Ключові дати НМТ: Україна в XIX столітті

У XIX столітті українські землі, що входили до складу Російської імперії (Наддніпрянщина), пережили складний період: від культурного пробудження до політичних репресій. Програма НМТ фіксує 9 ключових дат для цього регіону в першій половині століття — 6 із теми 12 «Українські землі в складі Російської імперії в першій половині XIX ст.» і 3 із теми 14 «Культура України в першій половині XIX ст.».

1798 — «Енеїда» І. Котляревського

У Петербурзі виходять перші три частини поеми «Енеїда» Івана Котляревського. Це вважають початком нової української літератури, написаної живою народною мовою. Котляревський переказав сюжет Вергілієвої «Енеїди», замінивши античних героїв на українських козаків. Повністю поему видали 1842 року, але датою-символом залишається 1798 рік.

1805 — Харківський університет

З ініціативи Василя Каразіна засновано Харківський університет — перший університет на українських землях Російської імперії. Він став осередком науки й освіти, навколо якого гуртувалися українські культурні діячі. Ця дата належить до теми 14 «Культура».

Грудень 1825 – січень 1826 — повстання Чернігівського полку

Після придушення повстання декабристів у Петербурзі (14 грудня 1825 р.) на півдні Російської імперії виступив Чернігівський полк під проводом Сергія Муравйова-Апостола. Повстання тривало з 29 грудня 1825 р. до 3 січня 1826 р. і було розгромлене царськими військами. Це був виступ Південного товариства декабристів, яке діяло в Україні.

1828 — ліквідація Задунайської Січі

На початку російсько-турецької війни 1828–1829 рр. кошовий Йосип Гладкий із частиною задунайських козаків перейшов на бік Росії, після чого османська влада зруйнувала Задунайську Січ. Не плутай цю подію з ліквідацією Нової Січі 1775 року — це різні століття.

1830–1831 — польське визвольне повстання

Повстання в Королівстві Польському охопило й Правобережну Україну. Шляхта виступала за відновлення Речі Посполитої. Після поразки повстання царська влада посилила русифікацію Правобережжя.

1834 — Київський університет Св. Володимира

Засновано Київський університет Святого Володимира. Першим ректором став Михайло Максимович — історик, етнограф і ботанік. Університет швидко перетворився на центр українського культурного життя. Ця дата також належить до теми 14 «Культура».

1839 — ліквідація греко-католицької церкви на Правобережжі

Царський уряд ліквідував греко-католицьку церкву на Правобережжі, приєднавши її парафії до Російської православної церкви. Це був крок до уніфікації релігійного життя в імперії.

1840 — перше видання «Кобзаря»

У Петербурзі виходить перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. Збірка започаткувала нову епоху в українській літературі й національній свідомості. Шевченко став голосом українського народу.

1846–1847 — Кирило-Мефодіївське братство

У Києві виникло Кирило-Мефодіївське братство — таємна політична організація, що ставила за мету скасування кріпацтва, національне визволення слов’янських народів і створення федерації слов’янських республік. До братства входили Микола Костомаров, Микола Гулак, Василь Білозерський, Пантелеймон Куліш, Тарас Шевченко. Навесні 1847 р. організацію розгромили, а членів заарештували.

Запам’ятай: 1805 (Харківський університет), 1834 (Київський університет) і 1839 (ліквідація греко-католицької церкви на Правобережжі) належать до теми 14 «Культура», а решта 6 дат — до теми 12.

На західноукраїнських землях, що перебували під владою Австрійської імперії, національне відродження розгорталося в інших умовах, ніж у Наддніпрянщині. Програма НМТ фіксує 4 дати в темі 13 «Українські землі в складі Австрійської імперії в першій половині XIX ст.».

1816 — освітнє товариство в Перемишлі

Галицькі греко-католицькі священики на чолі з Іваном Могильницьким заснували в Перемишлі освітнє товариство. Його метою було поширення освіти серед українського населення рідною мовою. Це один із перших проявів організованого національного руху в Галичині.

