Голодомор 1932–1933 рр. — геноцид українського народу

Голодомор 1932–1933 рр. — це штучний масовий голод, організований керівництвом СРСР на території УСРР і Кубані. Його метою було вилучення всього продовольства в селян та ізоляція голодуючих, щоб зламати опір українського селянства колгоспній системі й знищити селянство як основу українського національного руху. Це не стихійне лихо, а свідома політика — тому в програмі НМТ Голодомір визначено як геноцид Українського народу.

Хлібозаготівельна кампанія 1932 р.

У 1932 р. радянське керівництво встановило для УСРР нереально високий план хлібозаготівель. У липні 1932 р. на III Всеукраїнській партконференції В. Молотов і Л. Каганович відкинули прохання керівників УСРР знизити цей план. Зерно вилучали не лише для внутрішніх потреб, а й на експорт — щоб оплачувати імпортне обладнання для індустріалізації. У жовтні 1932 р. в УСРР прибула надзвичайна хлібозаготівельна комісія на чолі з В. Молотовим. Комісія вилучала хліб у селян, зокрема насіннєвий фонд, і вела «боротьбу із саботажем» — тобто карала тих, хто намагався залишити хоч трохи зерна для власного харчування.

Чи був неврожай?

Врожай 1932 р. справді був нижчим за попередні роки, але він був достатнім, щоб прогодувати населення України. Голод спричинило не природне лихо (посуха чи неврожай), а тотальне вилучення продовольства й заборони, які не давали селянам нічого залишити для себе. Радянська влада свідомо прирікала мільйони людей на смерть.

Мета режиму

• Зламати опір українського селянства примусовій колективізації.

• Знищити селянство як соціальну базу українського національного руху.

• Забезпечити зерно для експорту й фінансування індустріалізації.

• Залякати населення й утвердити тотальний контроль над селом.

Таким чином, Голодомор був не стихійним лихом, а спланованою акцією радянського керівництва. Щоб зрозуміти, як саме влада реалізувала цей план, розгляньмо конкретні постанови 1932–1933 рр.

Радянська влада запровадила цілу систему постанов і директив, які унеможливлювали виживання селян. Кожен із цих механізмів діяв як ланка одного ланцюга: спочатку в селян вилучали все зерно, потім карали за спроби врятувати хоч щось, блокували села економічно й фізично не давали людям виїхати по їжу. Розгляньмо їх у хронологічному порядку.

«Закон про п’ять колосків» — 7 серпня 1932 р.

7 серпня 1932 р. ЦВК і РНК СРСР ухвалили постанову «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності». В історію вона ввійшла як «закон про п’ять колосків». За крадіжку колгоспного майна — навіть кількох колосків із поля — передбачався розстріл із конфіскацією майна. За пом’якшувальних обставин — 10 років ув’язнення. Амністія не застосовувалася. Цей закон фактично прирівнював голодного селянина, який зірвав колоски, щоб прогодувати дітей, до найтяжчого державного злочинця.

Натуральні штрафи й «чорні дошки» — листопад–грудень 1932 р.

У листопаді 1932 р. ЦК КП(б)У і РНК УСРР ухвалили постанови «Про заходи до посилення хлібозаготівель». Вони запроваджували натуральні штрафи: з тих господарств, які не виконали плану хлібозаготівель, додатково стягували м’ясо, картоплю та інші продукти. Це означало, що селяни втрачали навіть ті запаси їжі, які не були зерновими.

Тоді ж з’явилося поняття «чорна дошка» — список сіл і колгоспів, які нібито саботували хлібозаготівлі. 6 грудня 1932 р. вийшла постанова про занесення перших сіл на «чорну дошку». Наслідки були нищівними: припинялося завезення товарів, заборонялася торгівля, достроково стягувалися всі кредити, вилучалися всі продукти. Село опинялося в повній економічній блокаді.

Постанова 14 грудня 1932 р.

14 грудня 1932 р. ЦК ВКП(б) і РНК СРСР ухвалили постанову про хлібозаготівлі в Україні, на Північному Кавказі й у Західній області. Вона вимагала виконати план будь-якою ціною, поєднуючи це з репресіями. Окремо на Кубані припиняли українізацію — тобто нищили культурну ідентичність українців, які там проживали.

