Типові завдання НМТ: давня й середньовічна історія

Теми 1–5 програми НМТ охоплюють найдавнішу історію України — від появи перших людей до початку XVI ст. У демонстраційному варіанті НМТ-2026 на ці теми припадає 4 завдання з 30. Для порівняння: у ЗНО 2019–2021 років частка тем 1–5 становила в середньому близько 4,7 завдання на тест. Однак у НМТ-2023 та НМТ-2024 ці теми взагалі не перевіряли, тому збірники тих років мають прогалину в розділі давньої та середньовічної історії. Для НМТ-2027 варто обов’язково повторити цей блок.

Яка тема найбільша?

Тема 3 (Русь-Україна) — найбільша за обсягом серед тем 1–5. У ній налічується 9 дат, 17 персоналій (11 позицій правителів — від Аскольда до Ярослава Осмомисла, а також Іларіон, Антоній Печерський, Алімпій, Нестор), 22 поняття та 10 пам’яток. З теми 3 можуть запропонувати завдання на встановлення відповідності «князь — діяльність».

Які типи завдань характерні для цього періоду?

• Князь Русі ↔ його діяльність (відповідність)

• Фото трипільської кераміки чи Софії Київської — упізнати пам’ятку

• Уривок із «Руської правди» — визначити джерело

• Картосхема Галицько-Волинської держави — визначити державу чи період

• Послідовність подій IX–XVI ст.

Що в демо 2026?

Як бачиш, теми 1–5 можуть перевірятися в усіх чотирьох форматах тесту: «1 з 4», відповідність, послідовність і «3 з 7». Тому важливо опанувати алгоритми для кожного формату саме на матеріалі давньої та середньовічної історії.

У завданнях НМТ на відповідність «князь — діяльність» найчастіше фігурують правителі Русі від Олега до Мстислава Великого. Розгляньмо кожного за опорними справами.

Перші князі (IX–X ст.)

Володимир Великий і Ярослав Мудрий

Володимир Великий (980–1015) — хрещення Русі 988 р., будівництво Десятинної церкви, карбування златників і срібляників, спорудження «Змієвих валів» для оборони південних кордонів.

Ярослав Мудрий (1019–1054) — укладення «Руської правди» (Правда Ярослава), розгром печенігів 1036 р., будівництво Софійського собору в Києві, активна шлюбна дипломатія (його доньки стали королевами Франції, Норвегії, Угорщини).

Володимир Мономах і Мстислав Великий

Володимир Мономах — ініціатор Любецького з’їзду 1097 р., київський князь з 1113 р., автор «Повчання дітям», укладач «Уставу» про закупи, що ввійшов до Просторової редакції «Руської правди».

Мстислав Великий (1125–1132) — син Мономаха, останній князь, за якого Русь зберігала політичну єдність. Після його смерті почався остаточний розпад на удільні князівства.

Пара-пастка: Ярослав Мудрий чи Володимир Мономах?

Обидва були законодавцями й будівничими, тому їх легко сплутати. Запам’ятай розмежування:

Пам’ятай: Ярослав помер 1054 р., тому фізично не міг ініціювати Любецький з’їзд 1097 р. Це найпоширеніша пастка в завданнях на відповідність.

У завданнях НМТ з тем 1–5 часто подають зображення пам’яток або уривки джерел. Розгляньмо найхарактерніші.

Трипільська кераміка

Трипільська культура (IV – середина III тис. до н. е.) відома насамперед розписним глиняним посудом зі спіральним чорно-червоним орнаментом. Якщо в завданні описано «глиняний горщик із завитками й червоно-чорним візерунком» або подано відповідне фото, відповідь — трипільська культура.

Не плутай трипільську кераміку зі скіфською пектораллю з Товстої Могили (IV ст. до н. е.). Пектораль — це золота нагрудна прикраса, а не глиняний посуд. Скіфи — кочовики-скотарі, трипільці — хлібороби.

Софія Київська

Софійський собор у Києві — хрестовокупольний храм, збудований за Ярослава Мудрого в XI ст. Його характерні ознаки: мозаїка Богоматері Оранти в центральній апсиді, фрески на стінах, хрестовокупольна конструкція. Сучасні барокові бані — результат перебудови кінця XVII – початку XVIII ст., тому не датуй собор добою бароко.

«Руська правда» — як упізнати за уривком

Уривок із «Руської правди» впізнаємо за такими маркерами:

• Штрафи-вири в гривнях («сорок гривень за вільного мужа»)

• Категорії населення: смерд, закуп, холоп, ізгой

• Згадка про кровну помсту (Коротка редакція її обмежувала, Правда Ярославичів замінила штрафом)

Якщо в уривку згадано «гривни», «смерд», «холоп» або «вира» — це майже напевно «Руська правда». Не плутай з «Повістю минулих літ» (літопис, оповідає про події), «Повчанням дітям» Володимира Мономаха (автобіографія й настанови) чи «Словом про закон і благодать» Іларіона (церковна проповідь).