1833–1837 — «Руська трійця»

Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький — студенти Львівської духовної семінарії — утворили гурток «Руська трійця». Вони збирали народні пісні, вивчали історію й мову, прагнули пробудити національну свідомість галицьких українців.

1837 — альманах «Русалка Дністровая»

«Руська трійця» видала в Буді (нині Будапешт) альманах «Русалка Дністровая» — першу збірку, надруковану народною українською мовою в Галичині. Австрійська влада конфіскувала наклад, але частина книжок збереглася. Ця дата — 1837 рік — є ключовою для західноукраїнського відродження.

1848 — «Весна народів» у Галичині

Революція 1848 р. в Австрійській імперії, відома як «Весна народів», принесла важливі зміни для українців Галичини. У квітні скасовано панщину. У травні створено Головну Руську Раду у Львові — першу українську політичну організацію в Галичині. Того самого року почала виходити перша українська газета «Зоря Галицька», відбувся Собор руських учених і засновано Галицько-руську матицю.

Програма НМТ об’єднує всі події 1848 року в одну дату. У завданні на відповідність може фігурувати будь-яка з них: скасування панщини, Головна Руська Рада або «Зоря Галицька».

Після поразки в Кримській війні (1853–1856) Російська імперія провела низку реформ. Програма НМТ фіксує 5 дат для цього періоду в темі 15 «Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.» та одну дату в темі 17 «Культура України в другій половині XIX – на початку ХХ ст.».

19 лютого 1861 — скасування кріпосного права

Імператор Олександр II підписав маніфест і «Положення» про скасування кріпосного права. Селяни отримали особисту свободу, але землю мали викуповувати в поміщиків. До переведення на викуп (укладення викупної угоди) вони залишалися тимчасовозобов’язаними — мали відбувати панщину або сплачувати оброк. Це була найважливіша реформа XIX століття.

1863 — Валуєвський циркуляр

Міністр внутрішніх справ Петро Валуєв видав циркуляр, який забороняв друкувати українською мовою навчальні й релігійні книжки. У документі стверджувалося, що окремої української мови «не було, немає і бути не може». Це був перший удар по українському друкованому слову в Російській імперії.

1863–1864 — польське (Січневе) повстання

Польське визвольне повстання 1863–1864 рр. охопило Королівство Польське, Литву, Білорусь і Правобережну Україну. Після його придушення царський уряд посилив русифікацію та обмежив польський вплив на Правобережжі.

1865 — Новоросійський університет в Одесі

Засновано Новоросійський університет в Одесі (тема 17 «Культура»). Він став третім університетом на українських землях Російської імперії після Харківського (1805) і Київського (1834).

1876 — Емський указ

Олександр II підписав указ на німецькому курорті Емс (звідси назва). Указ забороняв ввозити українські книжки з-за кордону, обмежував друк українських текстів, забороняв театральні вистави й тексти до нот українською мовою. Це була ще жорсткіша заборона, ніж Валуєвський циркуляр.

Контекст: реформи 1860–1870-х рр.

Хоча роки земської (1864), судової (1864), міської (1870) та військової (1874) реформ не входять до списку дат програми, вони допомагають розставити події в хронологічній послідовності. Наприклад, Валуєвський циркуляр (1863) з’явився до земської реформи, а Емський указ (1876) — після військової реформи.

У 1867 р. Австрійська імперія перетворилася на дуалістичну Австро-Угорщину. Галичина й Буковина залишилися в австрійській частині, а Закарпаття відійшло до угорської. Програма НМТ фіксує 4 дати в темі 16 «Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.» і 2 дати в темі 17 «Культура» (університети в Одесі 1865 р. і Чернівцях 1875 р.).

