Варшавська угода (1920) і Ризький мир (1921)

Наприкінці 1919 року Армія УНР опинилася в критичному становищі. Після поразок від денікінців і більшовиків (так звана «Київська катастрофа») Симон Петлюра як Голова Директорії на початку грудня 1919 р. виїхав до Варшави, щоб знайти військово-політичного союзника. Тим часом Армія УНР вирушила в Перший зимовий похід (6 грудня 1919 — 6 травня 1920 р.). Єдиною реальною силою, яка могла протистояти більшовикам, була Польська держава на чолі з Юзефом Пілсудським. Пілсудський, своєю чергою, прагнув відновити польські кордони часів Речі Посполитої й бачив у союзі з УНР спосіб послабити радянську Росію.

Політична конвенція (21 квітня 1920 р.)

21 квітня 1920 року у Варшаві було підписано політичну конвенцію, відому як Варшавська угода. За цією угодою Польща визнавала незалежність Української Народної Республіки, а Директорію на чолі з С. Петлюрою — верховною владою УНР. Кордон між двома державами встановлювався по річці Збруч і далі на північ через Кременецькі гори на схід від Здолбунова. Найболючішою умовою для українців стала територіальна поступка: Східна Галичина, Західна Волинь, Холмщина, Підляшшя, Посяння та Лемківщина відходили до Польщі. Правове становище польських землевласників в Україні мала визначити окрема угода — до вирішення земельного питання Установчими зборами.

Військова конвенція (24 квітня 1920 р.)

24 квітня 1920 року сторони уклали військову конвенцію, яка передбачала спільні дії проти більшовиків. Армія УНР підпорядковувалася загальному польському командуванню, а УНР зобов'язувалася постачати продовольство польським військам.

Оцінки угоди

Варшавська угода викликала суперечливі оцінки. Для УНР це був шанс здобути потужного союзника й повернутися на українські землі для продовження боротьби. Для галичан, однак, угода стала зрадою Акту Злуки від 22 січня 1919 року, адже С. Петлюра визнавав Галичину за Польщею. Уряд ЗУНР (Є. Петрушевич) категорично не визнав Варшавської угоди, що поглибило розкол між наддніпрянськими й галицькими українцями.

Варшавська угода відкрила шлях до спільної військової кампанії проти більшовиків. 25 квітня 1920 року об'єднані польсько-українські сили розпочали наступ на Київ. До складу військ УНР входила, зокрема, 6-та Січова стрілецька дивізія під командуванням полковника Михайла Безручка. Уже 7 травня 1920 року союзники зайняли Київ, витіснивши більшовиків на лівий берег Дніпра.

Контрнаступ Червоної армії

Однак успіх виявився недовгим. У червні 1920 року Червона армія перейшла в контрнаступ. Особливу роль відіграла Перша кінна армія під командуванням Семена Будьонного. Поляки й армія УНР змушені були залишити Київ і відступити на захід. До серпня 1920 року червоні підійшли до Варшави й Львова, створивши загрозу не лише для Польщі, а й для всієї Європи.

«Диво на Віслі»

У серпні 1920 року відбулася вирішальна битва під Варшавою, яка ввійшла в історію як «Диво на Віслі». Польська армія під командуванням Ю. Пілсудського завдала нищівного удару Червоній армії, зупинивши її похід на Європу. Ця перемога врятувала Польщу від більшовицького захоплення й кардинально змінила хід війни.

Оборона Замостя (М. Безручко)

Наприкінці серпня — на початку вересня 1920 року українські війська здійснили один із найславетніших подвигів у цій війні. 6-та Січова дивізія армії УНР під командуванням полковника Михайла Безручка разом із польським гарнізоном обороняла місто Замостя. Вони відбили атаки Першої кінної армії С. Будьонного, прикривши польський фланг під час вирішальної битви. Оборона Замостя стала важливим внеском українців у перемогу польської армії.

