Трипільська і середньостогівська культури

Енеоліт, або мідно-кам’яний вік, — це перехідна доба між неолітом і бронзовим віком. Її головна особливість: поряд із кам’яними знаряддями люди починають використовувати перші металеві вироби з міді. Мідь була м’якшою за камінь, але її можна було кувати й плавити, тому з неї робили прикраси, шила, рибальські гачки й невеликі ножі. Однак більшість знарядь праці — серпи, мотики, сокири — далі виготовляли з кременю та каменю, бо міді було мало й вона не давала твердої різальної кромки.

За програмою НМТ доба енеоліту на території України припадає на IV – середину III тис. до н. е.. Саме тоді відбувається розселення племен трипільської та середньостогівської культур. Це перші великі археологічні культури, які ти мусиш знати для тесту.

Що таке археологічна культура?

Археологічна культура — це сукупність пам’яток (поселень, поховань, речей), які належать до одного часу й однієї території та мають спільні риси: тип жител, форму й орнамент посуду, знаряддя праці, поховальний обряд. Археологи дають таким культурам назви за місцем першої знахідки — наприклад, трипільська культура названа за селом Трипілля на Київщині, де Вікентій Хвойка вперше дослідив її поселення. Ми не знаємо, як називали себе самі трипільці, — писемних джерел вони не залишили.

Як археологи датують і відтворюють життя без писемних джерел? Вони вивчають:

• шари поселень — чим глибший шар, тим давніший; перекривання шарів дає відносну хронологію

• типи кераміки — форма й орнамент посуду змінюються з часом, тому їх використовують як «хронологічний маркер»

• радіовуглецеве датування — вимірювання вмісту радіоактивного вуглецю-14 в органічних рештках (дерево, кістки, зерно) дає абсолютну дату з похибкою в кілька десятків років

• реконструкції жител — за залишками фундаментів, відбитками дерева в глині та розташуванням вогнищ археологи відновлюють вигляд будинків

Саме завдяки цим методам ми знаємо, що трипільці жили в глинобитних будинках, вирощували пшеницю й ліпили розписний посуд, хоча жодного письмового свідчення про них не збереглося.

Трипільська культура — одна з найяскравіших археологічних культур енеоліту на території України. Її відкрив наприкінці XIX ст. археолог Вікентій Хвойка, який дослідив поселення біля села Трипілля на Київщині. Від назви цього села культура й отримала свою назву. Споріднена культура Кукутень існувала на території сучасної Румунії й Молдови — разом їх часто називають Кукутень-Трипілля.

Ареал

На землях України трипільська культура охоплювала лісостеп Правобережжя — територію між Дністром і Дніпром. Це сучасні Поділля, Київщина, Черкащина та частково Вінниччина. На картосхемі ти побачиш заштриховану смугу родючих чорноземів — це не степ і не Полісся, а саме лісостеп. Запам’ятай: трипільці займали лісостепову зону, а не посушливий степ.

Заняття

Основою господарства трипільців було орне й мотичне землеробство. Вони вирощували пшеницю, ячмінь, просо, горох. Землю обробляли мотиками з рогу, кременю або міді, а пізніше — дерев’яним ралом із впряженими волами. Допоміжну роль відігравали скотарство (велика рогата худоба, свині, вівці, кози), мисливство й рибальство. Трипільці також обробляли мідь, кремінь і камінь, займалися гончарством і ткацтвом.

Житла й поселення

Трипільці будували глинобитні будинки на дерев’яному каркасі. Стіни робили з обмазаної глиною лози або колод, підлогу — з випаленої глини. Частина будинків була двоповерховою. Поселення розташовували колами довкола вільного простору — так утворювався захищений внутрішній майданчик для громадських зборів і загону худоби.

