Узгодження присудка з підметом

У двоскладному реченні присудок узгоджується з підметом у числі й особі (у теперішньому та майбутньому часі) або в роді й числі (у минулому часі, умовному способі та іменній частині складеного присудка). Це означає, що форма присудка залежить від граматичних характеристик підмета, а не від його реального значення. Наприклад: «Сестра читала книжку» — підмет жіночого роду однини, присудок у жіночому роді однини; «Ми читаємо газету» — підмет 1-ї особи множини, присудок у 1-й особі множини; «Ніч була тиха» — підмет жіночого роду однини, іменна частина присудка в жіночому роді однини.

Слова більшість, меншість, частина, ряд, низка, решта

Коли підмет виражено словом «більшість», «меншість», «частина», «ряд», «низка», «решта» в називному відмінку однини, а залежне слово стоїть у родовому відмінку множини, присудок переважно вживають в однині. Це тому, що граматичним центром підмета є головне слово в однині, а не залежний іменник у множині. Приклади: «Більшість учнів склала іспит»; «Частина студентів поїхала на практику»; «Ряд депутатів виступив проти запропонованих змін»; «Решта учасників залишилася в залі». Форма множини («Більшість учнів склали іспит») теж допустима, коли підмет називає осіб і наголошено на активній дії кожного учасника. Тож однина при «більшість» правильна завжди, а множина при назвах осіб помилкою не є.

Збірні іменники

Збірні іменники (молодь, студентство, учнівство, птаство, дітвора, юнь, рідня) позначають сукупність осіб або предметів як одне ціле. Вони мають форму лише однини, тому присудок при них завжди стоїть в однині. Наприклад: «Молодь зібралася на площі»; «Дітвора галасувала в парку»; «Студентство взяло активну участь в олімпіаді». Конструкція «молодь зібралися» — груба граматична помилка, оскільки тут присудок поставлено в множині, а підмет — однина.

Займенники хто, ніхто, дехто, кожен, кожна

Займенники «хто», «ніхто», «дехто», «кожен», «кожна», «хтось», «будь-хто» вимагають присудка в однині, навіть якщо при них є залежне слово в родовому відмінку множини. Наприклад: «Хто з вас бачив цей фільм?»; «Ніхто з учнів не спізнився на урок»; «Кожен із нас отримав запрошення»; «Дехто з присутніх виступив із пропозицією». Помилкою буде: «Кожен з учнів отримали завдання» — тут присудок поставлено в множині під впливом залежного слова «учнів», хоча граматичний центр «кожен» — однина.

Запам'ятай: у всіх цих випадках присудок узгоджується з граматичною формою головного слова підмета, а не з реальною кількістю осіб чи предметів.

Кількісно-іменне сполучення — це підмет, у якому числівник (або кількісне слово) поєднується з іменником у родовому відмінку множини: «двадцять один учень», «три студенти», «п'ять книжок». Вибір числа присудка залежить від форми числівника та змісту речення.

Складений числівник, що закінчується на один

Якщо складений числівник має останнім словом «один» (одна, одне), присудок ставимо в однині. Це пов'язано з тим, що граматичний центр сполучення — слово «один» у формі однини. Наприклад: «Двадцять один учень склав іспит»; «Тридцять одна команда взяла участь у змаганнях»; «Сто одне завдання виявилося складним». Помилкою буде: «Двадцять один учень прийшли» — присудок у множині не узгоджується з підметом.

Два, три, чотири, обидва + іменник

При числівниках «два», «три», «чотири», «обидва» (а також «дві», «три», «чотири» в жіночому роді) присудок переважно вживають у множині. Наприклад: «Три студенти прийшли на консультацію»; «Обидва брати вступили до університету»; «Дві подруги зустрілися біля театру». Однина можлива, коли дію подано як спільну, але основна форма — множина.

П'ять і більше

При числівниках «п'ять» і більше (шість, десять, двадцять, сто тощо) можливі обидві форми — однина і множина. Вибір залежить від змісту:

• Однина — коли кількість подано як цілісну групу, неподільну сукупність, або йдеться про час, вік, міру, вагу: «Минуло п'ять років»; «У класі навчається тридцять учнів»; «Відстань становила сто кілометрів».

• Множина — коли наголошено на активній дії кожного учасника окремо: «Десять учасників представили свої проєкти»; «Сімдесят студентів склали іспит на відмінно».

Означення в множині перед сполученням

Якщо перед кількісно-іменним сполученням стоїть означення в множині (усі, ці, ті, інші, всі), присудок обов'язково вживаємо в множині. Наприклад: «Усі двадцять учнів склали іспит»; «Ці п'ять книжок лежали на столі»; «Ті тридцять учасників отримали сертифікати». Означення в множині підкреслює, що йдеться про кожного з групи окремо.

