Історичні постаті НМТ: Україна 1985–2015 рр.

Період 1985–1991 років став часом кардинальних змін в Україні та в усьому Радянському Союзі. Від «перебудови» Михайла Горбачова до проголошення незалежності України — ці шість років змінили хід історії. У цьому розділі ти познайомишся з ключовими діячами, які визначали події того часу.

Михайло Горбачов — ініціатор перебудови

Михайло Горбачов 11 березня 1985 року став генеральним секретарем ЦК КПРС, а на квітневому пленумі ЦК КПРС 1985 р. проголосив курс, що започаткував «перебудову». Він ініціював політику перебудови (реформування економіки й суспільства) та гласності (відкритості інформації). У 1990 р. його обрано президентом СРСР — це була перша й остання посада президента в історії Радянського Союзу. Саме за Горбачова відбулися вибори народних депутатів на альтернативній основі, послаблення цензури й зростання національних рухів у республіках.

Володимир Щербицький — останній комуністичний лідер України

Володимир Щербицький обіймав посаду першого секретаря ЦК Комуністичної партії України з 1972 до 1989 року. Він був консерватором і противником горбачовських реформ. Найбільше його звинувачують у замовчуванні масштабів Чорнобильської катастрофи 1986 року: за його вказівкою спочатку приховували справжні обсяги радіоактивного забруднення. Щербицький пішов у відставку у вересні 1989 року під тиском громадськості.

Народний рух України: Іван Драч і В'ячеслав Чорновіл

Іван Драч — поет-шістдесятник, який став першим головою Народного руху України (Руху) після його заснування у вересні 1989 року. Рух об'єднав національно-демократичні сили й виступав за суверенітет України.

В'ячеслав Чорновіл — колишній політв'язень (відбував покарання за дисидентську діяльність), у 1990 р. став головою Львівської обласної ради. На президентських виборах 1 грудня 1991 р. він був кандидатом і посів друге місце після Леоніда Кравчука. Згодом Чорновіл очолив Рух і залишався лідером національно-демократичного табору до своєї загибелі в 1999 році.

Левко Лук'яненко — автор Акта незалежності

Левко Лук'яненко — дисидент, політв'язень, один із засновників Української Гельсінкської групи. Саме він підготував текст Акта проголошення незалежності України, який Верховна Рада УРСР ухвалила 24 серпня 1991 року. Лук'яненко був народним депутатом України й активно брав участь у розбудові незалежної держави.

Леонід Кравчук — голова Верховної Ради, що ухвалив Акт

Леонід Кравчук у 1990–1991 рр. був головою Верховної Ради УРСР. Саме він вів засідання 24 серпня 1991 року, коли депутати ухвалили Акт проголошення незалежності України. 1 грудня 1991 року Кравчука обрали першим Президентом України. У грудні 1991 р. він разом із Б. Єльциним і С. Шушкевичем підписав Біловезькі угоди, які констатували припинення існування СРСР.

У 1991–2014 рр. Україну очолювали п'ятеро президентів (шостого, В. Зеленського, обрано 2019 р. — це вже поза межами програми). Кожен із них залишив слід в історії держави. На НМТ важливо вміти співвідносити президента з роками його каденції та ключовими подіями, що відбулися за його керівництва.

Леонід Кравчук (1991–1994)

Перший Президент України, обраний 1 грудня 1991 року. За його каденції відбулися: утворення Збройних Сил України, міжнародне визнання України як незалежної держави, підписання Біловезьких угод (8 грудня 1991 р.). Через політичну й економічну кризу 1993 р. (зокрема страйки шахтарів) Верховна Рада призначила дострокові президентські вибори 1994 р.; Л. Кравчук у них балотувався й поступився Л. Кучмі в другому турі 10 липня 1994 р.

Леонід Кучма (1994–2005)

Обраний у 1994 році, переобраний у 1999-му. Ключові події його каденції: вступ України до Ради Європи (1995), ухвалення Конституції України (28 червня 1996 р.), запровадження національної валюти — гривні (1996). Другу каденцію Кучми супроводжували протести «Україна без Кучми» (2000–2001) та справа Г. Гонгадзе. Після Помаранчевої революції 2004 р. Кучма передав владу В. Ющенку.

