Поняття НМТ: Україна 1921–1945 рр.

Період 1920-х років в УСРР позначений двома суперечливими тенденціями. З одного боку, більшовики встановили жорсткий тоталітарний режим, що спирався на терор і єдину ідеологію. З другого — задля відбудови господарства після воєнного комунізму вони запровадили нову економічну політику (неп), а для зміцнення своєї влади на місцях — політику коренізації, зокрема українізацію. Розуміння цих понять — основа для виконання завдань НМТ на відповідність «набір понять — період».

Тоталітарний режим

Тоталітарний режим — це політичний режим, за якого держава на чолі з однією партією контролює всі сфери життя суспільства й людини, спираючись на терор та ідеологію. В УСРР його встановлення почалося на початку 1920-х рр.: комуністична партія (КП(б)У) монополізувала владу, ліквідувала інші партії, запровадила цензуру. Остаточно тоталітарний режим утвердився наприкінці 1920-х – у 1930-х рр. Особливістю тоталітарного режиму в Україні було те, що рішення ухвалювали в Москві, а українські партійні органи лише виконували їх.

Неп — нова економічна політика

Неп (нова економічна політика) — це економічний курс, запроваджений 1921 р. замість політики «воєнного комунізму». Його ключові риси: продподаток замість продрозкладки (селяни віддавали державі фіксовану частку врожаю, а решту могли продавати), дозвіл торгівлі й дрібного приватного підприємництва, оренда землі й підприємств. Неп дав змогу швидко відновити сільське господарство й промисловість після Громадянської війни. Однак наприкінці 1920-х рр. більшовики згорнули неп і взяли курс на форсовану індустріалізацію та суцільну колективізацію.

Коренізація та українізація

Коренізація — це політика залучення місцевих кадрів і запровадження мов корінних народів у республіках СРСР. В УСРР її варіантом стала українізація (з 1923 р.): українську мову впроваджували в освіті, пресі, діловодстві, театрі. Метою українізації було зміцнення більшовицької влади серед українського населення через «національну за формою, соціалістичну за змістом» культуру. Українізація дала поштовх розвиткові української мови й культури, однак уже в 1930-х рр. її згорнули, а багатьох діячів, які її проводили, репресували.

Індустріалізація

Індустріалізація — це перетворення аграрної країни на індустріальну через розвиток важкої промисловості. Курс на соціалістичну індустріалізацію проголосили 1925 р. Її особливістю був форсований характер: кошти вилучали з села (через ціни на хліб і податки); одним із джерел робочої сили й коштів була примусова праця в'язнів ГУТабу (з 1930 р.), але основну робочу силу становили селяни, які переселялися до міст і на новобудови. Перша п'ятирічка (1928/1929–1932 рр.) передбачала будівництво гігантів індустрії — Дніпрогесу, Харківського тракторного заводу, «Запоріжсталі».

Запам'ятай: поняття «неп», «коренізація» й «українізація» — маркери 1920-х років в УСРР. Якщо в наборі понять зустрічаєш ці терміни, сміливо пов'язуй набір із 1920-ми рр.

Наприкінці 1920-х років радянське керівництво взяло курс на прискорену модернізацію. Відбудовчий неп змінили форсована індустріалізація та суцільна колективізація сільського господарства. Ці процеси супроводжувалися насильством, вилученням хліба в селян і, зрештою, призвели до страшної трагедії — Голодомору 1932–1933 рр. Поняття теми 24 (їх у програмі 14) допомагають розпізнати період 1929–1938 рр.

П'ятирічка

П'ятирічка — це п'ятирічний план розвитку народного господарства СРСР. Першу п'ятирічку (1928/1929–1932 рр.) присвятили розвиткові важкої промисловості: будували Дніпрогес, Харківський тракторний завод, «Запоріжсталь», Криворізький металургійний комбінат. Плани були надзвичайно напруженими, їх виконання забезпечували примусовою працею й репресіями.

Колективізація та розкуркулення

Колективізація — це примусове об'єднання селянських господарств у колгоспи (колективні господарства). Вона розпочалася 1929 р. й супроводжувалася розкуркуленням — конфіскацією майна й виселенням заможних селян («куркулів»). Насправді «куркулями» оголошували будь-кого, хто опирався колективізації: сотні тисяч родин виселили в Сибір, на Урал і в Казахстан. Колективізація підірвала сільське господарство й призвела до голоду.

