Перші українські політичні партії Галичини (1890–1899)

У другій половині XIX ст. український національний рух у Галичині пройшов шлях від культурницької праці до політичної боротьби. Ключовим етапом цього переходу стало утворення політичних партій. Що ж таке політична партія? Це організоване об’єднання людей зі спільними поглядами й програмою, яке бореться за владу або вплив на неї — насамперед через вибори до Галицького сейму й австрійського парламенту.

Передумови політизації

Чому партії постали саме в Галичині, а не в Наддніпрянщині? Відповідь — у конституційному ладі Австро-Угорщини. Після 1867 р. Австрійська імперія стала дуалістичною монархією з конституцією, яка гарантувала громадянські свободи й дозволяла політичну діяльність. Українці Галичини могли обирати депутатів до Галицького сейму (Львів) і до загальноавстрійського парламенту (Відень). Це створювало простір для політичної організації.

Другою передумовою став досвід культурно-освітніх товариств. «Просвіта» (від 1868 р.), читальні, Наукове товариство імені Шевченка навчили українців Галичини працювати організовано, видавати пресу, проводити зібрання. Коли цього досвіду стало замало, виникло бажання впливати на владу безпосередньо.

Третьою причиною стало розчарування в так званій «новій ері» — угоді народовців з польською шляхтою (1890), яка не принесла українцям реальних поступок. Натомість у середовищі народовців і радикалів дедалі чіткіше окреслювалися різні течії: одні прагнули національної автономії, інші — соціальних реформ, а дехто вже думав про самостійність.

Політизація національного руху — це перехід від культурницької праці (видання книжок, читання, театр) до політичної боротьби з чіткими програмами, партійними газетами й виборчими кампаніями. Саме цей перехід і привів до створення перших українських політичних партій у Галичині.

У жовтні 1890 р. у Львові відбулася подія, яка започаткувала нову добу в українському національному русі: було утворено Русько-українську радикальну партію (РУРП). Це була перша українська політична партія в історії.

Засновники й ідейний натхненник

Засновниками РУРП стали Іван Франко та Михайло Павлик. До них приєдналися молоді радикали Євген Левицький, Володимир Будзиновський, а згодом провідником партії став Кирило Трильовський. Ідейним натхненником радикалів був Михайло Драгоманов — учений і публіцист, який з 1876 р. жив на еміграції (у Женеві, а з 1889 р. — у Софії, де викладав в університеті). Його соціалістичні й демократичні ідеї лягли в основу програми партії.

Програма-максимум і програма-мінімум

Програма РУРП мала два рівні. Максимальна (кінцева) мета — побудова соціалістичного ладу з колективною працею й колективною власністю. Мінімальна (найближча) програма охоплювала демократичні свободи, загальне виборче право, розвиток освіти та поліпшення становища селян. Саме селянство й сільська інтелігенція були головною опорою партії.

Діяльність і еволюція

Партія видавала газету «Народ» (1890–1895), проводила агітацію серед селян, організовувала народні віча. Радикали першими в Галичині почали систематичну політичну роботу з селянством. 1895 р. на з’їзді РУРП до програми внесли вимогу політичної самостійності України як далекої мети. Це сталося під впливом праці Юліана Бачинського «Україна irredenta», яка вийшла того самого року.

Запам'ятай: РУРП (1890) — перша українська політична партія. Її засновники — І. Франко та М. Павлик. Програма поєднувала соціалістичні ідеали (максимум) із демократичними реформами (мінімум).

Юліан Бачинський (1870–1940) — молодий радикал, публіцист, згодом соціал-демократ. Його ім'я назавжди ввійшло в історію української політичної думки завдяки праці «Україна irredenta» («Україна невизволена»), яка вийшла 1895 р. у Львові. Це одна з ключових персоналій програми НМТ.

Головна ідея праці

Бачинський уперше в Галичині розгорнуто обґрунтував ідею політичної самостійності України. Його головний аргумент: політична незалежність — необхідна умова економічного, культурного й національного розвитку українців. Мета — незалежна держава, яка об'єднає всі українські землі, що належали Російській та Австро-Угорській імперіям.