Завершення війни для УНР

У жовтні 1920 року Польща й радянські республіки уклали перемир'я. Армія УНР опинилася в ізоляції — вона продовжувала воювати сама, без польської підтримки. У листопаді 1920 року українські частини відступили за Збруч і були інтерновані в польських таборах для інтернованих. Так завершився останній етап збройної боротьби Армії УНР.

Після підписання перемир'я в жовтні 1920 року розпочалися мирні переговори між Польщею та радянськими республіками. Вони відбувалися в Ризі й тривали кілька місяців. Представників УНР до переговорів не допустили — радянська сторона категорично відмовлялася вести діалог із «петлюрівцями», а Польща, уже досягнувши своїх військових цілей, не наполягала на участі українців.

Умови договору

18 березня 1921 року в Ризі було підписано мирний договір між Польщею з одного боку та РСФРР і УСРР з другого. За умовами Ризького миру Польща визнавала Українську Соціалістичну Радянську Республіку (УСРР) і зобов'язувалася не підтримувати жодних ворожих їй сил — тобто уряду й армії УНР. Територіальний поділ закріплювався так: Східна Галичина, Західна Волинь, Холмщина, Підляшшя й Західне Полісся лишалися в складі Польщі. Кордон проходив по річці Збруч і далі на північ до Полісся.

Наслідки для українських земель

Ризький мир остаточно закріпив поділ українських земель між кількома державами. Наддніпрянська Україна (Наддніпрянщина) увійшла до складу УСРР, яка формально була незалежною, але фактично контролювалася більшовицькою Росією. Західноукраїнські землі — Східна Галичина, Західна Волинь, Холмщина, Підляшшя й Західне Полісся — опинилися під владою Польщі. Бессарабія й Північна Буковина лишалися в складі Румунії, а Закарпаття — у складі Чехо-Словаччини. Уряд і армія УНР опинилися в еміграції: спочатку в Польщі, а згодом — у Франції та інших країнах.

Картосхема кордонів 1921 р.

Уяви карту українських земель після Ризького миру. Річка Збруч стала кордоном між Польщею й УСРР. По один бік кордону (на захід від Збручу) опинилися Львів, Луцьк, Рівне — у складі Польщі. По інший бік (на схід від Збручу) — Київ, Житомир, Кам'янець-Подільський — у складі УСРР. Цей поділ проіснував до 1939 року, коли після пакту Молотова — Ріббентропа західноукраїнські землі були приєднані до УРСР.

Поразка Української революції 1917–1921 років не мала єдиної причини. Історики виокремлюють комплекс внутрішніх і зовнішніх чинників, які разом призвели до того, що українська державність не встояла.

Внутрішні причини

• Розкол політичних сил і часта зміна влади. За чотири роки в Україні змінилося кілька урядів: Центральна Рада, Гетьманат, Директорія. Кожен новий режим скасовував рішення попереднього, що підривало стабільність.

• Запізніле проголошення незалежності. IV Універсал про незалежність УНР було ухвалено лише в січні 1918 року, коли більшовики вже захопили частину території.

• Соціалістичні експерименти й нерозв'язане земельне питання. Уряди УНР не змогли запропонувати селянам чіткої земельної реформи, що штовхало селянство до підтримки більшовиків або отаманів.

• Брак боєздатного регулярного війська й отаманщина. Армія УНР часто складалася з напівнезалежних загонів, які не завжди підкорялися центральному командуванню.

• Слабкий державний апарат. УНР не встигла створити ефективної системи управління на місцях.

• Недостатня національна свідомість частини селянства. Багато селян ідентифікували себе радше за соціальною, ніж за національною ознакою.

Зовнішні причини

• Агресія радянської Росії. Більшовики використовували Червону армію для захоплення українських земель і насадження радянської влади.

• Війна на кілька фронтів. УНР воювала одночасно проти більшовиків, білогвардійців (Збройні сили Півдня Росії А. Денікіна), Польщі та Румунії.

