Типові завдання НМТ: фонетика й орфоепія

Перше завдання НМТ перевіряє, чи вмієш ти розрізняти звуки й букви, визначати звукове значення букв я, ю, є, ї, щ, дж, дз, а також г перед к і т. Щоразу, коли бачиш слово, питай себе: скільки в ньому букв і скільки звуків? Відповідь залежить від того, які букви в цьому слові й де вони стоять.

Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ

Букви я, ю, є позначають два звуки — [йа], [йу], [йе] — у чотирьох позиціях:

• на початку слова: яма [йама], юрта [йурта], єнот [йенот]

• після голосного: мрія [мр’ійа], малюю [мал’уйу], моє [мойе]

• після апострофа: м’ята [мйата], б’ють [бйут'], з’єднати [зйеднати]

• після м’якого знака: досьє [дос’йе], мільярд [м’іл’йард] (а от сполучення ьо, як у слові льох [л’ох], позначає лише м’якість приголосного й звук [о])

Після приголосного (без апострофа чи м’якого знака) я, ю, є позначають м’якість цього приголосного й один голосний звук: лялька [л’ал’ка] — я дає м’якість [л’] і звук [а]; тюльпан [т’ул’пан]; синє [с’ин’е] (є — м’якість [н’] і звук [е]).

Буква ї завжди позначає два звуки — [йі]: їжак [йіжак], Україна [украйіна], з’їсти [зйісти]. Буква щ завжди позначає два звуки — [шч]: щастя [шчаст’а], дощ [дошч].

Дж, дз: один чи два звуки?

Сполучення букв дж і дз у межах кореня позначають один звук: джміль [джм’іл’] — один звук [дж], дзвін [дзв’ін] — один звук [дз]. Але на межі префікса й кореня ці самі букви позначають два окремі звуки: віджати [в’іджати] — [д] + [ж], підземний [п’ідземний] — [д] + [з].

Г перед к, т та інші особливості

Буква г перед к і т вимовляється як [х]: легко [л’ехко], нігті [н’іхт’і], вогко [вохко]. Шиплячі [ж], [ч], [ш], [дж] і губні [б], [п], [в], [м], [ф] у сучасній українській літературній мові — тверді, перед [і] вони напівпом’якшені: життя [жит’:а], чітко [ч’ітко].

Кількість звуків і букв: головні закономірності

Запам’ятай: апостроф — не буква, тому на кількість букв він не впливає, але впливає на звукове значення наступної букви я, ю, є, ї.

Друге завдання НМТ перевіряє, чи знаєш ти нормативний наголос українських слів. Єдине джерело правильної відповіді — додаток до програми «Перелік слів із нормативним наголосом» (близько 230 слів). Усі слова завдання 2 демоваріанта НМТ-2026 є саме в цьому переліку. Жодне слово не взято «зі стелі».

Слова-пастки за частинами мови

Найчастіше помиляються в словах, наголос яких відрізняється від російської вимови або від наголосу спорідненого слова. Ось групи найнебезпечніших слів:

Варіантний наголос

Деякі слова в переліку мають дві виділені букви — це означає, що обидва варіанти наголосу правильні. Наприклад: зАвждИ (наголос на першому або на останньому складі), мАбУть, алфАвІт. Якщо в завданні тобі трапиться слово з варіантним наголосом, позначка на будь-якому з двох складів не є помилкою.

Як щодня повторювати

Наголос — це не те, що можна вивчити за один день. Ось перевірена стратегія:

• Щодня бери 15 нових слів із переліку.

• Промовляй їх уголос у словосполученнях: «зрУчний інструмЕнт», «кропивА на городі», «завдАння з мови».

• Зроби картки: на одному боці слово без наголосу, на другому — з наголошеною буквою.

• Повторюй за інтервалами: через 1 день, через 3 дні, через 7 днів.

• Слова, у яких помилився, негайно записуй у власний список і повторюй їх частіше.

