Культура українських земель XIV – першої половини XVI ст.

XIV–XV століття — час безперервних війн і набігів. Українські землі перебували в складі Великого князівства Литовського, Польського королівства, Молдавського князівства, а з півдня постійно загрожували кримські татари. Саме тому оборонна архітектура стала головним типом будівництва. Замки й фортеці зводили на природних укріпленнях — скелях, пагорбах, при річках, щоб максимально ускладнити ворогові доступ.

Верхній (Любартів) замок у Луцьку

Це цегляний замок XIV століття, збудований за князя Любарта — сина Гедиміна, який правив на Волині. Він має три вежі: В’їзну (головна брама), Стирову (над річкою Стир) і Владичу (єпископську, від слова «владика»). 1429 року в замку відбувся з’їзд європейських монархів — сюди прибули король Польщі Владислав II Ягайло, великий князь литовський Вітовт, король Угорщини й римський король Сигізмунд Люксембурзький (згодом, із 1433 р., імператор Священної Римської імперії) та інші володарі. Це була одна з найважливіших дипломатичних подій свого часу.

Кам’янець-Подільська фортеця

Фортеця стоїть на скелястому півострові, який утворила річка Смотрич своїм глибоким каньйоном. До Старого міста веде Замковий міст — кам’яна аркада. Місце було укріплене ще за руських князів, але муровану фортецю розбудовували в XIV–XV ст. за князів Коріатовичів і пізніше. Її вежі мають різну форму й висоту — круглі, квадратні, багатогранні — через те, що добудовувалися в різні періоди. Це одна з найвпізнаваніших фортець України.

Хотинська фортеця

Розташована на високому правому березі Дністра. У XV столітті молдавські господарі (зокрема Стефан III Великий) значно розбудували її кам’яні мури й вежі. Характерна деталь — на мурах викладені візерунки з червоної цегли й білого каменю, що створює декоративний ефект. Фортеця не раз переходила з рук у руки: належала Молдавському князівству, Польщі, Османській імперії.

Замок Паланок у Мукачеві

Унікальний тим, що стоїть на згаслому вулканічному пагорбі серед рівнини. Наприкінці XIV століття його укріпив князь Федір Коріатович, який отримав ці землі від угорського короля. Замок має три рівні укріплень і добре зберігся до наших днів. Його силует із конусоподібними вежами легко впізнати на фото.

Генуезька фортеця в Судаку

Споруджена генуезцями в XIV–XV століттях на горі над морем. Складається з мурів із баштами, що оперізують гору, і Консульського замку — резиденції генуезького консула. 1475 року фортецю захопили османи. Важливо запам’ятати: це не турецька й не татарська споруда — її збудували італійці-генуезці, які мали колонії в Криму.

Покровська церква-фортеця в Сутківцях

Це храм XV століття на Поділлі, який одночасно був оборонною спорудою. Має товсті мури, бійниці замість звичайних вікон і округлі апсиди-вежі, з яких можна було вести вогонь. Під час татарських набігів місцеве населення ховалося в церкві, зачиняючи важкі дубові двері. Це яскравий приклад храму-фортеці — типової для цієї доби споруди, що поєднувала сакральну й оборонну функції.

У XIV–XVI століттях на українських землях співіснували різні релігійні громади: православні, римо-католики, вірмени-григоріани, а в Криму — мусульмани. Кожна конфесія будувала храми у власному стилі, тому пам’ятки цього періоду дуже різноманітні.

Вірменський собор у Львові

Збудований у 1360-х роках як головний храм вірменської громади Львова. Архітектура поєднала вірменську традицію з давньоруською (візантійською) спадщиною. Собор не раз добудовувався: у XVII ст. отримав барокові риси, а в XIX–XX ст. — реставрувався. Його впізнають за масивними мурами, невеликими вікнами й східним орнаментом. Не плутай його з римо-католицьким костелом — це храм Вірменської апостольської церкви.

Костел святого Варфоломія в Дрогобичі

Це готичний римо-католицький храм. Готику впізнають за стрілчастими вікнами, контрфорсами (зовнішніми підпірними стінами) і високим дахом. Поруч із костелом стоїть колишня оборонна вежа, яку пізніше перебудували на дзвіницю. Зверни увагу: готика — це стиль, характерний для католицьких храмів Центральної Європи, і саме цей костел є її зразком на українських землях.

Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі

Дерев’яна церква, зведена 1502 року. Вона тридільна (три зруби — бабинець, нава, вівтар) і належить до галицької школи народної архітектури. Усередині збереглися давні розписи. Ця церква входить до об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО «Дерев’яні церкви Карпатського регіону». На фото її впізнають за високим дахом, ґонтовим покриттям і відсутністю мурованих деталей.

Бахчисарайський ханський палац

Резиденція кримських ханів, збудована в XVI столітті (нині — Бахчисарайський історико-культурний заповідник). Це зразок ісламської архітектури: мечеть, дворики з фонтанами, легкі аркади, дерев’яні ґанки. Найвідоміша споруда палацу — Фонтан сліз, оспіваний Олександром Пушкіним. Палац не має оборонних мурів — це палацово-парковий комплекс, а не фортеця.

