Звертання і розділові знаки при ньому

Звертання — це слово або сполучення слів, що називає особу (рідше — предмет), до якої звертаються з мовленням. Наприклад: «Мамо, я вдома»; «Україно, ти моя молитва». Головна ознака звертання — воно стоїть у кличному відмінку однини (Олено, пане Андрію, друже, сину) або в множині — у формі, що збігається з називним відмінком (Друзі, діти). Творення форм кличного відмінка докладно розглянуто в уроці «Кличний відмінок».

Звертання не є членом речення. Воно граматично не пов’язане з іншими словами й не входить до граматичної основи. Це означає, що до звертання не можна поставити синтаксичного питання від присудка чи інших членів речення. Наприклад, у реченні «Мамо, я прийшов» слово «мамо» не є ні підметом, ні додатком — це звертання.

Непоширене й поширене звертання

Непоширене звертання складається з одного слова: «Мамо», «Сину», «Друже». Поширене звертання має при собі залежні слова — означення, що уточнюють або характеризують адресата: «Шановний пане директоре», «Рідна моя земле», «Дорогі випускники». Поширене звертання виділяють розділовими знаками як єдине ціле, не розриваючи комами всередині.

Розділові знаки при звертанні залежать від того, де в реченні воно стоїть: на початку, у середині чи в кінці. Розгляньмо кожен випадок окремо.

Звертання на початку речення

Якщо звертання стоїть на початку речення, після нього ставлять кому: «Сину, повертайся раніше». Якщо звертання вимовляють із підсиленою емоцією (заклик, радість, гнів), після нього ставлять знак оклику: «Україно! Ти в серці моєму». Після знака оклику речення продовжують з великої букви.

Звертання в середині речення

Звертання в середині речення виділяють комами з обох боків: «Я, друже, тобі вірю»; «Скажіть, пане професоре, коли консультація?». Важливо не пропустити жодної з ком — звертання має бути відокремлене зліва й справа.

Звертання в кінці речення

Якщо звертання стоїть у кінці речення, перед ним ставлять кому, а після нього — знак кінця речення (крапку, знак оклику, знак питання): «Прийди, мамо!»; «Де ти, сину?».

Поширене звертання

Поширене звертання (з залежними словами) виділяють розділовими знаками як одне ціле, не ставлячи ком усередині нього. Наприклад: «Скажіть, шановна пані Олено, коли репетиція?» — звертання «шановна пані Олено» виділене комами повністю, без коми між «шановна» і «пані». Ще приклад: «Я, рідна моя матусю, завжди з тобою».

Окрім базових правил, є кілька ситуацій, які потребують особливої уваги. Розгляньмо їх.

Повторювані звертання

Якщо звертання повторюється, кожне з них виділяють окремо. Між повторюваними звертаннями ставлять кому: «Мамо, мамо, чому ти плачеш?». Якщо кожне звертання вимовляють із сильною емоцією, після кожного можна поставити знак оклику: «Земле! Земле! Прийми мене».

Частка «о» перед звертанням

Частка «о» перед звертанням підсилює емоційність, але комою від звертання її не відділяють: «О земле рідна!»; «О мій краю!». Це важливо пам’ятати, бо вигук «о» (на відміну від частки) відділяють комою, але вигуки перед звертанням — тема окремого уроку «Вигук: правопис і розділові знаки».

Займенники «ти» і «ви» — підмет, а не звертання

Одна з найпоширеніших пасток — сплутати займенник «ти» або «ви» зі звертанням. Займенники «ти» і «ви» в реченні зазвичай є підметом, а не звертанням. Наприклад: «Ти, Олено, прийдеш?» — тут «ти» — підмет, а «Олено» — звертання. Порівняйте: «Мама прийшла» (підмет — мама) і «Мамо, прийди!» (звертання — мамо). Щоб не помилитися, перевірте: чи стоїть слово в кличному відмінку? Чи можна поставити до нього питання від присудка?

Риторичне звертання

Звертання до неживого предмета, явища природи або абстрактного поняття в художньому мовленні називають риторичним. Воно підпорядковується тим самим пунктуаційним правилам: «Шуми, вітре, над полями!»; «Земле моя рідна, я до тебе повернуся». Риторичне звертання також стоїть у кличному відмінку й не є членом речення.

Запам’ятай: займенники «ти» і «ви» майже ніколи не бувають звертанням. Якщо бачиш «ти» або «ви» — шукай справжнє звертання в кличному відмінку поруч.

Розгляньмо типові завдання, які можуть трапитися на НМТ, і розберімо, як їх правильно виконувати.

Приклад 1. Розділові знаки правильно розставлено в реченні

Завдання: виберіть речення, у якому правильно розставлено розділові знаки.

• А. Скажіть шановна пані Олено, коли почнеться репетиція?

• Б. Скажіть, шановна, пані Олено коли почнеться репетиція?

• В. Скажіть, шановна пані, Олено, коли почнеться репетиція?

• Г. Скажіть шановна пані Олено коли почнеться репетиція?

• Д. Скажіть, шановна пані Олено, коли почнеться репетиція?

Розв’язання: визначаємо звертання — це «шановна пані Олено» (поширене звертання, стоїть у кличному відмінку). Воно стоїть у середині речення, тому має бути виділене комами з обох боків як одне ціле, без ком усередині. У варіанті Д саме так і зроблено. Варіант А пропускає першу кому, Б і В розривають поширене звертання комами всередині, а Г не має жодних розділових знаків.