Віктор Ющенко (2005–2010)

Обраний президентом у 2004 році після Помаранчевої революції. За Ющенка Україна вступила до Світової організації торгівлі (СОТ) у 2008 році. У 2006 році Верховна Рада ухвалила закон про визнання Голодомору 1932–1933 рр. геноцидом українського народу. Каденція Ющенка завершилася в 2010 році, коли на виборах переміг В. Янукович.

Віктор Янукович (2010–2014)

Обраний президентом у 2010 році. Його каденція характеризувалася авторитарними тенденціями, тиском на опозицію. У листопаді 2013 року Янукович відмовився підписувати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, що спровокувало Євромайдан, а згодом — Революцію Гідності. У лютому 2014 року Янукович утік з країни. У програмі НМТ Янукович фігурує не як персоналія, а через дату його обрання.

Петро Порошенко (2014–2019)

Обраний президентом у травні 2014 року на позачергових виборах після втечі Януковича. За Порошенка підписано економічну частину Угоди про асоціацію з ЄС (червень 2014 р.), укладено Мінські домовленості щодо врегулювання конфлікту на Донбасі (2014–2015). У 2017 році запроваджено безвізовий режим між Україною та ЄС.

Окрім президентів, програма НМТ називає ще двох діячів цього періоду — Л. Гузара й Л. Каденюка (тема 31). В. Масола та Ю. Тимошенко до переліку персоналій програми не включено: їх подано для контексту, бо вони пов'язані з подіями програми.

Віталій Масол — голова уряду УРСР

Віталій Масол обіймав посаду голови Ради Міністрів УРСР (прем'єр-міністра) у 1987–1990 роках. У жовтні 1990 року, під час «Революції на граніті» — студентського голодування на площі Жовтневої революції (нині — майдан Незалежності) в Києві, — Масол подав у відставку. Студенти вимагали відставки уряду, і Верховна Рада задовольнила цю вимогу. Це був перший випадок в історії України, коли вуличний протест змусив уряд піти.

Юлія Тимошенко — лідерка Помаранчевої революції

Юлія Тимошенко була однією з ключових лідерок Помаранчевої революції 2004 року. Двічі обіймала посаду прем'єр-міністра України: у 2005 році (за президентства В. Ющенка) та у 2007–2010 роках. Її перший уряд протримався лише кілька місяців, другий — до поразки на президентських виборах 2010 року. Тимошенко стала першою жінкою на посаді прем'єр-міністра в історії України.

Любомир Гузар — Верховний архієпископ УГКЦ

Любомир Гузар — Верховний архієпископ Української греко-католицької церкви (УГКЦ) у 2001–2011 роках, кардинал Католицької церкви. Найважливішою подією за його керівництва стало перенесення осідку (головного адміністративного центру) УГКЦ зі Львова до Києва в 2005 році. Це символізувало перетворення УГКЦ на загальнонаціональну церкву, а не лише галицьку. Гузар був одним із найавторитетніших моральних авторитетів в Україні.

Леонід Каденюк — перший астронавт незалежної України

Леонід Каденюк — український льотчик-випробувач і космонавт. У 1997 році він здійснив політ на американському шатлі «Колумбія» (місія STS-87). Каденюк став першим астронавтом незалежної України. Під час польоту він проводив наукові експерименти, зокрема з вирощування рослин у невагомості. Його політ продемонстрував світові, що Україна здатна брати участь у міжнародних космічних програмах.

У програмі НМТ п'ять постатей періоду 1985–2015 рр. підкреслено — це означає, що їх можуть перевіряти не лише за описом діяльності, а й за портретом (фотографією). Ти маєш упізнати людину на фото та співвіднести її з біографічними фактами.

Хто ці п'ять постатей?