Обґрунтування та реакція

Своє обґрунтування Бачинський будував на економічних, марксистських засадах: розвиток капіталізму неминуче веде поневолені нації до боротьби за власну державу. Це було сміливе твердження для свого часу. Праця викликала жваву дискусію. Михайло Драгоманов поставився до неї критично — він вважав, що самостійність є передчасною ідеєю. Натомість молоді радикали підтримали Бачинського.

Значення для українського руху

«Україна irredenta» стала першим у Галичині розгорнутим обґрунтуванням ідеї самостійності України. Вона безпосередньо вплинула на програму РУРП (1895 р. з'їзд партії вніс вимогу самостійності) та на програму Української національно-демократичної партії (1899). Саме завдяки Бачинському ідея незалежності перестала бути справою поодиноких мрійників і ввійшла в програми політичних партій.

Запам'ятай: 1895 р. — Ю. Бачинський, «Україна irredenta». Перше розгорнуте обґрунтування політичної самостійності України в Галичині.

1899 рік став переломним для українського політичного руху в Галичині. Русько-українська радикальна партія розкололася. Частина радикалів разом із народовцями утворила Українську національно-демократичну партію (УНДП), а інша частина — Українську соціал-демократичну партію (УСДП). У РУРП лишилися Михайло Павлик і Кирило Трильовський.

Українська національно-демократична партія (УНДП)

УНДП постала в грудні 1899 р. Її головою став Юліан Романчук, а серед провідників були Кость Левицький, Іван Франко та Михайло Грушевський. Програма партії мала два рівні: кінцева мета — незалежна соборна Українська держава; найближча мета — національно-територіальна автономія українських земель Австро-Угорщини, тобто створення окремого краю зі Східної Галичини й Північної Буковини. УНДП стала найвпливовішою партією Галичини.

Українська соціал-демократична партія (УСДП)

УСДП також постала 1899 р. Її лідерами стали Микола Ганкевич і Семен Вітик. Партія сповідувала марксизм, орієнтувалася на австрійську соціал-демократію й спиралася на робітників і сільський пролетаріат. Головні вимоги — соціальні реформи та національна автономія.

Опорний ряд дат

Запам'ятай хронологічний ряд для НМТ:

• 1890 — утворення РУРП

• 1895 — вихід «Україна irredenta» Ю. Бачинського

• 1899 — утворення УНДП та УСДП

• 1900 — утворення Революційної української партії (РУП) у Харкові — першої партії Наддніпрянщини, не галицької

Важливо: РУП (1900, Харків) — це вже Наддніпрянщина, а не Галичина. Не плутай галицькі партії з наддніпрянськими.

Приклад 1. Відповідність «партія (організація) — рік утворення»

Завдання: Установи відповідність між партією (організацією) та роком її утворення.

Розв'язання: Русько-українська радикальна партія (РУРП) утворена 1890 р. — це перша українська політична партія. Українська національно-демократична партія (УНДП) постала 1899 р. Революційна українська партія (РУП) — 1900 р. у Харкові. Загальна українська безпартійна демократична організація — 1897 р. Зайвий рік — 1868 (рік заснування «Просвіти»).

Відповідь: 1 — Б, 2 — Г, 3 — Д, 4 — В.

Чому інші варіанти неправильні? 1868 — це рік заснування «Просвіти», а не політичної партії. Якщо приписати РУРП 1899 р., то плутаєш її з УНДП. Якщо приписати УНДП 1890 р., то плутаєш її з РУРП.

Приклад 2. Послідовність подій

Завдання: Розташуй події в хронологічній послідовності.

• А вихід праці Ю. Бачинського «Україна irredenta»

• Б утворення УНДП

• В утворення РУРП

• Г утворення РУП у Харкові

Розв'язання: Визначаємо роки кожної події: РУРП — 1890, «Україна irredenta» — 1895, УНДП — 1899, РУП — 1900. Отже, правильна послідовність: В (1890) → А (1895) → Б (1899) → Г (1900).

Відповідь: В — А — Б — Г.

Поширена помилка: поставити УНДП (1899) перед «Україною irredenta» (1895). Пам'ятай: Бачинський написав працю раніше, ніж постали УНДП та УСДП.

Приклад 3. Відповідність «діяч — партія (праця)»

Завдання: Установи відповідність між діячем і партією (працею), з якою він пов'язаний.

