Пам’ятки культури НМТ: Україна 1921–1945 рр.

У 1920-ті роки в радянській Україні розгорнувся культурний експеримент. Хоча більшовики поступово встановлювали ідеологічний контроль, перше десятиліття радянської влади дало мистецтво високої якості — графіку, малярство й архітектуру, які сьогодні є обов'язковими для розпізнавання на НМТ. Розгляньмо три ключові позиції теми 23.

Василь Касіян — майстер графіки

Василь Касіян (1896–1976) — український графік, народний художник СРСР. Його стиль — це чітка лінія, контраст чорного й білого, увага до народного типу. Програма НМТ називає дві його роботи:

• «Гуцул з квіткою» — портрет молодого гуцула, який тримає квітку. Твір передає красу й гідність мешканця Карпат. Характерна риса — декоративність, орнаментальний фон, стилізація народного вбрання.

• «Карпатська мати» — образ жінки-матері з дитиною на тлі гір. Тема материнства поєднана з гуцульським колоритом. Графічна манера Касіяна робить цю роботу впізнаваною.

Обидві роботи належать до 1920–1930-х років і відображають зацікавлення митця життям Гуцульщини. На НМТ твори Касіяна можуть з'явитися як репродукція або опис — тоді ключові слова «графіка», «гуцул», «Карпати».

Федір Кричевський — триптих «Життя»

Федір Кричевський (1879–1947) — український живописець, один із засновників Національної академії образотворчого мистецтва. Його головний твір, який входить до програми НМТ, — триптих «Життя» (1925–1927). Триптих складається з трьох частин:

Триптих «Життя» — це узагальнений образ життя українського селянина: кохання, родина, повернення з війни додому. Кричевський поєднав реалістичну манеру з елементами модерну. Стиль — необароко з впливом українського народного малярства. На НМТ важливо пам'ятати, що «Життя» — це триптих, а його автор — Федір Кричевський, а не Василь Касіян.

Держпром — символ Харкова-столиці

Будівля Державної промисловості (Держпром) у Харкові — одна з найвідоміших пам'яток конструктивізму. Зведена в 1925–1928 роках архітекторами Сергієм Серафимовим, Самуїлом Кравцем і Марком Фельгером. Це комплекс із трьох прямокутних корпусів, з'єднаних переходами на різних рівнях. Матеріали — залізобетон і скло, жодного декору. Держпром був одним із перших хмарочосів у СРСР (заввишки 63 м) і символом Харкова як столиці УСРР (1919–1934).

Конструктивізм — авангардний стиль 1920-х років. Його гасло: «будівля як машина». Характерні риси:

• прості геометричні об'єми (куб, паралелепіпед)

• відмова від декору й орнаменту

• функціональність — форма визначається призначенням

• використання залізобетону, скла, металу

На НМТ Держпром розпізнають за описом: «комплекс прямокутних корпусів, з'єднаних переходами, залізобетон і скло, Харків, 1920-ті роки». Стиль — конструктивізм.

1930-ті роки — доба соцреалізму. Мистецтво мало прославляти радянську владу, колгоспний лад і вождів. У програмі НМТ тема 24 містить дві пам'ятки: батальне полотно Миколи Самокиша та будівлю Верховної Ради УРСР.

Микола Самокиш — «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 р.»

Микола Самокиш (1860–1944) — український і радянський художник-баталіст. Його картина «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 р.» створена в 1930-х роках. Сюжет — епізод Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького: козацький полковник Іван Богун розбиває війська Стефана Чарнецького. Полотно велике, динамічне, з детальним зображенням кінної битви.

Найпоширеніша пастка: датувати картину 1653 роком, бо в назві є ця дата. Насправді це твір 1930-х років про подію Хмельниччини. У програмі НМТ він стоїть у темі 24 як пам'ятка культури 1930-х рр.

Батальний жанр — зображення битв, військових подій. Самокиш був визнаним майстром цього жанру ще з дореволюційних часів. На НМТ картину можна впізнати за описом: «батальне полотно 1930-х рр. про подію 1653 року, козаки, Іван Богун».

Будівля Верховної Ради УРСР — неокласицизм

Будівля Верховної Ради УРСР у Києві споруджена в другій половині 1930-х років (1936–1939) за проєктом архітектора Володимира Заболотного. Приводом стало перенесення столиці УСРР із Харкова до Києва в 1934 році — новій столиці потрібна була нова адміністративна будівля.

Стиль — неокласицизм (радянський неокласицизм). Характерні риси:

• колонада — ряд колон, що підтримують фронтон

• скляний купол над центральною частиною

• симетрія, монументальність

• використання класичних архітектурних форм (портик, колони)

Неокласицизм 1930-х років відрізняється від конструктивізму 1920-х саме наявністю декору, колон, симетрії. Якщо Держпром — це «будівля-машина» без прикрас, то будівля Верховної Ради — це «палац влади» з колонадою й куполом.

