Типи складних речень: сполучникові й безсполучникові

Складне речення — це речення, що має дві або більше граматичні основи. Кожна основа складається з підмета й присудка (або одного з них в односкладному реченні). Частини складного речення становлять смислову й інтонаційну єдність. Наприклад: Сонце сіло, і над річкою піднявся туман. Тут дві основи: сонце сіло; туман піднявся.

Частиною складного речення може бути односкладне або неповне речення. Наприклад: Смеркало, і в хатах засвічували вогні — перша частина безособова (односкладне речення). Або: Я взяв словник, а сестра — підручник — у другій частині пропущено присудок (неповне речення).

Алгоритм підрахунку граматичних основ

1. Знайди всі присудки: дієслова в особовій формі, слова треба, можна, видно, а також іменні присудки.

2. До кожного присудка знайди підмет (хто? що?).

3. Однорідні присудки зі спільним підметом рахуй як одну граматичну основу.

За засобами зв'язку частин складні речення поділяють на сполучникові (складносурядні й складнопідрядні) і безсполучникові. Речення, що поєднують кілька видів зв'язку, розглядають в окремому уроці.

Сполучникові складні речення — це речення, частини яких поєднано сполучниками або сполучними словами. Залежно від типу зв'язку їх поділяють на складносурядні й складнопідрядні.

Складносурядне речення (ССР)

У складносурядному реченні частини граматично рівноправні: від однієї частини до іншої не можна поставити питання. Їх поєднують сурядні сполучники, які стоять між частинами й не входять до жодної з них.

Сурядні сполучники бувають трьох розрядів:

• Єднальні: і, й, та (= і), ні… ні. Приклад: Задзвонив дзвоник, і учні вийшли з класу.

• Протиставні: а, але, та (= але), проте, зате, однак. Приклад: Вітер ущух, але дощ не припинявся.

• Розділові: або, чи, то… то, не то… не то. Приклад: То сонце визирне, то знову накрапає дощ.

Складнопідрядне речення (СПР)

У складнопідрядному реченні одна частина (підрядна) залежить від іншої (головної). Від головної до підрядної частини можна поставити питання. Частини поєднують підрядними сполучниками (що, щоб, бо, якщо, хоч, ніби) або сполучними словами (який, чий, хто, що, де, коли).

Приклади: Ми знали (що?), що завтра буде іспит. Я прочитав книжку (яку?), яку ти порадив.

Підрядний сполучник або сполучне слово входить до підрядної частини, тому підрядна частина може стояти й перед головною: Коли закінчилися уроки, ми пішли на стадіон.

Важливі зауваги

• Сполучник та буває єднальним (= і) і протиставним (= але), але завжди сурядним.

• Слова що, щоб, бо, якщо, коли між частинами складного речення — засоби підрядного зв'язку.

• Сурядний сполучник стоїть між частинами й не входить до жодної з них; підрядний сполучник чи сполучне слово входить до підрядної частини.

У безсполучниковому складному реченні (БСР) частини поєднано лише інтонацією й змістом, без сполучників і сполучних слів. Наприклад: Світає, над лугом стелиться туман. Тут дві граматичні основи (світає; туман стелиться), але між ними немає сполучника.

Смислові відношення й розділові знаки в БСР

Смислові відношення між частинами безсполучникового речення передають інтонація й розділові знаки. Розгляньмо основні випадки:

• Кома або крапка з комою — перелік подій, одночасність або послідовність: Задзвонив дзвоник, учні вийшли з класу.

• Двокрапка — пояснення, причина або доповнення: Я зрозумів головне: треба вчитися щодня.

• Тире — протиставлення, умова, наслідок, швидка зміна подій: Посієш вчасно — збереш урожай.

Докладні правила вживання розділових знаків у БСР розглядають в окремих уроках. Тут важливо навчитися розпізнавати сам тип речення.

Перевірка: підстав сполучник подумки

Між частинами БСР можна подумки підставити сполучник (і, а саме, бо, що, але, якщо, тому) — він підказує смислові відношення, хоча в реченні його немає. Наприклад: Я зрозумів головне: треба вчитися щодня → Я зрозумів головне, а саме: треба вчитися щодня.

