені залози в основі довгих вусиків. Травлення починається в жувальному шлунку, де хітинові зубці подрібнюють їжу; далі їжа перетравлюється в травній залозі. Розвиток прямий (без личинки).

Дафнія (Daphnia) — водяна блоха

Дафнія — дрібний прісноводний рачок завдовжки 1–5 мм. Її тіло вкрите прозорою двостулковою черепашкою, через яку видно внутрішні органи. Дафнія має одне складне око. Великі розгалужені вусики (антени) слугують веслами — дафнія плаває стрибками, змахуючи ними.

Живиться дафнія, фільтруючи воду: одноклітинними водоростями й бактеріями. Улітку за сприятливих умов вона розмножується без запліднення (партеногенез), даючи численне потомство. Дафнія — цінний корм для мальків риб.

Циклоп (Cyclops)

Циклоп — ще один дрібний прісноводний рачок. Його назва походить від одного простого ока на голові (у міфах — одне око в циклопів). Перші вусики в циклопа довгі, використовуються для плавання. Самка носить яйця у двох яйцевих мішках на черевці.

Циклопи, як і дафнії, — важливий корм для риб. Крім того, циклоп є проміжним хазяїном стьожака широкого (Diphyllobothrium latum) — паразитичного плоского черва, що може спричиняти дифілоботріоз у людини.

Клас Павукоподібні (Arachnida) — переважно наземні членистоногі. Їхнє тіло складається з головогрудей і черевця. У павуків ці відділи з'єднані тонким стебельцем. Важливо: вусиків у павукоподібних немає! Очі прості (у павука-хрестовика — вісім простих очей).

Павук-хрестовик (Araneus diadematus)

Павук-хрестовик — типовий представник павукоподібних. На головогрудях розташовані шість пар кінцівок:

• хеліцери (перша пара) — з отруйними залозами, слугують для впорскування отрути в здобич;

• ногощупальця (педипальпи, друга пара) — дотикові органи, в самців — для передавання сперми;

• чотири пари ходильних ніг (третя–шоста пари).

Внутрішня будова

Павук-хрестовик дихає легеневими мішками (одна пара) і трахеями. Легеневі мішки — це складчасті вирости, що нагадують сторінки книги, де відбувається газообмін. Кровоносна система незамкнена, серце розташоване на спинному боці черевця. Органи виділення — мальпігієві судини, які відкриваються в кишечник.

Травлення й павутина

Травлення в павука частково позакишкове. Павук впорскує в тіло здобичі отруту (паралізує) і травний сік, який розріджує тканини. Потім він висмоктує напіврідку їжу — таке травлення називають зовнішнім або позакишковим.

На кінці черевця розташовані павутинні бородавки — вирости, у яких відкриваються павутинні залози. Павутина має багато функцій: ловильна сітка для здобичі, кокон для яєць, укриття, засіб пересування (молоді павуки літають на павутинках).

Розмноження й різноманіття

Павуки роздільностатеві. Самка зазвичай більша за самця. Розвиток прямий — з яєць виходять маленькі павуки, схожі на дорослих. До павукоподібних належать також каракурт (отруйний павук степів), тарантул (великий павук-вовк) і скорпіони (з хвостовим жалом).

Кліщі (Acari) — підклас павукоподібних, які зазнали сильного спрощення будови через паразитичний спосіб життя. У кліщів головогруди й черевце злиті в одне ціле — тіло не має видимих відділів. У дорослих особин чотири пари ніг, а в личинок — три пари. Дихають кліщі трахеями. Ротовий апарат колючо-сисний або гризучий.

Іксодові кліщі — небезпечні кровососи

Іксодові кліщі (родина Ixodidae) — кровосисні паразити ссавців, птахів і людини. Вони переносять збудників небезпечних хвороб:

• кліщовий енцефаліт — вірусне захворювання, що уражає нервову систему (головний і спинний мозок);

• хвороба Лайма (кліщовий бореліоз) — бактеріальне захворювання, збудник — бактерія Borrelia burgdorferi.

Важливо: сам кліщ не спричиняє хворобу — він лише переносить збудника (вірус або бактерію) від хворої тварини до людини.