«Закон про п'ять колосків» і «чорна дошка»

7 серпня 1932 р. ухвалили «закон про п'ять колосків» — постанову «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності». За «розкрадання колгоспного майна» (навіть кількох колосків, зібраних голодними селянами) передбачали розстріл або 10 років ув'язнення. «Чорна дошка» — це список сіл і колгоспів, що не виконали плану хлібозаготівель. Потрапити на «чорну дошку» означало: заборону торгівлі, вилучення всіх продуктів, закриття магазинів, припинення постачання. Фактично це був смертний вирок для села.

Паспортна система

Із кінця 1932 р. в СРСР запровадили паспортну систему. Паспорти отримали лише міські жителі, тоді як селяни не могли вільно виїхати з села — вони були прикріплені до колгоспу. Це унеможливлювало втечу від голоду й закріплювало кріпосницький статус селянства.

Голодомор — геноцид українського народу

Голодомор — це штучний голод 1932–1933 рр., організований комуністичним режимом. Від голоду загинули, за різними оцінками, від 3 до 7 мільйонів українців. Геноцид — це дії з наміром знищити повністю або частково національну, етнічну, расову чи релігійну групу. Закон України 2006 р. визнав Голодомор геноцидом українського народу. Чому саме геноцид? Бо хліб вилучали цілеспрямовано, не залишаючи селянам навіть посівного матеріалу, а на кордоні УСРР блокували вивіз продовольства з інших республік.

Запам'ятай: поняття «розкуркулення», «чорна дошка», «паспортна система», «закон про п'ять колосків» — маркери 1929–1933 рр. в УСРР. Якщо в наборі є хоча б одне з них, період визначено.

Паралельно з колективізацією й індустріалізацією в СРСР розгортався масовий терор. Репресії торкнулися всіх верств населення — від селян і робітників до партійної еліти та митців. У цьому розділі розглянемо поняття, що описують каральну систему, ідеологічний тиск і трагічну долю української інтелігенції.

Репресії та ГУТаб

Репресії — це каральні заходи держави проти реальних чи уявних противників: арешти, розстріли, заслання. В УСРР репресії набули масового характеру в 1930-х рр., особливо під час «великого терору» 1937–1938 рр. ГУТаб (ГУЛАГ — Головне управління таборів) — це система концтаборів примусової праці СРСР. Ув'язнені (у тому числі селяни-розкуркулені, націонал-ухильники, «вороги народу») будували канали, залізниці, заводи в найсуворіших умовах. Биківня під Києвом — одне з місць масових поховань жертв репресій кінця 1930-х – початку 1940-х рр.

Націонал-ухильництво

Націонал-ухильництво — це звинувачення комуністів, що обстоювали права УСРР, у «націоналістичному ухилі». Найвідоміші «ухильники» — Олександр Шумський (нарком освіти УСРР, прихильник українізації) і Микола Скрипник (нарком освіти, який покінчив із собою 1933 р., не витримавши цькування). Їх звинувачували в тому, що вони надто активно проводять українізацію, що суперечило лінії Москви.

Розстріляне відродження

Розстріляне відродження — це покоління українських митців 1920–1930-х рр., знищене репресіями. Назву ввів літературознавець Юрій Лавріненко. До нього належать: режисер Лесь Курбас (розстріляний 1937 р.), драматург Микола Куліш (автор «Мина Мазайла», розстріляний 1937 р.), художник Михайло Бойчук (засновник «бойчукізму», розстріляний 1937 р.). Масові розстріли відбулися в Сандармосі (Карелія) 1937 р., де стратили понад 200 діячів української культури.

Соцреалізм

Соцреалізм (соціалістичний реалізм) — це обов'язковий у СРСР художній метод, що змальовував життя «в революційному розвитку» й служив партійній ідеології. Проголошений 1934 р. на Першому з'їзді радянських письменників. Соцреалізм вимагав від митців зображувати «світле майбутнє», героїчну працю, вождів — і забороняв усе, що не відповідало цьому канону. У літературі це романи про колгоспи й Дніпрогес, у живописі — парадні портрети Сталіна й картини «щасливого» колгоспного життя.

Після поразки УНР і ЗУНР західноукраїнські землі опинилися під владою сусідніх держав: Східна Галичина й Волинь — у складі Польщі, Закарпаття — Чехословаччини, Буковина й Бессарабія — Румунії. Українці на цих територіях зазнавали національного гноблення, що породило специфічні поняття, які треба знати для НМТ.