Протоміста

Найбільші трипільські поселення археологи називають протомістами. Вони займали площу в сотні гектарів і налічували тисячі жител. Найвідоміші протоміста: Тальянки, Майданецьке та Небелівка. У Небелівці знайдено велику громадську споруду, яка могла слугувати для зборів або ритуалів. Чому ці поселення не вважають справжніми містами? Бо в них не знайдено писемності, чіткої адміністративної влади, монет чи укріплень, які характерні для міст бронзового віку й античності.

Занепад трипільської культури

У середині III тис. до н. е. трипільська культура занепала. Причини: зміна клімату (похолодання й посушливість), виснаження ґрунтів через багатовікове землеробство та тиск степових скотарських племен, які рухалися зі сходу. Частина трипільців мігрувала на захід, частина змішалася з прийшлими племенами.

Кераміка трипільської культури — одна з пам’яток, які програма НМТ вимагає знати для візуального розпізнавання. Трипільці ліпили посуд вручну, без гончарного круга, і випалювали його в печах. Вироби розписували чорною, червоною й білою фарбами. Найпоширеніші орнаменти — спіралі, хвилі, меандр і кола. Особливий тип посуду — так звані «біноклеподібні» посудини, які складаються з двох з’єднаних циліндричних частин і, ймовірно, використовувалися в ритуалах.

Жіночі статуетки та вірування

Окрім посуду, трипільці виготовляли глиняні жіночі статуетки. Археологи знаходять їх у великій кількості в житлах і біля вогнищ. Ці фігурки — свідчення культу родючості й шанування жінки-матері. Вони мають стилізовані форми: підкреслені стегна, груди, часто — геометричний орнамент замість обличчя. Разом із жіночими статуетками трапляються глиняні моделі жител і зображення тварин — бика й змії, які також могли бути об’єктами поклоніння.

Як розпізнати трипільський стимул на зображенні

На НМТ тобі можуть показати фото або малюнок і запитати, до якої культури він належить. Тримай у пам’яті три головні ознаки:

• мальований спіральний орнамент на посуді (чорний, червоний, білий)

• стилізовані жіночі фігурки з глини

• глиняні моделі будинків

Якщо бачиш розписну посудину зі спіралями — це майже напевно трипільська культура. Середньостогівська культура такого розписного посуду не мала.

Середньостогівська культура — археологічна культура енеоліту, що існувала на схід від трипільців. Свою назву вона отримала від пам’ятки Середній Стіг — острова на Дніпрі в межах сучасного Запоріжжя, на північний схід від Хортиці, де вперше виявили характерні рештки.

Ареал

Середньостогівська культура займала степове й лісостепове Подніпров’я — територію на схід від трипільського ареалу. Якщо трипільці жили в лісостепу Правобережжя між Дністром і Дніпром, то середньостогівці освоювали відкриті простори степу й лісостепу обабіч Дніпра та далі на схід — до Дону.

Заняття

Основою господарства середньостогівців було скотарство. Вони розводили коней, велику рогату худобу, овець. Землеробство відігравало допоміжну роль, як і рибальство та мисливство. Саме в середньостогівській культурі археологи знаходять найраніші в Європі свідчення приручення коня.

Дереївка — найраніше свідчення приручення коня

Поселення Дереївка на Дніпрі (сучасна Кіровоградщина) дало археологам унікальний матеріал: велику кількість кісток коней, серед яких переважають особини віком 5–7 років — саме такий вік характерний для свійських коней, яких використовували для верхової їзди. Також знайдено кістяні деталі, що могли бути частинами вуздечки. Це свідчить, що мешканці Дереївки вже вміли приручати й використовувати коней, що дало їм велику рухливість порівняно з осілими трипільцями.

Порівняльна таблиця: трипільська та середньостогівська культури

Запам’ятай головну відмінність: трипільці — осілі землероби з розписним посудом, середньостогівці — рухливі скотарі, які першими в Європі приручили коня.