• Неприхильність Антанти. Країни-переможниці в Першій світовій війні (Велика Британія, Франція, США) не визнали УНР і підтримували білий рух або Польщу.

• Поділ українських земель між сусідніми державами, закріплений Ризьким миром 1921 року.

Роз'єднаність УНР і ЗУНР

Акт Злуки від 22 січня 1919 року проголосив об'єднання УНР і ЗУНР в одну соборну державу, однак на практиці він лишився декларацією. У 1919–1920 роках уряди УНР і ЗУНР діяли в різних напрямках: наддніпрянці шукали союзу з Польщею, а галичани — з Антантою. Варшавська угода 1920 року, якою С. Петлюра визнав Галичину за Польщею, остаточно поховала реальне об'єднання.

Здобутки революції

Попри поразку, Українська революція мала й важливі позитивні наслідки. По-перше, українці здобули безцінний досвід державотворення — існували УНР, Українська Держава гетьмана Скоропадського та ЗУНР. По-друге, утвердилася ідея соборності українських земель. По-третє, відбувся потужний розвиток української культури, освіти й науки. Нарешті, більшовики мусили створити формально окрему Українську Соціалістичну Радянську Республіку (УСРР), а не просто приєднати українські губернії до Росії — це визнавало право українців на власну державність, хай і в радянській формі.

Приклад 1. Відповідність «договір — умова»

У завданні на відповідність тобі запропонують чотири договори (позначені цифрами 1–4) і п'ять умов (позначені літерами А–Д). Твоє завдання — правильно поєднати кожен договір із його умовою. Одна умова зайва.

Розв'язання: Берестейський мир 1918 року уклала Центральна Рада з державами Четверного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина та ін.), які визнали УНР. Фастівська угода (переддень Акту Злуки) зафіксувала намір УНР і ЗУНР об'єднатися. Варшавська угода 1920 року встановила кордон по Збручу між УНР і Польщею. Ризький мир 1921 року закріпив поділ українських земель між Польщею та радянськими республіками. Варіант Д (поділ по Дніпру) — зайвий, він стосується Андрусівського перемир'я 1667 року.

Відповідь: 1 — А, 2 — Б, 3 — В, 4 — Г.

Приклад 2. Відповідність «діяч — роль у 1920 р.»

Розв'язання: С. Петлюра як Голова Директорії уклав Варшавську угоду з Польщею. Ю. Пілсудський був очільником Польської держави (Начальником держави). М. Безручко командував 6-ю Січовою дивізією під час оборони Замостя. С. Будьонний командував Першою кінною армією. Варіант Д — командувач УГА О. Греков під час Чортківської офензиви (червень 1919 р.) — не стосується 1920 року.

Відповідь: 1 — А, 2 — Б, 3 — В, 4 — Г.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді за картосхемою

Уяви картосхему українських земель після 1921 року. Кордон проходить по річці Збруч. Львів, Луцьк і Рівне розташовані на захід від цього кордону, а Київ, Житомир і Кам'янець-Подільський — на схід.

Запитання: Який договір закріпив поділ українських земель між Польщею й радянськими республіками?

• А Берестейський мир 1918 р.

• Б Варшавська угода 1920 р.

• В Ризький мир 1921 р.

• Г Андрусівське перемир'я

Розв'язання: Кордон по Збручу, який відділяє Львів, Луцьк і Рівне від Києва, Житомира й Кам'янця-Подільського, — це кордон, установлений Ризьким мирним договором 1921 року. Берестейський мир 1918 р. визнавав УНР, але не встановлював такого кордону. Варшавська угода 1920 р. передбачала кордон по Збручу, але вона була угодою між УНР і Польщею, а не між Польщею й радянськими республіками. Андрусівське перемир'я 1667 р. поділило Україну по Дніпру.

Відповідь: В (Ризький мир 1921 р.).

Приклад 4. Вибір однієї відповіді — сторони Ризького миру

Запитання: Хто був стороною Ризького мирного договору 1921 року?