Слова кілька, багато, чимало

Зі словами «кілька», «багато», «чимало», «стільки», «декілька» присудок переважно вживають в однині. У минулому часі присудок ставимо в середньому роді однини. Наприклад: «Кілька дерев упало після бурі»; «Багато людей зібралося на площі»; «Чимало студентів взяло участь в олімпіаді». Множина можлива, коли наголошено на активності, але однина — нормативний варіант.

Особливої уваги потребує конструкція «іменник у називному відмінку + з + іменник в орудному відмінку». Тут треба розрізняти два принципово різні випадки.

Брат із сестрою — два рівноправні діячі

Коли обидві особи рівноправно виконують дію, сполучення «іменник + з + Ор. в.» утворює один складений підмет. У такому разі присудок ставимо в множині. Наприклад: «Брат із сестрою поїхали до бабусі» — і брат, і сестра поїхали; «Батько з сином ремонтували човен» — обоє ремонтували. Займенники однини «я», «ти» в такій конструкції розглядаємо окремо.

Мати з дитиною — головна особа і супровід

Коли головна особа одна, а друга лише її супроводжує, підметом є лише перше слово (в називному відмінку), а «з + Ор. в.» виконує роль додатка. Присудок у такому разі стоїть в однині. Наприклад: «Мати з дитиною вийшла на подвір'я» — вийшла саме мати, дитина лише супроводжує; «Дід з палицею повільно йшов стежкою» — йшов дід. Як розрізнити? Якщо можна перефразувати як «Мати і дитина вийшли» — обидва рівноправні, отже множина. Якщо ж «з дитиною» відповідає на питання «з ким?» і вказує на супровід, а не на співучасника дії, — однина.

Я, ти з + Ор. в.

У нейтральному літературному викладі при займенниках «я», «ти» з супровідним «з + Ор. в.» присудок вживають в однині: «Я з братом пішов до лікаря»; «Ти з подругою прийшла на свято». Для позначення спільної дії природніше сказати: «Ми з братом пішли на стадіон» або «Я і брат пішли». Не перенось сюди варіантність іменникової конструкції «брат із сестрою». Фраза «Ми з мамою поїхали» може означати «я і мама» або «ми та мама» залежно від контексту.

Однорідні підмети

Коли в реченні є два або більше однорідних підмети, число присудка залежить від сполучника, числа кожного підмета та місця присудка.

• Після однорідних підметів, з'єднаних сполучником «і» (й, та), присудок звичайно стоїть у множині: «Брат і сестра прийшли»; «Учитель та учні пішли на екскурсію».

• Якщо присудок стоїть перед однорідними підметами, можливе узгодження з найближчим підметом: «Прийшла сестра і брат»; «На столі лежала книжка й зошит».

• Зі сполучниками «або», «чи» (альтернатива) число присудка залежить від числа підметів: якщо обидва підмети в однині — присудок в однині («Брат або сестра прийде»); якщо хоча б один у множині — присудок у множині («Учні або вчителі прийдуть»).

• При сполученні «не… а» присудок узгоджуємо зі стверджуваним підметом: «Не брат, а сестра прийшла»; «Не учні, а вчителі прийшли».

Абревіатури — скорочені назви установ, організацій, країн тощо. Абревіатури бувають ініціальні — буквені (ЄС, ЗСУ, СБУ) і звукові (ООН, МОН, НАТО, ЮНЕСКО) — та складові, або складноскорочені слова (Укрзалізниця). Принцип узгодження один: присудок узгоджується з головним словом повної назви, яке визначає рід і число абревіатури.

Як визначити рід абревіатури

Щоб правильно узгодити присудок, розшифруй абревіатуру та знайди головне слово. Наприклад: ООН — Організація Об'єднаних Націй, головне слово «організація» (жіночий рід, однина) → «ООН ухвалила резолюцію». ЄС — Європейський Союз, головне слово «союз» (чоловічий рід, однина) → «ЄС запровадив нові санкції». МОН — Міністерство освіти і науки, головне слово «міністерство» (середній рід, однина) → «МОН оприлюднило результати». ЗСУ — Збройні Сили України, головне слово «сили» (множина) → «ЗСУ звільнили ще два села». Якщо ти не пам'ятаєш повної назви, зверни увагу на закінчення абревіатури, але головний спосіб — розшифрування.

Родова назва з власною назвою

Коли перед власною назвою стоїть родова назва (місто, газета, озеро, річка, село), присудок узгоджується з родовою назвою, а не з власною. Наприклад: «Місто Суми прикрасилося до свята» — присудок у середньому роді однини, бо «місто» середнього роду; «Газета «Світанок» опублікувала статтю» — присудок у жіночому роді однини, бо «газета» жіночого роду; «Озеро Світязь приваблювало туристів» — присудок у середньому роді однини, бо «озеро» середнього роду.