Відповідь: Д.

Приклад 2. Звертання є в реченні

Завдання: виберіть речення, у якому є звертання.

• А. Ти не журися, бо все буде добре.

• Б. Сестричка не журилася.

• В. Сестричці не треба журитися.

• Г. Не журися, прошу тебе.

• Д. Ти, сестричко, не журися.

Розв’язання: шукаємо слово в кличному відмінку, яке не є членом речення. У варіанті Д слово «сестричко» — це звертання (кличний відмінок, називає адресата, не є членом речення). «Ти» тут — підмет. Варіант А: «ти» — підмет, звертання немає. Варіант Б: «сестричка» — підмет (називний відмінок). Варіант В: «сестричці» — додаток (давальний відмінок). Варіант Г: «тебе» — додаток (знахідний відмінок).

Відповідь: Д.

Приклад 3. Лише одну кому перед звертанням треба поставити в реченні

Завдання: у якому реченні (розділові знаки пропущено) потрібна лише одна кома — перед звертанням?

• А. Синку повертайся швидше додому.

• Б. Повертайся синку швидше додому.

• В. О краю мій рідний.

• Г. Ти синку повертайся швидше.

• Д. Повертайся швидше додому синку.

Розв’язання: у варіанті Д звертання «синку» стоїть у кінці речення, тому перед ним потрібна кома, а після — крапка: «Повертайся швидше додому, синку.» Варіант А: звертання на початку — кома після нього (а не перед). Варіант Б: звертання в середині — дві коми. Варіант В: частка «о» не відділяється комою, звертання на початку — кома після нього або знак оклику. Варіант Г: звертання в середині — дві коми.

Відповідь: Д.

Приклад 4. Пропущено кому при звертанні в реченні

Завдання: у якому реченні пропущено кому (коми) при звертанні?

• А. О рідна земле, я до тебе повернуся!

• Б. Друзі, допоможімо сусідам!

• В. Мамо, мамо, я вже вдома!

• Г. Шуми, вітре, над полями!

• Д. Я, друже завжди тобі допоможу.

Розв’язання: у варіанті Д звертання «друже» стоїть у середині речення, тому має бути виділене комами з обох боків. Після «друже» коми немає — це помилка. Варіант А: усе правильно — частка «о» не відділяється комою, звертання «рідна земле» виділене комою в кінці. Варіант Б: звертання «Друзі» на початку — кома після нього, усе правильно. Варіант В: повторювані звертання розділені комами — правильно. Варіант Г: звертання «вітре» в середині виділене комами з обох боків — правильно.

Відповідь: Д.

• Виділяють комою займенник «ти» як звертання. Неправильно: «Ти, прийдеш завтра?». Правильно: «Ти прийдеш завтра?» — «ти» тут підмет, а не звертання. Якщо хочеш звернутися до когось, додай слово в кличному відмінку: «Ти, друже, прийдеш завтра?».

• Ставлять кому лише з одного боку звертання в середині речення. Неправильно: «Я друже, тобі вірю». Правильно: «Я, друже, тобі вірю» — коми з обох боків.

• Розривають поширене звертання комою всередині. Неправильно: «Шановний, пане директоре». Правильно: «Шановний пане директоре» — поширене звертання виділяють цілим, без ком усередині.

• Відділяють комою частку «о» перед звертанням. Неправильно: «О, земле рідна!». Правильно: «О земле рідна!» — частка «о» не відділяється комою.

• Не виділяють звертання в кінці речення. Неправильно: «Прийди мамо!». Правильно: «Прийди, мамо!» — перед звертанням у кінці речення обов’язково ставлять кому.

• Ставлять звертання в називному відмінку замість кличного. Неправильно: «Мама, прийди!». Правильно: «Мамо, прийди!» — звертання завжди в кличному відмінку.

Відповідно до програми НМТ з української мови, підтема 5.2.4 охоплює «речення зі звертанням». Вимога програми — «розпізнавати прості речення зі звертаннями … правильно розставляти в них розділові знаки».

У демоваріанті НМТ-2026 окремого завдання на розділові знаки при звертанні немає. Однак форму кличного відмінка у звертанні перевіряє завдання 20 (кличний відмінок у діалозі, вибір однієї з п’яти, А–Д, 1 бал). Розділові знаки в реченні загалом перевіряють завдання 13 (обґрунтування розділових знаків) і 22 (пунктуаційна помилка в реченні тексту) — вибір однієї з п’яти (А–Д), 1 бал.

Стратегія виконання

1. Знайди слово, що називає адресата (до кого звертаються).

2. Перевір, чи стоїть воно в кличному відмінку й чи не є підметом.

3. Визнач межі поширеного звертання (разом із залежними словами).

4. Постав розділові знаки з обох боків звертання залежно від його місця в реченні.

• Звертання називає адресата, стоїть у кличному відмінку й не є членом речення.

• На початку речення після звертання — кома або знак оклику; у середині — коми з обох боків; у кінці — кома перед звертанням.

• Поширене звертання виділяємо цілим, не розриваючи комами всередині.

• Частку «о» від звертання комою не відділяємо.

• Займенники «ти» і «ви» в реченні — зазвичай підмет, а не звертання.