Не плутай БСР із простим реченням

БСР не слід плутати з простим реченням, у якому тире стоїть між підметом і присудком. Наприклад: Мій брат — лікар. Тут лише одна граматична основа (брат — лікар), тому речення просте, хоч і має тире.

Поширена помилка — вважати складним просте речення, ускладнене однорідними присудками, дієприслівниковим, дієприкметниковим або порівняльним зворотом. Запам'ятай: тип речення визначають за кількістю граматичних основ, а не за кількістю ком чи довжиною речення.

Однорідні присудки

Якщо при одному підметі є кілька присудків, це одна граматична основа, а отже, речення просте.

Дієприслівниковий і дієприкметниковий звороти

Звороти окремих частин не утворюють, бо не мають граматичної основи. Речення з ними залишаються простими.

• Сонце, піднявшись над лісом, осяяло галявину. — 1 основа (сонце осяяло), речення просте.

• Стежка, протоптана дітьми, вела до річки. — 1 основа (стежка вела), речення просте.

Порівняльний зворот

Порівняльний зворот без граматичної основи не є частиною складного речення. Порівняй:

• Сніг падав, мов пух. — 1 основа (сніг падав), речення просте.

• Сніг падав, мов хтось розсипав пух. — 2 основи (сніг падав; хтось розсипав), речення складнопідрядне.

Тире між підметом і присудком

Тире може стояти в простому реченні між підметом і присудком: Весна — найкраща пора року. Це одна основа, речення просте, хоч і має тире. Не плутай із БСР, де тире стоїть між двома частинами.

Запам'ятай: коми ставлять і при однорідних членах, звертаннях, вставних словах, зворотах. Тип речення визначають за кількістю граматичних основ, а не за кількістю ком чи довжиною речення.

Розгляньмо типові завдання НМТ на визначення типу складного речення. У кожному прикладі ми послідовно застосуємо алгоритм: знайти граматичні основи → визначити засіб зв'язку → назвати тип речення.

Приклад 1. Складним є речення

Завдання: серед п'яти речень вибрати те, що є складним.

Розбір:

• А. Діти вибігли з дому й побігли до річки. — 1 основа (діти вибігли, побігли), однорідні присудки, речення просте.

• Б. Сонце, визирнувши з-за хмари, освітило поле. — 1 основа (сонце освітило), дієприслівниковий зворот, речення просте.

• В. Сніг лежав, мов біла ковдра. — 1 основа (сніг лежав), порівняльний зворот, речення просте.

• Г. Весна — найкраща пора року. — 1 основа (весна — пора), тире між підметом і присудком, речення просте.

• Д. Надворі потеплішало, і на деревах набубнявіли бруньки. — 2 основи (потеплішало; бруньки набубнявіли), сурядний сполучник і, речення складне (ССР).

Відповідь: Д.

Приклад 2. Складнопідрядним є речення

Завдання: серед п'яти речень вибрати складнопідрядне.

Розбір:

• А. Ми побачили море, і всі радісно закричали. — 2 основи, сполучник і, частини рівноправні — ССР.

• Б. Вечоріло, над морем кружляли чайки. — 2 основи, сполучника немає — БСР.

• В. Сонце сідало, але море ще виблискувало. — 2 основи, сполучник але, частини рівноправні — ССР.

• Г. Побачивши море, ми радісно закричали. — 1 основа (ми закричали), дієприслівниковий зворот, речення просте.

• Д. Я пам'ятаю вечір, коли ми вперше побачили море. — 2 основи (я пам'ятаю; ми побачили), сполучне слово коли, питання (вечір який?) — СПР.

Відповідь: Д.

Приклад 3. Безсполучниковим складним є речення

Завдання: серед п'яти речень вибрати безсполучникове складне.

Розбір:

• А. Осінь — чудова пора року. — 1 основа (осінь — пора), тире між підметом і присудком, речення просте.

