Внесок українців у перемогу над нацизмом і підсумки війни

Мільйони українців воювали в лавах Червоної армії. За різними оцінками, загальна кількість мобілізованих з України становила 6–7 млн осіб. Понад 2 тис. уродженців України отримали звання Героя Радянського Союзу — найвищу відзнаку СРСР. Однак важливо розуміти: місце народження не дорівнює етнічному походженню. Серед уродженців України були росіяни, євреї, кримські татари, білоруси та представники інших народів.

Українські фронти: назва чи склад?

У жовтні 1943 року на базі Південно-Західного, Південного, Північно-Кавказького та інших фронтів було створено 1-й, 2-й, 3-й і 4-й Українські фронти. Їхня назва походила від напрямку наступу — «український» означав, що фронт діє на території України або на південно-західному стратегічному напрямку. У складі цих фронтів воювали бійці різних національностей СРСР: українці, росіяни, білоруси, казахи, грузини тощо. Тому помилково вважати, що Українські фронти складалися лише з українців.

Видатні постаті

Іван Кожедуб — льотчик-винищувач, родом із села Ображаївка на Сумщині. Він став тричі Героєм Радянського Союзу (1944 — двічі, 1945) і найрезультативнішим асом авіації серед усіх союзників: особисто збив понад 60 літаків супротивника. Жоден льотчик антигітлерівської коаліції не перевершив цього результату.

Амет-Хан Султан — кримськотатарський льотчик, уродженець Алупки. Двічі Герой Радянського Союзу (1943, 1945). Його подвиг особливо промовистий: 1944 року, коли його народ — кримських татар — депортували з Криму, Амет-Хан Султан продовжував воювати й збивати ворожі літаки. Він загинув 1971 року під час випробування нового літака.

Олексій Берест — лейтенант, уродженець Сумщини. У ніч на 1 травня 1945 року разом із сержантом Михайлом Єгоровим і молодшим сержантом Мелітоном Кантарією встановив Прапор Перемоги над Рейхстагом у Берліні. Попри це, Берест не отримав звання Героя Радянського Союзу — радянське командування вирішило відзначити лише Єгорова й Кантарію. Лише 2005 року Олексій Берест був посмертно удостоєний звання Герой України.

Внесок тилу, науки й культури

Перемогу кували не лише на фронті. Евакуйований до Уфи Інститут електрозварювання під керівництвом академіка Євгена Патона запровадив автоматичне зварювання броні танків Т-34. Це дало змогу значно прискорити виробництво й підвищити якість броні. Олександр Довженко, видатний український кінорежисер, працював фронтовим кінодокументалістом. 1943 року він написав кіноповість «Україна в огні», яку Йосип Сталін особисто заборонив через надто реалістичне зображення трагедії України та критику радянської влади.

Внесок українців у перемогу над нацизмом не обмежувався Червоною армією. Українці воювали в арміях держав антигітлерівської коаліції — Об’єднаних Націй, а також брали активну участь у європейському Русі Опору. Декларація Об’єднаних Націй була підписана 1 січня 1942 року представниками 26 держав, зокрема США, Великої Британії, СРСР і Китаю.

Українці в арміях західних союзників

У збройних силах США й Канади воювали десятки тисяч американців і канадців українського походження. Вони вступали до армії добровольцями або призивалися на загальних підставах. У британському війську служили українці, які емігрували до Великої Британії в міжвоєнний період.

Чимало українців воювало у Війську Польському 1939 року, а пізніше — в армії генерала Владислава Андерса, яка брала участь у боях під Монте-Кассіно (1944). У складі Чехословацького армійського корпусу генерала Людвіка Свободи воювали закарпатські українці. Українці також служили у французькому Іноземному легіоні.

Василь Порик — герой французького Руху Опору

Василь Порик — радянський офіцер, уродженець Вінниччини. Потрапивши в нацистський полон, 1942 р. він опинився в таборі для військовополонених у Франції, звідки втік. Там він організував і очолив партизанський загін, який діяв у департаменті Па-де-Кале. Загін Порика здійснював диверсії на залізниці, нападав на німецькі гарнізони, допомагав французьким підпільникам. 1944 року Василь Порик загинув у бою. Його вшанували як героя французького Руху Опору, а посмертно присвоїли звання Героя Радянського Союзу.