• Леонід Кравчук (тема 30) — перший Президент України

• Леонід Кучма (тема 31) — другий Президент України

• Віктор Ющенко (тема 31) — третій Президент України

• Любомир Гузар (тема 31) — Верховний архієпископ УГКЦ

• Петро Порошенко (тема 32) — п'ятий Президент України

Опорні факти для впізнавання

Коли на НМТ дають фото діяча, тобі допоможуть не загальні риси обличчя, а знання того, з якою подією ця людина пов'язана. Ось ключові факти для кожної підкресленої постаті:

Як не помилитися в завданні з фото

У завданні, де подано портрет (фото) діяча, тобі запропонують кілька варіантів біографічних фактів. Найпоширеніша пастка — приписати людині подію, яка відбулася за іншої каденції. Запам'ятай прості правила:

• СОТ (2008) — це В. Ющенко, а не Л. Кучма

• Конституція (1996) — це Л. Кучма, а не Л. Кравчук

• Біловезькі угоди (1991) — це Л. Кравчук, а не Л. Кучма

• Осідок УГКЦ у Києві (2005) — це Л. Гузар, а не Й. Сліпий

• Угода про асоціацію (2014) — це П. Порошенко, а не В. Янукович

Межа цього юніта: поняття «президент», «референдум», «Помаранчева революція» належать до юніта про поняття 1985–2015 рр. Тут ми зосереджуємося на людині та її конкретних діях.

Розгляньмо кілька типових завдань НМТ на тему історичних постатей 1985–2015 рр. і розв'яжемо їх крок за кроком.

Приклад 1. Відповідність «президент — подія каденції»

Установи відповідність між президентом України та подією, що відбулася за його каденції.

1 Леонід Кравчук 2 Леонід Кучма 3 Віктор Ющенко 4 Петро Порошенко

А ухвалення Конституції України Б вступ до Світової організації торгівлі В Біловезькі угоди про припинення існування СРСР Г підписання економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС Д відмова від підписання Угоди про асоціацію

Розв'язання:

• 1 → В. Леонід Кравчук підписав Біловезькі угоди в грудні 1991 р.

• 2 → А. Конституцію України ухвалено 28 червня 1996 р., за президентства Л. Кучми.

• 3 → Б. Україна вступила до СОТ у 2008 р., за президентства В. Ющенка.

• 4 → Г. Економічну частину Угоди про асоціацію підписано в червні 2014 р., за президентства П. Порошенка.

• Д — зайва. Відмова від підписання Угоди про асоціацію — це подія, пов'язана з В. Януковичем (листопад 2013 р.), якого немає серед лівих позицій.

Приклад 2. Вибір однієї відповіді за портретом і біографією

Розгляньте портрет (словесний опис) історичного діяча: «Верховний архієпископ УГКЦ, кардинал, за якого осідок церкви перенесено до Києва». Виберіть правильну відповідь.

Варіанти: А) Йосип Сліпий; Б) Андрей Шептицький; В) Любомир Гузар; Г) Василь Липківський.

Розв'язання: Ключ — В) Любомир Гузар. Саме він був Верховним архієпископом УГКЦ у 2001–2011 рр., і за нього осідок перенесено до Києва в 2005 р.

Чому інші варіанти неправильні:

• Й. Сліпий — очільник УГКЦ після 1944 р., діяв в еміграції, осідок не переносив.

• А. Шептицький — митрополит УГКЦ у 1900–1944 рр. (діяв за австрійської, польської, радянської та німецької влади).

• В. Липківський — митрополит Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) у 1920-х рр., не належав до УГКЦ.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді: перший голова Руху

Хто був першим головою Народного руху України?

Варіанти: А) В'ячеслав Чорновіл; Б) Леонід Кравчук; В) Іван Драч; Г) Левко Лук'яненко.

Розв'язання: Ключ — В) Іван Драч. Саме він очолив Рух після його заснування у вересні 1989 р.

Чому інші варіанти неправильні:

• В. Чорновіл очолив Рух пізніше, у 1990-х рр., а 1989 р. він ще не був головою.

• Л. Кравчук не був членом Руху, він очолював Верховну Раду УРСР.

• Л. Лук'яненко — автор тексту Акта незалежності, але не був головою Руху.

Приклад 4. Відповідність «діяч — подія»

Установи відповідність між діячем та подією.

1 Левко Лук'яненко 2 Віталій Масол 3 Леонід Каденюк 4 Юлія Тимошенко

А відставка голови уряду під тиском студентського голодування Б політ на шатлі «Колумбія» В текст Акта проголошення незалежності Г прем'єрство після Помаранчевої революції Д головування у Верховній Раді 1991 р.

Розв'язання:

• 1 → В. Левко Лук'яненко написав текст Акта проголошення незалежності.

• 2 → А. Віталій Масол пішов у відставку в жовтні 1990 р. під тиском «Революції на граніті».

