Велике переселення народів і давні слов’яни: венеди, анти, склавини

Велике переселення народів (IV–VII ст.) — це масштабні переміщення германських, тюркських і слов'янських племен територією Європи, які докорінно змінили етнічну карту континенту. Саме ці процеси прискорили занепад Західної Римської імперії й суттєво вплинули на населення Північного Причорномор'я — регіону, що згодом став ядром формування українського народу.

Готи: германці в Причорномор'ї

Готи — германські племена, які в III ст. прийшли з Повіслення (басейну Вісли) до Північного Причорномор'я. У IV ст. готський король Германаріх створив потужне об'єднання, що підкорило частину місцевих племен — сарматів, пізніх скіфів і, ймовірно, ранніх слов'ян. Держава Германаріха простягалася від Чорного моря до Балтики, але проіснувала недовго.

З готами пов'язують черняхівську культуру (II/III – IV/V ст.) — археологічну культуру лісостепу й степу, названу за селом Черняхів на Київщині. Важливо пам'ятати: черняхівська культура була поліетнічною. Її творили готи, сармати, пізні скіфи й слов'яни. Тому вважати її суто слов'янською — помилка.

Гуни: навала з Азії

У 370-х рр. із глибин Азії до Причорномор'я вдерлися гуни — тюркомовні кочовики. Їхня навала розгромила державу Германаріха. Готи розкололися: частина (вестготи) пішла на захід, інша (остготи) підкорилася гунам. Гуни рушили далі до Центральної Європи, де під проводом Аттіли (434–453) створили величезну, але нетривку державу. Після смерті Аттіли в середині V ст. держава гунів розпалася.

Авари: нові кочовики

У VI ст. в Європі з'явилися авари — також тюркомовні кочовики. Вони створили Аварський каганат у Паннонії (сучасна Угорщина). Авари постійно нападали на слов'янські племена й на Візантійську імперію. Саме авари 602 р. завдали нищівного удару антському союзу, після чого анти зникають зі сторінок писемних джерел.

Як бачиш, за два століття (IV–VI ст.) у Північному Причорномор'ї змінилося кілька хвиль завойовників. Кожна з них залишала слід у матеріальній культурі й впливала на слов'янські племена, які поступово виходили на історичну арену.

Перші писемні згадки про слов'ян належать римським і грецьким авторам I–II ст. Вони називали слов'ян венедами. Лише в VI ст. з'являються докладніші описи, де венеди вже поділені на дві великі групи — антів і склавинів.

Венеди: найдавніша назва слов'ян

Венеди — найдавніша назва слов'ян, яку зафіксували писемні джерела. Римський учений Пліній Старший (I ст.) у своїй «Природничій історії» згадував венедів серед народів на схід від германців. Історик Тацит (I ст.) у творі «Германія» писав, що венеди живуть між германцями й сарматами й ходять у грабіжницькі походи лісами й горами, але, на відміну від сарматів, мають сталі житла, носять щити й воюють пішими. Грецький географ Птолемей (II ст.) на карті розмістив венедів на південно-східному узбережжі Балтійського моря та в районі Вісли.

Йордан: поділ венедів на антів і склавинів

Йордан — готський історик VI ст., автор твору «Гетика» (про походження й діяння готів). Він повідомив, що венеди поділилися на дві гілки: анти живуть між Дністром і Дніпром, а склавини — на захід від Дністра, до Вісли й Дунаю. Це перше чітке розмежування слов'янських груп у писемних джерелах.

Прокопій Кесарійський: життя слов'ян

Прокопій Кесарійський — візантійський історик VI ст., автор праць про війни Візантії. Він залишив найдетальніший опис антів і склавинів: вони мають одну мову й звичаї, живуть у народовладді (демократії), не підкоряються одній людині, шанують одного бога — творця блискавки (громовержця), воюють пішими, мають списи й щити. Цей опис часто використовують як уривок-стимул у тренувальних завданнях.

Як визначити автора за уривком

Запам'ятай: Геродот (V ст. до н. е.) писав про скіфів, а не про слов'ян. Нестор-літописець (XI–XII ст.) — автор «Повісті минулих літ», але він жив набагато пізніше.

Антський союз — це об'єднання слов'янських племен IV–VII ст., яке займало територію між Дністром і Дніпром. На чолі союзу стояли вожді, які мали дружини, однак сталої державної влади в антів не існувало. Це був перехідний етап від родоплемінного устрою до ранньодержавних утворень.

Війна з готами

Наприкінці IV ст. готський король Вінітар, який намагався відновити державу після гунської навали, напав на антів. Він стратив антського вождя Божа разом із синами й 70 старійшинами. Цей епізод описав Йордан у «Гетиці». Він свідчить, що анти мали розвинену племінну організацію з власною знаттю.

Анти і Візантія

У VI ст. анти активно взаємодіяли з Візантійською імперією. Вони воювали з візантійцями на Дунаї, але також були їхніми союзниками. Багато антів служили у візантійському війську найманцями. Однак постійні війни з аварами виснажили антський союз. 602 р. авари завдали антам нищівної поразки. Після цього анти зникають зі сторінок писемних джерел.