Однозначні порушення для пошуку помилки

У завданнях на пошук граматичної помилки ключ будують лише на однозначних порушеннях. Ось типові хибні конструкції, які варто запам'ятати:

• «Молодь зібралися» — збірний іменник «молодь» вимагає однини: «Молодь зібралася».

• «Двадцять один учень прийшли» — складений числівник на «один» вимагає однини: «Двадцять один учень прийшов».

• «Хтось із гостей залишили» — займенник «хтось» вимагає однини: «Хтось із гостей залишив».

• «Кожен з учнів отримали» — займенник «кожен» вимагає однини: «Кожен з учнів отримав».

• «Учитель та учні пішов» — однорідні підмети з «і» вимагають множини: «Учитель та учні пішли».

• «ООН ухвалив» — абревіатура ООН жіночого роду: «ООН ухвалила».

Форма «більшість учнів склала» — нормативна. Множина («склали») при назвах осіб теж допустима, тому однозначною помилкою її не вважають.

Розгляньмо чотири типові завдання, які можуть трапитися на НМТ. Кожне з них перевіряє вміння узгоджувати присудок з підметом у різних конструкціях.

Приклад 1. Граматична помилка в узгодженні

Завдання: «Граматичну помилку в узгодженні присудка з підметом допущено в реченні». Вибери один із п'яти варіантів (А–Д).

• А. Більшість учасників успішно склала тест.

• Б. Двадцять один студент отримав стипендію.

• В. Брат із сестрою поїхали до бабусі.

• Г. Уся молодь міста вийшли на толоку.

• Д. ЗСУ звільнили ще два села.

Розв'язання: Перевіряємо кожне речення.

• А — «більшість» в однині, присудок «склала» в однині — правильно.

• Б — «двадцять один» закінчується на «один», присудок «отримав» в однині — правильно.

• В — «брат із сестрою» — два рівноправні діячі, присудок «поїхали» в множині — правильно.

• Г — «молодь» — збірний іменник, вимагає однини, але присудок «вийшли» в множині — ПОМИЛКА.

• Д — ЗСУ (Збройні Сили) — множина, присудок «звільнили» в множині — правильно.

Відповідь: Г. Помилка в реченні «Уся молодь міста вийшли на толоку»: при збірному іменнику «молодь» присудок має бути в однині — «вийшла».

Приклад 2. Правильне узгодження

Завдання: «Правильно узгоджено присудок з підметом у реченні». Вибери один із п'яти варіантів (А–Д).

• А. Кожен з учнів отримали індивідуальне завдання.

• Б. Хтось із гостей залишили парасольку.

• В. Тридцять одна команда вийшли у фінал.

• Г. Дітвора весело бігали подвір'ям.

• Д. Кожен з учнів отримав індивідуальне завдання.

Розв'язання: Перевіряємо кожне речення.

• А — «кожен» вимагає однини, але «отримали» — множина. ПОМИЛКА.

• Б — «хтось» вимагає однини, але «залишили» — множина. ПОМИЛКА.

• В — «тридцять одна» закінчується на «один», вимагає однини, але «вийшли» — множина. ПОМИЛКА.

• Г — «дітвора» — збірний іменник, вимагає однини, але «бігали» — множина. ПОМИЛКА.

• Д — «кожен» в однині, присудок «отримав» в однині — ПРАВИЛЬНО.

Відповідь: Д. Правильне речення: «Кожен з учнів отримав індивідуальне завдання».

Приклад 3. Вибір форми присудка

Завдання: «Нормативну форму присудка для речення „Усі п'ять учасників … свої проєкти“ наведено у варіанті». Вибери один із п'яти варіантів (А–Д): представив, представила, представило, представили, представить.

Розв'язання: Перед кількісно-іменним сполученням «п'ять учасників» стоїть означення в множині «усі». Це вимагає присудка в множині. Серед варіантів форма множини — «представили». Варіанти «представив» (чол. рід однина), «представила» (жін. рід однина), «представило» (сер. рід однина), «представить» (3-я особа однина майбутнього часу) — усі в однині, тому не підходять.

Відповідь: представили.

Приклад 4. Узгодження з однорідними підметами

Завдання: «Правильно узгоджено присудок з однорідними підметами в реченні». Вибери один із п'яти варіантів (А–Д).

• А. Мама й тато поїхав на роботу.

• Б. Не брат, а сестра прийшли по мене.

• В. Учитель та учні пішов на екскурсію.

• Г. Ліс, поле, річка ожило після дощу.

• Д. Сестра або брат зустріне тебе на вокзалі.

Розв'язання: Перевіряємо кожне речення.