1868 — «Просвіта» у Львові

Галицькі народовці заснували товариство «Просвіта» у Львові. Його метою було поширення освіти серед українського населення, видання книжок, створення читалень і бібліотек. «Просвіта» відіграла величезну роль у національному відродженні Галичини.

1873 — Літературне товариство імені Шевченка

У Львові засновано Літературне товариство імені Шевченка. 1892 року його перетворено на Наукове товариство імені Шевченка (НТШ) — першу українську академію наук. НТШ стало центром української науки, видавало численні праці з історії, мови, літератури.

1875 — Чернівецький університет

Засновано Чернівецький університет (тема 17 «Культура»). Це був четвертий університет, заснований на українських землях у XIX ст., — після Харківського (1805), Київського (1834) і Новоросійського в Одесі (1865). Львівський університет діяв ще з XVII ст.

1890 — перша українська політична партія

Іван Франко та Михайло Павлик заснували Русько-українську радикальну партію — першу українську політичну партію. Вона стояла на соціалістичних позиціях, виступала за права селян і робітників.

1899 — нові політичні партії

У 1899 р. постали дві нові українські партії: Українська національно-демократична партія (Юліан Романчук, Іван Франко) та Українська соціал-демократична партія. Вони представляли різні політичні течії — національно-демократичну й соціал-демократичну.

Найскладніше в завданнях НМТ — розташувати в хронологічній послідовності події, що відбувалися в різних імперіях. Для цього потрібна паралельна стрічка часу. Нижче наведено всі 23 дати програми тем 12–17 у вигляді двох паралельних ліній.

Російська імперія (Наддніпрянщина)

1798 — «Енеїда» Котляревського → 1805 — Харківський університет → 1825–1826 — повстання Чернігівського полку → 1828 — ліквідація Задунайської Січі → 1830–1831 — польське повстання → 1834 — Київський університет → 1839 — ліквідація греко-католицької церкви → 1840 — «Кобзар» Шевченка → 1846–1847 — Кирило-Мефодіївське братство → 1861 — скасування кріпосного права → 1863 — Валуєвський циркуляр → 1863–1864 — Січневе повстання → 1865 — Новоросійський університет → 1876 — Емський указ.

Австрійська (Австро-Угорська) імперія

1816 — освітнє товариство в Перемишлі → 1833–1837 — «Руська трійця» → 1837 — «Русалка Дністровая» → 1848 — «Весна народів» (скасування панщини, Головна Руська Рада, «Зоря Галицька») → 1868 — «Просвіта» → 1873 — Літературне товариство ім. Шевченка → 1875 — Чернівецький університет → 1890 — Русько-українська радикальна партія → 1899 — УНДП та УСДП.

Опорні пари для запам’ятовування

• «Русалка Дністровая» (1837) — раніше за «Кобзар» (1840)

• Кирило-Мефодіївське братство (1846–1847) — раніше за «Весну народів» (1848)

• Валуєвський циркуляр (1863) — раніше за «Просвіту» (1868)

• Емський указ (1876) — пізніше за Літературне товариство ім. Шевченка (1873)

Зв’язок стрічок

Після Валуєвського циркуляра (1863) та Емського указу (1876) українські наддніпрянські автори не могли друкуватися в Російській імперії. Тому вони переносили свої видання до Львова, де діяли «Просвіта» (1868) і НТШ (1873). Так Галичина стала «українським П’ємонтом» — центром національного життя.

Розгляньмо чотири типові завдання НМТ на дати XIX століття. Перші два — формат «відповідність» і «послідовність» із готовими назвами подій, третє — послідовність за уривками документів, четверте — відповідність для університетів.

Приклад 1. Відповідність «рік — подія»

Установи відповідність між роком і подією.

Розв’язання: 1837 — «Русалка Дністровая» (В); 1840 — перше видання «Кобзаря» (Г); 1863 — Валуєвський циркуляр (А); 1868 — «Просвіта» у Львові (Б). Зайва позиція Д — Емський указ 1876 року. Відповідь: 1В, 2Г, 3А, 4Б.