• 3 → Б. Леонід Каденюк здійснив політ на шатлі «Колумбія» в 1997 р.

• 4 → Г. Юлія Тимошенко стала прем'єр-міністром у 2005 р. після Помаранчевої революції.

• Д — зайва. Головування у Верховній Раді 1991 р. — це подія, пов'язана з Л. Кравчуком, якого немає серед лівих позицій.

На НМТ учні часто припускаються одних і тих самих помилок у завданнях про історичні постаті. Ось найпоширеніші пастки та способи їх уникнути.

• Вважати Л. Кравчука автором Акта проголошення незалежності. Насправді текст Акта підготував Левко Лук'яненко, а Кравчук як голова Верховної Ради лише вів засідання, на якому Акт ухвалили.

• Приписувати Конституцію 1996 р. Л. Кравчуку. Конституцію ухвалено 28 червня 1996 р., коли президентом уже був Леонід Кучма (обраний 1994 р.). Кравчук пішов з посади в 1994 р.

• Плутати В. Чорновола (лідер Руху з 1990-х рр.) з І. Драчем (перший голова Руху). Запам'ятай: Драч — перший, Чорновіл — наступний.

• Приписувати вступ до СОТ Л. Кучмі. Україна вступила до Світової організації торгівлі в 2008 р., за президентства В. Ющенка.

• Плутати Л. Гузара (очільник УГКЦ 2001–2011 рр.) з Й. Сліпим (очільник УГКЦ після 1944 р.). Гузар переніс осідок до Києва, Сліпий діяв в еміграції.

• Вважати В. Щербицького діячем незалежної України. Він очолював КПУ до 1989 р. і пішов у відставку ще до проголошення незалежності. Його діяльність належить до радянського періоду.

У демоваріанті НМТ 2026 року завдання на історичні постаті періоду 1985–2015 рр. трапляються в таких формах:

• Завдання 30 — вибір трьох відповідей із семи про біографію діяча за фото (теми 29, 30). Оцінюється від 0 до 3 балів.

• Завдання 20 — вибір однієї відповіді з чотирьох до теми 31. Оцінюється в 1 бал.

• Завдання 21–24 — відповідність 4 × 5: одна буква зайва, кожна правильна пара дає 1 бал. Тип пар щоразу інший (у демоваріанті 2026 — «рік ↔ подія», «уривок джерела ↔ політична сила», «подія ↔ наслідок», «поняття ↔ період»); пари «президент ↔ подія» можливі, але не гарантовані.

За програмою НМТ, у темах 30–32 передбачено 6 персоналій (1 у темі 30, 4 у темі 31, 1 у темі 32). З них 5 підкреслено для візуального розпізнавання: Л. Кравчук (тема 30), Л. Кучма, В. Ющенко, Л. Гузар (тема 31), П. Порошенко (тема 32).

Стратегія: на завдання з відповідністю витрачай не більше 2–3 хвилин. Спочатку знайди найочевидніші пари (наприклад, Кравчук ↔ Біловезькі угоди), потім решту. Зайва буква — це завжди подія, яка не належить жодному з поданих діячів.

• 1985–1991: Горбачов (перебудова), Щербицький (до 1989 р.), Драч і Чорновіл (Рух), Лук'яненко (текст Акта), Кравчук (ухвалення Акта, перший президент).

• Президенти: Кравчук (1991), Кучма (1994), Ющенко (2004), Янукович (2010), Порошенко (2014).

• Події каденцій: Біловезькі угоди — Кравчук; Рада Європи, Конституція, гривня — Кучма; СОТ — Ющенко; відмова від Угоди про асоціацію — Янукович; Угода про асоціацію й Мінські домовленості — Порошенко.

• Церква й наука (персоналії програми): Гузар (осідок УГКЦ у Києві), Каденюк (політ на «Колумбії»); для контексту — Масол (відставка 1990 р.) і Тимошенко (прем'єрка після Помаранчевої революції).

• П'ять підкреслених постатей для візуального розпізнавання: Кравчук, Кучма, Ющенко, Гузар, Порошенко.

• Не плутай: автор Акта — Лук'яненко, а не Кравчук; Конституція — за Кучми, а не за Кравчука; СОТ — за Ющенка, а не за Кучми; перший голова Руху — Драч, а не Чорновіл.