Ніколи не покладайся на «слух» або «так звично». У завданні 2 НМТ перевіряють знання саме з переліку, а не з повсякденної вимови.

Цей розділ охоплює три явища, які постійно трапляються в завданнях НМТ: уподібнення приголосних (зміна звука у вимові), спрощення (випадання звука, яке позначаємо на письмі) та чергування у — в, і — й (милозвучність). Кожне з них має чіткі правила й винятки.

Уподібнення приголосних

Уподібнення — це зміна одного приголосного під впливом сусіднього. На письмі ми його здебільшого не позначаємо, але у вимові воно відбувається. Розрізняють три типи:

• За дзвінкістю: глухий перед дзвінким стає дзвінким — боротьба [бород’ба] (т → [д’] перед б), молотьба [молод’ба], просьба [проз’ба].

• За глухістю: дзвінкий [г] перед глухими [к], [т] вимовляємо як [х] — легко [л’ехко], нігті [н’іхт’і], кігті [к’іхт’і]. Інші дзвінкі перед глухими за нормою не оглушуються: стежка, казка, книжка.

• За місцем творення: [з], [с] перед [ш], [ч] переходять у [ш] — зшиток [ш:иток], розшити [рош:ити], зчистити [шчистити].

Зверни увагу: у слові смієшся [с’м’ійес’:а] звук [ш] перед [с’] уподібнюється до нього й разом дає подовжений [с’:]. Усі ці зміни пояснюють, чому буква позначає інший звук, ніж очікувалося.

Спрощення в групах приголосних

Спрощення — це випадання звука [д], [т] у групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл-. На відміну від уподібнення, спрощення ми позначаємо на письмі:

Але є винятки, у яких [т] зберігається. Їх треба запам’ятати:

Винятки зі спрощенням: зап’ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, шістнадцять, а також прикметники від іншомовних іменників на -ст: баластний, компостний, контрастний, форпостний.

У цих словах буква т і пишеться, і вимовляється. Типова помилка — написати «кіслявий» замість кістлявий або «щастливий» замість щасливий.

Чергування у — в (милозвучність)

Прийменник / сполучник у чергується з в залежно від звукового оточення:

• у вживаємо між приголосними: брат у школі, син у класі.

• у вживаємо на початку речення перед приголосним: У класі тихо. У місті дощ.

• в вживаємо після голосного перед приголосним: вона в класі, мама в школі.

• у вживаємо перед в, ф, льв, св, тв, хв: у вівторок, у футбол, у Львові, у свято, у твердині, у хвилину.

Чергування і — й (милозвучність)

• і вживаємо між приголосними: брат і сестра, стіл і стілець.

• й вживаємо після голосного перед приголосним: мама й тато, сонце й місяць.

• і вживаємо після голосного перед й, я, ю, є, ї: Марта і Юля, хата і яблуня.

• і вживаємо після паузи (на початку речення): І прийшла весна.

Правила милозвучності не є абсолютними — у поезії можливі відступи, але в тестових завданнях НМТ перевіряють саме нормативне чергування.

Найцінніше, що ти можеш зробити після кожної серії завдань, — не просто подивитися на правильну відповідь, а зрозуміти, чого саме ти не знав або не помітив. Для цього кожну помилку записуй у форматі: тема, правило одним рядком, назва юніта курсу, де це правило пояснено.

Як записувати помилку

Ось шаблон для твого особистого щоденника помилок:

Причини помилок

Проаналізуй, чому саме ти помилився. Ось найпоширеніші причини:

• Незнання правила — ти просто не пам’ятав(ла), що щ позначає два звуки або що перед в треба писати у.

• Пастка винятку — ти застосував(ла) загальне правило, але слово виявилося винятком (кістлявий, шістнадцять).

• Вимова «як чую» чи за російською вимовою — кропИва, випАдок, одИнадцять — ти переніс наголос із російської мови.