Велике розселення слов'ян (друга половина V – VII ст.)

Велике розселення слов'ян — це масштабне переміщення слов'янських племен з їхньої прабатьківщини (території між Віслою й Дніпром) у різних напрямках. За програмою НМТ цей процес датується другою половиною V – VII ст. Слов'яни розселялися в трьох основних напрямках:

• На південь — на Балканський півострів. Ці племена стали предками південних слов'ян (болгар, сербів, хорватів та інших).

• На захід — до річки Ельби (Лаби). Ці племена стали предками західних слов'ян (поляків, чехів, словаків).

• На північ і схід — у Подніпров'я й далі. Ці племена стали предками східних слов'ян (українців, білорусів, росіян).

На картосхемі НМТ Велике розселення слов'ян зображують стрілками, що йдуть з Подніпров'я й Повіслення на Балкани, до Ельби та на північний схід.

Походження слов'ян — одне з найдискусійніших питань історичної науки. Існують дві основні теорії: автохтонна й міграційна. Від того, якої теорії дотримуватися, залежить відповідь на питання, чи є українці автохтонним (корінним) населенням своєї землі.

Автохтонна теорія

Автохтонна теорія стверджує, що прабатьківщина слов'ян — землі між Віслою й Дніпром, зокрема частина сучасної України. Слов'яни, згідно з цією теорією, жили на цих теренах споконвічно, а не прийшли з інших регіонів. Цю теорію підтримував Михайло Грушевський — видатний український історик. Він вважав антів безпосередніми предками українців і простежував тяглість: анти → літописні племінні союзи (поляни, древляни, сіверяни, уличі, тиверці) → український народ.

Міграційна теорія

Міграційна теорія заперечує споконвічність слов'ян на теренах України. Вона стверджує, що слов'яни прийшли сюди з інших регіонів — з Повіслення (басейну Вісли) або з Подунав'я (земель уздовж Дунаю). Прихильники цієї теорії вважають, що територія України не була прабатьківщиною, а стала місцем розселення слов'ян уже пізніше, під час Великого розселення V–VII ст.

Ідея тяглості від антів до літописних племен

Ідея тяглості (безперервності) полягає в тому, що антський союз IV–VII ст. не зник безслідно, а трансформувався в літописні племінні союзи східних слов'ян — полян, древлян, сіверян, уличів, тиверців. Ці союзи згадує Нестор-літописець у «Повісті минулих літ» (XII ст.). Михайло Грушевський послідовно обстоював цю тяглість, вважаючи антів предками саме українського народу.

Язичницькі вірування слов'ян

До прийняття християнства слов'яни були язичниками. Вони шанували сили природи, вірили в духів предків, мали святилища, де проводили обряди й жертвоприношення. Головним богом у слов'ян був бог-громовержець (Перун) — творець блискавки, якого згадує Прокопій Кесарійський.

Збруцький ідол

Збруцький ідол — одна з найвідоміших пам'яток слов'янського язичництва, яка входить до переліку обов'язкових для НМТ. Це кам'яний чотиригранний стовп заввишки близько 2,6 м, датований IX–X ст. На ньому вирізьблено три яруси зображень: верхній — світ богів, середній — світ людей, нижній — підземний світ. Ідола знайшли 1848 року в річці Збруч на Тернопільщині. Нині він зберігається в Археологічному музеї Кракова (Польща).

Не плутай Збруцького ідола зі скіфськими кам'яними бабами або трипільськими статуетками. Збруцький ідол — це слов'янська язичницька пам'ятка IX–X ст., а не скіфська чи антична.

Приклад 1. Визначення автора за уривком

Завдання: Прочитайте переказ уривка з історичного джерела: «Ці племена не управляються однією людиною, а здавна живуть у народовладді. Вони вважають, що лише один бог, творець блискавки, є владикою всього». Визначте автора цього опису.

Розв'язання крок за кроком:

• Крок 1. Зверни увагу на ключові слова: «народовладдя», «один бог — творець блискавки». Це ознаки опису слов'ян (антів і склавинів).

• Крок 2. Згадай, хто з античних авторів писав про народовладдя слов'ян і бога-громовержця. Це Прокопій Кесарійський (VI ст.).

• Крок 3. Перевір інших авторів: Геродот писав про скіфів (V ст. до н. е.), Тацит — про венедів (I ст.), Нестор-літописець — про події Русі (XI–XII ст.). Жоден із них не описував слов'ян як народовладний народ із богом-громовержцем.

Відповідь: Прокопій Кесарійський, VI ст.

Чому інші варіанти неправильні: Геродот (V ст. до н. е.) писав про скіфів, а не про слов'ян. Тацит (I ст.) згадував венедів, але не описував їхнього народовладдя й вірувань. Нестор-літописець (XI–XII ст.) — автор «Повісті минулих літ», жив набагато пізніше.

Приклад 2. Ознаки антів (формат «3 з 7»)

Завдання: Які три твердження характеризують антів?