Паспортна система — 27 грудня 1932 р.

27 грудня 1932 р. запровадили паспортну систему. Внутрішні паспорти видавали лише міському населенню. Колгоспники паспортів не отримували, а отже не могли вільно залишити село й переїхати в місто чи в іншу місцевість, де можна було знайти їжу. Вони були буквально прив’язані до голодного села.

Заборона виїзду — 22 січня 1933 р.

22 січня 1933 р. Й. Сталін і В. Молотов підписали директиву про заборону виїзду селян з УСРР і Кубані. Уздовж кордонів республіки ставили загороджувальні загони, які повертали «втікачів» назад. «Буксирні бригади» обшукували домівки в пошуках захованого зерна. Влада приховувала факт голоду й відмовлялася від міжнародної допомоги. Люди, які намагалися втекти від голодної смерті, гинули на блокпостах або поверталися вмирати додому.

Голодомор 1932–1933 рр. забрав життя мільйонів людей. За оцінками демографів Інституту демографії НАН України, прямі втрати (надсмертність) в УСРР становлять близько 4 млн осіб. Пік смертності припав на весну й початок літа 1933 р. — саме тоді, коли селяни вже вичерпали останні запаси їжі, а новий урожай ще не достиг. Окремо слід враховувати втрати українців Кубані, які також стали жертвами організованого голоду.

Географія Голодомору

Найбільше постраждали тодішні Харківська й Київська області, а також Вінницька, Дніпропетровська й Одеська. Це відповідає картосхемі теми 24 програми НМТ. Жертвами стали переважно сільські жителі — селяни, які вирощували хліб, але не мали права залишити собі хоч зернину.

Наслідки для українського селянства й нації

• Підрив селянства як основи нації: загинула значна частина українського селянства — носія мови, традицій і національної ідентичності.

• Страх і покора: ті, хто вижив, були настільки залякані, що втратили здатність до будь-якого опору режиму.

• Руйнування сільської громади й традицій: зникли цілі села, перервалися родинні зв’язки, знищилися звичаї взаємодопомоги.

• Національно-демографічні зміни: спустілі села заселяли переселенцями з Росії та Білорусі (1933–1934). Це змінило етнічний склад населення східних і південних регіонів України.

Перепис 1937 р. — засекречена катастрофа

Перепис населення 1937 р. показав катастрофічні втрати: замість очікуваного зростання кількість населення УСРР різко скоротилася. Результати перепису засекретили, а його організаторів репресували. Оприлюднення справжніх даних суперечило офіційній пропаганді, яка заперечувала існування голоду.

Як читати статистику Голодомору

Основних джерел для вивчення Голодомору кілька: партійні постанови й директиви (вони показують механізм терору), статистика (переписи 1926 і 1937 рр. дають змогу порівняти чисельність населення до й після), зведення ДПУ (таємні рапорти про смертність), свідчення очевидців і пам’ять родин. Щоб правильно аналізувати статистику, порівнюй кількість населення до й після Голодомору, рахуй надсмертність (різницю між очікуваною природною смертністю й фактичною), і завжди пам’ятай, що влада забороняла оприлюднення даних, тому офіційні цифри занижені.

Термін «геноцид» запровадив польсько-американський правник Рафаель Лемкін. 1953 року він уперше назвав Голодомор радянським геноцидом в Україні. За Конвенцією ООН 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, геноцидом є дії, вчинені з наміром знищити повністю або частково національну, етнічну, расову чи релігійну групу. Сюди належить, зокрема, умисне створення для групи життєвих умов, розрахованих на її фізичне знищення.

Чому Голодомор — геноцид?

Є кілька ключових аргументів на користь того, що Голодомор був саме геноцидом Українського народу, а не просто голодом:

• Удар спрямовано саме на УСРР і Кубань — території з переважно українським населенням. В інших регіонах СРСР такого масштабного вилучення продовольства не було.

• Заборона виїзду й «чорні дошки» — спеціальні заходи, застосовані саме проти українського села. Селян не просто залишали без їжі — їм не давали втекти.

• Одночасно з Голодомором режим завдав удару по українізації та українській інтелігенції — це свідчить про намір знищити українців як націю.