Соцреалізм і монументальність

Соціалістичний реалізм (соцреалізм) — офіційний метод радянського мистецтва з початку 1930-х років. Його ознаки: героїзація праці, колгоспного життя й образу вождя; оптимістичний настрій; зрозумілість для «широких мас». В архітектурі соцреалізм виявився в монументальності — великі масштаби, дорогі матеріали, звернення до класичних форм. Будівля Верховної Ради — яскравий зразок.

За програмою НМТ дати створення пам'яток знати необов'язково. Достатньо визначати добу (1920-ті чи 1930-ті), стиль (конструктивізм чи неокласицизм) та автора.

Окрім живопису й архітектури, програма НМТ передбачає знання ширшого культурного контексту 1920–1930-х років: кіно, театру й руйнування пам'яток. Ці явища не є окремими «пам'ятками» в переліку, але можуть фігурувати в завданнях на відповідність або в текстових описах.

Олександр Довженко — «Земля» (1930)

Фільм «Земля» режисера Олександра Довженка — один із шедеврів світового кінематографа. Стрічка вийшла 1930 року, у розпал колективізації. Вона поетично показує життя українського села на зламі: старі традиції гинуть, натомість приходить новий колгоспний лад. Головний герой — Василь, молодий селянин-активіст, якого вбиває куркуль. Фільм чорно-білий, німий, сповнений символічних образів (яблука, соняшники, танок). На НМТ «Землю» пов'язують із культурним життям 1920–1930-х років і з постаттю О. Довженка.

Театр «Березіль» Леся Курбаса

Лесь Курбас (1887–1937) — реформатор українського театру. У 1922 році він створив театр «Березіль» (спочатку в Києві, з 1926 року — у Харкові). Це був експериментальний театр, який поєднував елементи народного дійства, модерністської режисури й політичного театру. «Березіль» ставив п'єси Миколи Куліша («Мина Мазайло», «Народний Малахій»). У 1933 році Курбаса заарештували, театр перейменували на Харківський драматичний театр імені Т. Шевченка. На НМТ «Березіль» — маркер культурного експерименту 1920-х років.

Знищення пам'яток у 1930-ті роки

У 1930-ті роки радянська влада знищувала культові споруди як «пережитки минулого». Найвідоміший приклад — Михайлівський Золотоверхий собор у Києві. Це був величний храм княжої доби (XII століття), який зруйнували в середині 1930-х років. Його відбудували лише наприкінці 1990-х років, уже в незалежній Україні. Також у 1930-ті роки зруйнували Троїцький собор, багато церков по всій Україні.

Пастка: Михайлівський Золотоверхий собор — це пам'ятка княжої доби, яку знищили в 1930-ті роки. На НМТ він може з'явитися в контексті теми 24 (культура 1930-х) як приклад руйнування, а не як уціліла споруда.

Межа цього юніта: біографії митців (Касіяна, Кричевського, Самокиша, Довженка, Курбаса) належать до юніта «Історичні постаті НМТ: Україна 1921–1945 рр.». Тут ми зосереджуємося на творах, стилях і добі.

У темі 25 (західноукраїнські землі в міжвоєнний період) і темі 26 (Україна в роки Другої світової війни) програма НМТ не називає пам'яток культури. Натомість завдання будують на візуальних джерелах: плакатах, листівках і фотографіях. Ти мусиш визначати, хто створив джерело, з якою метою й у який період війни.

Радянські плакати

Радянська агітація 1941–1945 років мала два головні завдання: мобілізувати на оборону й надихнути на визволення. Типові гасла:

• «Смерть німецьким окупантам!» — найпоширеніше гасло, часто з образом червоноармійця з багнетом.

• «Звільнимо Україну!» — заклик до визволення рідної землі.

• «Все для фронту, все для перемоги!» — гасло тилової мобілізації.

Символіка радянських плакатів: червона зірка, серп і молот, червоний прапор, образ воїна-визволителя (часто з автоматом ППШ). Кольори — червоний, чорний, білий. Художники — Кукринікса, О. Дейнека, В. Корецький.

Нацистські плакати

Нацистська окупаційна влада використовувала плакати для вербування робочої сили до Німеччини. Типовий сюжет: усміхнені дівчата на тлі німецького міста, заклик «Їдь на роботу до Німеччини — там чекає гарне життя!». Символіка: свастика, німецький орел, написи німецькою або українською мовою. Мета — заохотити молодь їхати як остарбайтери (примусові робітники).