• Неуважність до основи — ти не помітив(ла) слів НЕПРАВИЛЬНО, ОКРІМ у формулюванні завдання й вибрав(ла) протилежне.

Щоденний режим роботи з помилками

Щоб помилки не повторювалися, дотримуйся такого режиму:

• Щодня: 15 слів із переліку наголосів + 5 слів зі свого списку помилок.

• Раз на тиждень: серія з 10 завдань у форматі позицій 1–2 за 10 хвилин.

• Після серії: випиши кожну помилку за шаблоном вище й перечитай правило в юніті курсу.

Такий підхід перетворює кожну помилку на інструмент навчання. Через 2–3 тижні ти помітиш, що ті самі помилки перестали з’являтися.

Розгляньмо п'ять типових завдань НМТ на фонетику й орфоепію. Кожне з них — у форматі вибору однієї відповіді з чотирьох (А–Г).

Приклад 1. Звуків більше, ніж букв, у слові

Завдання: У якому слові звуків більше, ніж букв?

• А) щастя

• Б) кінь

• В) джміль

• Г) знання

Розв'язання: Рахуємо букви й звуки в кожному слові.

• щастя — 5 букв (щ, а, с, т, я). Звуки: щ → [шч] (два звуки), а → [а], с → [с], т → [т'], я → [а] (після приголосного — м'якість і [а]). Разом: [шч] + [а] + [с] + [т'] + [а] = 6 звуків. Звуків більше.

• кінь — 4 букви (к, і, н, ь). Звуки: [к'] + [і] + [н'] = 3 звуки. ь не позначає звука.

• джміль — 6 букв (д, ж, м, і, л, ь). Звуки: [дж] (один звук у корені) + [м'] + [і] + [л'] = 4 звуки.

• знання — 6 букв (з, н, а, н, н, я). Звуки: [з] + [н] + [а] + [н':] (подовжений, одна буква нн позначає один звук) + [а] = 5 звуків.

Відповідь: А (щастя).

Чому інші неправильні: У слові кінь м'який знак не дає звука — букв більше. У джміль сполучення дж у корені — один звук, тому букв більше. У знання подвоєння нн позначає один подовжений звук — букв більше.

Приклад 2. Наголос правильно позначено в усіх словах рядка

Завдання: Наголос правильно позначено в усіх словах рядка:

• А) завдАння, зрУчний, нестИ

• Б) кропИва, випАдок, одинАдцять

• В) каталОг, кІлометр, черговИй

• Г) принестИ, закІнчити, рАзом

Розв'язання: Перевіряємо кожне слово за «Переліком слів із нормативним наголосом».

• Рядок А: завдАння ✓, зрУчний ✓, нестИ ✓. Усі три слова позначено правильно.

• Рядок Б: кропИва ✗ (правильно: кропивА), випАдок ✗ (правильно: вИпадок), одинАдцять ✓. Рядок хибний.

• Рядок В: каталОг ✓, кІлометр ✗ (правильно: кіломЕтр), черговИй ✓. Рядок хибний.

• Рядок Г: принестИ ✓, закІнчити ✗ (правильно: закінчИти), рАзом ✓. Рядок хибний.

Отже, лише в рядку А всі три слова позначено за «Переліком слів із нормативним наголосом». В інших рядках є принаймні одне слово з хибним наголосом, тож досить знайти його, щоб відкинути рядок.

Відповідь: А (завдАння, зрУчний, нестИ).

Чому інші неправильні: у рядку Б слова кропИва й випАдок мають хибний наголос, у рядку В — кІлометр (треба кіломЕтр), у рядку Г — закІнчити (треба закінчИти).

Приклад 3. Спрощення в групі приголосних відбувається в усіх словах рядка

Завдання: Спрощення в групі приголосних відбувається в усіх словах рядка:

• А) тижневий, виїзний, чесний

• Б) кістлявий, шістнадцять, пестливий

• В) щасливий, вісник, кістлявий

• Г) хвастливий, зап'ястний, баластний

Розв'язання: Спрощення — випадання [д], [т] у групах -ждн-, -здн-, -стн-, -стл-. Перевіряємо кожен рядок.