Закон України 2006 року

28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні». Цей закон офіційно визнав Голодомор геноцидом Українського народу. Крім України, Голодомор геноцидом визнали парламенти низки держав, зокрема США, Канади, Польщі, Литви, Австралії та інших.

Вшанування пам'яті

В Україні День пам'яті жертв голодоморів відзначають щороку в четверту суботу листопада. Цього дня проводять акцію «Запали свічку» — люди запалюють свічки на згадку про загиблих. У Києві на Печерських пагорбах діє Національний музей «Меморіал жертв Голодомору», який зберігає документи, свідчення й пам'ять про цю трагедію.

Важливо: Голодомор визнано геноцидом саме Законом України 2006 року, а не рішенням ООН. ООН не ухвалювала окремого рішення про визнання Голодомору геноцидом — це зробили парламенти окремих держав.

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему Голодомору. Кожен приклад показує, як застосовувати знання на практиці.

Приклад 1. Визнач механізм за уривком постанови

«Селу, що не виконало плану хлібозаготівель, припинити завезення товарів, заборонити торгівлю, достроково стягнути всі кредити, вилучити всі продукти». Про який механізм Голодомору йдеться?

Ключові слова в уривку: «припинити завезення товарів», «заборонити торгівлю», «достроково стягнути кредити», «вилучити всі продукти». Це опис повної економічної блокади села. Саме такі заходи застосовували до сіл, занесених на «чорну дошку». Отже, правильна відповідь — занесення на «чорну дошку».

Чому інші варіанти неправильні? «Закон про п’ять колосків» передбачав кримінальне покарання (розстріл або 10 років) за крадіжку колгоспного майна, а не економічну блокаду. Паспортна система обмежувала свободу пересування, а не торгівлю. Розкуркулення — вилучення майна в заможних селян у 1929–1930 рр., а не в цілих сіл.

Приклад 2. Три ознаки Голодомору з-поміж семи

Які три явища стосуються Голодомору 1932–1933 рр.?

Правильні відповіді:

1. Натуральні штрафи м'ясом і картоплею за невиконання плану хлібозаготівель.

2. Заборона селянам виїжджати за межі УСРР.

3. Постанова про охорону соціалістичної власності від 7 серпня 1932 р. («закон про п'ять колосків»).

Дистрактори, які слід відкинути:

• Вивезення хліба для голодуючого Поволжя — це стосується голоду 1921–1923 рр., коли радянська влада збирала продрозкладку.

• Діяльність АРА (Американської адміністрації допомоги) — також 1921–1923 рр., коли США надавали гуманітарну допомогу.

• Продподаток — запроваджений у 1921 р. в межах НЕПу, не пов'язаний з Голодомором.

• Стаття «Запаморочення від успіхів» — написана Сталіним у 1930 р. про колективізацію, а не про Голодомор.

Стратегія: спершу викресли все, що стосується голоду 1921–1923 рр. (АРА, Поволжя, продрозкладка) і колективізації 1929–1930 рр. (розкуркулення, «Запаморочення від успіхів»). Решта — ознаки Голодомору.

Приклад 3. Аналіз статистичної таблиці

Розглянь дані: населення УСРР за переписом 1926 р. — 29 млн осіб; очікуване населення на 1937 р. з урахуванням природного приросту — 33–34 млн; фактичне населення за засекреченим переписом 1937 р. — 28 млн осіб. Який висновок підтверджує ця таблиця?

Правильний висновок: у 1932–1933 рр. населення скоротилося на мільйони через надсмертність, спричинену Голодомором. Замість очікуваного зростання до 33–34 млн фактична чисельність у 1937 р. становила лише 28 млн — це на 5–6 млн менше, ніж мало б бути. Різниця між очікуваною й фактичною чисельністю — це прямі й непрямі втрати від Голодомору.

Чому інші висновки неправильні? Втрати спричинила не війна (Друга світова війна почалася пізніше). Населення не зростало стабільно — воно скоротилося. Спад не пояснюється еміграцією за кордон (еміграція з УСРР у 1930-х рр. була мізерною через закриті кордони).

Приклад 4. Документ 2006 року

Який документ 2006 р. визнав Голодомор геноцидом Українського народу?

Правильна відповідь: Закон України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», ухвалений Верховною Радою 28 листопада 2006 р.