Листівки ОУН і УПА

Український національний рух опору також мав власну агітацію. Листівки ОУН і УПА містили:

• тризуб — головний символ

• гасла «Воля народам! Воля людині!», «Слава Україні! — Героям слава!»

• заклики до боротьби проти обох окупантів — нацистського й радянського

Фотографії

Фотодокументи — важливе джерело для НМТ. Найвідоміші фото періоду:

На НМТ фото можуть подати без підпису — тоді визначай час за формою одягу, технікою (танки, літаки) й контекстом руйнувань.

Плакат — не просто картинка, а історичне джерело. На НМТ тобі можуть дати опис або словесну характеристику плаката й запитати, хто його створив, до кого звертався й з якою метою. Ось алгоритм аналізу.

Алгоритм аналізу плаката

1. Хто звертається? — Шукай символ (червона зірка, свастика, тризуб), мову (українська, російська, німецька), підпис автора або установи.

2. До кого звертаються? — Робітники, селяни, вояки, молодь, жінки. Адресат часто вказаний у гаслі («Товариші селяни!», «Молодь!»).

3. Із чим звертаються? — Заклик, погроза, обіцянка. Радянські плакати закликають до оборони або праці; нацистські — обіцяють гарне життя в Німеччині; повстанські — закликають до боротьби.

4. Коли створено? — Подія, згадана в гаслі, дає часову прив'язку. «П'ятирічку — за чотири роки» → 1929–1932 рр. «Смерть німецьким окупантам!» → 1941–1945 рр.

Плакати за періодами

Пастка: датування твору за сюжетом

Найнебезпечніша пастка: твір про подію минулого (як картина М. Самокиша про бій 1653 року) датують часом сюжету, а не часом створення. Запам'ятай: дата створення твору — це коли художник написав картину, а не коли відбулася подія на ній. Картина Самокиша — 1930-ті рр., хоча сюжет — 1653 р.

Те саме стосується плакатів: плакат про подію 1941 року міг бути створений і 1941, і 1942, і 1943 року. Але в межах НМТ достатньо визначити період (1920-ті, 1929–1933, 1941–1945), а не точний рік.

Розгляньмо чотири типові завдання НМТ на тему пам'яток культури 1921–1945 рр.

Приклад 1. Вибір однієї відповіді з чотирьох за описом

На фото — комплекс із трьох прямокутних корпусів, з'єднаних переходами на різних рівнях. Споруда зведена із залізобетону й скла, не має жодного декору. Розташована в Харкові, збудована в 1920-х роках. Про яку пам'ятку йдеться?

Кроки розв'язання:

• Опис містить ключові слова: «прямокутні корпуси», «переходи», «залізобетон і скло», «без декору», «Харків», «1920-ті».

• Це ознаки конструктивізму — стилю 1920-х років.

• Єдина споруда з таким описом у Харкові — Держпром.

Відповідь: Держпром (Будинок Державної промисловості).

Чому інші варіанти неправильні:

• Будівля Верховної Ради УРСР — у Києві, стиль неокласицизм (колонада, купол), збудована в 1930-х рр.

• Одеський оперний театр — збудований у XIX ст., стиль необароко, багатий декор.

• Будинок Полтавського земства — збудований на початку XX ст., стиль український модерн, має декор.

Приклад 2. Відповідність «пам'ятка — автор» (4 × 5)

Установіть відповідність між пам'яткою культури та її автором.

Кроки розв'язання:

• «Гуцул з квіткою» — графіка на гуцульську тему, автор В. Касіян (Г).

• Триптих «Життя» — три частини про життя селянина, автор Ф. Кричевський (А).

• «Бій Богуна...» — батальне полотно 1930-х рр., автор М. Самокиш (В).

• Будівля Верховної Ради УРСР — архітектор В. Заболотний (Б).

Відповідь: 1-Г, 2-А, 3-В, 4-Б. М. Бойчук — зайвий: він художник-монументаліст (персоналія теми 24), але не автор жодної з названих пам'яток.

Приклад 3. Плакат: хто створив і з якою метою?

Розгляньте опис плаката: на ньому зображено усміхнених дівчат на тлі німецького міста, унизу напис «Їдь на роботу до Німеччини!». Хто випустив цей плакат і з якою метою?

Кроки розв'язання:

• Символіка: німецьке місто, напис українською — ознака нацистської окупаційної пропаганди.

• Мета: заклик їхати на роботу — вербування остарбайтерів для примусової праці в Німеччині.

Відповідь: нацистська окупаційна влада, вербування остарбайтерів.

Чому інші варіанти неправильні:

• Радянська влада, евакуація — радянські плакати закликали евакуйовуватися на схід, а не їхати до Німеччини.

• ОУН, мобілізація — ОУН використовувала тризуб і гасла «Воля народам!», а не заклики до праці в Німеччині.