• Рядок А: тижневий (тиждень → -ждн- → -жн-), виїзний (виїзд → -здн- → -зн-), чесний (честь → -стн- → -сн-). У всіх спрощення відбулося.

• Рядок Б: кістлявий — виняток (т зберігається), шістнадцять — виняток (т зберігається), пестливий — виняток (т зберігається). Спрощення немає.

• Рядок В: щасливий (щастя → -стл- → -сл-), вісник (вість → -стн- → -сн-), але кістлявий — виняток (т зберігається). Рядок хибний.

• Рядок Г: хвастливий — виняток (т зберігається), зап'ястний — виняток (т зберігається), баластний — виняток (т зберігається). Спрощення немає.

Відповідь: А (тижневий, виїзний, чесний).

Чому інші неправильні: рядки Б і Г складаються з винятків зі спрощення, а в рядку В є виняток кістлявий — у ньому т зберігається.

Приклад 4. Правил милозвучності дотримано в реченні

Завдання: Правил милозвучності дотримано в реченні:

• А) Ми зустрілися у Львові й поїхали в Карпати.

• Б) Вона прийшла у клас.

• В) Брат й сестра читали.

• Г) Учні в вівторок писали диктант.

Розв'язання: Перевіряємо чергування у — в та і — й за правилами милозвучності.

• Речення А: «у Львові» — перед льв пишемо у (правильно), «й поїхали» — після голосного [і] перед приголосним [п] — й (правильно), «в Карпати» — після голосного [и] перед приголосним [к] — в (правильно). Усі чергування дотримано.

• Речення Б: «прийшла у клас» — після голосного [а] перед приголосним [к] треба в, а не у. Помилка.

• Речення В: «Брат й сестра» — між приголосними [т] і [с] треба і, а не й. Помилка.

• Речення Г: «в вівторок» — перед в треба у, а не в. Помилка.

Відповідь: А.

Чому інші неправильні: У реченні Б після голосного перед приголосним має бути в. У реченні В між приголосними має бути і. У реченні Г перед в пишемо у.

Приклад 5. Уподібнення приголосних за місцем творення відбувається в слові

Завдання: Уподібнення приголосних за місцем творення відбувається в слові:

• А) зшиток

• Б) боротьба

• В) легко

• Г) кінь

Розв'язання: Уподібнення за місцем творення — це коли, наприклад, [з], [с] перед [ш], [ч] переходять у [ш].

• зшиток: [з] перед [ш] уподібнюється за місцем творення — стає [ш]. Вимова: [ш:иток]. Це уподібнення за місцем творення.

• боротьба: [т'] перед [б] стає [д'] — уподібнення за дзвінкістю, а не за місцем творення.

• легко: [г] перед [к] стає [х] — уподібнення за глухістю, а не за місцем творення.

• кінь: уподібнення взагалі немає.

Відповідь: А (зшиток).

Чому інші неправильні: боротьба — уподібнення за дзвінкістю, легко — за глухістю, кінь — уподібнення немає.

Нижче зібрано найпоширеніші помилки, яких припускаються учні в завданнях на фонетику й орфоепію. Прочитай уважно кожну — і перевір, чи не робиш ти їх сам.

• Рахувати апостроф як букву. Апостроф — не буква, він не впливає на кількість букв. У слові «м’ята» 4 букви (м, я, т, а), а не 5. Але звуків — 5, бо я після апострофа дає два звуки.

• Вважати м’який знак звуком. М’який знак (ь) не позначає жодного звука. У слові «кінь» 4 букви, але лише 3 звуки.

• Вважати, що я завжди позначає два звуки. Це неправда: після приголосного (без апострофа чи ь) я позначає м’якість приголосного й один голосний — лялька [л’ал’ка] — 6 букв, 5 звуків (ь звука не дає, а я після л — один голосний [а]).