Чому інші варіанти неправильні? Якщо сплутати 1837 і 1840, то «Русалка Дністровая» опиниться після «Кобзаря», хоча насправді вона вийшла на три роки раніше. Валуєвський циркуляр (1863) часто плутають з Емським указом (1876), але циркуляр — перша заборона, а указ — жорсткіша друга.

Приклад 2. Послідовність подій з обох імперій

Розташуй події в хронологічній послідовності.

• А Русько-українська радикальна партія

• Б Кирило-Мефодіївське братство

• В Головна Руська Рада

• Г маніфест про скасування кріпосного права

Розв’язання: Б — Кирило-Мефодіївське братство (1846–1847); В — Головна Руська Рада (1848); Г — маніфест про скасування кріпосного права (19 лютого 1861); А — Русько-українська радикальна партія (1890). Відповідь: Б, В, Г, А.

Зверни увагу: події з різних імперій чергуються. Кирило-Мефодіївське братство (Наддніпрянщина) передує «Весні народів» у Галичині. Скасування кріпосного права в Російській імперії (1861) сталося пізніше за скасування панщини в Галичині (1848).

Приклад 3. Послідовність за уривками документів

Розташуй події в хронологічній послідовності за уривками.

• А «Звістка про поему, що переказує „Енеїду“ живою українською мовою, облетіла Петербург»

• Б «Повідомлення про повстання полку під Васильковом, яке очолив С. Муравйов-Апостол»

• В «Циркуляр із твердженням, що окремої української мови „не було, немає і бути не може“»

• Г «Указ, підписаний на німецькому курорті, про заборону ввозити українські книжки»

Розв’язання: А — «Енеїда» Котляревського (1798); Б — повстання Чернігівського полку (грудень 1825 – січень 1826); В — Валуєвський циркуляр (1863); Г — Емський указ (1876). Відповідь: А, Б, В, Г.

Ключові слова-підказки: «Енеїда» → 1798; «полк під Васильковом» → декабристи, 1825–1826; «циркуляр… не було, немає і бути не може» → Валуєвський, 1863; «німецький курорт» → Емс, 1876.

Приклад 4. Відповідність «рік — університет»

Установи відповідність між роком заснування та університетом.

Розв’язання: 1805 — Харківський університет (В); 1834 — Київський університет Св. Володимира (Г); 1865 — Новоросійський університет в Одесі (А); 1875 — Чернівецький університет (Б). Зайва позиція Д — НТШ, засноване 1873 року як Літературне товариство імені Шевченка. Відповідь: 1В, 2Г, 3А, 4Б.

Порада: запам’ятай університети за хронологією: Харків (1805) → Київ (1834) → Одеса (1865) → Чернівці (1875). Між першими трьома — інтервали близько 30 років, а Чернівецький засновано лише через 10 років після Одеського.

• Плутати Валуєвський циркуляр (1863) з Емським указом (1876). Обидва документи обмежували українське друковане слово, але циркуляр — перша заборона (тільки навчальні й релігійні книжки), а указ — жорсткіша (заборона ввозу книжок, вистав, нот). У послідовності циркуляр завжди передує указу.

• Вважати, що 1848 р. скасовано кріпацтво в усій Україні. У Галичині 1848 р. скасовано панщину (Австрійська імперія). У Російській імперії кріпосне право скасовано 1861 р. Це дві різні події в різних державах.

• Ставити «Русалку Дністрову» (1837) після першого «Кобзаря» (1840). «Русалка Дністровая» вийшла на три роки раніше. Запам’ятай: спочатку галицький альманах, потім шевченків «Кобзар».

• Плутати чотири університети. Серед заснованих у XIX ст. Харківський (1805) — перший, Київський (1834) — другий, Новоросійський в Одесі (1865) — третій, Чернівецький (1875) — четвертий; Львівський університет діяв ще з XVII ст. Кожен належить до теми «Культура».

