Заміна прямої мови непрямою

Коли ми передаємо чиїсь слова дослівно, ми використовуємо пряму мову. Але в щоденному спілкуванні й на письмі ми частіше переказуємо зміст почутого своїми словами — це непряма мова. Непряма мова передає зміст чужого висловлювання не дослівно, а від імені автора (того, хто переказує).

Речення з непрямою мовою — це завжди складнопідрядне речення. Слова автора виконують роль головної частини, а непряма мова — підрядної з'ясувальної. Наприклад:

Оля сказала: «Я прочитала роман» → Оля сказала, що вона прочитала роман.

У першому варіанті — пряма мова, у другому — непряма. Зверни увагу: у непрямій мові зникли лапки й двокрапка, натомість з'явився сполучник що і кома перед ним.

Розділові знаки в непрямій мові

Оформлення непрямої мови кардинально відрізняється від прямої. Ось що потрібно запам'ятати:

• Лапки, двокрапку, знаки питання й оклику прибираємо повністю.

• Перед сполучником що, чи, щоб або перед питальним словом (хто, що, коли, де, чому тощо) ставимо кому.

• У кінці речення з непрямою мовою завжди стоїть крапка, навіть якщо пряма мова була питальною чи окличною.

Розгляньмо приклад:

Максим запитав: «Коли почнеться концерт?» → Максим запитав, коли почнеться концерт.

Знак питання зник, лапки зникли, з'явилася кома перед питальним словом коли, а в кінці — крапка.

Що не зберігається в непрямій мові

У непрямій мові не зберігаються:

• Інтонація оригінального висловлювання (оклична, питальна тощо).

• Вигуки (ой, ах, ох, ну) та частки (так, ні, ось).

• Звертання до співрозмовника.

• Порядок слів прямої мови — він може змінюватися.

Зміст вигуків, звертань та інтонації передається словами автора. Наприклад: «Ох, який чудовий день!» — вигукнула сестра → Сестра вигукнула, що день чудовий. Вигук ох зник, а його емоційне значення передало дієслово вигукнула.

Вибір сполучника чи сполучного слова в непрямій мові залежить від мети висловлювання прямої мови: розповідь, питання чи спонукання. Розгляньмо кожен випадок окремо.

Розповідне речення → сполучник що

Якщо пряма мова — це розповідне речення (повідомлення, ствердження), то в непрямій мові використовуємо сполучник що. Підрядна частина відповідає на питання про що?:

Андрій повідомив: «Завтра я поїду на змагання» → Андрій повідомив, що завтра він поїде на змагання.

Зверни увагу: займенник я змінився на він, тому що тепер ми дивимося на ситуацію з погляду автора (Андрій — він). Час дієслова (майбутній) залишився тим самим.

Питальне речення з питальним словом

Якщо пряма мова — питальне речення, яке містить питальне слово (хто, що, коли, де, куди, звідки, чому, як, скільки тощо), то це слово стає сполучним у підрядній частині:

Учитель запитав учнів: «Коли ви повернетеся з екскурсії?» → Учитель запитав учнів, коли вони повернуться з екскурсії.

Питальне слово коли залишається, але тепер воно виконує роль сполучного слова. Знак питання зникає, у кінці — крапка.

Питальне речення без питального слова → частка чи

Якщо питальне речення не має питального слова (на нього можна відповісти «так» або «ні»), то в непрямій мові використовуємо частку-сполучник чи:

Мама запитала сина: «Ти зробив уроки?» → Мама запитала сина, чи зробив він уроки.

Частка чи стоїть на початку підрядної частини й заміняє собою питальну інтонацію. Займенник ти змінився на він (погляд автора).

Спонукальне речення → сполучник щоб

Якщо пряма мова виражає спонукання (наказ, прохання, заклик), то в непрямій мові використовуємо сполучник щоб. Наказовий спосіб дієслова замінюємо формою минулого часу:

Тренер сказав нам: «Біжіть швидше!» → Тренер сказав, щоб ми бігли швидше.