Захист від кліщів

• у лісі й високій траві носи закритий світлий одяг (на світлому кліща легше помітити);

• використовуй репеленти — засоби, що відлякують кліщів;

• після прогулянки обов'язково оглянь тіло, особливо пахви, шию, пах — улюблені місця присмоктування;

• присмоктаного кліща обережно видаляють пінцетом (не розчавлюючи) і за потреби звертаються до лікаря;

• проти кліщового енцефаліту існує вакцина — її рекомендують людям, які часто бувають у лісі.

Коростяний свербун

Коростяний свербун (Sarcoptes scabiei) — мікроскопічний кліщ, що прокладає ходи в поверхневому шарі шкіри людини. Він спричиняє коросту — захворювання з сильним свербежем, особливо вночі. Передається через тісний контакт з хворою людиною та через спільні речі (рушники, постіль). Профілактика — особиста гігієна.

Інші кліщі

Крім паразитів, існують і вільноживучі кліщі: павутинні кліщі — шкідники рослин (живляться соком листя), ґрунтові кліщі беруть участь у ґрунтоутворенні, а борошняні кліщі псують запаси зерна й борошна.

Щоб упевнено розпізнавати представників різних класів членистоногих, зручно користуватися порівняльною таблицею. Найперше, на що варто звернути увагу на рисунку: кількість пар ходильних ніг і наявність вусиків.

Окремо варто пам'ятати про кліщів: у них тіло злите (без поділу на відділи), 4 пари ніг у дорослих, вусиків немає, дихають трахеями.

Алгоритм розпізнавання на рисунку

1. Порахуй пари ходильних ніг: 3 — комаха, 4 — павук або кліщ, 5 — рак.

2. Подивися, чи є вусики: 2 пари — рак, 1 пара — комаха, немає — павук або кліщ.

3. Визнач відділи тіла: три відділи — комаха, два (головогруди + черевце) — рак або павук, злите тіло — кліщ.

4. Від класу визнач органи дихання й виділення.

Запам'ятай: павуки й кліщі — не комахи! Вони належать до класу Павукоподібні й відрізняються від комах кількістю ніг (4 пари проти 3) та відсутністю вусиків.

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему ракоподібних і павукоподібних.

Приклад 1. Вибір трьох відповідей із трьох груп

Завдання: установи відповідність між твариною (павук-хрестовик) та її характеристикою. Для кожної з трьох груп обери один правильний варіант.

Група 1 — клас: 1 — ракоподібні, 2 — павукоподібні, 3 — комахи.

Група 2 — пари ходильних ніг: 1 — чотири, 2 — три, 3 — п'ять.

Група 3 — органи дихання: 1 — зябра, 2 — лише трахеї, 3 — легеневі мішки й трахеї.

Розв'язання:

• Павук-хрестовик належить до павукоподібних (група 1 → варіант 2).

• У павукоподібних чотири пари ходильних ніг (група 2 → варіант 1).

• Павук-хрестовик дихає легеневими мішками й трахеями (група 3 → варіант 3).

Відповідь: 213.

Чому інші варіанти неправильні? Ракоподібні мають зябра, а павук — легеневі мішки й трахеї. Комахи мають три пари ніг, а в павука — чотири. Лише трахеї — у комах і кліщів, але не в павука.

Приклад 2. Логічні пари

Завдання: установи відповідність між твариною (1–4) та її характерною ознакою (А–Д). Одна ознака зайва.

1 — річковий рак, 2 — дафнія, 3 — циклоп, 4 — іксодовий кліщ.

А — зелені залози в основі довгих вусиків, Б — прозора двостулкова черепашка й розгалужені вусики-весла, В — одне око й два яйцеві мішки в самки, Г — переносить збудників кліщового енцефаліту, Д — павутинні бородавки на кінці черевця.

Розв'язання:

• 1 (річковий рак) → А (зелені залози — органи виділення рака).

• 2 (дафнія) → Б (прозора двостулкова черепашка й розгалужені вусики-весла).

• 3 (циклоп) → В (одне око й два яйцеві мішки в самки).

• 4 (іксодовий кліщ) → Г (переносить збудників кліщового енцефаліту).

• Д (павутинні бородавки) — зайва, це ознака павука.