Українці в інших країнах Європи

Українці були учасниками Руху Опору в Італії, Бельгії, Югославії. Особливо активно вони діяли в Словаччині під час Словацького національного повстання 1944 року, де серед повстанців було багато українців із Закарпаття та Східної Словаччини. Таким чином, українці боролися з нацизмом на всіх фронтах Європи — від Атлантики до Уралу.

Друга світова війна завершувалася не одним актом, а двома окремими капітуляціями — Німеччини та Японії. Розрізняти ці дати — одне з ключових умінь, яке перевіряє НМТ.

Капітуляція Німеччини: 8–9 травня 1945 р.

8 травня 1945 року пізно ввечері в передмісті Берліна Карлсгорсті було підписано акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. За центральноєвропейським часом це було 8 травня, а за московським — уже 9 травня. Саме тому в СРСР і пострадянських країнах День перемоги відзначали 9 травня. Програма НМТ (2018) також подає дату 9 травня 1945 року як День перемоги над нацизмом.

Однак з 2023 року Україна відзначає 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років — так само, як більшість країн Європи. Це зміна календарної традиції, а не історичної дати: акт капітуляції залишається тим самим.

Капітуляція Японії: 2 вересня 1945 р.

Після поразки Німеччини війна тривала на Далекому Сході. У серпні 1945 року США скинули атомні бомби на Хіросіму (6 серпня) та Нагасакі (9 серпня). СРСР, виконуючи союзницькі зобов’язання, 8 серпня оголосив війну Японії, а 9 серпня розпочав бойові дії в Маньчжурії.

2 вересня 1945 року на борту американського лінкора «Міссурі», що стояв у Токійській затоці, представники Японії підписали акт про беззастережну капітуляцію. Саме ця дата вважається завершенням Другої світової війни. Від імені СРСР акт підписав генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко — уродженець України (село Косенівка на Черкащині).

Хронологія завершення війни

Друга світова війна тривала з 1 вересня 1939 року до 2 вересня 1945 року. Радянський термін «Велика Вітчизняна війна» (1941–1945) штучно звужував хронологію, приховуючи співпрацю СРСР з нацистською Німеччиною в 1939–1941 роках (пакт Молотова–Ріббентропа, спільний поділ Польщі, постачання стратегічної сировини). Для України Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року — з нападу Німеччини на Польщу, до складу якої входили західноукраїнські землі.

Україна зазнала одних із найбільших втрат серед усіх країн — учасниць Другої світової війни. Ціна перемоги над нацизмом була надзвичайно високою: мільйони загиблих, зруйновані міста й села, зламані людські долі.

Людські втрати

Загальні людські втрати України (військові й цивільні) становлять, за різними оцінками, 8–10 млн осіб. Це включає:

• загиблих на фронті та в нацистському полоні;

• жертв окупаційного терору й Голокосту — масових розстрілів єврейського населення в Бабиному Яру, Одесі, Львові та інших місцях;

• загиблих остарбайтерів — українців, насильно вивезених на примусові роботи до Німеччини, які загинули від виснаження, хвороб і бомбардувань;

• жертв радянських репресій — розстріляних у 1941 р. ув’язнених НКВС, депортованих кримських татар та інших народів.

Матеріальні втрати

Війна завдала колосальних руйнувань території України. Було зруйновано понад 700 міст і селищ та близько 28 тис. сіл. Серед знищених об’єктів:

• промислові підприємства, зокрема шахти Донбасу, які були затоплені або зруйновані;

• ДніпроГЕС — підірваний радянськими військами під час відступу 1941 року;

• транспортна інфраструктура — залізниці, мости, вокзали;

• житловий фонд — мільйони людей залишилися без даху над головою.

Демографічні наслідки

Війна спричинила глибоку демографічну кризу в Україні. Загибель мільйонів молодих чоловіків призвела до різкого дисбалансу статей і падіння народжуваності. Депортації й примусове переміщення населення (кримські татари, поляки, німці, українці з Польщі) змінили етнічну карту України. Відновлення довоєнної чисельності населення тривало десятиліттями.

Україна — одна з країн, що зазнали найбільших втрат у Другій світовій війні. Українці воювали в різних арміях і формуваннях, а перемога над нацизмом коштувала мільйонів життів. Ці втрати не можна зводити лише до військових — цивільне населення загинуло в масштабах, що перевищують фронтові втрати.

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему внеску українців у перемогу та підсумків війни. Кожен приклад демонструє певний тип завдання й поширені пастки.

Приклад 1. «3 з 7» — Які три твердження про діячів правильні?