• Уряд УСРР, індустріалізація — заклики до індустріалізації були в 1930-х рр., але не з німецькою символікою.

Приклад 4. Визначення стилю споруди

Яку з перелічених споруд збудовано в стилі конструктивізму?

Кроки розв'язання:

• Конструктивізм — стиль 1920-х рр.: прості геометричні об'єми, залізобетон і скло, без декору.

• Держпром у Харкові — єдина споруда з переліку, що відповідає цим ознакам.

Відповідь: Держпром у Харкові.

Чому інші варіанти неправильні:

• Будівля Верховної Ради УРСР — неокласицизм (колонада, купол).

• Михайлівський Золотоверхий собор — давньоруський стиль (XII ст.), зруйнований у 1930-х рр.

• Володимирський собор — неовізантійський стиль (XIX ст.).

На основі досвіду попередніх тестувань ось найпоширеніші помилки, яких припускаються учні в завданнях про пам'ятки культури 1921–1945 рр.

• Датувати картину М. Самокиша 1653 роком. Це твір 1930-х рр. про подію Хмельниччини. Дата в назві — це дата сюжету, а не створення.

• Плутати конструктивізм Держпрому з неокласицизмом будівлі Верховної Ради УРСР. Запам'ятай: Держпром — прямокутні корпуси, скло, бетон, без декору (1920-ті); Верховна Рада — колонада, купол, симетрія (1930-ті).

• Шукати пам'ятки культури в темах 25 і 26. Програма НМТ не називає жодної пам'ятки для цих тем. Завдання будують на плакатах, листівках і фотографіях.

• Плутати Ф. Кричевського (триптих «Життя») з В. Касіяном (графіка на гуцульські теми). Кричевський — малярство, триптих; Касіян — графіка, гуцульські образи.

• Вважати Михайлівський Золотоверхий собор неушкодженою пам'яткою княжої доби. Його знищили в 1930-ті рр. і відбудували наприкінці 1990-х рр. На НМТ він фігурує як приклад руйнування пам'яток.

• Приписувати нацистський вербувальний плакат радянській владі через зображення «щасливої праці». Радянські плакати ніколи не закликали їхати до Німеччини — навпаки, вони закликали до боротьби з нею.

Розгляньмо, у яких форматах і завданнях перевіряють знання пам'яток культури 1921–1945 рр. на НМТ.

Завдання 26 демоваріанта 2026 — послідовність за плакатами

У демоваріанті НМТ 2026 року завдання 26 — це послідовність чотирьох подій за плакатами (теми 21–22, 23, 24, 26). Максимум — 3 бали. Плакат треба датувати за змістом: символіка, гасло, адресат. Наприклад, плакат із закликом «П'ятирічку — за чотири роки» належить до 1929–1932 рр., а плакат «Смерть німецьким окупантам!» — до 1941–1945 рр.

Завдання 17 демоваріанта 2026 — вибір однієї відповіді

Завдання 17 у демоваріанті — вибір однієї відповіді з чотирьох за репродукцією картини (тема 27). Така сама форма можлива для творів тем 23–24. Тобі покажуть репродукцію або дадуть опис, і ти маєш визначити автора, назву, стиль або добу.

Програма НМТ: кількість пам'яток

Дати створення пам'яток знати необов'язково — достатньо доби, стилю й автора.

Стратегія виконання

• У плакаті спершу знайди символ (зірка, свастика, тризуб) і адресата (робітник, селянин, вояк), потім визнач подію в гаслі.

• У споруді визнач стиль: конструктивізм (прості об'єми, без декору) чи неокласицизм (колонада, купол, симетрія).

• Якщо бачиш дату в назві твору (1653), не плутай її з датою створення — твір належить до 1930-х рр.

• Тема 23: В. Касіян («Гуцул з квіткою», «Карпатська мати») — графіка, гуцульські образи; Ф. Кричевський (триптих «Життя») — малярство, три частини про життя селянина; Держпром — конструктивізм, символ Харкова-столиці.

• Тема 24: М. Самокиш («Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 р.») — батальне полотно 1930-х рр.; будівля Верховної Ради УРСР — неокласицизм, архітектор В. Заболотний.

• Контекст: «Земля» О. Довженка (1930) — шедевр світового кіно; театр «Березіль» Л. Курбаса — експериментальний театр 1920-х; знищення Михайлівського Золотоверхого собору в 1930-ті рр.

• Друга світова: радянські плакати (червона зірка, заклики до оборони), нацистські плакати (свастика, вербування остарбайтерів), листівки ОУН і УПА (тризуб, «Воля народам!»), фото звільнення Києва (листопад 1943).

• Плакат датуємо часом створення за символом, адресатом і гаслом. Твір про подію минулого (Самокиш) датуємо часом створення, а не сюжетом.