• Вважати, що щ позначає один звук. Щ завжди = [шч] — два звуки. У слові «щастя» 5 букв, але 6 звуків.

• Наголошувати за російською вимовою чи спорідненим словом. Типові пастки: кропИва (під впливом рос. крапи́ва; правильно кропивА), випАдок (правильно вИпадок), одИнадцять (під впливом рос. оди́ннадцать; правильно одинАдцять).

• Писати т у словах зі спрощенням. «Щастливий» — помилка, правильно щасливий (т випадає). Але у винятках, навпаки, т зберігається: кістлявий (не «кіслявий»), шістнадцять (не «шіснадцять»).

• Ставити в перед в, ф, льв. «В вівторок», «в футбол», «в Львові» — помилка. Перед в, ф, льв, св, тв, хв завжди пишемо у: у вівторок, у футбол, у Львові.

• Ставити й між приголосними. «Брат й сестра» — помилка. Між приголосними пишемо і: брат і сестра.

• Плутати уподібнення зі спрощенням. Уподібнення — зміна звука у вимові, на письмі не видно (боротьба [бород’ба]). Спрощення — випадання звука, яке позначаємо на письмі (чесний, а не честний).

У демоваріанті НМТ-2026 завдання на фонетику й орфоепію розташовані на позиціях 1 і 2. Обидва — вибір однієї відповіді з чотирьох (А–Г), за правильну відповідь дають 1 бал, за неправильну — 0.

Завдання 1: звукове значення букв і співвідношення звуків і букв

У цьому завданні перевіряють звукове значення букв і співвідношення звуків і букв: я, ю, є, ї, щ, дж, дз, г перед к і т. Формулювання буває різним — наприклад, треба знайти рядок, у якому виділені букви позначають однаковий звук, або слово, у якому звуків більше, ніж букв. Слова можуть бути й іншомовного походження. Тому тренуй усі ці випадки.

Завдання 2: наголос

Перевіряє знання нормативного наголосу. Усі слова завдання 2 демоваріанта НМТ-2026 є в додатку «Перелік слів із нормативним наголосом». Розділ 1 програми вимагає наголошувати слова «згідно з додатком». Формулювання буває різним: треба знайти рядок, у якому наголос позначено правильно в усіх словах, або, навпаки, виняток (зі словом ОКРІМ). Слова можуть бути подані й у словосполученнях.

Уподібнення, спрощення та чергування

Програма (розділ 1) вимагає також розпізнавати уподібнення й спрощення приголосних та чергування у — в, і — й. Окремих завдань на них у карті демоваріанта 2026 немає, але ці теми можуть з'явитися в завданнях 1–2 або в інших позиціях тесту. Тому знати їх потрібно обов'язково.

Стратегія виконання

• Виділяй до хвилини на кожне завдання. Якщо сумніваєшся — познач і повернися пізніше.

• У завданні 2 перевіряй кожне слово рядка за переліком, а не на слух. Не довіряй «звичній» вимові.

• Пам'ятай: довідкових матеріалів на НМТ немає. Усі правила треба тримати в голові.

• Читай уважно формулювання: НЕПРАВИЛЬНО, ОКРІМ — ці слова змінюють відповідь на протилежну.

• я, ю, є — два звуки на початку слова, після голосного, апострофа й м’якого знака; ї і щ — завжди два звуки.

• Наголос — лише за переліком-додатком; 15 слів щодня з інтервальним повторенням.

• Уподібнення на письмі не позначаємо, спрощення — позначаємо.

• Винятки зі спрощення: зап’ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, шістнадцять, а також прикметники від іншомовних слів на -ст (баластний, компостний, контрастний).

• Між приголосними — у, і; після голосного перед приголосним — в, й; перед в, ф, льв, св — у.

• Кожну помилку — у список з назвою юніта-правила.