• А — однорідні підмети «мама й тато» з і — присудок має бути в множині «поїхали», а не «поїхав». ПОМИЛКА.

• Б — при «не… а» узгоджуємо зі стверджуваним підметом «сестра» (однина), тому має бути «прийшла», а не «прийшли». ПОМИЛКА.

• В — однорідні підмети «учитель та учні» з і — присудок має бути в множині «пішли», а не «пішов». ПОМИЛКА.

• Г — три однорідні підмети — присудок має бути в множині «ожили», а не «ожило». ПОМИЛКА.

• Д — «сестра або брат» — альтернатива двох підметів однини, присудок в однині «зустріне» — ПРАВИЛЬНО.

Відповідь: Д. Правильне речення: «Сестра або брат зустріне тебе на вокзалі».

• Ставлять множину при збірному іменнику: «Молодь зібралися на площі» — неправильно, бо «молодь» — збірний іменник однини. Правильно: «Молодь зібралася на площі». Те саме з «дітвора», «студентство», «учнівство».

• Узгоджують присудок із залежним словом у родовому відмінку, а не з головним: «Двадцять один учень прийшли» — неправильно, бо «двадцять один» закінчується на «один», що вимагає однини. Правильно: «Двадцять один учень прийшов». Те саме: «Хтось із гостей залишили» → «Хтось із гостей залишив».

• Ставлять однину при означенні в множині: «Усі п'ять учасників представило проєкти» — неправильно, бо означення «усі» в множині вимагає присудка в множині. Правильно: «Усі п'ять учасників представили проєкти».

• Плутають підмет «брат із сестрою» (діють обидва — множина) з підметом «мати» й додатком «з дитиною» (однина). Порівняй: «Брат із сестрою поїхали до бабусі» (обидвоє) vs «Мати з дитиною вийшла на подвір'я» (мати — підмет, з дитиною — додаток).

• Ставлять однину після однорідних підметів з і: «Учитель та учні пішов на екскурсію» — неправильно, бо два підмети з і вимагають множини. Правильно: «Учитель та учні пішли на екскурсію».

• Узгоджують присудок з абревіатурою за звучанням: «ООН ухвалив» — неправильно, бо ООН (Організація Об'єднаних Націй) жіночого роду. Правильно: «ООН ухвалила». Не плутай із ЗСУ (Збройні Сили) — множина: «ЗСУ звільнили».

У програмі НМТ з української мови підтема 5.2.1 передбачає, що ти вмієш «визначати структуру простого двоскладного речення й особливості зв'язку між підметом і присудком». Це означає, що на іспиті можуть перевірити, чи правильно ти узгоджуєш присудок з підметом у різних конструкціях.

У демоваріанті НМТ-2026 окремого завдання на узгодження присудка немає. Однак граматичні норми там перевіряють у завданнях з вибором однієї відповіді з п'яти (А–Д). Наприклад, завдання 18 перевіряє граматичну помилку у формі іменника. Узгодження присудка тренуємо в тому самому форматі — пошук помилки серед п'яти речень.

У завданні 23 треба визначити підмет у реченні тексту; це може бути й підмет-словосполучення. Наприклад, у реченні «Більшість студентів склала іспит» підметом є словосполучення «більшість студентів», а присудок «склала» узгоджується з головним словом «більшість».

Стратегія виконання

Щоб не помилитися в завданні на узгодження, дотримуйся трьох кроків:

1. Знайди підмет повністю. Якщо це словосполучення (з числівником, з «з + Ор. в.», зі словами більшість, частина, ряд), визнач увесь склад підмета, а не лише перше слово.

2. Визнач головне слово в підметі. Саме з ним має узгоджуватися присудок. Для кількісно-іменних сполучень — числівник або кількісне слово; для «більшість + Р. в.» — слово «більшість»; для «брат із сестрою» — обидва іменники разом.

3. Перевір число й рід присудка. Постав запитання від підмета до присудка: хто? що зробив? Якщо підмет однини — присудок однини; якщо множини — присудок множини. Для абревіатур спочатку розшифруй.

• Збірні іменники (молодь, дітвора, студентство), займенники хто, ніхто, кожен — завжди однина.

• Слова більшість, частина, ряд, низка, решта — переважно однина; можливу множину перевіряй за будовою й змістом.

• Один у кінці числівника (двадцять один, сто один) — однина; два, три, чотири — переважно множина.

• П'ять і більше: однина — кількість як ціле, множина — дії кожного або означення усі, ці.

• «Брат із сестрою» діють разом — множина; «мати з дитиною» — однина, з дитиною — додаток.

• При однорідних підметах враховуй сполучник, число підметів і місце присудка; з або, чи однина не універсальна.

• Абревіатура — за головним словом повної назви: ООН ухвалила, ЗСУ звільнили, МОН оприлюднило.