• Вважати ліквідацію Задунайської Січі (1828) подією XVIII ст. Ліквідація Нової Січі — 1775 р. (XVIII ст.). Задунайська Січ ліквідована 1828 р. (XIX ст.). Не плутай ці дві події.

• Плутати Літературне товариство імені Шевченка (1873) з «Просвітою» (1868). «Просвіта» — освітнє товариство, засноване 1868 р. Літературне товариство імені Шевченка (майбутнє НТШ) — наукове, засноване 1873 р.

• Датувати повстання Чернігівського полку лише 1825 р. Повстання тривало з грудня 1825 до січня 1826 р. У програмі НМТ воно фіксується як 1825–1826.

На НМТ дати XIX століття перевіряють у завданнях різних форматів. Ось що варто знати.

Формат «послідовність» (завдання 25–27)

У завданнях 25–27 тесту НМТ потрібно розташувати чотири події в хронологічній послідовності. Максимум — 3 бали: 3 бали — уся послідовність правильна; 2 бали — правильні перша й остання позиції; 1 бал — правильна лише перша або лише остання позиція. В одному завданні можуть бути події з обох імперій, тому без паралельної стрічки не обійтися.

Формат «відповідність» (завдання 21)

У демоваріанті НМТ 2026 року завдання 21 — це відповідність «рік ↔ подія» у форматі 4 × 5 (чотири роки ліворуч, п’ять подій праворуч, одна зайва). Та сама форма підходить для дат тем 12–17. Максимум — 4 бали (по 1 балу за кожну правильну пару).

Структура тесту

У демоваріанті 2026 року на теми 12–17 припадає 3 завдання з 30: № 9 (тема 13), № 10 і № 11 (тема 15). Теми 12, 14 і 17 трапляються лише як побічні — у завданнях на послідовність або відповідність разом з іншими темами. Програма НМТ налічує 23 дати для тем 12–17: тема 12 — 6 дат, тема 13 — 4 дати, тема 14 — 3 дати, тема 15 — 4 дати, тема 16 — 4 дати, тема 17 — 2 дати.

Стратегія

• Веди дві паралельні стрічки — для Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій.

• У послідовності спочатку визнач найранішу й найпізнішу подію — це дасть мінімум 1 бал.

• Для завдань з уривками шукай ключові слова: назви документів, імена, географічні назви.

• Насамперед опрацюй дати з програми — це обов’язковий мінімум.

• Наддніпрянщина (перша половина XIX ст.): 1798 — «Енеїда» → 1805 — Харківський університет → 1825–1826 — повстання Чернігівського полку → 1828 — ліквідація Задунайської Січі → 1830–1831 — польське повстання → 1834 — Київський університет → 1839 — ліквідація греко-католицької церкви → 1840 — «Кобзар» → 1846–1847 — Кирило-Мефодіївське братство.

• Західноукраїнські землі (до 1850-х рр.): 1816 — освітнє товариство в Перемишлі → 1833–1837 — «Руська трійця» → 1837 — «Русалка Дністровая» → 1848 — «Весна народів».

• Російська імперія (після 1860 р.): 1861 — скасування кріпосного права → 1863 — Валуєвський циркуляр → 1863–1864 — Січневе повстання → 1865 — Новоросійський університет → 1876 — Емський указ.

• Австро-Угорщина: 1868 — «Просвіта» → 1873 — Літературне товариство ім. Шевченка (НТШ) → 1875 — Чернівецький університет → 1890 — Русько-українська радикальна партія → 1899 — УНДП та УСДП.

• Зв’язок стрічок: Заборони в Росії (1863, 1876) спричинили перенесення українських видань до Галичини, де діяли «Просвіта» (1868) і НТШ (1873).

• Стратегія НМТ: У завданні на послідовність перша й остання позиції дають частковий бал (1–2 бали з 3). Спочатку визнач найранішу й найпізнішу подію.