Картосхеми: на що звертати увагу

На картосхемі Галицько-Волинської держави шукай міста: Галич, Володимир, Холм, Львів, Дорогочин. Стрілки походу Батия 1240–1241 рр. показують рух монгольського війська на Київ, Галич і далі в Центральну Європу.

Для Русі X–XI ст. на картосхемі важливі: Київ, Чернігів, Переяслав, а також шлях «із варягів у греки» (водний шлях по Дніпру від Балтійського до Чорного моря).

Для завдань на хронологічну послідовність у межах тем 1–5 найзручніше використовувати опорний ряд дат. Вивчи його як таблицю множення:

Пастки-двійники: як не переплутати

Найнебезпечніші пари подій, які випускники плутають найчастіше:

Кревська (1385) vs Люблінська (1569) унії

• Кревська унія 1385 р. — династичний союз: великий князь литовський Ягайло одружився з польською королевою Ядвігою, прийняв католицтво й став королем Польщі. ВКЛ і Польща залишалися окремими державами.

• Люблінська унія 1569 р. — утворення Речі Посполитої: об’єднання королівства Польського й Великого князівства Литовського в одну федеративну державу. Київщина, Волинь, Брацлавщина й Підляшшя перейшли до Корони Польської.

Калка (1223) vs захоплення Києва (1240)

• Битва на Калці 1223 р. — перша сутичка руських князів і половців з монголами в степу. Закінчилася поразкою русько-половецького війська.

• Захоплення Києва монголами 1240 р. — через 17 років після Калки, під час великого західного походу Батия. Київ узяли штурмом і зруйнували.

Запам’ятай: Калка — 1223 р., Київ — 1240 р. Калка раніше! Це одна з найпоширеніших помилок у завданнях на послідовність.

Розбираємо завдання: Любецький з’їзд

Розгляньмо типове завдання «1 з 4»:

Хто з князів ініціював скликання Любецького з’їзду 1097 року?

Ключ: Володимир Мономах (на той час — князь переяславський, ініціатор з’їзду разом із київським князем Святополком).

Дистрактори:

• Ярослав Мудрий — помер 1054 р., за 43 роки до з’їзду. Не міг бути ініціатором.

• Святослав — князь X ст., помер 972 р., більш ніж за 100 років до Любеча.

• Мстислав Великий — княжив 1125–1132 рр., тобто після Любецького з’їзду.

Розгляньмо п’ять типових завдань НМТ з давньої та середньовічної історії — по одному на кожен формат.

Приклад 1. «1 з 4»: уривок джерела

«…коли вб’ють вільного мужа, то платити за нього сорок гривень, а за смерда чи холопа — п’ять гривень…»

З якого джерела взято цей уривок?

Розв’язання:

Шукаємо маркери: «сорок гривень», «смерд», «холоп», «вільний муж». Це штрафи-вири, характерні для «Руської правди». Жоден літопис чи проповідь не містить таких детальних тарифів штрафів.

Відповідь: «Руська правда».

Чому інші варіанти неправильні:

• «Повість минулих літ» — літопис, оповідає про події, але не містить статей штрафів.

• «Повчання дітям» Володимира Мономаха — автобіографія й моральні настанови, без правових норм.

• «Слово про закон і благодать» Іларіона — церковна проповідь про християнство, без згадок про гривні й смердів.

Приклад 2. Відповідність «князь — діяльність»

Установи відповідність між князем та його діяльністю.

Розв’язання:

Ольга — упорядкувала данину («уроки» й «погости»). Святослав — розгромив Хозарський каганат. Ярослав Мудрий — «Руська правда» й розгром печенігів 1036 р. Володимир Мономах — Любецький з’їзд і «Повчання дітям». Варіант Д (хрещення Русі) зайвий — це справа Володимира Великого.

Ключ: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–В.

Приклад 3. Хронологічна послідовність

Установи послідовність подій:

• А битва на р. Сині Води

• Б захоплення Києва монголами

• В Любецький з’їзд князів

• Г Кревська унія

Розв’язання:

Зіставляємо з опорним рядом: Любецький з’їзд — 1097 р., захоплення Києва — 1240 р., Сині Води — 1362 р., Кревська унія — 1385 р.

Ключ: В — Б — А — Г (1097 — 1240 — 1362 — 1385).

Поширена помилка: поставити Кревську унію перед Синіми Водами. Насправді Сині Води (1362) відбулися раніше за Кревську унію (1385).

Приклад 4. «3 з 7»: Галицько-Волинська держава

Які три твердження з-поміж семи стосуються історії Галицько-Волинської держави?

• Об’єднання Галицького й Волинського князівств Романом Мстиславичем

• Коронація Данила в Дорогочині

• Любецький з’їзд князів

• Битва біля м. Ярослав 1245 р.

• Битва під Оршею

• Кревська унія

• Розгром печенігів під Києвом

Розв’язання:

Відкидаємо те, що не стосується Галицько-Волинської держави:

• Любецький з’їзд (1097) — подія Русі, а не Галицько-Волинської держави.