Завдання: Виберіть три правильні твердження про діячів, пов’язаних із Другою світовою війною.

• І. Кожедуб — тричі Герой Радянського Союзу

• О. Берест підписав акт капітуляції Німеччини

• Амет-Хан Султан очолював партизанський штаб у Франції

• К. Дерев’янко підписав акт капітуляції Японії

• В. Порик встановив прапор над Рейхстагом

• В. Порик воював у французькому Русі Опору

• К. Дерев’янко командував Українським фронтом

Розв’язання: Перевіряємо кожне твердження.

• І. Кожедуб — тричі Герой Радянського Союзу. ПРАВИЛЬНО.

• О. Берест підписав акт капітуляції Німеччини. НЕПРАВИЛЬНО: Берест встановлював прапор над Рейхстагом, а акт підписували фельдмаршал Кейтель та інші.

• Амет-Хан Султан очолював партизанський штаб. НЕПРАВИЛЬНО: він був льотчиком-винищувачем.

• К. Дерев’янко підписав акт капітуляції Японії. ПРАВИЛЬНО.

• В. Порик встановив прапор над Рейхстагом. НЕПРАВИЛЬНО: це зробив О. Берест з Єгоровим і Кантарією.

• В. Порик воював у французькому Русі Опору. ПРАВИЛЬНО.

• К. Дерев’янко командував Українським фронтом. НЕПРАВИЛЬНО: він був представником СРСР при підписанні капітуляції Японії.

Відповідь: правильні твердження — про І. Кожедуба, К. Дерев’янка та В. Порика.

Приклад 2. Вибір однієї відповіді за біографічним описом

Завдання: Українець, який разом із М. Єгоровим і М. Кантарією брав участь у встановленні штурмового прапора над Рейхстагом у Берліні. Визначте діяча.

• Іван Кожедуб

• Олексій Берест

• Кузьма Дерев’янко

• Василь Порик

Розв’язання: Опис точно відповідає Олексію Бересту. Саме він разом із Єгоровим і Кантарією 30 квітня — 1 травня 1945 року встановив Прапор Перемоги над Рейхстагом.

Чому інші варіанти неправильні: І. Кожедуб — льотчик, не брав участі в штурмі Рейхстагу; К. Дерев’янко — підписував акт капітуляції Японії; В. Порик — воював у французькому Русі Опору.

Відповідь: Олексій Берест.

Важливо: відоме фото Євгена Халдея «Прапор Перемоги над Рейхстагом» зображує інших бійців, а не Береста. На НМТ можуть подати опис діяльності, а не фото.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді — дата завершення війни

Завдання: Яка подія завершила Другу світову війну?

• Капітуляція Німеччини 8–9 травня 1945 р.

• Завершення вигнання окупантів з України 28 жовтня 1944 р.

• Підписання акта капітуляції Японії 2 вересня 1945 р.

• Потсдамська конференція (липень — серпень 1945 р.)

Розв’язання: Друга світова війна завершилася підписанням акта капітуляції Японії 2 вересня 1945 року. Капітуляція Німеччини завершила війну лише в Європі. Вигнання окупантів з України — регіональна подія. Потсдамська конференція визначала повоєнний устрій, але не була актом завершення війни.

Відповідь: підписання акта капітуляції Японії 2 вересня 1945 р.

Приклад 4. «3 з 7» — Які три твердження характеризують ціну війни для України?

Завдання: Виберіть три правильні твердження, що характеризують ціну Другої світової війни для України.

• Людські втрати України становлять 8–10 млн осіб (за різними оцінками)

• Втрат зазнала лише армія, цивільне населення не постраждало

• Зруйновано понад 700 міст і селищ та близько 28 тис. сіл

• Промисловість Донбасу повністю вціліла

• Мільйони людей залишилися без житла

• Зруйновано тільки західні області України

• Війна не вплинула на народжуваність

Розв’язання: Правильні твердження — перше, третє й п’яте. Решта — неправдиві: втрати були як військові, так і цивільні; промисловість Донбасу була зруйнована; руйнування охопили всю територію України, а не лише захід; війна спричинила різке падіння народжуваності.

Відповідь: людські втрати 8–10 млн; зруйновано понад 700 міст і селищ та близько 28 тис. сіл; мільйони людей без житла.

Приклад 5. Вибір однієї відповіді — визначити найпізнішу подію

Завдання: Визначте найпізнішу за часом подію.