Осадництво

Осадництво — це надання польською владою земель на Волині й у Галичині польським колоністам (осадникам), здебільшого колишнім військовим. Метою осадництва було зміцнення польської присутності на «східних кресах» і послаблення українського землеволодіння. Осадники отримували найкращі землі, що викликало обурення українського населення.

Пацифікація

Пацифікація — це каральна акція польської влади 1930 р. проти українського населення Східної Галичини. Польська поліція й військо проводили масові побиття, руйнували українські читальні «Просвіти», кооперативи, школи. Приводом стала активізація ОУН, а справжньою метою — залякати українців і змусити їх відмовитися від національних вимог. Важливо не плутати: пацифікація — це польська акція, а не радянська.

Інтегральний націоналізм

Інтегральний націоналізм — це ідеологія, сформульована Дмитром Донцовим, яку взяла за основу Організація Українських Націоналістів (ОУН). Вона ставила націю й боротьбу за державу понад усе, покладалася на власні сили, дисципліну й жертовність. Інтегральний націоналізм відкидав компроміси з окупантами й парламентську боротьбу, натомість пропагував революційні методи. Це відрізняло ОУН від поміркованих українських партій, як-от УНДО (Українське національно-демократичне об'єднання), яке діяло легально в польському сеймі.

Русинство

Русинство — це течія на Закарпатті, що вважала місцеве населення окремим від українців «русинським» народом. Цю течію підтримувала угорська й чехословацька влада, які намагалися послабити український національний рух на Закарпатті. Русинство заперечувало єдність українців по обидва боки Карпат.

Політична еміграція

Політична еміграція — це вимушений виїзд діячів УНР і ЗУНР за кордон після поразки визвольних змагань 1917–1921 рр. Центрами української політичної еміграції стали Прага, Варшава, Париж, Берлін. Там діяли уряди в екзилі, наукові установи (Український вільний університет у Празі), видавалися часописи. Політична еміграція зберігала ідею незалежної України в міжвоєнний період.

Запам'ятай: поняття «осадництво», «пацифікація», «інтегральний націоналізм» — маркери західноукраїнських земель у складі Польщі (1920–1930-ті рр.). Якщо в наборі є ці терміни, шукай період «західноукраїнські землі між війнами».

Друга світова війна (1939–1945) стала найтрагічнішою сторінкою в історії України XX століття. Українські землі опинилися в епіцентрі бойових дій, окупації, терору й визвольної боротьби. Поняття теми 26 охоплюють три ключові лінії: радянську політику на приєднаних землях, нацистський окупаційний режим та український визвольний рух.

Радянізація (1939–1941)

Радянізація — це запровадження радянських порядків на приєднаних 1939–1940 рр. землях (Західна Україна, Північна Буковина, Бессарабія). Вона включала націоналізацію промисловості, примусову колективізацію, репресії проти «ворогів народу» й депортації «неблагонадійних» (української інтелігенції, польських осадників). Важливо: радянізація тривала й після війни (1944–1950-ті рр.), тому це поняття не обмежується лише 1939–1941 рр.

Нацистська окупація: «Барбаросса», «випалена земля», «новий порядок», план «Ост»

План «Барбаросса» — це план блискавичної війни Німеччини проти СРСР, затверджений у грудні 1940 р. Він передбачав розгром Червоної армії за 8–10 тижнів. «Випалена земля» — це тактика знищення при відступі всього, що могло дістатися ворогові: спалювали мости, заводи, хліб, навіть цілі села. «Новий порядок» — це нацистський окупаційний режим на захоплених територіях: терор, пограбування, примусова праця, розстріли за найменший спротив. План «Ост» — це нацистський план колонізації Східної Європи, що передбачав винищення й виселення місцевого населення, насамперед слов'ян і євреїв, та заселення території німцями.

Остарбайтери, Голокост, концтабори, колабораціонізм

Остарбайтери — «східні робітники», примусово вивезені на роботу до Німеччини. З України вивезли понад 2,2 млн осіб, переважно молодь. Вони працювали на заводах і в селах у рабських умовах. Голокост — масове знищення нацистами євреїв. В Україні найбільшим місцем масових розстрілів став Бабин Яр у Києві (вересень 1941 р.), де за два дні вбили майже 34 тис. євреїв. Концтабори — табори для ув'язнення й знищення людей (Аушвіц, Майданек, Треблінка). Колабораціонізм — співпраця з окупантом: хтось ішов на це свідомо (з ідеологічних міркувань), хтось — вимушено (щоб вижити).