Іконопис XIV–XVI століть продовжував візантійську традицію, але поступово зазнавав впливу західноєвропейського мистецтва — готики й раннього Ренесансу. Ікони писали темперою на дерев’яних дошках, часто на золотому або світлому тлі. Галицькі й волинські майстри дотримувалися канону, проте додавали місцеві риси — реалістичніші обличчя, деталі побуту, яскравіші кольори.

Ікона «Юрій Змієборець» зі Станиля

Одна з найвідоміших ікон цього періоду. На ній зображено святого Юрія-вершника на білому коні, який вражає списом змія. Це символ перемоги добра над злом, а також захисту від ворога — актуальний образ для доби постійних набігів. Ікона походить із села Станиля на Львівщині. Її впізнають за динамічною композицією, яскравим червоним тлом і білим конем.

Ікона «Богородиця Одигітрія з пророками» з Підгородців

У центрі ікони — Богородиця з немовлям на руках (тип Одигітрія — «Та, що вказує путь»). Навколо центрального зображення, на полях, розташовані постаті старозавітних пророків із сувоями в руках. Це типова для українського іконопису XV–XVI ст. композиція, яка поєднує візантійський канон із місцевими рисами. Ікона походить із села Підгородці на Львівщині.

Ікона «Успіння Богородиці» Олексія Горошковича

Цінність цієї ікони в тому, що вона має відомого автора — Олексія Горошковича, який працював у XVI столітті. На іконі зображено апостолів, що зібралися навколо ложа Богородиці, а над ними — Христос, який приймає її душу. Композиція багатофігурна, з детально прописаними обличчями й одягом. Це зразок високого рівня українського іконопису, який уже зазнав ренесансних впливів.

Запам’ятай: ікони цього періоду писали темперою на дерев’яних дошках. Тло часто золоте або світле. Поступово до візантійського канону додавалися реалістичніші риси — вплив готики й Ренесансу.

XIV–XV століття в Європі — це доба Відродження (Ренесансу) й гуманізму. Люди знову звернулися до античної спадщини, науки, мистецтва, почали цінувати людський розум і знання. Українці не стояли осторонь: вони навчалися в найкращих університетах Європи — Кракова, Праги, Болоньї, Падуї — і самі ставали визначними вченими, поетами, друкарями.

Юрій Дрогобич (Котермак)

Юрій Дрогобич (справжнє прізвище — Котермак, близько 1450–1494) народився в Дрогобичі. Навчався в Краківському університеті, а згодом — у Болоньї, де здобув ступені доктора філософії й медицини. У 1481–1482 роках він був ректором Болонського університету — перший і єдиний українець на цій посаді. Підписувався латиною як «Georgius Drohobicz de Russia» — «Юрій Дрогобич з Русі».

1483 року в Римі вийшла друком його книга «Прогностична оцінка поточного 1483 року» (лат. «Judicium pronosticon anni currentis 1483»). Це перша відома друкована книга українського автора. Написана латиною, вона містила астрономічні прогнози, описи затемнень, а також відомості про міста й країни — від Азії до Європи. Згодом Юрій Дрогобич повернувся до Кракова й викладав у Краківському університеті.

Павло Русин із Кросна

Павло Русин із Кросна (близько 1470–1517) — поет-гуманіст і викладач Краківського університету. 1509 року у Відні вийшла його збірка латиномовних віршів. Він писав про людину, природу, античних героїв — типові теми ренесансної літератури. Павло Русин вважається одним із зачинателів гуманістичної поезії в Україні й Польщі.

Швайпольт Фіоль і перші кириличні друки

Швайпольт Фіоль — краківський друкар німецького походження. 1491 року в Кракові він надрукував перші кириличні книги: «Осьмогласник» (Октоїх), «Часословець» і дві Тріоді (Пісну й Квітну). Книги були церковнослов’янською мовою з українськими рисами. Це були перші друковані кириличні видання у світі, призначені для православного богослужіння.

Не плутай: Юрій Дрогобич — учений і ректор, а не друкар. Перші кириличні книги надрукував Швайпольт Фіоль (1491). Перша книга, надрукована в Україні, — «Апостол» Івана Федоровича (1574) — належить до козацької доби й вивчається в темі 6.

Приклад 1. Фортеця на скелі над каньйоном

Завдання: На фото — фортеця на скелястому півострові, оточена глибоким каньйоном річки. До старого міста веде кам’яний міст. Яку пам’ятку зображено?

• А) Хотинська фортеця

• Б) Кам’янець-Подільська фортеця

• В) Верхній замок у Луцьку

• Г) Замок Паланок

Розв’язання: Ключова ознака — каньйон річки Смотрич і Замковий міст. Такий ландшафт має лише Кам’янець-Подільська фортеця. Хотинська фортеця стоїть на березі Дністра, але не в каньйоні, і мосту до неї немає. Верхній замок у Луцьку — цегляний, на рівнині біля річки Стир. Замок Паланок — на вулканічному пагорбі в Мукачеві.