• Битва під Оршею (1514) — подія ВКЛ, XVI ст.

• Кревська унія (1385) — подія ВКЛ і Польщі.

• Розгром печенігів (1036) — подія часів Ярослава Мудрого.

Залишаються три правильні твердження:

Ключ: об’єднання Галицького й Волинського князівств Романом Мстиславичем (1199), коронація Данила в Дорогочині (1253), битва біля м. Ярослав 1245 р.

Приклад 5. «1 з 4»: археологічна пам’ятка

На фото — розписний глиняний посуд зі спіральним чорно-червоним орнаментом. До якої археологічної культури належить ця пам’ятка?

Розв’язання:

Розписний глиняний посуд зі спіральним орнаментом — візитівка трипільської культури (IV – середина III тис. до н. е.).

Відповідь: трипільська.

Чому не інші:

• Середньостогівська — культура скотарів, одомашнення коня, без розписної кераміки.

• Скіфська — відома золотими прикрасами (пектораль), а не глиняним посудом.

• Антична (Херсонес) — грецькі міста-колонії, кам’яна архітектура, амфори, а не розписний посуд зі спіралями.

Зібрали для тебе найпоширеніші помилки, яких припускаються випускники в завданнях на теми 1–5. Уникай їх — і твій результат зросте.

• Приписувати «Руську правду» Володимирові Мономаху, а Любецький з’їзд — Ярославу Мудрому. Ярослав — автор Правди Ярослава (Коротка редакція), розгромив печенігів 1036 р., збудував Софію. Мономах — ініціатор Любецького з’їзду 1097 р., автор «Повчання дітям» і «Уставу» про закупів.

• Плутати Кревську (1385) і Люблінську (1569) унії. Кревська — династичний союз (шлюб Ягайла з Ядвігою). Люблінська — утворення Речі Посполитої. Різниця — майже 200 років!

• Ставити захоплення Києва монголами (1240) раніше за битву на Калці (1223). Калка — перша сутичка з монголами, 1223 р. Київ упав через 17 років, 1240 р.

• Вважати 1253 р. роком утворення Галицько-Волинської держави. Державу утворив Роман Мстиславич 1199 р. 1253 р. — коронація Данила в Дорогочині.

• Датувати Софію Київську добою бароко через її нинішні бані. Собор збудований у XI ст. (Ярослав Мудрий). Барокові бані — результат перебудови XVII–XVIII ст.

• Плутати трипільську кераміку з пектораллю з Товстої Могили (скіфи). Трипільці — глиняний розписний посуд. Скіфи — золоті прикраси.

У демонстраційному варіанті НМТ-2026 теми 1–5 дають 4 завдання з 30:

• № 1 — картосхема (тема 2, стародавня історія)

• № 2 — поняття, «1 з 4» (тема 3, Русь-Україна)

• № 3 — періодизація (тема 4, Королівство Руське (Галицько-Волинська держава), побічно тема 1)

• № 25 — послідовність за уривками джерел (теми 3, 4)

Програма тем 1–5 містить 24 дати (у темах 2–5), 33 пам’ятки (у темах 2–5). Картосхеми передбачені в усіх п’яти темах. Підкреслених персоналій для візуального розпізнавання в цих темах немає.

Формати завдань і бали

Стратегія для тем 1–5

• Для послідовності: тримай в голові опорний ряд 882 — 988 — 1097 — 1199 — 1240 — 1362 — 1385 — 1514. Зістав кожну подію з рядом і визнач її місце.

• Для уривків джерел: шукай маркери — згадки князів, гривень, половців, монголів, унії. «Гривни» + «смерд» = «Руська правда». «Ягайло» + «Ядвіга» = Кревська унія.

• Для картосхем: визнач межі держав, ключові міста (Київ, Галич, Володимир), напрямки стрілок походів.

• Для «3 з 7»: спочатку відсій твердження, які належать до інших періодів (Любеч — Русь, Орша — ВКЛ, Кревська унія — ВКЛ/Польща).

• Теми 1–5 — 4 завдання в демо 2026. Найбільша тема — Русь-Україна (9 дат, 17 персоналій, 22 поняття, 10 пам’яток).

• Опорний ряд: 882 — 988 — 1097 — 1199 — 1240 — 1362 — 1385 — 1514. Вивчи його для завдань на послідовність.

• Ярослав Мудрий: «Руська правда», Софійський собор, розгром печенігів 1036 р.

• Володимир Мономах: Любецький з’їзд 1097 р., «Повчання дітям», «Устав» про закупів, київський князь з 1113 р.

• Кревська унія 1385 р. — династичний союз ВКЛ і Польщі (Ягайло + Ядвіга).

• Люблінська унія 1569 р. — утворення Речі Посполитої.

• Калка 1223 р. раніше за захоплення Києва 1240 р.

• Трипільці: розписна кераміка зі спіральним орнаментом.

• Скіфи: золоті прикраси (пектораль з Товстої Могили).

• Русь: хрестовокупольні храми (Софія Київська).