Депортація та чорносвитники

Депортація — примусове виселення народу чи групи людей. Наймасштабніша депортація в Україні — виселення кримських татар у травні 1944 р. (близько 200 тис. осіб) до Середньої Азії. Чорносвитники — це жителі звільнених територій, мобілізовані до Червоної армії без навчання й форми й кинуті в бій «у чому були» (звідси назва — у чорному селянському одязі). Їх використовували як «гарматне м'ясо» під час наступальних операцій 1943–1944 рр.

Український визвольний рух

Похідні групи ОУН — це загони, що 1941 р. рушили на схід слідом за німецькою армією, щоб відновлювати українську владу на звільнених територіях. Вони створювали органи місцевого самоврядування, поліцію, школи. Поліська Січ — загони Тараса Бульби-Боровця, що діяли на Поліссі й Волині 1941–1943 рр. Бандерівці — члени ОУН(б) (фракція Степана Бандери) і вояки Української повстанської армії (УПА), які боролися за незалежність України проти нацистів і більшовиків.

Запам'ятай: поняття «остарбайтери», «план «Ост»», «Голокост», «похідні групи» — маркери періоду 1941–1944 рр. (нацистська окупація). Якщо в наборі є «радянізація», це може стосуватися як 1939–1941, так і повоєнних років.

У цьому розділі розберемо чотири типові завдання НМТ, які перевіряють знання понять 1921–1945 рр. Кожне завдання супроводжується покроковим розв'язанням.

Приклад 1. Відповідність «набір понять — період»

Установи відповідність між набором понять та історичним періодом.

Розв'язання. Ключ до завдання — знайти найточніше поняття в кожному наборі. Набір 1: неп і коренізація — це 1920-ті рр. (Б). Набір 2: «чорна дошка» й паспортна система — це 1929–1933 рр. (А). Набір 3: пацифікація — це польська акція 1930 р. в Галичині (Г). Набір 4: остарбайтери — примусова праця в Німеччині 1942–1944 рр. (В). Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–В. Чому не Д? 1946–1953 рр. — повоєнна доба (відбудова, ждановщина, лисенківщина, операції «Вісла» й «Захід»); її поняття належать до теми 27, а не до тем 23–26.

Приклад 2. Вибір однієї відповіді з чотирьох

Список сіл, які не виконали план хлібозаготівель і позбавлялися права торгувати, — це:

• продрозкладка

• паспортна система

• «чорна дошка»

• «закон про п'ять колосків»

Розв'язання. Згадай визначення: «чорна дошка» — це список сіл і колгоспів, що не виконали хлібозаготівлі, з усіма каральними наслідками. Продрозкладка — це вилучення всіх надлишків хліба за воєнного комунізму (до 1921 р.). Паспортна система — прикріплення селян до землі (з 1932 р.). «Закон про п'ять колосків» — розстріл за «розкрадання» колгоспного майна. Ключ — «чорна дошка». Чому не продрозкладка? Вона стосується періоду воєнного комунізму, а не хлібозаготівель 1932 р. Чому не паспортна система? Вона обмежувала пересування, а не торгівлю. Чому не «закон про п'ять колосків»? Він карав за крадіжку, а не за невиконання плану.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді за уривком

«Улітку 1941 р. загони членів ОУН рушили на схід, щоб створювати українську адміністрацію на звільнених від більшовиків територіях. Вони організовували місцеву владу, поліцію, школи, видавали газети». Про кого йдеться?

• чорносвитники

• остарбайтери

• похідні групи

• Поліська Січ

Розв'язання. В уривку описано загони, що рушили на схід 1941 р. для створення української адміністрації. Це похідні групи ОУН. Чорносвитники — мобілізовані до Червоної армії без форми. Остарбайтери — вивезені на примусову роботу до Німеччини. Поліська Січ — загони Т. Бульби-Боровця, що діяли на Поліссі, а не рухалися на схід. Ключ — похідні групи.

Приклад 4. Відповідність «поняття — значення»

Установи відповідність між поняттям та його значенням.

Розв'язання. Осадництво — це наділення польських колоністів землею (Б). Русинство — течія, що вважала закарпатців окремим народом (В). Колабораціонізм — співпраця з окупантом (А). Соцреалізм — обов'язковий художній метод радянського мистецтва (Г). Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Г. Зайва позиція Д (Голокост) — масове знищення євреїв, це поняття теми 26, а не теми 24 чи 25.

На НМТ учні часто припускаються однотипних помилок через плутанину в поняттях. Ось найпоширеніші пастки.