Чому інші варіанти неправильні? Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду (1948 р.) визначає поняття геноциду загалом, але не визнає Голодомор геноцидом. Акт проголошення незалежності України (1991 р.) не стосується Голодомору. Конституція України (1996 р.) також не містить положень про Голодомор.

• Пояснювати Голодомор неврожаєм чи посухою. Насправді голод спричинили вилучення продовольства й заборони, а врожаю 1932 р. вистачало, щоб прогодувати населення. Радянська влада свідомо створила умови для голодної смерті мільйонів.

• Плутати Голодомор 1932–1933 рр. з голодом 1921–1923 рр. (посуха, продрозкладка, допомога АРА) і повоєнним голодом 1946–1947 рр. Це різні події з різними причинами й механізмами.

• Вважати «закон про п’ять колосків» законом парламенту УСРР. Насправді це постанова ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1932 р. — загальносоюзний акт, спрямований на захист колгоспної власності.

• Думати, що паспорти отримали всі громадяни. Колгоспники паспортів не мали й були прикріплені до села. Паспортна система (27 грудня 1932 р.) видавала паспорти лише міському населенню, а селян позбавляла права на вільне пересування.

• Вважати «чорну дошку» лише моральним осудом. Насправді це повна економічна блокада села: припинення завезення товарів, заборона торгівлі, дострокове стягнення кредитів, вилучення всіх продуктів.

• Вважати, що геноцидом Голодомор визнала ООН. В Україні Голодомор визнано геноцидом Законом України 2006 р., за кордоном — парламентами окремих держав (США, Канада, Польща та ін.), а не ООН.

Тема Голодомору 1932–1933 рр. входить до теми 24 програми НМТ з історії України. На тесті ти можеш зустріти її в різних форматах завдань.

Що потрібно знати

• Дата: 1932–1933 — Голодомор.

• Поняття: «закон про п’ять колосків», «Голодомор», «чорна дошка», «паспортна система», «геноцид».

• Уміння: пояснювати причини й наслідки Голодомору, аналізувати уривки постанов.

• Картосхема теми 24: райони, що найбільше постраждали від Голодомору (Харківська, Київська, Вінницька, Дніпропетровська, Одеська області).

Формати завдань

Вибір однієї відповіді з чотирьох (завдання 1–20), 1 бал. Тобі дають уривок постанови, а ти маєш визначити механізм за ключовими словами:

• «розкрадання колгоспного майна» → «закон про п’ять колосків»

• «припинити завезення товарів», «заборонити торгівлю» → «чорна дошка»

• «заборонити виїзд» → директива Сталіна й Молотова від 22 січня 1933 р.

• «паспорт» → паспортна система від 27 грудня 1932 р.

«3 з 7» (завдання 28–30), до 3 балів. Тобі пропонують сім варіантів, серед яких три правильні. Стратегія: спершу викресли ознаки голоду 1921–1923 рр. (АРА, Поволжя, продрозкладка) і колективізації 1929–1930 рр. (розкуркулення, «Запаморочення від успіхів»). Решта — ознаки Голодомору.

> Пам'ятай: у завданнях «3 з 7» ти отримуєш по 1 балу за кожен правильно вказаний варіант (максимум 3 бали). Тому обов'язково вкажи три варіанти, навіть якщо в одному з них не впевнений.

• Голодомор 1932–1933 рр. — штучний голод, організований режимом, а не наслідок неврожаю. Врожай 1932 р. був достатнім, щоб прогодувати населення, але влада вилучила все продовольство.

• Механізми: завищені хлібозаготівлі, «закон про п’ять колосків» (7.08.1932), «чорні дошки» (6.12.1932), натуральні штрафи (листопад 1932), паспортна система (27.12.1932), заборона виїзду (22.01.1933).

• Близько 4 млн прямих втрат в УСРР; найбільше постраждали Харківська й Київська області, а також Вінницька, Дніпропетровська, Одеська.

• Наслідки: підрив селянства як основи нації, заселення спустілих сіл переселенцями з Росії та Білорусі, руйнування сільської громади й традицій.

• 28 листопада 2006 р. — Закон України визнав Голодомор геноцидом Українського народу. День пам'яті — четверта субота листопада, акція «Запали свічку».