• Капітуляція Японії

• Встановлення штурмового прапора над Рейхстагом

• Програмна дата завершення вигнання окупантів з України

• Підписання акта капітуляції Німеччини в Карлсгорсті

Розв’язання: Розташуймо події в хронологічному порядку:

1. 28 жовтня 1944 р. — завершення вигнання окупантів з України (найраніше)

2. 30 квітня — 1 травня 1945 р. — встановлення прапора над Рейхстагом

3. 8–9 травня 1945 р. — підписання акта капітуляції Німеччини

4. 2 вересня 1945 р. — капітуляція Японії (найпізніше)

Відповідь: капітуляція Японії (2 вересня 1945 р.).

• Вважати, що Друга світова війна завершилася 9 травня 1945 року. Насправді 9 травня капітулювала лише Німеччина, а війна завершилася 2 вересня 1945 року капітуляцією Японії.

• Вважати, що «Українські фронти» складалися лише з українців. Назва походила від напрямку наступу, а не від національного складу. У фронтах воювали бійці різних народів СРСР.

• Плутати Олексія Береста (встановлення прапора над Рейхстагом) і Кузьму Дерев’янка (підписання акта капітуляції Японії). Запам’ятай: Берест — Берлін, Дерев’янко — Далекий Схід.

• Плутати відзнаки: Іван Кожедуб — тричі Герой Радянського Союзу, а Амет-Хан Султан — двічі Герой Радянського Союзу.

• Обмежувати внесок українців лише Червоною армією. Українці воювали також в арміях США, Канади, Великої Британії, Польщі, у французькому Русі Опору та в інших країнах Європи.

• Вести відлік війни від 1941 року за радянською схемою «Великої Вітчизняної війни». Для України Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року з нападу Німеччини на Польщу, до складу якої входили західноукраїнські землі.

Тема 26 програми НМТ з історії України охоплює внесок українців у перемогу над нацизмом і підсумки війни. На тесті це можуть перевіряти в таких форматах:

• Дати: 9 травня 1945 — День перемоги над нацизмом; 2 вересня 1945 — завершення Другої світової війни.

• Персоналії: Іван Кожедуб, Олексій Берест, Амет-Хан Султан, Василь Порик, Кузьма Дерев’янко. Їх треба впізнавати за описом діяльності, а не за фото, оскільки в темі 26 для візуального розпізнавання підкреслено лише Степана Бандеру й Романа Шухевича.

• Змістові пункти: українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй, внесок у перемогу, ціна війни (людські й матеріальні втрати).

Формати завдань

• «3 з 7» (завдання 28–30 у тесті): потрібно вибрати три правильні твердження із семи. Кожна правильна відповідь — 1 бал, максимум 3 бали. У демоваріанті 2026 року завдання 30 — саме такого типу, але про біографію діяча за фото (теми 29, 30).

• Вибір однієї відповіді з чотирьох (завдання 1–20): 1 бал за правильну відповідь. Тут можуть питати дати, персоналії, поняття.

Стратегія: для завдань «3 з 7» уважно читай усі сім варіантів, відкидай свідомо неправильні, а потім серед решти обирай три найточніші. Не поспішай — дистрактори часто містять правдоподібні, але неправильні твердження.

• Мільйони українців воювали в Червоній армії; понад 2 тис. уродженців України стали Героями Радянського Союзу. Не ототожнюй місце народження з етнічністю.

• Українці воювали також в арміях США, Канади, Великої Британії, Польщі (армія Андерса), у Русі Опору Франції (Василь Порик) та інших країн Європи.

• Персоналії: Іван Кожедуб (тричі Герой Радянського Союзу), Амет-Хан Султан (двічі Герой), Олексій Берест (прапор над Рейхстагом), Кузьма Дерев’янко (акт капітуляції Японії).

• 8–9 травня 1945 р. — капітуляція Німеччини (завершення війни в Європі). 2 вересня 1945 р. — капітуляція Японії, кінець Другої світової війни.

• Ціна війни для України: 8–10 млн людських втрат, зруйновано понад 700 міст і селищ та близько 28 тис. сіл, мільйони людей залишилися без житла.

• Назви «Українські фронти» походили від напрямку наступу, а не від національного складу.

• Радянський термін «Велика Вітчизняна війна» (1941–1945) приховував співпрацю СРСР з Німеччиною в 1939–1941 рр. Для України війна почалася 1 вересня 1939 р.