Відповідь: 1-А, 2-Б, 3-В, 4-Г.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді

Завдання: яка ознака відрізняє павукоподібних від ракоподібних?

А — членисті кінцівки, Б — хітиновий покрив, В — незамкнена кровоносна система, Г — відсутність вусиків.

Розв'язання: членисті кінцівки, хітиновий покрив і незамкнена кровоносна система — спільні ознаки всіх членистоногих, вони є і в ракоподібних, і в павукоподібних. Відсутність вусиків — характерна ознака саме павукоподібних (у ракоподібних дві пари вусиків).

Відповідь: Г.

Приклад 4. Два твердження

Завдання: оціни правильність двох тверджень.

I. Павук-хрестовик — комаха, бо має членисті ноги.

II. Коростяний свербун прокладає ходи в шкірі людини.

Варіанти: А — правильне лише I, Б — правильне лише II, В — обидва правильні, Г — жодне не правильне.

Розв'язання: твердження I хибне — павук-хрестовик належить до павукоподібних, а не до комах. Членисті ноги — спільна ознака всіх членистоногих, а не лише комах. Твердження II правильне — коростяний свербун справді прокладає ходи в шкірі, спричиняючи коросту.

Відповідь: Б (правильне лише II).

• Помилка: відносять павуків і кліщів до комах. Правильно: у павукоподібних чотири пари ніг і немає вусиків, а в комах — три пари ніг і одна пара вусиків.

• Помилка: вважають, що в річкового рака чотири пари ніг. Правильно: у річкового рака п'ять пар ходильних ніг, перша пара — клешні.

• Помилка: плутають органи дихання. Правильно: рак дихає зябрами, павук — легеневими мішками й трахеями, кліщ — трахеями, комаха — трахеями.

• Помилка: плутають органи виділення. Правильно: у рака — зелені залози, у павукоподібних і комах — мальпігієві судини.

• Помилка: вважають, що кліщовий енцефаліт спричиняє сам кліщ. Правильно: кліщ лише переносить збудника (вірус), а хворобу спричиняє саме збудник.

• Помилка: вважають, що членистоногі ростуть безперервно. Правильно: ріст можливий лише під час линяння, бо хітиновий покрив не розтягується.

Тема «Членистоногі — ракоподібні, павукоподібні (павуки, кліщі)» відповідає темі 3.14 програми ЗНО/НМТ з біології. Вимоги: знати загальні ознаки членистоногих і типові об'єкти — річкового рака й павука-хрестовика, візуально розпізнавати представників і ознаки таксонів.

У демоваріанті НМТ 2026 тема 3.14 є основною в таких завданнях:

• завдання № 14–16 — група за однією інфографікою: два твердження, читання даних, два судження учнів;

• логічні пари № 27 із зображеннями А–Д.

Завдання № 29–30 (вибір трьох відповідей із трьох груп, по три варіанти в групі) у демо 2026 стосувалися інших тем, але такий формат можливий і для членистоногих.

Форма «три з трьох груп» ідеально підходить для характеристики «тварина → клас → органи дихання». За кожну правильно обрану групу дають 1 бал, максимально — 3 бали.

Стратегія виконання

На рисунку спершу рахуй пари ніг і вусиків та визначай відділи тіла — так ти встановиш клас. Від класу переходь до органів дихання й виділення. Наприклад: побачив 4 пари ніг і жодного вусика — це павукоподібний, отже, органи дихання — легеневі мішки й трахеї, виділення — мальпігієві судини.

• Членистоногі: членисті кінцівки, хітиновий покрив, линяння, змішана порожнина тіла, незамкнена кровоносна система.

• Ракоподібні: тіло з головогрудей і черевця, дві пари вусиків, зябра, зелені залози. У річкового рака п'ять пар ходильних ніг (перша — клешні).

• Павукоподібні: тіло з головогрудей і черевця, чотири пари ніг, вусиків немає, легеневі мішки й трахеї, павутинні залози.

• Кліщі: тіло злите (без поділу на відділи). Іксодові кліщі переносять збудників кліщового енцефаліту й хвороби Лайма. Коростяний свербун спричиняє коросту.

• Комахи: три відділи тіла (голова, груди, черевце), три пари ніг, одна пара вусиків. Павуки й кліщі до комах не належать.