Дієслово біжіть (наказовий спосіб) перетворилося на бігли (минулий час). Можливий також варіант з інфінітивом: Тренер наказав нам бігти швидше. Це залежить від дієслова в головній частині: сказав, щоб… або наказав / попросив + інфінітив.

Найчастіше помилки під час заміни прямої мови непрямою пов'язані саме з займенниками, дієсловами, звертаннями та вигуками. Розберімося з кожним елементом.

Зміна займенників з погляду автора

Коли ми перетворюємо пряму мову на непряму, особові й присвійні займенники змінюються. Ми більше не дивимося на ситуацію очима того, хто говорить, а дивимося з погляду автора (того, хто переказує).

Основні зміни:

Розгляньмо приклади:

Сестра сказала: «Я забула свій зошит» → Сестра сказала, що вона забула свій зошит.

Брат запитав мене: «Ти мені допоможеш?» → Брат запитав мене, чи я йому допоможу.

У другому прикладі зверни увагу: займенник ти змінився на я, тому що автор (той, хто переказує) — це «я». А займенник мені змінився на йому, тому що брат — це «він».

Час дієслова не змінюємо

Важливе правило, яке відрізняє українську мову від англійської: час дієслова в непрямій мові не змінюється. Якщо в прямій мові був теперішній час, він залишається теперішнім і в непрямій:

Він сказав: «Я читаю» → Він сказав, що він читає (а не «читав»).

Він сказав: «Я читав» → Він сказав, що він читав.

Він сказав: «Я читатиму» → Він сказав, що він читатиме.

Не перенось правило узгодження часів з англійської мови в українську! В українській мові час дієслова в непрямій мові завжди збігається з часом прямої мови.

Звертання стає додатком

Звертання, яке було в прямій мові, не може залишитися в непрямій. Його перетворюють на додаток у словах автора:

«Андрію, допоможи мені», — попросила сестра → Сестра попросила Андрія, щоб він допоміг їй.

Звертання Андрію перетворилося на додаток Андрія в головній частині речення.

Вигуки й частки вилучаємо

Вигуки (ой, ах, ох, ну, ай) та частки (так, ні, ось, от) у непрямій мові не зберігаються. Їхнє значення передаємо лексично — через дієслова та прислівники в словах автора:

«Ох, як я втомився!» — зітхнув батько → Батько зітхнув і сказав, що дуже втомився.

Вигук ох зник, але його значення передало дієслово зітхнув.

«Ні, я не піду туди», — відповів друг → Друг відповів, що не піде туди.

Частка ні зникла, а заперечення передалося через частку не при дієслові.

Межі теми

Цей урок зосереджений на заміні прямої мови непрямою. Розділові знаки в самій прямій мові (як-от схеми А: «П». / «П», — а.) розглянуто в уроці «Пряма мова: розділові знаки». Види з'ясувальних підрядних частин детально описано в уроці «Підрядні з'ясувальні речення».

Розгляньмо типові завдання на заміну прямої мови непрямою. Кожне завдання має формат вибору однієї правильної відповіді з п'яти (А–Д).

Приклад 1. Питальне речення зі звертанням

Завдання: «Оксано, ти вже написала есе?» — запитав учитель. Правильно замінено пряму мову непрямою в реченні:

• А) Учитель запитав Оксану, чи ти вже написала есе.

• Б) Учитель запитав Оксану, що чи вона вже написала есе.

• В) Учитель запитав Оксану, чи вона вже написала есе.

• Г) Учитель запитав: «Оксано, чи вона вже написала есе?»

• Д) Учитель запитав Оксану, чи вона вже написала есе?

Розв'язання:

1. Визначаємо мету прямої мови: це питальне речення без питального слова (на нього можна відповісти «так» або «ні»). Отже, потрібна частка-сполучник чи.

2. Звертання Оксано перетворюємо на додаток: Оксану в словах автора.

3. Займенник ти змінюємо на вона (погляд автора).

4. Знак питання прибираємо, у кінці — крапка.

Правильна відповідь: В) Учитель запитав Оксану, чи вона вже написала есе.