• А Польща й УНР

• Б УНР і РСФРР

• В Польща, РСФРР і УСРР

• Г Польща й ЗУНР

Розв'язання: Ризький мир 1921 року уклали Польща з одного боку та РСФРР і УСРР з другого. УНР не була стороною договору — її представників не допустили до переговорів. Тому варіанти А, Б і Г неправильні.

Відповідь: В (Польща, РСФРР і УСРР).

• Вважати УНР учасницею Ризького миру. Насправді Ризький мир 1921 року уклали Польща з РСФРР і УСРР. Представників УНР до переговорів не допустили, і УНР не була стороною договору.

• Думати, що кордон по Збручу вперше встановив Ризький мир. Насправді кордон по Збручу передбачала вже Варшавська угода 1920 року між УНР і Польщею. Ризький мир підтвердив цю лінію, але вже як кордон між Польщею й УСРР.

• Вважати «Диво на Віслі» перемогою Червоної армії. Насправді «Диво на Віслі» — це перемога польської армії під командуванням Ю. Пілсудського над Червоною армією в серпні 1920 року під Варшавою, яка зупинила похід більшовиків на Європу.

• Вважати, що Варшавська угода об'єднала всі українські землі. Насправді С. Петлюра визнав Східну Галичину й Західну Волинь за Польщею, що викликало гостре невдоволення галичан і фактично поховало Акт Злуки.

• Плутати оборону Замостя (1920 р., М. Безручко) з Чортківською офензивою (1919 р., О. Греков). Оборона Замостя — це бій 6-ї Січової дивізії армії УНР у серпні–вересні 1920 року, а Чортківська офензива — наступальна операція УГА в червні 1919 року.

• Переставляти роки: Варшавська угода — квітень 1920 р., Ризький мир — березень 1921 р. Запам'ятай: спочатку союз із Польщею (Варшава, 1920), потім — мир Польщі з більшовиками за спиною УНР (Рига, 1921).

Тема Варшавської угоди й Ризького миру входить до теми 22 програми НМТ з історії України. Програма вимагає знати дати: «квітень 1920 — Варшавська угода» і «березень 1921 — Ризький мирний договір», а також уміти пояснювати зміст цих договорів і причини поразки Української революції. Картосхема воєнних дій 1918–1921 рр. може містити кордон по Збручу, який ділить українські землі.

Формат завдань

• Відповідність (завдання 21–24): 4 пари, одна буква зайва, по 1 балу, до 4 балів. У демонстраційному варіанті НМТ-2026 завдання 23 — «подія ↔ наслідок» для тем 21–22. Тобі можуть запропонувати поєднати договір з його умовою або діяча з його роллю.

• Вибір однієї відповіді з чотирьох (завдання 1–20): 1 бал. У демо 2026 картосхему мають завдання 1, 4 і 16 — кордон 1921 року впізнаємо за річкою Збруч.

Стратегія виконання

Спершу визнач сторони договору. Якщо в умові фігурують УНР і Польща — це Варшавська угода (квітень 1920 р.). Якщо Польща й радянські республіки (РСФРР, УСРР) — це Ризький мир (березень 1921 р.). Запам'ятай: Варшавська угода — це союз, Ризький мир — це поділ. На картосхемі шукай річку Збруч — вона була кордоном між Польщею й УСРР після 1921 року.

• Квітень 1920 — Варшавська угода: визнання УНР, кордон по Збручу, Галичина й Західна Волинь — Польщі, спільний похід.

• 7 травня 1920 — Київ зайнято спільними силами; червень — відступ під натиском Червоної армії.

• Серпень 1920 — «Диво на Віслі»: перемога поляків під Варшавою; оборона Замостя (М. Безручко).

• 18 березня 1921 — Ризький мир: Польща — РСФРР і УСРР, УНР не учасниця; поділ українських земель.

• Армія УНР інтернована в Польщі, уряд — в еміграції.

• Поразка революції: внутрішній розкол, брак армії, агресія сусідів, неприхильність Антанти.