Відповідь: Б) Кам’янець-Подільська фортеця.

Приклад 2. Відповідність «діяч — внесок»

Завдання: Установи відповідність між діячем та його внеском.

Розв’язання: Юрій Дрогобич написав «Прогностичну оцінку поточного 1483 року» (А). Швайпольт Фіоль надрукував перші кириличні книги 1491 року (Б). Павло Русин — автор латиномовної гуманістичної поезії (В). Федір Коріатович укріпив замок Паланок у Мукачеві (Г). Варіант Д («Апостол» 1574 р.) — зайвий, це видання Івана Федоровича, яке належить до козацької доби.

Відповідь: 1 — А, 2 — Б, 3 — В, 4 — Г.

Приклад 3. Готичний стиль у пам’ятці

Завдання: Готичний стиль представлено в пам’ятці:

• А) Вірменський собор у Львові

• Б) Костел св. Варфоломія в Дрогобичі

• В) Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі

• Г) Бахчисарайський ханський палац

Розв’язання: Готика — це стиль із стрілчастими вікнами, контрфорсами, високими дахами. Саме такі риси має костел св. Варфоломія в Дрогобичі (Б). Вірменський собор поєднує вірменську й візантійську традиції — це не готика. Церква в Потеличі — дерев’яна, галицька школа, без готичних рис. Бахчисарайський палац — ісламська архітектура.

Відповідь: Б) Костел св. Варфоломія в Дрогобичі.

Приклад 4. Відповідність «пам’ятка — місце»

Завдання: Установи відповідність між пам’яткою та місцем, де вона розташована.

Розв’язання: Генуезька фортеця — у Судаку (1 — Г). Замок Паланок — у Мукачеві (2 — А). Верхній (Любартів) замок — у Луцьку (3 — Б). Покровська церква-фортеця — у Сутківцях (4 — В). Варіант Д (Острог) — зайвий, Острозький замок належить до пізнішого періоду.

Відповідь: 1 — Г, 2 — А, 3 — Б, 4 — В.

• Вважати Юрія Дрогобича першодрукарем. Насправді він — учений-астроном і медик, ректор Болонського університету. Перші кириличні книги надрукував Швайпольт Фіоль (1491), а першу книгу в Україні — Іван Федорович (1574).

• Плутати Кам’янець-Подільську фортецю (каньйон річки Смотрич, Замковий міст) із Хотинською (берег Дністра, візерунки з цегли на мурах).

• Вважати Генуезьку фортецю в Судаку турецькою чи татарською спорудою. Її збудували генуезці (італійці) в XIV–XV ст., а 1475 р. захопили османи.

• Вважати Вірменський собор у Львові римо-католицьким костелом. Це храм Вірменської апостольської церкви, збудований у 1360-х рр.

• Плутати Верхній замок у Луцьку з Острозьким замком. Острозький замок належить до пізнішого періоду (тема 6).

• Приписувати пам’яткам цієї доби бароко. Бароко прийде в Україну в XVII ст. У XIV – першій половині XVI ст. панували готика, оборонна архітектура та перші ренесансні риси.

Тема 5 програми НМТ з історії України має 13 позицій пам’яток, які треба розпізнавати за зображенням і характеризувати. Юрій Дрогобич — серед 6 персоналій теми.

Пояснювальна записка програми наголошує: знати дати створення пам’яток необов’язково. Натомість треба вчити вигляд, місце й призначення кожної пам’ятки.

У демоваріанті НМТ-2026 візуальні стимули мають 11 завдань із 30. Пам’ятки за фото й репродукцією перевіряють завдання 6 і 17 — це вибір однієї відповіді з чотирьох, 1 бал за кожне.

Відповідність (завдання 21–24) дає до 4 балів. Формати: «пам’ятка — місце», «діяч — внесок». Стратегія підготовки: запам’ятай для кожної пам’ятки одну візуальну ознаку — каньйон (Кам’янець-Подільська), вулканічний пагорб (Паланок), гора над морем (Генуезька), стрілчасті вікна (костел у Дрогобичі).

• Оборонна архітектура: Луцьк (Верхній замок), Кам’янець-Подільський, Хотин, Мукачево (Паланок), Судак (Генуезька фортеця), Сутківці (церква-фортеця).

• Храми різних конфесій: Вірменський собор (Львів), готичний костел св. Варфоломія (Дрогобич), дерев’яна церква Зішестя Святого Духа (Потелич).

• Бахчисарайський ханський палац — ісламська архітектура, резиденція кримських ханів.

• Ікони: «Юрій Змієборець» зі Станиля, Богородиця з пророками з Підгородців, «Успіння Богородиці» Олексія Горошковича.

• Юрій Дрогобич — ректор Болонського університету, автор «Прогностичної оцінки поточного 1483 року».

• Павло Русин — поет-гуманіст, автор латиномовної поезії.

• Швайпольт Фіоль — перші кириличні друки в Кракові (1491).

• Культура поєднала візантійсько-руську традицію з готикою, ренесансом і гуманізмом.