• Б. Настала осінь, і птахи відлітають у вирій. — 2 основи, сполучник і — ССР.

• В. Коли настала осінь, птахи полетіли у вирій. — 2 основи, сполучник коли — СПР.

• Г. Птахи збираються в зграї й відлітають у вирій. — 1 основа (птахи збираються, відлітають), однорідні присудки, речення просте.

• Д. Я знаю одне: весна вже близько. — 2 основи (я знаю; весна близько), сполучника немає, двокрапка — БСР.

Відповідь: Д.

Приклад 4. Складносурядним є речення

Завдання: серед п'яти речень вибрати складносурядне.

Розбір:

• А. Я чув, як за вікном шумить вітер. — 2 основи (я чув; вітер шумить), підрядний сполучник як (= що), питання (що?) — СПР.

• Б. Вітер ущух — стало тихо. — 2 основи (вітер ущух; стало тихо), сполучника немає, тире — БСР.

• В. Сніг падав і танув на долонях. — 1 основа (сніг падав, танув), однорідні присудки, речення просте.

• Г. Ліс, засипаний снігом, мовчав. — 1 основа (ліс мовчав), дієприкметниковий зворот, речення просте.

• Д. Уранці випав сніг, і ліс став білим. — 2 основи (сніг випав; ліс став), сполучник і, частини рівноправні — ССР.

Відповідь: Д.

• Рахують однорідні присудки як окремі основи. Наприклад: «Діти вибігли надвір і почали гратися» — речення просте, бо діти — спільний підмет для обох присудків.

• Вважають складним речення з дієприслівниковим чи порівняльним зворотом. Наприклад: «Сонце, піднявшись над лісом, осяяло галявину» — одна основа (сонце осяяло), речення просте.

• Вважають речення з тире між підметом і присудком безсполучниковим складним. Наприклад: «Мій брат — лікар» — одна основа (брат — лікар), речення просте.

• Не бачать основи в односкладній чи неповній частині. Наприклад: «Смеркало, і в хатах засвітилися вогні» — складне, хоча в першій частині немає підмета (безособове речення).

• Визначають тип за кількістю ком, а не граматичних основ. Коми можуть стояти при однорідних членах, звертаннях, вставних словах — це не робить речення складним.

• Називають речення з та (= але) складнопідрядним. Наприклад: «Сонце світило, та вітер був холодний» — складносурядне, бо та — сурядний протиставний сполучник.

Програма НМТ з української мови, підтема 5.2.5: «типи складних речень за способом зв'язку їхніх частин: сполучникові й безсполучникові; сурядний і підрядний зв'язок між частинами складного речення». Вимога до випускника — «розпізнавати складні речення різних типів, визначати їхню структуру, види й засоби зв'язку між простими реченнями».

У демоваріанті НМТ-2026 це завдання 29 — «логічні пари» (1–4 → А–Д). Потрібно визначити тип речення: просте ускладнене, складносурядне, складнопідрядне, безсполучникове або з різними видами зв'язку. За кожну правильну пару дають 1 бал, усього 0–4 бали.

Тренувальні завдання цього юніта мають форму вибору однієї відповіді з п'яти (А–Д), як завдання 11–25 НМТ: 0 або 1 бал.

Стратегія виконання

• Спершу знайди всі граматичні основи в реченні.

• Потім визнач засіб зв'язку між частинами: сполучник (сурядний чи підрядний), сполучне слово або відсутність сполучника.

• Назви тип речення: просте, ССР, СПР, БСР.

• Пам'ятай: коми й довжина речення тип не визначають.

• Складне речення має дві або більше граматичні основи.

• Сполучникові речення: складносурядні (і, а, але, або — частини рівноправні) і складнопідрядні (що, щоб, бо, який — одна частина залежить від іншої).

• Безсполучникові: частини поєднано інтонацією, між ними кома, крапка з комою, двокрапка чи тире.

• Однорідні присудки, звороти й тире між підметом і присудком речення складним не роблять.

• Тип визначаємо за основами й засобами зв'язку, а не за комами.