Розв'язання: Михайло Павлик — один із засновників РУРП, лишився в ній після розколу 1899 р. Юліан Романчук — голова УНДП. Микола Ганкевич — лідер УСДП. Юліан Бачинський — автор праці «Україна irredenta». Зайвий варіант — Кирило-Мефодіївське братство (1846 р., зовсім інша доба).

Відповідь: 1 — Б, 2 — В, 3 — Г, 4 — Д.

Чому інші варіанти неправильні? Якщо приписати М. Павлика до УНДП — це помилка, він лишився в РУРП. Якщо приписати «Україну irredenta» І. Франкові — це пастка, автор Ю. Бачинський.

Приклад 4. Послідовність подій

Завдання: Розташуй події в хронологічній послідовності.

• А утворення УСДП

• Б вихід «Україна irredenta»

• В заснування газети «Діло»

• Г утворення РУРП

Розв'язання: Визначаємо роки: газета «Діло» заснована 1880 р. (це народовське видання, яке виходило ще до появи партій). РУРП — 1890 р. «Україна irredenta» — 1895 р. УСДП — 1899 р. Отже, правильна послідовність: В (1880) → Г (1890) → Б (1895) → А (1899).

Відповідь: В — Г — Б — А.

Поширена помилка: поставити РУРП перед газетою «Діло». Насправді «Діло» — народовська газета, заснована 1880 р., за 10 років до появи першої партії.

• Вважати РУП (1900, Харків) галицькою партією. Насправді Революційна українська партія — це перша партія Наддніпрянщини, заснована в Харкові. Галицькі партії — РУРП, УНДП, УСДП.

• Вважати першою українською партією УНДП. Першою була РУРП (1890). УНДП постала лише 1899 р.

• Приписувати працю «Україна irredenta» І. Франкові чи М. Міхновському. Її автор — Юліан Бачинський (1895). І. Франко був співзасновником РУРП, а М. Міхновський — автор брошури «Самостійна Україна» (1900), яку РУП ухвалила як свою першу програму.

• Плутати УНДП (національні демократи, голова Ю. Романчук) і УСДП (соціал-демократи, лідери М. Ганкевич, С. Вітик). Обидві утворені 1899 р., але мають різні програми: УНДП — національна, УСДП — марксистська.

• Вважати, що УНДП вимагала негайної незалежності. Незалежність була кінцевою метою, а найближчою — національно-територіальна автономія в складі Австро-Угорщини.

• Плутати М. Павлика (лишився в РУРП після розколу 1899 р.) з І. Франком (1899 р. перейшов до УНДП).

На НМТ з історії України тема перших політичних партій Галичини перевіряється в межах теми 16 програми. Ось що треба знати про формат:

• 1890 (РУРП) і 1899 (УНДП та УСДП) — 2 з 4 дат теми 16. Їх треба знати точно.

• «Партія» — поняття теми. У програмі НМТ воно входить до переліку термінів, які треба пояснювати.

• Ю. Романчук, Ю. Бачинський, І. Франко — персоналії теми. Зверни увагу: І. Франка в програмі підкреслено, тож його портрет можуть подати в завданні на візуальне розпізнавання.

• Програма НМТ вимагає пояснювати політизацію національного руху й утворення перших політичних партій.

Типи завдань

Відповідність (завдання 21–24 у тесті): 4 пари «партія — рік — лідер», одна буква зайва. По 1 балу за кожну правильно встановлену пару — до 4 балів за завдання.

Послідовність (завдання 25–27): 3 бали за весь правильно вибудований ряд, 2 бали — за правильні першу й останню події, 1 бал — лише за одну з них. У демоваріанті 2026 року ряди охоплюють 2–4 теми, тож РУП (1900) може стояти поруч із галицькими партіями.

Стратегія: спочатку визнач роки всіх подій у завданні, потім будуй відповідь. Для відповідності — зістав партію, рік і лідера в один логічний ланцюжок.

• 1890 — РУРП (І. Франко, М. Павлик) — перша українська політична партія.

• 1895 — Ю. Бачинський «Україна irredenta»: політична самостійність України.

• 1899 — УНДП (Ю. Романчук, І. Франко, М. Грушевський): самостійність — мета, автономія — найближче завдання.

• 1899 — УСДП (М. Ганкевич, С. Вітик): марксизм, робітники.

• 1900 — РУП у Харкові — це вже Наддніпрянщина.

• Ряд: 1890 — 1895 — 1899 — 1900.