Приклад 1. Вибір однієї відповіді за описом зображення

Завдання: На фото зображено глиняну посудину, розписану чорною й червоною фарбами зі спіральним орнаментом. До якої археологічної культури вона належить?

Розв’язання: Спіральний орнамент, чорний і червоний розпис на глині — це характерна ознака трипільської мальованої кераміки. Трипільці ліпили посуд вручну й розписували його перед випалюванням. Жодна інша культура енеоліту на території України не створювала такого розписного посуду.

Відповідь: трипільська культура.

Чому інші варіанти неправильні:

• середньостогівська культура — не мала розписної (мальованої) кераміки; її посуд прикрашали відбитками гребінця, шнура та прокресленими лініями, але не розписували фарбами

• скіфи — жили в ранньому залізному віці (VII–III ст. до н. е.), їхній посуд має інші форми й орнаменти, часто зі звіриним стилем

• пізній палеоліт — доба мисливців на мамонтів, кераміки ще не існувало

Приклад 2. Відповідність «поняття — визначення»

Завдання: Установи відповідність між поняттям (1–4) і його визначенням (А–Д). Одне визначення зайве.

1. Енеоліт

1. Археологічна культура

1. Протомісто

1. Мальована кераміка

А. Сукупність пам’яток одного часу й території зі спільними рисами

Б. Перехідна доба між неолітом і бронзовим віком, коли з’являються перші мідні знаряддя

В. Велике поселення площею сотні гектарів із тисячами жител, але без ознак справжнього міста

Г. Посуд, ліплений вручну й розписаний чорною, червоною й білою фарбами

Д. Насип із землі й каміння над похованням

Розв’язання: 1 — Б (енеоліт = мідно-кам’яний вік); 2 — А (археологічна культура = сукупність пам’яток); 3 — В (протомісто = велике поселення без ознак міста); 4 — Г (мальована кераміка = розписний посуд). Визначення Д (курган) — зайве, бо не відповідає жодному з понять.

Відповідь: 1-Б, 2-А, 3-В, 4-Г.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді за картосхемою

Завдання: На картосхемі заштриховано територію лісостепу між Дністром і Дніпром. Ареал якої археологічної культури позначено?

Розв’язання: Лісостеп Правобережжя між Дністром і Дніпром — це саме ареал трипільської культури. Середньостогівці займали степове Подніпров’я та межиріччя Дніпра й Дону — східніше від трипільців. Скіфи-кочовики пізніше контролювали степ, а античні міста-колонії розташовувалися на узбережжі Чорного моря.

Відповідь: трипільська культура.

Чому інші варіанти неправильні:

• середньостогівська культура — її ареал степове Подніпров’я, а не лісостеп Правобережжя

• землі скіфів-кочовиків — степи Причорномор’я й Приазов’я, не лісостеп

• античні міста-колонії — узбережжя Чорного моря, а не лісостеп

Приклад 4. Вибір однієї відповіді «Яке твердження про трипільців правильне?»

Завдання: Яке з наведених тверджень про трипільську культуру правильне?

Розв’язання: Правильне твердження — основою господарства трипільців було землеробство, вони будували глинобитні житла. Усі інші варіанти містять хибні припущення.

Відповідь: Основою господарства трипільців було землеробство, вони будували глинобитні житла.

Чому інші варіанти неправильні:

• кочове скотарство — трипільці були осілими землеробами, скотарство мало допоміжну роль

• власна писемність — знаки на посуді — це орнамент, а не писемність; писемних джерел трипільці не залишили

• залізні знаряддя — енеоліт — доба каменю й міді, залізо з’явилося значно пізніше

• Приписувати трипільцям кочове скотарство. Насправді трипільці були осілими землеробами. Скотарство відігравало допоміжну роль — вони тримали худобу на прив’язі біля поселень, а не кочували з нею. Кочове скотарство характерне для пізніших степових культур, зокрема скіфів.