Чому інші варіанти неправильні:

• А — займенник ти не змінено, має бути вона.

• Б — поєднано що й чи, а потрібен лише чи.

• Г — збережено лапки, двокрапку, звертання Оксано й знак питання.

• Д — збережено знак питання в кінці, хоча непряма мова вимагає крапки.

Приклад 2. Спонукальне речення

Завдання: «Тарасе, купи хліба», — попросила мама. Правильно замінено спонукальне речення непрямою мовою:

• А) Мама попросила Тараса, щоб він купив хліба.

• Б) Мама попросила Тараса, щоб він купить хліба.

• В) Мама попросила Тараса, що він купить хліба.

• Г) Мама попросила: щоб Тарас купив хліба.

• Д) Мама попросила, Тарасе, купити хліба.

Розв'язання:

1. Визначаємо мету: спонукальне речення (прохання). Отже, потрібен сполучник щоб.

2. Звертання Тарасе → додаток Тараса в словах автора.

3. Наказовий спосіб купи → минулий час купив.

4. Лапки, двокрапку, знак оклику прибираємо.

Правильна відповідь: А) Мама попросила Тараса, щоб він купив хліба.

Чому інші варіанти неправильні:

• Б — дієслово купить в майбутньому часі, а після щоб потрібен минулий час купив.

• В — сполучник що передає розповідь, а не спонукання; до того ж змінено зміст (не «купить», а «купи»).

• Г — збережено двокрапку, що неприпустимо в непрямій мові.

• Д — збережено звертання Тарасе в непрямій мові, кому перед ним.

Приклад 3. Помилка в заміні

Завдання: Помилку в заміні прямої мови непрямою допущено в реченні:

• А) Дідусь сказав: «Я завтра поїду на риболовлю» → Дідусь сказав, що я завтра поїду на риболовлю.

• Б) Марія запитала: «Коли приїдуть гості?» → Марія запитала, коли приїдуть гості.

• В) Батько наказав: «Приберіть у кімнаті!» → Батько наказав, щоб прибрали в кімнаті.

• Г) Друг запитав: «Ти підеш з нами?» → Друг запитав, чи я піду з ними.

• Д) Хлопець вигукнув: «Ой, яка краса!» → Хлопець вигукнув, що то краса.

Розв'язання: перевіряємо кожен варіант.

1. Варіант А: займенник я не змінено на він. Дідусь говорить про себе «я», але в непрямій мові має бути «він». Це спотворює зміст — читач думає, що поїде той, хто переказує, а не дідусь. Помилка!

2. Варіант Б: правильно — питальне слово коли збережено, займенників, які треба змінювати, немає.

3. Варіант В: правильно — спонукальне речення, щоб + минулий час.

4. Варіант Г: правильно — питальне речення без питального слова, чи, займенники змінено.

5. Варіант Д: правильно — вигук ой вилучено, зміст передано через дієслово вигукнув.

Правильна відповідь: А) Дідусь сказав, що я завтра поїду на риболовлю.

Приклад 4. Речення з вигуком

Завдання: «Ой, як гарно ти співаєш!» — захоплено сказала бабуся онуці. Правильно передано непрямою мовою:

• А) Бабуся захоплено сказала онуці, що та дуже гарно співає.

• Б) Бабуся захоплено сказала: «Ой, як гарно ти співаєш!»

• В) Бабуся захоплено сказала онуці, ой як гарно вона співає.

• Г) Бабуся захоплено сказала онуці, що ти дуже гарно співаєш.

• Д) Бабуся захоплено сказала онуці, що та дуже гарно співає!

Розв'язання:

1. Визначаємо мету: розповідне речення з окличною інтонацією. Отже, сполучник що.

2. Вигук ой вилучаємо; його значення передає прислівник захоплено в словах автора.

3. Займенник ти змінюємо на та (погляд автора: онука — «та»).

4. Знак оклику прибираємо, у кінці — крапка.

Правильна відповідь: А) Бабуся захоплено сказала онуці, що та дуже гарно співає.