Розв'язання крок за кроком:

• Крок 1. Пригадай, де жили анти: між Дністром і Дніпром. Це правильне твердження.

• Крок 2. Хто згадував антів? Йордан і Прокопій Кесарійський (VI ст.). Це правильне твердження.

• Крок 3. Коли й хто розгромив антів? 602 р. авари розгромили антський союз. Це правильне твердження.

• Крок 4. Перевір хибні твердження: анти не входили до складу Русі (антський союз зник у VII ст., а Русь постала в IX ст.); Геродот не описував антів (він писав про скіфів); анти не мали столиці в Києві (Київ виник пізніше); анти не запроваджували християнство (вони були язичниками).

Відповідь: 1) жили між Дністром і Дніпром; 2) їх згадують Йордан і Прокопій Кесарійський; 3) 602 р. їхній союз розгромили авари.

Приклад 3. Падіння держави Германаріха

Завдання: Що спричинило падіння держави готського короля Германаріха?

Розв'язання крок за кроком:

• Крок 1. Згадай хронологію: держава Германаріха існувала в IV ст.

• Крок 2. У 370-х рр. до Причорномор'я вдерлися гуни — тюркомовні кочовики з Азії. Вони розгромили державу Германаріха.

• Крок 3. Перевір інші варіанти: навала аварів сталася в VI ст. (пізніше); Велике розселення слов'ян (V–VII ст.) не спричинило падіння готів; Велика грецька колонізація (VIII–VI ст. до н. е.) відбулася набагато раніше.

Відповідь: навала гунів у 370-х рр.

Приклад 4. Визначення пам'ятки за описом

Завдання: Про яку історичну пам'ятку йдеться в описі: «Кам'яний чотиригранний стовп із трьома ярусами зображень, знайдений у річці на Тернопільщині»?

Розв'язання крок за кроком:

• Крок 1. Ключові ознаки: кам'яний чотиригранний стовп, три яруси зображень, знайдений у річці на Тернопільщині.

• Крок 2. Згадай пам'ятки слов'янського язичництва. Збруцький ідол — кам'яний стовп із трьома ярусами (світ богів, людей, підземний світ), знайдений 1848 р. у річці Збруч на Тернопільщині.

• Крок 3. Перевір інші варіанти: трипільська статуетка — глиняна жіноча фігурка (не кам'яний стовп); золота пектораль — скіфська прикраса (не кам'яний стовп); кам'яна скіфська баба — кам'яна статуя, але не чотиригранна й не з трьома ярусами.

Відповідь: Збруцький ідол.

• Вважати антів частиною Русі: антський союз зник після 602 р., а Русь постала в IX ст. Між ними — хронологічний розрив майже в три століття.

• Плутати авторів: Пліній Старший і Тацит — венеди (I ст.), Птолемей — II ст.; Йордан і Прокопій Кесарійський — анти й склавини (VI ст.); Геродот писав про скіфів у V ст. до н. е., а не про слов'ян.

• Вважати черняхівську культуру суто слов'янською: вона поліетнічна — її творили готи, сармати, пізні скіфи й слов'яни. Культура пов'язана з добою готів.

• Переплутати гунів (навала 370-х рр., розгром держави Германаріха) з аварами (VI ст., розгром антів 602 р.). Це різні кочові народи з різним часом дії.

• Датувати Велике розселення слов'ян IX ст. — за програмою НМТ це друга половина V – VII ст. Розселення відбувалося значно раніше за утворення Русі.

• Відносити Збруцький ідол до скіфів чи античності — це пам'ятка слов'янського язичництва IX–X ст., а не скіфська кам'яна баба чи антична скульптура.

Дата «друга половина V – VII ст. — Велике розселення слов'ян» — одна з трьох дат періодів теми 2. Збруцький ідол — пам'ятка з переліку програми. Розселення слов'ян — об'єкт картосхеми теми.

У демоваріанті НМТ-2026 тему 2 представлено завданням 1 — вибір однієї відповіді з чотирьох за картосхемою, 1 бал. Уривки з історичних джерел трапляються в демоваріанті як стимул до завдань.

Формат «3 з 7» (№ 28–30): сім варіантів, три правильні, по 1 балу за кожен, до 3 балів — цей формат підходить для ознак антів чи Великого переселення народів.

Стратегія для уривка: визнач століття й назву народу в тексті, а за ними — автора. На завдання «3 з 7» плануй 2–3 хвилини з орієнтовних 60 хвилин на тест.

• Велике переселення народів: готи (держава Германаріха, черняхівська культура) → гуни (370-ті рр.) → авари (VI ст.)

• Венеди — Пліній Старший, Тацит (I ст.), Птолемей (II ст.); анти й склавини — Йордан і Прокопій Кесарійський (VI ст.)

• Анти жили між Дністром і Дніпром; 602 р. авари розгромили їхній союз

• Друга половина V – VII ст. — Велике розселення слов'ян на південь, захід і схід

• Автохтонна й міграційна теорії по-різному пояснюють прабатьківщину слов'ян

• Збруцький ідол (IX–X ст.) — пам'ятка язичницьких вірувань слов'ян