• Вважати знаки на трипільському посуді писемністю. Символи й орнаменти на кераміці — це не літери. Трипільці не мали писемності, тому ми не знаємо, як вони себе називали. Писемність на території України з’являється лише в античну добу (грецькі написи) та в часи Русі (кирилиця).

• Приписувати трипільцям залізні чи бронзові знаряддя. Енеоліт — доба каменю й міді. Залізо почали використовувати лише в ранньому залізному віці (з початку I тис. до н. е.), а бронзу — у бронзовому віці (кінець III – початок I тис. до н. е.). Трипільці знали тільки мідь, камінь, кістку й дерево.

• Думати, що трипільці ліпили посуд на гончарному крузі. Гончарний круг з’явився на території України значно пізніше — в античних містах-колоніях (VII–VI ст. до н. е.), а в місцевого населення поширився лише в черняхівській культурі (III–IV ст. н. е.). Трипільський посуд ліпили вручну, використовуючи стрічкову техніку: глиняні джгути накладали спіраллю й загладжували.

• Плутати ареали трипільської та середньостогівської культур. Трипільці — лісостеп Правобережжя між Дністром і Дніпром. Середньостогівці — степове й лісостепове Подніпров’я (обабіч Дніпра) і межиріччя Дніпра та Дону, тобто на схід від трипільського ареалу. На картосхемі трипільський ареал показують переважно на захід від Дніпра, а середньостогівський — східніше.

• Вважати трипільців прямими предками українців. Між трипільською культурою (IV–III тис. до н. е.) і формуванням українського народу (I–II тис. н. е.) минули тисячоліття, за які територію заселяли численні племена й народи. Прямої безперервної тяглості наука не доводить. Трипільці — одна з багатьох давніх культур на теренах України, але не єдині предки.

Дата «IV – середина III тис. до н. е.» — одна з трьох дат періодів теми 2 програми НМТ. Її варто запам’ятати разом із датами неоліту (VI–IV тис. до н. е.) та бронзового віку (кінець III – початок I тис. до н. е.), щоб не плутати доби.

Ареал трипільської культури — об’єкт картосхеми теми 2. На демоваріанті НМТ-2026 тему 2 представлено завданням 1 — вибір однієї відповіді з чотирьох за картосхемою, 1 бал. Тобі покажуть заштриховану територію й запропонують чотири варіанти назв культур або народів.

«Кераміка трипільської культури» — пам’ятка з переліку програми для візуального розпізнавання. На тесті можуть дати фото посудини або статуетки й запитати, до якої культури вони належать.

Відповідність «логічні пари» (№ 21–24 у тесті): чотири позиції, п’ять варіантів, одна буква зайва, по 1 балу за пару, до 4 балів. У демоваріанті НМТ-2026 пари були такі: рік — подія, уривок — політична сила, подія — наслідок, поняття — період. У цьому юніті тренуємо відповідність «поняття — визначення» та «ознака — культура»: наприклад, зіставити назву культури з її характерною рисою.

Програма не вимагає знати дати створення пам’яток. Довідкових матеріалів на тесті немає, тож ареал на карті й вигляд кераміки треба пам’ятати. У середньому на одне завдання припадає близько 2 хвилин (60 хвилин на 30 завдань), тож на простий вибір однієї відповіді варто витрачати менше.

• IV – середина III тис. до н. е. — трипільська й середньостогівська культури, доба енеоліту (мідно-кам’яний вік).

• Трипільці — осілі землероби лісостепу Правобережжя між Дністром і Дніпром.

• Протоміста Тальянки, Майданецьке, Небелівка — тисячі глинобитних жител, розташованих колами.

• Мальована кераміка (спіралі, чорний, червоний, білий) і жіночі статуетки — головні ознаки трипільської культури.

• Середньостогівці — скотарі степового Подніпров’я; Дереївка — найраніші свідчення приручення коня в Європі.

• Ні писемності, ні заліза, ні кочового скотарства в трипільців не було.