Чому інші варіанти неправильні:

• Б — це пряма мова, а не непряма (лапки, знак оклику).

• В — збережено вигук ой.

• Г — займенник ти не змінено.

• Д — збережено знак оклику ! в кінці.

Під час НМТ найчастіше помиляються саме в тих моментах, які ми зараз розглянемо. Запам'ятай ці пастки — і ти не втратиш балів.

• Залишають займенник прямої мови. Найпоширеніша помилка: не змінюють я на він / вона. Наприклад: «Дідусь сказав, що я поїду на риболовлю» замість правильного «Дідусь сказав, що він поїде на риболовлю». Пам'ятай: у непрямій мові всі займенники мають відповідати погляду автора, а не того, хто говорить.

• Зберігають у непрямій мові знак питання чи лапки. Непряма мова ніколи не оформлюється в лапках і не має знаків питання чи оклику в кінці. «Мама запитала, чи я зробив уроки?» — помилка, правильно: «Мама запитала, чи я зробив уроки» (без знака питання).

• Поєднують що й чи. Не можна писати «Учитель запитав, що чи ми готові». Потрібен лише один засіб зв'язку: або що (для розповіді), або чи (для питання без питального слова).

• Залишають звертання й вигуки. «Сестра попросила, Андрію, допомогти їй» — помилка. Звертання Андрію має стати додатком у словах автора: «Сестра попросила Андрія допомогти їй». Вигуки теж не зберігаються: не «Він сказав, ох, як втомився», а «Він зітхнув і сказав, що втомився».

• Змінюють час дієслова за зразком англійської мови. В англійській мові час узгоджується (He said he was reading), а в українській — ні. «Він сказав, що він читав» замість «Він сказав, що він читає» — помилка, якщо в оригіналі був теперішній час.

• Передають прохання сполучником що замість щоб. «Мама попросила, що я купив хліба» — неправильно. Спонукання (прохання, наказ) вимагає сполучника щоб: «Мама попросила, щоб я купив хліба». Сполучник що передає лише розповідь.

Програма НМТ з української мови в підтемі 5.3 окремо називає «заміну прямої мови непрямою» як уміння, яке перевіряють. Вимога сформульована так: «замінювати пряму мову непрямою».

У демоваріанті НМТ-2026 завдання 12 перевіряє оформлення прямої мови (вибір однієї відповіді з п'яти, 0 або 1 бал). Окремого завдання на заміну прямої мови непрямою в демоваріанті немає, однак це вміння може перевірятися в комплексних завданнях або в завданнях на відповідність.

Тренувальні завдання цього юніта мають формат вибору однієї відповіді з п'яти (А–Д): тобі пропонують знайти правильну або помилкову заміну прямої мови непрямою.

Стратегія виконання

Щоб упоратися із завданням, дотримуйся такого алгоритму:

1. Визнач мету речення прямої мови: розповідь, питання чи спонукання.

2. Обери відповідний засіб зв'язку: що (розповідь), питальне слово або чи (питання), щоб (спонукання).

3. Звіри займенники: чи змінено я → він / вона, ти → відповідно до контексту, мій → його / її тощо.

4. Перевір, чи зникли лапки, двокрапка, знаки питання й оклику.

5. Переконайся, що звертання перетворено на додаток, а вигуки й частки вилучено.

• Непряма мова — це підрядна з'ясувальна частина складнопідрядного речення, яка передає зміст чужого висловлювання без лапок.

• Розповідне речення → сполучник що; питальне з питальним словом → те саме слово як сполучне; питальне без слова → частка чи; спонукальне → сполучник щоб.

• Займенники й особу дієслова змінюємо з погляду автора (я → він, мій → його), а час дієслова — ні.

• Звертання перетворюємо на додаток у словах автора; вигуки й частки вилучаємо, їхнє значення передаємо лексично.

• У кінці речення з непрямою мовою завжди крапка; знаки питання, оклику, лапки й двокрапка зникають.

• Перед сполучником що, чи, щоб або перед питальним словом ставимо кому.