• Вважати неп і суцільну колективізацію одночасними. Неп — це 1920-ті рр. (з 1921 до кінця 1920-х). Колективізація почалася 1929 р. і тривала в 1930-х. Вони не перетинаються в часі. Якщо в завданні є «неп», шукай період 1920-х; якщо «колективізація» — 1929–1938 рр.

• Плутати коренізацію й українізацію. Коренізація — загальносоюзна політика залучення місцевих кадрів у всіх республіках СРСР. Українізація — її конкретний варіант в УСРР. На НМТ можуть запитати про обидва поняття — розрізняй їх за масштабом.

• Вважати «пацифікацію» радянською акцією. Пацифікація — це каральна акція польської влади 1930 р. в Галичині. Вона не має стосунку до СРСР. Якщо бачиш «пацифікацію», одразу пов'язуй із західноукраїнськими землями в складі Польщі.

• Пов'язувати «радянізацію» лише з 1939–1941 рр. Радянізація тривала й після війни: 1944–1950-ті рр. у Західній Україні. Тому це поняття може стосуватися як теми 26, так і теми 27 (повоєнний період). Уважно читай контекст завдання.

• Плутати остарбайтерів із чорносвитниками. Остарбайтери — примусово вивезені на роботу до Німеччини. Чорносвитники — мобілізовані до Червоної армії без навчання й форми. Перші — жертви нацистів, другі — жертви радянської системи.

• Плутати Поліську Січ із похідними групами ОУН. Поліська Січ Т. Бульби-Боровця діяла на Поліссі й Волині, не рухалася на схід. Похідні групи ОУН улітку 1941 р. йшли на схід слідом за німцями, щоб створювати українську адміністрацію. Різні організації, різні завдання.

Програма НМТ з історії України передбачає, що ти «правильно застосовуєш поняття» тем 23–26. У цих темах — 39 понять: 5 у темі 23, 14 у темі 24, 5 у темі 25 і 15 у темі 26. На тесті ці поняття перевіряють у кількох форматах.

Формат 1: відповідність «набір понять — період»

У демоваріанті НМТ 2026 року завдання 24 — це відповідність «набір понять ↔ період» (4 × 5, 0–4 бали). Хоча в демоваріанті воно охоплює теми 27–32, та сама форма тренує поняття 1921–1945 рр. Тобі дають чотири набори понять і п'ять періодів (один зайвий). Твоє завдання — зіставити набір із періодом.

Формат 2: вибір трьох відповідей із семи

У демоваріанті 2026 року завдання 29 — вибір трьох відповідей із семи про характерні риси режиму (тема 26), 0–3 бали. Поняття теми 26 допомагають відібрати риси нацистського окупаційного режиму й відкинути ознаки іншої доби (наприклад, радянської).

Стратегія виконання

У завданні на відповідність «набір понять — період» знайди в кожному наборі найточніше поняття — воно визначає період і територію. Наприклад:

• «чорна дошка» → 1929–1933 рр. в УСРР

• «пацифікація» → західноукраїнські землі в Польщі

• «остарбайтери» → окупація 1941–1944 рр.

• «неп» → 1920-ті рр. в УСРР

Якщо в наборі є кілька понять, орієнтуйся на найспецифічніше. Наприклад, «розкуркулення» + «чорна дошка» + «паспортна система» — усі три вказують на 1929–1933 рр., але «чорна дошка» найточніше прив'язана до 1932–1933 рр.

• Тема 23 (1920-ті рр.): тоталітарний режим, неп, коренізація, українізація, індустріалізація.

• Тема 24 (1929–1938 рр.): п'ятирічка, колективізація, розкуркулення, «закон про п'ять колосків», «чорна дошка», паспортна система, Голодомор, геноцид, репресії, ГУТаб, націонал-ухильництво, розстріляне відродження, соцреалізм.

• Тема 25 (західноукраїнські землі): осадництво, пацифікація, інтегральний націоналізм, русинство, політична еміграція.

• Тема 26 (1939–1945 рр.): радянізація, «Барбаросса», «випалена земля», «новий порядок», «Ост», Голокост, остарбайтери, концтабори, колабораціонізм, депортація, похідні групи, Поліська Січ, бандерівці, чорносвитники.

• Визначай період за найточнішим поняттям набору. «Чорна дошка» → 1929–1933 рр., «пацифікація» → західноукраїнські землі, «остарбайтери» → 1941–1944 рр., «неп» → 1920-ті рр.